Справа № 331/5464/25
Провадження № 2/331/3224/2025
іменем України
19.11.2025
Олександрівський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Фісун Н.В., за участю секретаря судового засідання Коростельової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник позивача звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №29.04.2023-100002029 від 29.04.2023 року у розмірі 11 600,00 грн. та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 23.04.2023 року укладено Кредитний договір (оферти) №29.04.2023-100002029. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 8000,00 грн, строком на 42 дні. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 11 600,00 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000,00 грн , по процентам в розмірі 5600,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Ухвалою Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 23.09.2025 року відкрито провадження у цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позов.
Відзив та пояснення від відповідача до суду не надходили.
У судове засідання представник позивача не з'явився, але просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач судове засідання повторно не з'явився, по невідомій суду причині, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток з повідомленням. Конверт з ухвалою про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками та конверти з судовою повісткою, що направлявся за адресою останнього відомого місця проживання відповідача, повернулися до суду не врученим з відміткою Укрпошти про причини повернення -«Адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Фіксування судового процесу технічними засобами звукозапису не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 29.04.2023 року укладено Кредитний договір (оферти) №29.04.2023-100002029. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 8000,00 грн.
Відповідно до умов кредитного договору №29.04.2023-100002029 від 29.04.2023р Позичальнику надається Кредит на наступних умовах : Строк, на який надається Кредит - 42 дні з дати його надання. 4. Дата повернення (виплати) кредиту - 09.06.2023; 5. Період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (надалі - "черговий період"). 6. Період користування ставкою "Економ" - період фактичного користування Кредитом, протягом якого застосовується фіксована Процентна ставка "Економ", який розпочинається в день, наступний за днем сплати Позичальником повністю всіх платежів (частини Суми Кредиту, нарахованих Процентів, Комісії), нарахованих на дату платежу, та закінчується в дату поточного чергового періоду (надалі-період "Економ"). 7. Ставка "Економ" -- фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом першого чергового періоду та протягом періоду "Економ". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку 8. Ставка "Стандарт" - стандартна фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім першого чергового періоду та періоду "Економ". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку 9. Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту/залишку Кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.
Пунктом 3.2. встановлено, що Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника
Відповідно до п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Надання Кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника.
Згідно п. 4.3 Договору Днем надання Кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення Кредиту/сплати платежу день зарахування коштів на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця. У випадку перерахування коштів Позичальником на поточний рахунок Кредитодавця, Позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу.
Відповідно до п. 6.1. Договору Позичальник зобов'язався використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів за користування шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата Процентів - до дати, вказаній у Заявці, якає невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред'явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Судом встановлено, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі.
Відповідно до зазначеного Договору було перераховано кошти на платіжну картку клієнта номер НОМЕР_1 29.04.2023 року 16:26 на суму 8000,00грн., номер транзакції - 2294262582./а.с.29/.
ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 18.09.2025 рік заборгованість у розмірі 11 600,00 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000,00 грн , по процентам в розмірі 5600,00 грн.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом ч.12 ст.11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Встановивши підписання ОСОБА_1 електронним підписом кредитного договору №29.04.2023-100002029 від 29.04.2023року, яким визначено порядок та умови надання кредиту, остання погодилася та підтвердила, що ознайомлена і приймає умови кредитного договору (оферти), яка акцептована нею 29.04.2023 року одноразовим ідентифікатором «Т819». Кредитний договір №29.04.2023-100002029 від 29.04.2023року містить персональні дані відповідача, зокрема, її паспортні дані, номер картки платника податків, номер мобільного телефону, а також номер банківського рахунку, на який перераховуватимуться грошові кошти. Також у даному кредитному договору визначено предмет, порядок та умови надання кредитного договору. Також до кредитного договору додана заявка, який містить розмір суми кредиту, процентну ставку за кожен день та річну, строк кредитування, відповідальність за порушення умов договору, яка також підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Т819».
Ураховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що спірний договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який надісланий первісним кредитором на номер телефону, зазначений ОСОБА_1 при реєстрації на сайті кредитодавця, на підтвердження чого в ідентифікаційній частині договору містяться код ідентифікатор відповідача, що і є його безпосереднім підписом, що відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про електронну комерцію". Без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений між сторонами.
Укладення договору підтверджується наявною у матеріалах справи копією заявки на укладення кредитного договору від 29.04.2023 року, копією підтвердження укладення кредитного договору, який містять електронний підпис відповідача.
На момент укладення кредитного договору ОСОБА_1 не зверталася до ТОВ «Споживчий центр» із заявою про надання роз'яснень умов договору або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодилася з усіма умовами такого договору.
Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема кредитними коштами банку, передбачені статтями 1048 та 1056-1 ЦК України.
Зокрема, частиною першою статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 року (справа №444/9519/12) та від 31.10.2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).
Позивач, обґрунтовуючи вимоги у частині стягнення заборгованості за процентами, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого кредитного договору №29.04.2023-100002029 від 29.04.2023 року посилався на довідку-розрахунок заборгованості.
Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами Кредитного договору №29.04.2023-100002029 від 29.04.2023 року сторонами у належній формі було погоджено розмір процентної ставки за користування кредитом. Кредитним договором визначена фіксовану незмінну процентну ставку у розмірі 2 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Розмір процентної ставки не можу бути збільшено в односторонньому порядку. (п.6 Заявки Кредитного договору).
Пунктом 8 Заявки Кредитного договору передбачено, що проценти розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту/залишку кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.
Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит в розмірі 8000 грн, строком на 42 дні з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 09.06.2023 року.
Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконувала у повному обсязі.
З довідки-розрахунку заборгованості, наданого Товариством вбачається, що проценти за користування кредитними коштами нараховані саме у визначеному сторонами розмірі.
З врахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 отримавши від позивача кредитні кошти у добровільному порядку та у встановлені договором строки, їх не повернула, відсотки у встановленому договором розмірі не сплатила, нею не надано суду доказів на підтвердження належного виконання зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, а також відсотків, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 11 600,00 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000,00 грн , по процентам в розмірі 5600,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст.3-7,10-13,18,11,76-83,95,133,141,174,213,228,229,241-246, 258, 259, 263-268, 272, 273,280-283 ЦПК України, ст.ст.526,626,628,633,638,1048,1054,1056-1ЦК України,суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м.Київ , вул.Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833 ) заборгованість за кредитним договором №29.04.2023-100002029 від 29.04.2023 року у розмірі 11 600,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м.Київ , вул.Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 19.11.2025року.
Суддя: Н.В.Фісун