Справа № 307/2825/25
Провадження № 2/307/1020/25
13 листопада 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Бряник М.М.
секретар судового засідання Скирчук В.Й.
за участю представника позивача, адвоката Розман С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів у режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Розман Сергій Юрійович звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В обґрунтування позовної заяви представник позивачки посилається на те, що 29 квітня 2004 року ОСОБА_1 уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 , який було зареєстровано виконкомом Лопухівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області за актовим записом №7. Від цього шлюбу мають трьох неповнолітніх дітей, доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якими відповідач, будучи зареєстрованим за місцем проживання з позивачкою та їх дітьми, з ними постійно не проживає. Періодично він з?являється вдома на нетривалий період часу, після чого зникає. Жодної участі у вихованні дітей та утриманні дітей відповідач, не приймає. Всі витрати й обов?язки з утримання дітей наразі позивачка виконує самостійно. Відповідач має регулярний і стабільний значний дохід. 3 березня 2019 року він зареєстрований фізичною особою-підприємцем і здійснює підприємницьку діяльність з надання пасажирського наземного транспорту міського та приміського сполучення. Фактична діяльність відповідача, пов'язана з перевезенням він возить людей до Чеської Республіки та у зворотному напрямку, і розмір доходу від цієї діяльності, відповідач, приховує. Відповідач має у власності п?ять транспортних засобів, а саме транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN» моделі «TOURAN» 2012 року випуску та чотири мікроавтобуси марки «MERCEDES-BENZ», які використовує для здійснення діяльності пов'язаної з перевезенням пасажирів. Позивачка перебуває у декретній відпустці, а тому не отримує жодних доходів. Разом з нею та дітьми також проживає і мама відповідача, яка є пенсіонеркою.
У зв'язку з вищезазначеним, просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн. щомісячно на кожну дитину починаючи з 01.08.2025 року, і до досягнення дітьми повноліття. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання в розмірі 5 000,00 грн. щомісячно, до досягнення меншою дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 30 000,00 грн.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 05.08.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 11.09.2025 року клопотання представника позивача, адвоката Розман Сергія Юрійовича про поновлення строків подання доказів поважними та витребування доказів - задоволено, поновлено строк для подання доказів та витребувано від Тячівської державної податкової інспекції ГУ ДПС у Закарпатській області, відомості про розмір доходу, отриманого у період 2024 - 2025 років ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який проживає за адресою АДРЕСА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, відомості про отримуваний ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який проживає за адресою АДРЕСА_1 , розмір щомісячної пенсії.
Постановленою в судовому засіданні 13.11.2025 ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області відмовлено у задоволенні клопотання представника позивачки, адвоката Розман С.Ю. про долучення доказів, а саме роздруківок з соціальної мережі "Facebook".
Позивачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася. Представник позивачки адвокат Розман С.Ю. в судовому засіданні просив позов задовольнити в повному обсязі посилаючись на доводи зазначені в позовній заяві.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень за штрих кодовими ідентифікаторами за №№0610275862897, 0610273049960, 0610280340858, R067013321628, в судове засідання не з'явився та про причини неявки, суду не повідомив.
Представник відповідача, адвокат Матіко Р.І. будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що надані позивачкою до позовної заяви, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.
За змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку, як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому за актовим записом № 7 шлюбі з 29.04.2004 року, що стверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданим виконкомом Лопухівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області. (а.с.23).
Від шлюбу сторони мають трьох неповнолітніх дітей, доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження серії НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , виданих виконавчим комітетом Лопухівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області Україна 09.08.2011, 16.02.2016 та 13.05.2025. Батьками в свідоцтві про народження дітей значаться сторони (а.с.17-19).
Діти, перебувають на утриманні і вихованні у позивачки, про що свідчить акт обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 , складений комісією в складі депутатів Усть-Чорнянської селищної ради Золотар В.В. та ОСОБА_6 та засвідчений старостою с. Брустури О.Костяк 08.07.2025 року (а.с.22).
Таким чином позивачці належить право вимоги за пред'явленим до відповідача позовом, про стягнення аліментів на утримання дитини.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
З акту обстеження матеріально побутових умов сім'ї позивачки складеного комісією в складі депутатів Усть-Чорнянської селищної ради Золотар В.В. та ОСОБА_6 та засвідчений старостою с. Брустури О.Костяк 08.07.2025 року вбачається, що діти проживають з позивачкою. Доходи сім'ї складаються з пенсії, виплати по догляду за дитиною ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 до трьох років, ОСОБА_2 , являється інвалідом третьої групи, ОСОБА_1 , перебуває у відпусті по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. (а.с.22).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 04.07.2025 року вбачається, що за відповідачем ОСОБА_2 зареєстрований транспортний засіб марки «Volkswagen» моделі «Tauran», 2012 року випуску, транспортний засіб марки «Mercedes-Benz» моделі «709 ПЕ», 1988 року випуску, транспортний засіб марки «Mercedes-Benz» моделі «609D», 1995 року випуску, транспортний засіб марки «Mercedes-Benz» моделі «311CDI», 2008 року випуску та транспортний засіб марки «Mercedes-Benz» моделі «512D», 2000 року випуску (а.с.8-12).
З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається що відповідач ОСОБА_2 являється фізичною особою-підприємцем з основним видом економічної діяльності: пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (а.с.21).
Згідно наданої на виконання ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 11.09.2025 року, Головним управлінням ДПС у Закарпатській області від 13.10.2025 року №10048/5/07-16-12-02-09, інформації про доходи відповідача за період з січня 2024 року по серпень 2025 року, загальна сума виплаченого доходу ОСОБА_2 становить - 448 000 грн. (а.с.89-90).
