Єдиний унікальний номер справи 333/8928/25
Номер провадження 3/333/3104/25
іменем України
про накладення адміністративного стягнення
19 листопада 2025 року місто Запоріжжя
Комунарський районний суду міста Запоріжжя
у складі:головуючого - суддіСтоматова Е.Г.
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції України Національної поліції України у відношенні про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126, ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
В провадження судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшов адміністративний матеріал щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №448220 від 09 вересня 2025 року, 09 вересня 2025 року о 10 годині 32 хвилині в м. Запоріжжі, Оріхівське шосе 10 км, водій ОСОБА_2 , керував транспортним засобом - «ВАЗ 210102», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, під час безперервної відеофіксації на нагрудну бодікамеру. Водій відсторонений від керування транспортним засобом, шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Велась безперервна відеофіксація на бодікамеру № 474272, 475304, 470054.
Також в провадження судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшов адміністративний матеріал щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 448231 від 09 вересня 2025 року, 09 вересня 2025 року о 10 годині 32 хвилині в м. Запоріжжі Оріхівське шосе 10 км, водій ОСОБА_2 , керував транспортним засобом - «ВАЗ 210102», державний номерний НОМЕР_1 , при цьому не мав права керування транспортними засобами відповідної категорії, правопорушення вчинено повторно протягом року, (постановою ЕНА № 5386556 від 03 серпня 2025 року був притягнутий за ч.2 ст. 126 КУпАП), чим порушив вимоги п. 2.1.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Постановою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 19 листопада 2025 року об'єднано справу № 333/8933/25 (провадження № 3/333/3107/25) про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП зі справою № 333/8928/25 (провадження № 3/333/3104/25) про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП в одне провадження, присвоєно об'єднаній справі № 333/8928/25 (провадження № 3/333/3104/25).
Також в провадження судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшов адміністративний матеріал щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 448198 від 09 вересня 2025 року, 09 вересня 2025 року о 10 годині 32 хвилині в м. Запоріжжі Оріхівське шосе 10 км, водій ОСОБА_2 , керував транспортним засобом - «ВАЗ 210102», державний номерний НОМЕР_1 , при цьому був позбавлений права керування транспортними засобами постановою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 27 березня 2024 року строком на 3 роки, чим порушив вимоги п. 2.1.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Постановою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 19 листопада 2025 року об'єднано справу № 333/8928/25 (провадження № 3/333/3105/25) про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП зі справою № 333/8928/25 (провадження № 3/333/3104/25) про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП в одне провадження, присвоєно об'єднаній справі № 333/8928/25 (провадження № 3/333/3104/25).
В судові засідання, призначені на 23 жовтня 2025 року та 19 листопада 2025 року ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення повісток про виклик на адресу проживання, яка зазначена в протоколі, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, конверти повернулись на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Також додатково був повідомлений шляхом направлення SMS-повідомлення на номер телефону вказаного у протоколах про адміністративні правопорушення, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додатку «Viber». Крім того, відомості про час та місце розгляду справи оприлюднені на офіційному сайті Комунарського районного суду м. Запоріжжя, який є загальнодоступним.
Будь-яких заяв або клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи без його участі до суду не надходило.
З огляду на положення ст. 268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 126, ст.. 130 КУпАП не є обов'язковою.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд наділений правом проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про можливість розгляду даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі доказів, долучених до матеріалів справи, оскільки судом використанні всі процесуальні можливості щодо повідомлення ОСОБА_2 , проте останній з невідомих суду причин в судове засідання не з'явився, рівно як і особисто не доклав зусиль для дізнання про дату судового розгляду.
Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП, доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №448220 від 09 вересня 2025 року,
- рапортом поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону №4 УПП в Запорізькій області ДПП сержанта поліції Цвєткова С.,
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР від 09 вересня 2025 року о 10 годині 40 хвилин, в якому зафіксовано відмову ОСОБА_2 від проходження огляду,
- довідкою виданою старшим інспектором відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області ДПП майором поліції Тонковською О. відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має повторність за ст.. 130 КУпАП: постанова Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 17 квітня 2025 року № 333/1788/25 притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, постанова Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 19 березня 2025 року № 333/657/25, притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП також зазначено, що ОСОБА_2 не отримував посвідчення водія,
- відеозаписом на DVD-R диску.
В силу ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до ст. 280 КУпАП підлягають з'ясуванню усі обставини справи, в тому числі чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясування інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ч. 3 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду встановлено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція).
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, зокрема, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Так, поліцейським було встановлено, що у ОСОБА_2 звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів.
Відповідно до п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 7 листопада 2015 № 1395, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України від 10 листопада 2015 року за № 1408/27853, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Судом встановлено, що поліцейським запропоновано ОСОБА_2 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, однак останній від проходження огляду відмовився.
Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Отже, відмовившись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, ОСОБА_2 порушив вимогу п. 2.5 ПДР.
Таким чином, суддя оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що в діях ОСОБА_2 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП - відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, який двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння особою.
Частиною 5 ст. 126 КУПАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: 1) керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством; 2) керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; 3) керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; 4) керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Статтею 15 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що кожний громадянин, який досяг установленого цим Законом вiку та не має медичних протипоказань, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами вiдповiдної категорiї (стати водiєм).
