18 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 910/2207/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт" арбітражного керуючого Галічевої Валентини Олександрівни
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 (колегія суддів у складі: Станік С.Р. - головуючий, Остапенко О.М., Сотніков С.В.)
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт" у визнанні кредиторських вимог (суддя Омельченко Л.В.)
у справі № 910/2207/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРЕДІС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЕЙСЬКЕ ОЩАДНЕ ТОВАРИСТВО"
про банкрутство,
Розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт" арбітражного керуючого Галічева Валентина Олександрівна (далі - арбітражний керуючий Галічева В.О.) 02.11.2025 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт" у визнанні кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЕЙСЬКЕ ОЩАДНЕ ТОВАРИСТВО" в сумі 3474178,08 грн.
Перевіривши матеріали касаційної скарги арбітражного керуючого Галічевої В.О., Верховний Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 встановлений у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до п.п. 2 п. 21 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 9 п. 21 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що розмір ставки за подання касаційної скарги на ухвали суду про результати розгляду грошових вимог кредиторів становлять 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, скаржник повинен був надати суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду у розмірі 9689,60 грн (3028 х 2) х 200% х 0.8 )).
Однак скаржником до касаційної скарги додано докази (квитанція ID 7782-8286-2145-4921 від 25.10.2025 та квитанція про сплату №7782-8226-2145-4921 від 02.11.2025), що підтверджують сплату судового збору на загальну суму 6056,00 грн. Вказана сума менше розміру судового збору, що повинен був сплатити скаржник, відповідно до приписів Закону України "Про судовий збір", а тому арбітражний керуючий Галічева В.О. повинна надати суду докази доплати судового збору в сумі 3633,60 грн (9689,60 - 6056,00).
Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Вимогами ч. 2 ст. 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене касаційна скарга арбітражного керуючого Галічевої В.О. підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку в розмірі 3633,60 грн.
Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт" арбітражного керуючого Галічевої Валентини Олександрівни на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт" у визнанні кредиторських вимог у справі № 910/2207/24 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Картере