05 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 924/700/24 (604/1229/24)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,
за участі секретаря: Купрейчук С.П.,
за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 05.11.2025
Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином
на рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.04.2025
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025
у справі № 924/700/24 (604/1229/24)
за позовом ОСОБА_1
до Фермерського господарства "Золотий Жайвір",
про розірвання договору оренди
в межах справи №924/700/24
про банкрутство Фермерського господарства "Золотий жайвір"
Історія справи, звернення із позовом
1. У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовною заявою до Фермерського господарства "Золотий жайвір" про розірвання Договору оренди землі №2/088, зареєстрованого 21.04.2016.
2. Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 24.12.2024 матеріали цивільної справи №604/1229/24 за позовом ОСОБА_1 смт Підволочиськ Тернопільського району Тернопільської області до Фермерського господарства "Золотий жайвір" м. Волочиськ Хмельницької області про розірвання Договору оренди землі №2/088 від 21.04.2016 передано на розгляд до Господарського суду Хмельницької області, в провадженні якого перебуває справа №924/700/24.
3. Так, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.09.2024 відкрито провадження у справі №924/700/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" с. Крупець Славутського району Хмельницької області до Фермерського господарства "Золотий Жайвір" м. Волочиськ Хмельницької області про банкрутство юридичної особи.
4. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 23.01.2025 справу №924/700/24(604/1229/24) за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Золотий жайвір" про розірвання Договору оренди землі №2/088 від 21.04.2016 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
5. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що 15.03.2016 між ОСОБА_2 та ФГ "Золотий жайвір" було укладено Договір оренди земельної ділянки №2/088 з кадастровим номером 6124685700:01:001:0398 площею 1,5257га. Відповідачем ФГ "Золотий жайвір" порушено умови договору щодо сплати плати за користування земельною ділянкою. Систематична несплата орендної плати є підставою для розірвання договору оренди землі. Також повідомив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, 10.08.2022 його спадкоємцю, ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Матійчик А.В. видано Свідоцтво про право на спадщину за законом №457, а 23.01.2023 ОСОБА_1 (позивач) набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6124685700:01:001:0398 на підставі Договору дарування земельної ділянки. Зазначає, що 09.06.2023 до Державного реєстру речових прав внесено запис про припинення речового права (права оренди) ФГ "Золотий жайвір" на земельну ділянку з кадастровим номером 6124685700:01:001:0398. Постановою Тернопільського апеляційного суду від 22.05.2024 у справі №604/694/23 апеляційну скаргу ФГ "Золотий жайвір" задоволено частково, визнано поновленим Договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 1,5257га, кадастровий номер 6124685700:01:001:0398.
5.1. Позивач посилаючись на п.д) ч.1 ст.141 Земельного Кодексу України, статтю 651 Цивільного кодексу України, наголошуючи, що відповідачем порушено умови договору щодо своєчасної та повної сплати орендної плати просить суд розірвати договір оренди №2/088 земельної ділянки з кадастровим номером 6124685700:01:001:0398 площею 1,5257га, укладений 15.03.2016.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини справи
6. 15.03.2016 між ОСОБА_2 (Орендодавець) та Фермерським господарством "Золотий жайвір" (Орендар) укладено Договір оренди землі №2/088, площа земельної ділянки 1,5257га, кадастровий номер 6124685700:01:001:0398 строком на 7 років, дата реєстрації договору 21 квітня 2016 року, згідно пункту 1 якого Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), яка розташована за межами населеного пункту на території Остап?ївської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області. копія Договору міститься в матеріалах справи.
-Пунктами 2, 4 Договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка, площею 1,5257га, з кадастровим номером 6124685700:01:001:0398, згідно державного акта ТР №055261, грошова оцінка якої становить 76663,25грн.
-Відповідно до пункту 7 Договору строк дії Договору становить 7 років, по закінченню строку, на який було укладено Договір, Орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк. Строк дії Договору №2/088 закінчився 21 квітня 2023 року.
-Пунктами 9, 10 Договору визначено, що орендна плата вноситься Орендарем виключно в розмірі не менше 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 2300,00грн в рік, або в натуральній формі ( 1 тонна зерна, 150 кг цукру, 10 кг).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнта індексації.
- Сторони дійшли згоди, що орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується до 30 грудня кожного року (пункт 11 Договору).
