Рішення від 19.11.2025 по справі 307/3704/25

Справа № 307/3704/25

Провадження № 2/307/1303/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2025 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Чопик В.В., при секретарі Рішко О.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно кредитного договору № 100425792 від 17.05.2021 року ТОВ «Мілоан» відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 7000 гривень, із сплатою процентів за пільговий період 2,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (5250,00 грн.), за поточний період 5% річних від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, комісією 1330,00 грн., строком на 30 днів, з 17.05.2021.

14.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги № 08Т, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 100425792 від 17.05.2021 року в сумі 34580 грн. перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».

Відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит у строки, передбачені кредитним договором, тому представник позивача звернувся до суду та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 100425792 від 17.05.2021 року в сумі 34580 грн. 00 коп. та судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, згідно поданого клопотання просить провести розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, однак надав до суду заяву в якій просить суд справу розглянути у його відсутності, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що згідно кредитного договору № 100425792 від 17.05.2021 року ТОВ «Мілоан» відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 7000 гривень, із сплатою процентів за пільговий період 2,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (5250,00 грн.), за поточний період 5% річних від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, комісією 1330,00 грн., строком на 30 днів, з 17.05.2021.

14.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги № 08Т, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 100425792 від 17.05.2021 року в сумі 34580 грн. перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».

Відповідач свої зобов'язання по кредитному договору не виконує належним чином та сума поточної заборгованості відповідача перед позивачем за кредитом, отриманим в ТОВ «Мілоан» становить 34580 грн.

Вказані обставини стверджуються матеріалами справи та не були оспорені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язання може бути замінений іншою собою внаслідок передання ним прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ст. ст. 526, 530, 549-552, 1050, 1054 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд враховує те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, але від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, заяви про розгляд справи за його відсутності чи про відкладення її розгляду.

Крім цього, суд бере до уваги те, що позивач не заперечує проти ухвалення рішення у відсутності відповідачки, на підставі наявних у справі доказів.

Також суд бере до уваги, що згідно з вимогами ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень та вважає, що в судовому засіданні представником позивача було доведено, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором і станом на момент відступлення прав вимоги, розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитом, отриманим в ТОВ «Мілоан» становить 34580 грн., а відповідачем не було доведено того, що заборгованість сплачена чи що існують обставини, які виключають необхідність сплати боргу.

Тому суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості по сплаті кредиту повністю і стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору виходячи з розрахунків наданих позивачем.

Щодо витрат на професійну правничу (правову) допомогу адвоката судом встановлено наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.

З договору, додаткової угоди, свідоцтва, виписки, вбачається, що у справі за позовом ТОВ ««Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості 05.05.2025 року між адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» в особі керуючої Міньковської А.В. та позивачем ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір, яким врегулювано об'єм, порядок надання, вартість правової допомоги.

З опису, акту, досліджених в судовому засіданні вбачається, що 17.05.2025 року позивач ТОВ «Діджи Фінанс» отримав від адвокатського бюро «Анастасії Міньковської» в особі керуючої Міньковської А.В. послуги у виді правової допомоги на суму 7 000 грн. та оплатив їх в повному обсязі.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 02.12.2020 року у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі № 753/1203/18.

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані стороною позивача документи є належними та достатніми доказами на підтвердження витрат, які позивач поніс на оплату професійної правничої допомоги у цій справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Верховний Суд у постанові від 25 липня 2023 року у справі №340/4492/22 прийшов до висновку, що наявність або відсутність заперечень процесуального опонента проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для розв'язання питання про співмірність судових витрат на правову допомогу, заявлених до відшкодування. Водночас, це не впливає на обов'язок перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим критеріям.

З урахуванням встановлених обставин, на думку суду, у даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн., не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову у розумінні приписів частини 4 пункту 4 статті 137 ЦПК України та є не співмірним з огляду на те, що предмет спору в цій справі не є складним, та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів також не є значними, розгляд справи відбувся у спрощеному провадженні, та представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи поводити без його участі, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на правничу допомогу у розмірі 4000 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Кредит Капітал».

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. ст.ст.5, 12, 81, 209, 223, 247, 263, 265 ЦПК України, 514, 516-517, 526, 530, 611, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», заборгованість за Кредитним договором №100425792 від17.05.2021р.у розмірі 34580 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» судовий збір в сумі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 4 000 грн. 00 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місце розташування: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий: В.В.Чопик

Попередній документ
131883096
Наступний документ
131883098
Інформація про рішення:
№ рішення: 131883097
№ справи: 307/3704/25
Дата рішення: 19.11.2025
Дата публікації: 20.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тячівський районний суд Закарпатської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (19.11.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено частково
Дата надходження: 26.09.2025
Предмет позову: Позовна заява про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
27.10.2025 09:15 Тячівський районний суд Закарпатської області
19.11.2025 09:15 Тячівський районний суд Закарпатської області