Справа №: 302/1323/25 3/302/590/25
19.11.2025 селище Міжгір'я
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Кривка В.П.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.204-1 ч.1 КУпАП, за протоколом від 07.09.2025 року серії ЗхРУ №356803, складеним начальником повітряної розвідки та протидії безпілотним повітряним суднам ВПС (тип С) НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_1 , стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр.України, мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , виданий 13.09.2016 року органом ДМС України 3238, згідно з баз ДПС України до адміністративної відповідальності не притягався, номер телефону: НОМЕР_4 ,
Згідно з зазначеним протоколом 07.09.2025 року о 14 год 30 хв прикордонним нарядом «Контрольний пост» під час забезпечення правового режиму воєнного стану в районі с.Торунь Хустського району Закарпатської області був виявлений громадянин України ОСОБА_2 , який здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України, чим порушив вимоги статей 9 і 12 Закону України «Про державний кордон України».
Ці дії ОСОБА_2 працівник прикордонної служби кваліфікував за ст.204-1 ч.1 КУпАП.
ОСОБА_2 на розгляд справи в судове засідання не з'явився, про таке повідомлявся належно, причини його неявки суду невідомі.
Суд зазначає, що з огляду на практику, викладену в рішенні ЄСПЛ, зокрема у справі «Пономарьов проти України», заява N 3236/03, п.41, від 03.04.2008 сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A.v.Spain) від 07.07.1989).
Враховуючи практику викладену в рішеннях ЄСПЛ та вимоги ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_2 .
Оцінивши зміст протоколу і подані в справу матеріали, суддя дійшов такого висновку.
Постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області у справі №302/1323/25 (пр.3/302/534/25) від 06.10.2025 року протокол про адміністративне правопорушення від 07.09.2025 року серії ЗхРУ №356803 разом з доданими до нього матеріалами стосовно ОСОБА_2 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.204-1 ч.1 КУпАП, повернуто для належного оформлення до ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв'язку з тим, що у доданому протоколі у графі «відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначено, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем вч НОМЕР_5 , однак перебуває у статусі СЗВЧ, проте до матеріалів справи не додано жодних документів, які підтверджують статус ОСОБА_2 військовослужбовця, належність його до відповідної частини та документів, які б підтверджували його статус СЗВЧ; у протоколі про адміністративне правопорушення відсутня вказівка на обов'язкову ознаку об'єктивної сторони правопорушення, передбачене ст.204-1 ч.1 КУпАП, а саме місце вчинення правопорушення (вчинення правопорушення поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України).
Зазначені матеріали справи про адміністративне правопорушення після доопрацювання надійшли до суду 30.10.2025 року.
Стаття 204-1 ч.1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за таке : перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Постановою КМУ № 1194 від 03.08.1998 із змінами і доповненнями передбачено, що Хустський район Закарпатської області є контрольованим прикордонним районом.
Згідно з Положенням про прикордонний режим, затв. пост. КМУ № 1147 від 27.07.1998 (із змін. і доп.) передбачено порядок в'їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі. Цим же положенням передбачено, що прикордонна смуга це ділянка місцевості завширшки 5 км.
Судом установлено такі обставини за доказами, поданими посадовою особою, яка склала протокол.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №356803 від 07.09.2025 року ОСОБА_2 від підпису протоколу відмовився у присутності двох свідків.
Згідно з рапортом працівника прикордонної служби ОСОБА_3 начальнику відділу прикордонної служби ОСОБА_4 , який за змістом відповідає змісту протоколу з додатковою вказівкою, що ОСОБА_2 мав намір перетнути державний кордон з України в Румунію поза пунктом пропуску через державний кордон України з метою пошуку кращих умов життя. Крім того, у рапорті зазначено, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем вч НОМЕР_5 та перебуває у статусі СЗВЧ.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення відсутня обов'язкова ознака об'єктивної сторони правопорушення, передбачене ст.204-1 ч.1 КУпАП, а саме місце вчинення правопорушення (поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України).