- За пунктом 12 Договору, передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.
- Разом з тим, згідно пункту 20 Договору об'єкт за Договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.
- У пункті 21 Договору оренди землі сторони домовилися про те, що після закінчення строку дії Договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, яку він одержав її в оренду. Термін повернення земельної ділянки може бути продовжений до 6 місяців у випадку необхідності, а саме потреби зібрання орендарем урожаю сільськогосподарських культур, які були засіяні на орендованій земельній ділянці до закінчення дії договору.
- Пунктом 28 Договору передбачено, що Орендодавець має право вимагати від Орендаря:
- використання земельної ділянки за її цільовим призначенням;
- своєчасного внесення та отримання орендної плати, самостійного проведення розрахунків орендної плати при зміні нормативної грошової оцінки землі, визначення розміру орендної плати з урахуванням визначеного чинним законодавством коефіцієнта індексації;
- повернення земельної ділянки у стані не гіршому порівняно з первинним станом земельної ділянки.
- За пунктом 29 Договору Орендодавець зобов'язаний самостійно проводити розрахунок орендної плати при зміні нормативної грошової оцінки землі, визначати розмір орендної плати з урахуванням встановленого відповідно до норм чинного законодавства коефіцієнта індексації.
- Аналогічна умова Договору зазначена у правах Орендаря (п. 30 Договору).
- Разом з тим, відповідно до пункту 31 Договору Орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату за користування земельної ділянки.
- Пунктом 33 Договору визначено, що у разі прострочення Орендодавцем чи Орендарем установлених договором строків передачі об'єкта оренди, у цей період відповідний ризик несе сторона, яка допустила прострочення його передачі.
- Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, у випадку не досягнення такої згоди щодо змін умов договору, спір вирішується в судовому порядку. Дія Договору припиняється у разі: закінчення строку, на який було укладено (7 років); придбання Орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-Орендаря або визнання банкрутом, а також Договір оренди землі припиняться також в інших випадках, передбачених законом (пункти 35,36, 37).
- Відповідно до п. 38 Договору на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі" та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
- Водночас, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку - не допускається (пункт 39 Договору).
- Крім того, пунктом 40 Договору визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - Орендаря не є підставою для припинення цього договору. Водночас, новий власник землі або юридична особа-правонаступник Орендаря вправі переукласти договір оренди в межах визначеного строку оренди земельної ділянки.
- Сторони дійшли взаємної згоди, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та цього Договору.
- Згідно пункту 43 Договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків. Договір укладено у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу та знаходять по одному примірнику у Орендодавця, орендаря та особи, яка провела державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.
- Договір містить відмітку про скріплення підписом сторін та відтиском печатки відповідача ФГ "Золотий жайвір".
7. Відповідно до Витягу №335683493 від 14.06.2023 з Державного реєстру речових прав щодо земельної ділянки кадастровий номер 6124685700:01:001:0398 площею 1,5257га:
- 21.04.2016 проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, підстава: договір оренди землі серія та номер: 2/088, виданий 15.03.2016; видавник: ФГ "Золотий жайвір"/ОСОБА_2; свідоцтво про спадщину, серія та номер: 457, виданий 10.08.2022, видавник: Приватний нотаріус Тернопільського районного округу Матійчик А.В. Орендодавець: ОСОБА_1 , Орендар: Фермерське господарство "Золотий жайвір". Строк дії договору: 7 років;
- 09.06.2023 проведено державну реєстрацію припинення речового права; підстава: інший тип договору; лист-повідомлення, серія та номер: б/н, виданий 20.03.2023, видавник: ОСОБА_1 ; відомості з ДЗК, серія та номер: 64376854, виданий 09.06.2023, видавник: Державний земельний кадастр. Внесено відомості до реєстру: 14.06.2023 ОСОБА_4 , Збаразька міська рада Тернопільської області, індексний номер рішення: 68019183.
