10.10.2025
Справа № 331/4880/25
Провадження № 2/331/2946/2025
про залишення позовної заяви без руху
10 жовтня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Яцун О.О., в стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Запорізької міської ради, третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Єдемська-Фастовець Ольга Олександрівна про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування за законом,
25 серпня 2025 року позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АР № 1248998 від 20 серпня 2025 року, звернувся до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_3 , Запорізької міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Єдемська-Фастовець О.О. про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, про визнання права власності в порядку спадкування за законом. У позовній заяві позивач просить суд:
встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини;
визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , на двокімнатну квартиру загальною площею 49.5 м.кв., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 серпня 2025 року, головуючим суддею по вищезазначеній цивільній справі було визначено суддю ОСОБА_5 .
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 жовтня 2025 року, у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_5 з посади, головуючим суддею по вищезазначеній цивільній справі визначено суддю Яцун О.О.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя вважає, що подана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так, відповідно до пунктів 4), 5) частини 3 статті 175 ЦПК України, якими встановлено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Таким чином, позовна заява має містити, у тому числі, обґрунтування пред'явлення позовних вимог саме до тих осіб, яка зазначені ним у позові, як відповідачі у справі.
Як роз'яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», відповідачами у справах про спадкування є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини.
Частиною 1 статті 1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
У позові про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування за законом позивач визначив в якості відповідачів - ОСОБА_3 і Запорізьку міську раду.
Разом з тим, із змісту позовної заяви неможливо встановити, з яких підстав позивачем у даній справі позовні вимоги пред'явлені саме до Запорізької міської ради, позовна заява не містить обґрунтування залучення в якості відповідача Запорізьку міську раду, у позовній заяві не зазначено обставин, які б свідчили, що Запорізька міська рада порушує, не визнає або ж оспорює спадкові права позивача.
Також, зі змісту позовної заяви неможливо встановити, з яких підстав позивачем у даній справі позовні вимоги пред'явлені саме до ОСОБА_3 .
Враховуючи вищезазначене, позивачу необхідно викласти зміст позовних вимог щодо кожного із відповідачів, надавши суду уточнену позовну заяву, разом із копіями для кожного учасника справи.
Відповідно до матеріалів, долучених до позовної заяви, ОСОБА_4 помер у місті Запоріжжі, проте, у позовній заяві не зазначено останнє місце проживання спадкодавця.
Крім того, в частині позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності на об'єкт нерухомості в порядку спадкування за законом, суддя звертає увагу позивача на наступне.
Так, із змісту постанови приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Єдемська-Фастовець О.О. від 16.10.2024 року вбачається, що у зв'язку з недостатністю документів, які би підтверджували факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .
Посилаючись на зазначені вище обставини, позивач вважає, що позбавлений права на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом у встановленому законом порядку, а відтак має право на захист своїх прав у судовому порядку.
Наявність доведеності факту постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , вказує на те, що ОСОБА_1 є таким, що прийняв спадщину (частини 3, 5 статті1268 ЦК України).
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Частиною 1 статті 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Згідно статті 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Отже, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, такі перешкоди є непереборними, які неможливо усунути не інакше, як в судовому поряду. При цьому, відповідно до частини п'ятої статті 11 ЦК України цивільні права і обов'язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Відповідно до п.4.15 пункту 4 глави 10 розділу II Положення про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно або видача свідоцтва про право власності на частку у спільному сумісному майні подружжя, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. Згідно п.4.18. пункту 4 глави 10 розділу II Положення, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Отже, правовою підставою для набуття права власності на спадкове нерухоме майно є видача нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за законом.
Підстава, з якої нотаріусом було відмовлено позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, може бути усунута у судовому порядку, шляхом встановлення факту постійного проживанняпозивача ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 . Відтак, позивач не позбавлений права у нотаріальному порядку оформити свої спадкові права.
Таким чином, позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на спадковий об'єкт нерухомості, у порядку спадкування за законом, є передчасними.
Окремо суд звертає увагу позивача на те, що за змістом норм ст.ст. 4, 13, 175, 176 ЦПК України, суд не має повноважень самостійно за позивача формулювати чи переформулювати позовні вимоги та викладати зміст прохальної частини позову, здогадуючись про те, які обставини справи, в якості підстави позову, суду слід враховувати.
Згідно роз'яснень, які містяться у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року, позовна заява подається до суду у письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті. При цьому, в позовній заяві повинні міститися не лише позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Необхідність конкретизації позовних вимог та їх обґрунтування обумовлена тим, що відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Крім того, вказану позовну заяву подано до суду без дотримання вимог пункту 8) частини 3 статті 175 ЦПК України, яким встановлено, що позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Частиною 5 статті 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Оглянувши додатки до позову, суддею встановлено, що до матеріалів позовної заяви не додано копію свідоцтва про смерть ОСОБА_6 , який є батьком померлого ОСОБА_4 , та, у свою чергу, є дідом позивача, на яке позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог.
Таким чином, зазначені вище обставини перешкоджають відкриттю провадження у цивільній справі.
Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260, 353 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Запорізької міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Єдемська- Фастовець Ольга Олександрівна про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, залишити без руху.
Надати позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання нею вимог, викладених в ухвалі, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Яцун