Із змісту матеріалів справи видно, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не доведені жодним належним та допустимим доказами, адже посадовою особою не додано до матеріалів справи ні письмові пояснення свідків, ні відео-, аудіозаписи обставин вчинення правопорушення.
У такому випадку суд хотів би навести ситуацію, яка була на розгляді в Європейському Суді з прав людини у справі «Старков та Тищенко проти Росії» (рішення від 17 грудня 2019 року). Зокрема в пункті 26 Страсбурзький суд звернув увагу на те, що в цій справі єдиними доказами, на які посилалися суди при визнанні заявників винними, були протокол про адміністративне правопорушення та заяви співробітників поліції. Він вважає, що нездатність національних судових органів отримати свідчення незалежних спостерігачів за оспорюваним подій підірвала загальну справедливість судового розгляду.
Сам факт виявлення ОСОБА_2 у н.п. Торунь, не вказує безсумнівно на намір або спробу незаконно перетнути державний кордон поза пунктами пропуску. Більш того, в межах населеного пункту Торунь Хустського району Закарпатської області відсутній пункт пропуску через державний кордон України. Цей населений пункт не розташований на межі кордонів України з іншими країнами і прибуття громадян до цього населеного пункту, не дають однозначних підстав стверджувати про намір особи незаконно перетнути державний кордон України.
Посадовою особою не зазначено у протоколі, які саме положення законодавства, яке регулює прикордонний режим порушив ОСОБА_2 .
Крім того, працівники прикордонної служби не усунули недоліки, які зазначені в постанові суду від 06.10.2025 року, обмежившись лише супровідним листом, де начальник ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_5 просить врахувати, що під час заїзду ОСОБА_2 в межі контрольованого прикордонного району на ок. АДРЕСА_2 працівником прикордонної служби ОСОБА_3 було здійснено перевірку документів, що посвідчують особу та військово-обліковий документ ОСОБА_2 , у результаті чого було встановлено, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем. ОСОБА_2 документів про відрядження, відпустку або іншого розпорядження про законне залишення військової частини не мав, тому центром управління службою ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » було здійснено уточнення інформації в чергового ІНФОРМАЦІЯ_4 та встановлено, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем ЗСУ вч НОМЕР_5 , перебуває у статусі СЗВЧ від 17.05.2025 року, а тому просить вважати підтверджуючою інформацією усне повідомлення в ході взаємодії чергового ІНФОРМАЦІЯ_5 . Будь-яких доказів про ці відомості матеріали справи не містять.
Отже, суд не встановив обставин реального здійснення порушення правил прикордонного режиму. Адже фіксації ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, не здійснено в установленому законом порядку. У справу не подано належних, достовірних і допустимих доказів для ствердження вини особи за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 204-1 ч.1 КУпАП, відповідно до положень статті 251 КУпАП. Ця норма передбачає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Окрім цього, суд констатує, що КрП "Торунь" знаходиться на відстані більше 120 км від кордону України з Румунією та Угорщиною і на території Міжгірської селищної громади та колишнього Міжгірського району Закарпатської області не має пропускних пунктів прикордонного режиму.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не можу бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Суд не має повноважень збирати докази винуватості особи відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» ("Malofeyevav. Russia", рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
З огляду на встановлені обставини, викладене обґрунтування, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.204-1 ч.1 КУпАП. Цей висновок суду дає підстави застосувати положення статті 247 п.1 КУпАП, тобто закрити провадження в справі.
Керуючись статтями 280, 283-285, 247 п.1 КУпАП, суддя
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 204-1 ч.1 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Апеляційну скаргу на постанову судді може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня винесення постанови в порядку, передбаченому КУпАП.
Постанова набирає законної сили згідно з ст.294 КУпАП після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова складена 19.11.2025.
Суддя: В. П. Кривка