8. 23 березня 2023 року Фермерським господарством "Золотий Жайвір" на адресу ОСОБА_2 надіслано за вих. №23/03/22-4 від 22 березня 2023 року повідомлення про продовження терміну повернення з оренди земельної ділянки. У своєму повідомленні ФГ "Золотий жайвір" посилаються на те, що п.21 договору оренди землі термін повернення земельної ділянки може бути продовжений до 6 місяців у випадку необхідності потреби зібрання Орендарем урожаю сільськогосподарських культур, які були засіяні на орендованій земельній ділянці до закінчення дії договору. Повідомляли, що Орендарем до закінчення дії договору оренди землі було засіяно орендовану земельну ділянку сільськогосподарськими культурами, у зв'язку з чим виникла потреба у їх зібранні, а тому у випадку неприйняття пропозиції про укладення договору оренди на новий строк, повернення земельної ділянки буде здійснене у відповідності до вимог ст. 34 ЗУ "Про оренду землі". Крім того з метою уникнення можливих конфліктних ситуацій та трудових спорів про стягнення спричинених збитків розміру вартості урожаю, який має бути зібраний.
-Згідно листа повідомлення вих. № 23/04/25-1 від 25 квітня 2023 року на ім'я ОСОБА_1 ФГ "Золотий жайвір" надіслано лист повідомлення про намір укладення договору оренди землі на новий строк.
-25 квітня 2023 року ФГ Золотий Жайвір на адресу ОСОБА_1 надіслано за вих.№23/04/25-1/1 повідомлення про продовження терміну оренди земельної ділянки. У своєму повідомленні ФГ Золотий жайвір посилається на те, що п. 21 договору оренди землі термін повернення земельної ділянки може бути продовжений до 6 місяців у випадку необхідності потреби зібрання Орендарем урожаю сільськогосподарських культур, які були засіяні на орендованій земельній ділянці до закінчення дії договору. Повідомлено, що Орендарем до закінчення дії договору оренди землі було засіяно орендовану земельну ділянку сільськогосподарськими культурами, у зв'язку з чим виникла потреба у їх зібранні, а тому у випадку неприйняття пропозиції про укладення договору оренди на новий строк, повернення земельної ділянки буде здійснене у відповідності до вимог ст. 34 ЗУ "Про оренду землі". Крім того з метою уникнення можливих конфліктних ситуацій та трудових спорів про стягнення спричинених збитків розміру вартості урожаю, який має бути зібраний. …
-31 травня 2023року ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки надіслала на адресу ФГ "Золотий Жайвір" лист повідомлення від 20 березня 2023 року, згідно якого вказала, що не бажає поновлювати дію Договору із ФГ "Золотий Жайвір" і має використовувати для власних потреб на власний розсуд".
9. Постановою Тернопільського апеляційного суду від 22.05.2024 у справі №604/694/23 апеляційну скаргу Фермерського господарства "Золотий жайвір" на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 21.02.2024 задоволено частково, рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 21.02.2024 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов Фермерського господарства "Золотий жайвір" до ОСОБА_1 та до Фермерського господарства "Агро Остап'є" про визнання укладеним договору оренди на новий строк та визнання відсутнім права оренди задоволено частково.
-Визнано відсутнім та припиненим право оренди Фермерського господарства "Агро Остап'є" щодо земельної ділянки площею 1,5257га, кадастровий номер 6124685700:01:001:0398 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Скалатської об'єднаної територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області.
- Визнано поновленим на тих самих умовах і на той самий строк - 7 років, договір оренди землі № 2/088 від 15.03.2016 щодо земельної ділянки площею 1,5257га, кадастровий номер 6124685700:01:001:0398 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Скалатської об'єднаної територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області власником якої є ОСОБА_1 , шляхом визнання укладеною додаткової угоди від 21.04.2023.
- У постанові Тернопільського апеляційного суду від 22.05.2024 у справі №604/694/23 судом також встановлено, що 10.08.2022 приватним нотаріусом Матійчик А.В. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом спадкоємцю майна померлого - ОСОБА_3 , на підставі якого останній успадкував зазначену земельну ділянку площею 1,5257га кадастровий номер 6124685700:01:001:0398 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а в подальшому 23.01.2023, на підставі договору дарування, відчужив її ОСОБА_1 .
10. Судами, також було встановлено, що: в матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право на спадщину за законом №457, ОСОБА_3 є спадкоємцем ОСОБА_2 , до складу Спадщини належить земельна ділянка з кадастровим номером 6124685700:01:001:0398, площею 1,5257га, яка розташована на території Остап'ївської сільської ради, Підволочиського району, Тернопільської області. Експлікація земельних угідь: 1,5257га - рілля. Свідоцтво про право на спадщину скріплене підписом та відтиском печатки приватного нотаріуса Матійчик А.В.