Право на керування транспортними засобами надається: мототранспортними засобами i мотоколясками - з шістнадцятирічного вiку; автомобілями всіх видів i категорiй (за винятком автобусiв i вантажних автомобiлiв, обладнаних для перевезення бiльше восьми пасажирiв), трамваями i тролейбусами - з вiсiмнадцятирiчного вiку; автобусами i вантажними автомобiлями, обладнаними для перевезення бiльше восьми пасажирiв, - з дев'ятнадцятирiчного вiку. Перелiк захворювань i вад, при яких особа не може бути допущена до керування вiдповiдними транспортними засобами, визначається Мiнiстерством охорони здоров'я України. Громадянин, який бажає отримати право на керування транспортним засобом, зобов'язаний пройти пiдготовку в обсязi, передбаченому програмою пiдготовки водiїв транспортних засобiв вiдповiдної категорiї чи типу. Пiдготовка та пiдвищення квалiфiкацiї водiїв здiйснюються у навчальних закладах незалежно вiд форм власностi та господарювання, що отримали у встановленому порядку лiцензiю на цю дiяльнiсть. Пiдготовка та пiдвищення квалiфiкацiї здiйснюються спецiалiстами, якi вiдповiдають установленим квалiфiкацiйним вимогам, iз застосуванням необхiдних технiчних засобiв навчання. В особливих випадках допускається самопiдготовка водiїв окремих категорiй транспортних засобiв. Порядок i типовi програми пiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї водiїв, квалiфiкацiйнi вимоги до спецiалiстiв, якi здiйснюють таку пiдготовку, мiнiмальний перелiк технiчних засобiв навчання, а також випадки допуску для засвоєння програми пiдготовки водiїв в iндивiдуальному порядку визначаються Мiнiстерством освiти України i затверджуються вiдповiдним державним органом з безпеки дорожнього руху.
Право на керування транспортними засобами пiдтверджується вiдповiдним посвiдченням. На територiї України дiють нацiональнi i мiжнароднi посвiдчення на право керування транспортними засобами, що вiдповiдають Конвенцiї про дорожнiй рух. Порядок видачi цих посвiдчень установлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Згідно Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року № 1395, повторність правопорушення це повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 448231 від 09 вересня 2025 року;
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 448198 від 09 вересня 2025 року;
-рапортом поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону №4 УПП в Запорізькій області ДПП сержанта поліції Цвєткова С.,
-постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 5386556 від 03 серпня 2025 року, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн;
-постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 3823067 від 09 січня 2025 року, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн;
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень також підтверджується відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, зроблених під час складання протоколів про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 , які записані на DVD-R диск.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Протоколи про адміністративні правопорушення свідчить, що з боку працівників поліції ОСОБА_2 була надана можливість надати особисті пояснення з приводу вчиненого правопорушення.
Заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколів за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, не заявляв.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції.
З врахуванням наведеного вище, суддя вважає доведеним невідповідність дій ОСОБА_2 вимогам п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та п. 2.1 "А" Правил дорожнього руху України, який зобов'язує водія механічного транспортного засобу мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Отже, в діях ОСОБА_2 , які мали місце 09 вересня 2025 року, наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
В рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При цьому, слід зазначити, що у Постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, ОП ККС ВС зазначила, що особі, яку визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей286,286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину. Категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм, об'єднана палата вважає, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей 286, 286-1 КК, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення неюправил дорожньогоруху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб'єктивного права), так і покладенням на особу у зв'язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов'язків, а також роз'яснення особі наслідків невиконання покладених обов'язків та ухилення від відбування додаткового покарання.
Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримання принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18.12.2008 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні КСУ поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності. ЄСПЛ також за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03).
З огляду на викладене, виходячи із системного аналізу процесуальних норм законодавства України, усталеної судової практики ЄСПЛ, на вирішення порушеного питання поширюються гарантії ст. 6 Конвенції, що у свою чергу надає можливість застосувати аналогію закону.
Враховуючи характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, вважаю за необхідне застосувати до правопорушника стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Також, суд приходить до висновку, що в даному випадку таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно до п.28 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», не є можливим накладення стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
З огляду на те, що санкція ч. 5 ст.126 КУпАП передбачає більш суворе стягнення, до ОСОБА_3 слід застосувати адміністративне стягнення відповідно до санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Вважаю, що дане стягнення буде достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягається до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п.п. 5 п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення: 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2025 року встановлений в розмірі 3 028 гривні.
Згідно зі ст.ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом'якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність ОСОБА_2 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.
Відповідно до санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, також передбачене оплатне вилучення транспортного засобу.
Згідно ст. 29 КУпАП конфіскований може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника.
Згідно протоколів про адміністративне правопорушення, вбачається, що транспортний засіб «ВАЗ 210102», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належать ОСОБА_4 ..
Керуючись ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130, ст. ст. 283-285, КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення:
- за ч. 5 ст. 126 КУпАП штраф у розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років та без оплатного вилучення транспортного засобу;
- за ч. 5 ст. 126 КУпАП штраф у розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років та без оплатного вилучення транспортного засобу;
- за ч. 3 ст. 130 КУпАП штраф у розмірі 51 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 років та без оплатного вилучення транспортного засобу;
На підставі ст. 36 КУпАП призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 /п'ятдесят одну тисячу/ гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 /десять/ років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Отримувач: ГУК у Зап.обл/Запорізька обл/21081300
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001
Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі)
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок /шістсот п'ять гривень шістдесят копійок/.
Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001
Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд міста Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов