Єдиний унікальний номер 317/161/25
Провадження номер 2/317/529/2025
19 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Громової І.Б.,
при секретарі судового засідання Шевченко В.С.,
за участю:
представника відповідача Безуха А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Кузнєцов Дмитро Олександрович, до Вільнянського міжрайонного управління водного господарства, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору про встановлення земельного сервітуту недійсним,
У провадженні Запорізького районного суду Запорізької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Кузнєцов Д.О., до Вільнянського міжрайонного управління водного господарства, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору про встановлення земельного сервітуту недійсним.
Позивач ОСОБА_1 , своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце підготовчого судового засідання, до суду не з'явився. Причини неявки суду не повідомив.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кузнєцов Д.О., своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце підготовчого судового засідання, до суду не з'явився. 18.11.2025 надав до суду заяву про відкладення судового засідання у зв'язку зі своєю зайнятістю в іншому судовому засіданні.
Представник відповідача Вільнянського міжрайонного управління водного господарства - Безух А.М. у підготовчому судовому засіданні просив залишити позов без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача та його представника до суду.
Треті особи, своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце підготовчого судового засідання, до суду не з'явились. Причини неявки суду не повідомили.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Згідно з ч. 1 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 2 статті 223 ЦПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, виходячи з положень ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, позовна заява залишається судом без розгляду в разі сукупності певних умов: належне повідомлення позивача (його представника) про дату, час і місце судового засідання; повторна неявка позивача в судове засідання; неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.
При наявності сукупності зазначених умов, причини повторної неявки в судове засідання позивача (його представника), який належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, правового значення не мають.
Поважність причини неявки позивача (його представника) враховується при першій неявці.
Таким чином, суд при першій неявці позивача позбавлений можливості розгляду справи за відсутності позивача (його представника) у судовому засіданні у випадку належного повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання та за відсутності його заяви про розгляд справи за його відсутності, натомість в такому випадку суд відкладає розгляд справи. При повторній же неявці позивача (його представника) у випадку належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання та за відсутності заяви про розгляд справи за відсутності позивача, суд позбавлений можливості розгляду справи, відкладення розгляду, не зважаючи на причини неявки, та зобов'язаний залишити позовну заяву без розгляду.
Тобто, позовна заява при повторній неявці в судове засідання належним чином повідомленого позивача залишається без розгляду незалежно від причин його неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
З висновку, викладеного Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі суду від 31.08.2015 у справі № 6-24063 ск.15, вбачається, що причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які беруть участь у справі, та з'являються до суду.
Слід відзначити, що позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов'язків. Належне повідомлення позивача вдруге про судове засідання, їх неявка у таке, відсутність у справі заяви про розгляд справи за відсутності позивача, наявність у позивача представника (адвоката), що володіє знаннями в галузі права та відповідно усвідомлює наслідки такої процесуальної дії як неявка в судове засідання позивача вдруге без подання заяви про розгляд справи за його відсутності, відповідно до ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, позбавляє суд можливості для проведення розгляду справи чи відкладення розгляду справи незалежно від причин неявки, зобов'язуючи залишити позовну заяву без розгляду.
Наслідки, передбачені ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, застосовуються судом в усіх випадках повторної неявки позивача до суду, незалежно від поважності причин його відсутності.
Такий наслідок неявки позивача є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки, незалежно від того чи є можливість вирішити спір по суті.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження по справі відкрито ухвалою суду ще 14.01.2025.
Позивач та його представник не з'являлись у підготовчі судові засідання три рази поспіль, а саме: 29.09.2025, 17.10.2025 та 19.11.2025.
Від представника позивача до суду 29.09.2025, 16.10.2025 та 18.11.2025 надходили заяви про відкладення відповідних судових засідань з підстав зайнятості представника в інших судових засіданнях та через його хворобу.
Так, підставою для відкладення підготовчого судового засідання, призначеного на 29.09.2025 о 14 год. 00 хв., представник позивача зазначив його зайнятість в іншому судовому засіданні, яке призначено на 29.09.2025 о 15 год. 00 хв., тобто на час, який йшов вже після часу для розгляду вказаної справи. Крім того, відповідно до копії судової повістки, наданої суду, судове засідання по справі № 335/8904/24 було призначено 15.09.2025, натомість дата розгляду справи № 317/161/25 була визначена ще 04.08.2025.
Суд зауважує, що жодних доказів на підтвердження поважності неявки у підготовче судове засідання 17.10.2025 у зв'язку з хворобою представника позивача суду не надано.
Підставою для відкладення підготовчого судового засідання, призначеного на 19.11.2025 о 10 год. 00 хв., представник позивача визначив його зайнятість в іншому судовому засіданні, яке призначено на 19.11.2025 о 09 год. 00 хв., тобто на час, який передував часу для розгляду вказаної справи. Крім того, відповідно до даних сайту судова влада, судове засідання по справі № 336/9735/25 було призначено 20.10.2025, натомість дата розгляду справи № 317/161/25 була визначена ще 17.10.2025.
Необхідно зауважити, що причини неявки представника позивача у судові засіданні, призначені на 29.09.2025, 17.10.2025 та 19.11.2025, суд не визнає поважними та вважає зловживанням процесуальними правами.
Крім того, суд зазначає, що заяв про розгляд справи за відсутності позивача та його представника до суду не надходило, при цьому неявка представника позивача перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на вищевикладене, суд визнає, що такі дії представника позивача (неявка в підготовчі судові засідання) спрямовані на безпідставне затягування розгляду справи, що свідчить про зловживання процесуальними правами, а тому суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку з повторною неявкою у судове засідання належним чином повідомленого представника позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 198, 223, 257, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє представник - адвокат Кузнєцов Дмитро Олександрович (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), до Вільнянського міжрайонного управління водного господарства (код ЄДРПОУ: 36415134, адреса: 70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Шкільна, 5), треті особи: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ) про визнання договору про встановлення земельного сервітуту недійсним - залишити без розгляду.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.Б. Громова