- Листом-повідомленням від 20.03.2023 адресованим керівнику ФГ "Золотий жайвір" Дацкову В.П., ОСОБА_1 повідомила відповідача, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, 10.08.2022 його спадкоємцю, ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Матійчик А.В. було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом №457, 23.01.2023 ОСОБА_1 відповідно до Договору дарування набула право власності на спірну ділянку.
- Крім цього, у листі ОСОБА_1 повідомила ФГ "Золотий жайвір", що вона не бажає поновлювати дію Договору із ФГ "Золотий жайвір" і має намір використовувати земельну ділянку для власних потреб на свій розсуд, у зв'язку з чим, просить утриматися від вчинення дій, які б могли перешкоджати їй відразу після закінчення строку дії Договору використовувати належну позивачеві, як власнику, земельну ділянку.
- Датою направлення зазначеного листа-повідомлення від 20.03.2023 є 31.05.2023, що підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальним чеком від 31.05.2023 та роздруківкою, долученої позивачем до матеріалів справи, сервісу відстежень відправлень Укрпошти статус листа-повідомлення - вручено особисто 06.06.2023.
- Листом вих.№23/03/22-4 від 22.03.2023 керівник ФГ "Золотий жайвір" повідомив ОСОБА_2 , що Орендарем до закінчення дії Договору оренди землі було засіяно орендовану земельну ділянку сільськогосподарськими культурами, у зв'язку із чим виникла потреба у зібранні Орендарем урожаю, в тому у випадку неприйняття пропозиції щодо укладення договору оренди на новий строк, яка була направлена разом з проектом нового договору, повернення земельної ділянки за кадастровим номером 6124685700:01:001:0398 буде здійснене у відповідності до вимог ст. 34 Закону України "Про оренду землі" та умов діючого договору оренди землі - протягом шести місяців після припинення дії договору оренди. Крім цього, відповідач зазначає у листі-повідомлення про те, що відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України, ст. 25 ЗУ "Про оренду землі", ст. 775 ЦКУ ФГ "Золотий жайвір" є власником посівів та врожаю, що зростають на земельній ділянці з кадастровим номером 6124685700:01:001:0398.
- Надсилання вказаного листа підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист від 23.03.2023, фіскальним чеком від 23.03.2023, а також долученою відповідачем роздруківкою сервісу відстежень відправлень Укрпошти статус листа-повідомлення - вручено особисто 31.03.2023.
- 25.04.2023 керівником ФГ "Золотий жайвір" направлено лист-повідомлення (вих.№23/04/25-1/1) на ім'я ОСОБА_1 з зазначенням про те, що господарству стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6124685700:01:001:0398 до ОСОБА_1 та звертається в порядку п.21 Договору, з проханням продовження терміну повернення земельної ділянки на шість місяців, у зв'язку із тим, що Орендарем до закінчення строку Договору було засіяно дану земельну ділянку сільськогосподарськими культурами.
- Доказом направлення зазначеного листа позивачу є опис вкладення у цінний лист від 25.04.2023, фіскальний чек від 25.04.2023 та роздруківка сервісу відстежень відправлень Укрпошти статус листа-повідомлення - вручено особисто 22.05.2023.
- В матеріалах справи наявні також: платіжна інструкція Фермерського господарства "Золотий жайвір" №51 від 30.01.2023 на ім'я Укрпошта, список згрупованих поштових переказів в т.ч. на ім'я ОСОБА_2 у сумі 1857,00грн. від 02.02.2023 та фіскальний чек від 03.02.2023.; платіжна інструкція №575 від 27.12.2024 на суму 46672грн, звіт про перекази за реєстром юридичної особи від 30.12.2024р. в т.ч. на ім'я ОСОБА_1 у сумі 1771грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
11. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 08.04.2025 у справі №924/700/24 (604/1229/24), яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025, задоволено позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Золотий жайвір" про розірвання Договору оренди землі №2/088 від 21.04.2016 (в межах справи №924/700/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про банкрутство Фермерського господарства "Золотий жайвір").Розірвано Договір оренди землі №2/088, укладений між Орендодавцем ОСОБА_2 (правонаступник - ОСОБА_1 ) та Орендарем Фермерським господарством "Золотий жайвір", земельна ділянка площею 1,5257га, кадастровий номер 6124685700:01:001:0398, дата реєстрації договору 21 квітня 2016 року. Стягнуто з Фермерського господарства "Золотий жайвір" на користь ОСОБА_1 1211,20 витрат по оплаті судового збору, 10000,00 витрат на професійну правничу допомогу. Видано наказ.