Обчислюючи середній заробіток працівника відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» та за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 з урахуванням положень ч.6 ст.6 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановлено, що середньомісячна заробітна плата ОСОБА_2 у 2025 році складала - 25 375 грн.
Також, з вказаної інформації вбачається, що за 2024 по травень 2025 р. ОСОБА_2 згідно податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи сума нарахованого доходу складає - 362 250,00 грн., а за 2025 рік - 122 500,00 грн.
З вищенаведеного вбачається, що за 2024 по травень 2025 р. доходи відповідача склали 932 750 грн., що в середньому за місяць складає 54 867,64 грн.
Окрім цього, згідно наданої Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Закарпатській області від 22.10.2025 року №0700-0801-7/64586, інформації, розмір щомісячної пенсії ОСОБА_2 з 01.03.2025 становить 2361 грн.
З вказаної інформації вбачається, що за період з січня 2024 року по серпень 2025 року (місяць у якому подано позов до суду), загальна сума виплаченої щомісячної пенсії ОСОБА_2 становить - 46 684 грн. (а.с.100-105).
Таким чином під час судового розгляду встановлено, що відповідач не проживає разом з дитиною та маючи спроможність сплачувати аліменти, належну матеріальну допомогу на утримання дітей не надає. При цьому виходячи з того, що він у свідоцтві про народження дітей зазначений батьком, він зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дітей на користь позивачки, з якою вони проживають.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини можуть бути присуджені у частці від доходу матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За змістом ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3 - 1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3 - 2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну дитину віком до 6 років, становить 2563 гривень, дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
При визначенні розміру аліментів на утримання спільних дітей, суд враховує майновий стан позивачки, яка веде догляд за дітьми, вік дітей, перебування позивачки у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, майновий стан відповідача, який є особою молодого та працездатного віку, має постійне місце роботи та стабільне джерело доходу, розмір цього доходу, відсутність у нього на утриманні інших утриманців, наявність інвалідності, яка встановлена довічно, а також вимоги щодо розміру аліментів, який має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, що передбачено ч. 2 ст. 182 СК України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в твердій грошовій сумі на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04.08.2025 року і до їх повноліття, оскільки така сума аліментів, на думку суду, повинна забезпечити дітей мінімальним та найнеобхіднішим.
У відповідності із ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Вирішуючи спір в частині позовних вимог про стягнення з відповідача аліментів на утримання дружини, суд виходив з наступних мотивів та норм права.
Згідно ст. 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Згідно ч.1 ст.80 Сімейного кодексу України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 81 СК України, перелік видів доходів, які враховуються при визначення розміру аліментів на одного з подружжя, затверджується Кабінетом Міністрів України (Постанова КМУ від 26 лютого 1993 року № 146).
Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
Аналіз даних положень сімейного законодавства України передбачає право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком малолітнього сина ОСОБА_5 , який проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 . Позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а тому потребує матеріальної допомоги від відповідача, що у свою чергу, є його обов'язком відповідно до вимог ст. 84 СК України.
Враховуючи досліджені в судовому засіданні надані докази отримання ним заробітку, суд дійшов висновку, про обгрунтованість доводів позивачки, щодо наявності у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу на утримання позивачки ОСОБА_1 до досягнення дитиною трьох річного віку.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач має змогу сплачувати аліменти на утримання позивачки ОСОБА_1 , з якою проживає малолітня дитина.
При визначенні розміру аліментів на утримання позивачки, в межах заявлених позовних вимог, суд враховує майновий стан сторін, вік відповідача, стан здоров'я відповідача та наявність у нього інвалідності, наявність у відповідача постійного місця праці та стабільного джерела доходу, його можливість надавати матеріальну допомогу дружині.
А тому, виходячи із середньомісячної заробітної плати, суд вважає, що вимоги позивачки ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів на її утримання слід задовольнити повністю і стягувати з відповідача на її користь аліменти на її утримання в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень щомісячно, і до досягнення малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьохрічного віку.
Згідно до статті 79 СК України, аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць слід допустити до негайного.
Відповідно до ч. 1, та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивачка за даною категорією справ звільнена від сплати судового збору, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі N 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі N 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі N 317/1209/19.
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) було надано аналіз реальності (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану стороні під час розгляду справи у суді, враховано, що адвокат є кваліфікованим юристом з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом своєму клієнту такі послуги, як: аналіз законодавчих актів, що регулюють спірні правовідносини та судової практики у даній категорії справи, складання процесуальних документів, складання клопотань про долучення до матеріалів справи доказів, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною.
Вирішуючи питання про стягнення заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 суд враховує, що повноваження представника позивача у справі підтверджені належними документами, з урахуванням договору №05 про надання правничої допомоги від 17.07.2025 року, описом наданих адвокатом послуг згідно з договором від 17.07.2025 року №05 про надання правничої допомоги ОСОБА_1 та з фактично підтверджених та узгоджених з матеріалами справи наданих послуг адвоката, співмірності із складності справи, яка є малозначною, витраченого часу та обсягу виконаних робіт, засад розумності, виваженості та справедливості, те, що предмет спору в даній справі не є складним, та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів також не є значними, розгляд справи відбувся у спрощеному провадженні, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись статтями 79, 80, 84, 182, 184 Сімейного кодексу України, статтями 2, 5, 10-13, 18, 133, 141, 142, 150, 206, 247, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в твердій грошовій сумі на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі по 5000 (п'ять тисяч) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на кожну дитину, починаючи з 04.08.2025 року і до їх повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень щомісячно до досягнення малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 (п'ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Дата складення повного судового рішення - 18 листопада 2024 року.
Головуючий М.М. Бряник