12. Суди попередніх інстанцій ухвалюючи наведені рішення дійшли висновку про невиконання відповідачем обов'язку по сплаті орендної плати за земельну ділянку з урахуванням індексації за 2022, 5 місяців 2023 року та 2024рік та порушенням терміну сплати орендної плати за 2022рік (видано на переказ 03.02.2023), що є істотними порушеннями умов договору, а не проведення індексації орендної плати має системний характер. Зазначені порушення умов договору, судами кваліфіковано, як такі, що значною мірою, позбавляють Орендодавця того, на що останній розраховував під час укладення договору, з огляду на що, наявні підстави для розірвання договору оренди землі на підставі частини 2 статті 651 ЦК України, відповідно, спірний договір оренди землі укладений між сторонами, підлягає розірванню.
Крім того, судом другої інстанції визнано правомірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав покладення на відповідача витрат, які поніс позивач на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом даної справи, з урахуванням Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" статей 126-129 ГПК України, правових позицій Верховного Суду щодо розподілу судових витрат - витрат на правничу допомогу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. До Верховного Суду від Фермерського господарства "Золотий жайвір" надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить Суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.04.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 у справі №924/700/24 (604/1229/24) та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
13.1. На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України скаржник посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, зокрема:
- у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі №903/483/24 щодо застосування статті 14 ГПК України, у якій наведено висновок про те, що позивач самостійно визначає і обґрунтовує предмет і підстави позову в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, чим воно зумовлене, а суд лише перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту;
-у постанові Верховного Суду від 18.03.2019 у справі № 908/1163/17 щодо застосування статей 13, 14, 46, 74, у якій наведено висновок про те, що попри обов'язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, предмет і підстави позову визначаються та можуть в установленому порядку змінюватися тільки позивачем, тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу;
- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2022 року у справі №910/5179/20, у якій Судом було звернуто увагу на те, що пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України передбачено добросовісність як стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення;
- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) щодо застосування ст.ст.123, 126, 129 ГПК України, у якій наведено висновок про те, що витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
14. ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, оскаржувані рішення та постанову залишити без змін.
Провадження у Верховному Суді
15. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №924/700/24 (604/1229/24) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2025.
16. Ухвалою Верховного Суду від 24.08.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства "Золотий жайвір", яка подана на рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.04.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 у справі №924/700/24 (604/1229/24) та Призначено до розгляду касаційну скаргу Фермерського господарства "Золотий жайвір" на 05 листопада 2025 року о 12:30 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.
17. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на таке.
18. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
19. Предметом цього судового розгляду є правомірність задоволення позовних вимог про розірвання договорів оренди землі.
20. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).
21. Правилами частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України (ЗК України), Цивільним Кодексом України (ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
22. Отже, оренда землі є окремим випадком найму майна, загальні правила якого визначені приписами цивільного (приватного) права. Відповідно й законодавче регулювання підстав припинення права оренди землі складається з норм цивільного та земельного законодавства.
23. За загальним правилом частини першої статті 651 ЦК України, яке застосовується до будь-яких цивільних (приватноправових) правовідносин з приводу зміни або розірвання цивільних (приватноправових) договорів, така зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
24. Винятком з цього правила (про те, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін) є приписи частини другої статті 651 ЦК України, що надають суду повноваження зі зміни або розірвання договору (без наявності згоди сторін), проте у випадках, визначених законом. Тож загальне правило про розірвання та зміну договору без згоди сторін на підставі рішення суду передбачене у частині другій статті 651 ЦК України, що визначає універсальні засади, застосовні до усіх видів приватноправових договорів.
25. З огляду на наведені правила абзацу першого частини другої статті 651 ЦК України як цивільне законодавство, так і земельне передбачає окремі приклади його застосування, що мають характер загальних для усіх цивільних відносин (у разі істотного порушення цивільного договору іншою стороною), а також характер спеціалізованих - для інших приватноправових договорів та для інших окремо застережених у законі видів порушень цивільних договорів (зокрема, окремі правила статті 141 ЗК України, застосовні до догорів оренди землі), як це буде проілюстровано далі.
26. Спеціальними у врегулюванні розірвання договору оренди землі є приписи статті 32 Закону України «Про оренду землі», а також статті 141 ЗК України, пункт «д» частини першої якої передбачає, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
27. Тож функціональним призначенням ЦК України у врегулюванні спірних відносин є деталізація та диференціація факту систематичної несплати орендної плати як підстави припинення договору оренди землі шляхом його розірвання. Ця деталізація та диференціація здійснюється відповідно до частини другої статті 651 ЦК України, якою передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Водночас істотним, відповідно до цієї норми права, є таке порушення стороною договору його умов, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору.
28. Приписи про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та правила частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки - доповнюють одні одних.
29. Договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).
30. Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а приписи статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов'язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
31. Орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також і орендну плату за водний об'єкт (частина друга статті 25 Закону України «Про оренду землі»).
32. Підстави припинення договору оренди землі - це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.
33. Відповідно до спеціальної норми частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
34. Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
35. Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату», зокрема, орендної плати.
36. Верховний Суд звертає увагу, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).
37. Щодо поняття «несплата», вжите у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України, то його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати.
38. Тож підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.
39. Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору.
40. Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору.
41. У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.
42. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2021 року у справі № 910/2861/18 та від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, у яких зазначено, що для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише факт порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно істотною є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.
43. Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19).
44. Отже, законодавство в питанні розірвання договору дбає не лише про інтереси управненої сторони, а й про інтереси зобов'язаної сторони, оскільки розірвання договору може завдати значних збитків стороні, яка допустила незначне порушення, тобто законодавець прагне досягти справедливого балансу між інтересами сторін договору.
45. Також потрібно враховувати, що у відносинах оренди землі основним їх регулятором, крім спеціального законодавства, є договір оренди землі. Враховуючи, що договір є регулятором відносин з використання земельної ділянки, на ці відносини поширюються правила статті 3 ЦК України, яка визначає, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Тож і приписи чинного законодавства, і умови договору потрібно застосовувати крізь призму загальних засад статті 3 ЦК України. Відповідно істотність за абзацом другим частини другої статті 651 ЦК України має оцінюватися так само з точки зору справедливості, добросовісності та розумності, які сукупно утворюють цільний засадничий принцип регулювання приватноправових відносин.
46. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 у справі №918/391/23 дійшла переконання, у разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначеного умовами договору оренди землі, тобто орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, а загальне правило частини другої статті 651 ЦК України - у разі істотності порушення договору іншою стороною.
47. Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
48. У постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/826/18, від 23 березня 2021 року у справі №922/2754/19, від 20 грудня 2022 року у справі № 914/1688/21, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 квітня 2024 року у справі № 924/617/22, від 30 квітня 2024 року у справі № 903/775/23, а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 383/708/16-ц зроблено висновки про те, що самий лише факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи сплачена заборгованість після звернення позивача з позовом про розірвання договору.
49. У статті 629 ЦК України закріплено обов'язковість договору, тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати.
50. Судами встановлено, що за змістом п.9 договору орендна плата вноситься Орендарем виключно в розмірі не менше 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 2300,00грн в рік, або в натуральній формі ( 1 тонна зерна, 150 кг цукру, 10 кг), а пунктом 10 Договору сторони узгодили, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнта індексації.
51. Судами, також, встановлено, що згідно платіжної інструкції №51 від 30.01.2023, Фермерське господарство "Золотий жайвір" здійснило переказ на Укрпошту для виплати поштових переказів. Списком Укрпошти згрупованих поштових переказів у т.ч. на ім'я ОСОБА_2 у сумі 1857,00грн від 02.02.2023 та фіскальним чеком від 03.02.2023 підтверджується доступність суми переказу у розмірі 1857 грн до виплати з 03.02.2023р, тобто з порушенням умов договору щодо строку виплати, адже пунктом 11 договору визначено строк сплати - до 30 грудня кожного року.
52. Крім того, встановлено що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому, про означену обставину було відомо відповідачу, оскільки виплата орендної плати за 2021рік здійснювалась ОСОБА_3 - сину померлого.
53. Згідно частин 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка була чинною на момент укладення договору оренди землі), орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").
54. Частиною 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
55. Істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату ( пункт 3 частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі").
56. Як встановлено судами під час розгляду справи, у п.28 Договору передбачено право Орендодавця вимагати від Орендаря самостійного проведення розрахунку орендної плати при зміні нормативно-грошової оцінки землі, визначення розміру орендної плати з врахуванням встановленого відповідно до чинного законодавства коефіцієнту індексації.
57. Судами встановлено, що матеріали справи не містять доказів сплати орендної плати за 2022рік у визначений договором строк та у визначеному договором розмірі, зокрема з урахуванням коефіцієнту індексації, з огляду на що, суд вважає, що при виплаті орендної плати за 2022рік Орендарем порушено умови договору.
58. Щодо сплати орендної плати за 2023 рік господарськими судами встановлено, що матеріали справи не містять доказів сплати орендної плати за 5 місяців 2023 року та враховано, що долученими до матеріалів справи доказами, а саме договором оренди землі №2/088 (термін дії 7 років), повідомленням про продовження терміну повернення з оренди земельної ділянки до 6 місяців, яке направлено Орендарем на адресу Орендодавця в порядку п.21 договору, інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо проведеної 09.06.2023р. реєстрації припинення права оренди земельної ділянки, у період з 01.01.2023 по 01.06.2023р. відповідач фактично мав право використовувати земельну ділянку, відповідно, за означений період мав заплатити орендну плату.
59. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
60. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
61. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
62. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
63. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
64. З урахуванням наведених законодавчих положень та встановлених у цій справі обставин щодо невиконання відповідачем обов'язку по сплаті орендної плати за земельну ділянку з урахуванням індексації за 2022, 5 місяців 2023 року, порушення терміну сплати орендної плати за 2022 рік (видано на переказ 03.02.2023), висновки судів про те, що наведене є істотними порушеннями умов договору, а не проведення індексації орендної плати має системний характер, є правильними.
65. Отже, доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами приписів частини 2 статті 651 ЦК України не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду, оскільки встановлені судами порушення Договору, які значною мірою, позбавляють Орендодавця того, на що останній розраховував під час укладення договору, є підставою для розірвання договору оренди землі, а відтак наведена норма Цивільного кодексу застосована правильно.
66. Разом з тим, касаційний господарський суд погоджується із висновком суду другої інстанції щодо підставності стягнення місцевим господарським судом витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на таке.
67. Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
68. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
69. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).
70. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
71. Згідно з частинами першою-четвертою статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
72. Загальне правило розподілу судових витрат визначене статтею 129 ГПК України. Верховний Суд звертає увагу, що зазначена норма є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв'язку із частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України.
73. Розподіл судових витрат визначений статтею 129 ГПК України, частиною четвертою якої передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких відповідно до частини третьої статті 123 цього Кодексу належать витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
74. Відповідно до статті 19 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
75. Згідно із статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:
(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");
(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;
(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;
(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;
(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
76. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
77. Доводами касаційної скарги не спростовано, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн - є обґрунтованим та співмірними із урахуванням часу здійснення адвокатом представництва інтересів у суді та обсягу виконаних робіт (наданих послуг) під час розгляду цього спору, враховуючи подані позивачем відповідні докази.
78. Як вбачається з касаційної скарги, здебільшого аргументи скаржника зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів та прохання надати їм нову оцінку, що в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень Верховного Суду.
79. З огляду на викладене, аргументи скаржника визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом.
80. Крім того, на висновки у наведених у касаційній скарзі постановах Верховного Суду скаржник послався, виокремивши їх із контексту вказаних судових рішень, не урахувавши викладених в рішеннях правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та предмету спору, в контексті досліджуваних судами у цій справі доказів та встановлених фактичних обставин.
81. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
82. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
83. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що оскаржувані судові рішення прийняті з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
84. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
85. На підставі викладеного та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції в порядку статті 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та необхідність залишення оскаржуваних рішень попередніх судових інстанцій у цій справі без змін.
Судові витрати
86. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-
1.Касаційну скаргу Фермерського господарства "Золотий жайвір" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.04.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 у справі №924/700/24 (604/1229/24) залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.І. Картере
К.М. Огороднік