8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
18 листопада 2025 року м. ХарківСправа № 922/3301/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Мужичук Ю.Ю.
за участі секретаря судового засідання Крамарової Н.В.
розглянувши матеріали справи
за позовом Харківської обласної ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А"
про зобов'язання звільнити частину покрівлі, стягнення коштів
Харківська обласна рада через систему “Електронний суд» звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А", в якій просить суд:
1. Зобов'язати звільнити частину покрівлі площею 40,0 м.кв. будівлі літ. “А-2», розташованої по вул. Сумській, 37 у м. Харків, що знаходиться на балансі Комунального закладу “Харківський обласний палац дитячої та юнацької творчості», та зобов'язати повернути зазначене майно Харківській обласній раді за актом приймання-передачі;
2. Стягнути заборгованість з орендної плати за договором оренди комунального майна від 4 березня 2019 року № 367 Н на загальну суму 529 648, 24 грн, з яких:
- 110 118,45 грн суми заборгованості з орендної плати за період з 01.03.2022 по
03.10.2023;
- неустойки за період з 04.10.2023 по 31.08.2025 на суму 419 529,79 грн.
Також позивач просить судові витрати зі сплати судового збору в загальній сумі 10 972,72 грн покласти на відповідача.
В обгрунтуванні позовних вимог зазначає, що договірні обов'язки щодо своєчасної та повної оплати за Договором оренди № 367 Н комунального майна від 04.03.2019 відповідач виконував неналежним чином, внаслідок чого, починаючи з березня 2022 року, почала накопичуватися заборгованість.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 922/3301/25 постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14 жовтня 2025 року об 11:30.
Протокольною ухвалою від 14.10.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 28 жовтня 2025 року о(б) 13:00.
У судовому засіданні 28.10.2025 судом оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 11 листопада 2025 року о(б) 14:30.
11.11.2025 до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про ознайомлення та відкладення підготовчого засідання для подання відзиву за вх.№ 26162, в якій відповідач просив суд внести дані РНОКПП 3131909542 до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи №922/3301/25; перевести в електронну форму процесуальні та інші документи по справі, що надійшли до суду в паперовому вигляді; відкласти підготовче засідання для надання часу представнику підготувати відзив на позовну заяву.
Протокольною ухвалою від 11.11.2025 суд постановив: внести дані представника відповідача, зазначив, що всі матеріали, що надійшли до суду в паперовому вигляді, перебувають в системі "Електронний суд"; щодо відкладення підготовчого засідання та надання строку для подання відзиву у задоволенні клопотання відмовив, оскільки на даний час справа знаходиться на стадії розгляду по суті, а всі процесуальні документи подаються на стадії підготовчого провадження.
У судовому засіданні 11.11.2025 після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, відкладення ухвалення та проголошення судового рішення, визначивши дату та час його проголошення у судовому засіданні 18 листопада 2025 року о(б) 11:00.
18.11.2025 до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 26748), в якому він просить поновити строк для подання відзиву на позовну заяву, прийняти відзив на позовну заяву до розгляду та врахувати відзив при прийнятті рішення у справі.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання відзиву відповідач посилається зокрема на те, що в період відкриття провадження у директора ТОВ "Інвол А" був відсутній доступ до Електронного суду, у звязку зі спливом строку дії електронно-цифрового підпису. Після відновлення доступу, 11.11.2025 року було укладено договір про надання правничої допомоги, та направлено заяву про ознайомлення з матеріалами справи та надання часу для підготовки відзиву по справі.
Суд, дослідивши відзив на позовну заяву відповідача, зазначає наступне.
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно з ч. 2, ч. 4 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Частинами 1, 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Ухвалу суду від 16.09.2025 про відкриття провадження у справі доставлено відповідачу до електронного кабінету електронного суду 17.09.25 15:35, що підтверджується довідкою про доставку вказаного документу до електронного кабінету відповідача (а.с. №79).
Отже відзив на позовну заяву відповідач мав подати до суду не пізніше 02.10.2025 (останній день на подання відзиву).
Проте відповідач у встановлений судом строк відзив на позов із викладенням своєї позиції не надав.
Приписами ч. 1 ст. 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з приписами ч.1 ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд звертає увагу на те, що про відкриття провадження у даній справі та строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, відповідач був повідомлений ще 17.09.2025. З урахуванням положень ч. 2 ст. 119 ГПК України в разі наявних поважних причин неможливості подання відзиву у визначений судом строк відповідач мав до 02.10.2025 подати до суду клопотання про продовження строку на подання відзиву на позов, проте вказаних дій не здійснив.
Також, ухвалу про відкриття провадження у справі та всі ухвали суду оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Разом з цим, судом враховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Так, Верховний суд у постанові від 06.07.2023 у справі №910/15120/20 вказав наступне:
- відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, і лише сам факт подання клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк. За сталою практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, сформованою в рішеннях “Стаббінгс на інші проти Сполученого Королівства», “Девеер проти Бельгії», право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
- право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
- при цьому, у силу принципу диспозитивності на особу, що не вчинила вчасно відповідні процесуальні дії покладається ризик несприятливих наслідків такої бездіяльності. Юридична особа зобов'язана забезпечувати своєчасне отримання кореспонденції за адресою свого місцезнаходження, а наявність поважних підстав для невчинення відповідних дій має доводитись учасником в загальному порядку. Створення при цьому судом штучних умов, які б надавали одній зі сторін спору більш сприятливі умови для реалізації її процесуальних прав, виходить за межі повноважень суду, передбачених законодавством, та є порушенням статей 6, 19 Конституції України та принципу змагальності сторін (статті 13 ГПК України).
Також, Верховний Суд у постанові від 23.12.2020 у справі №360/4485/19 зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Доводи відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву зводяться до того, в період відкриття провадження у справі у директора ТОВ "Інвол А" був відсутній доступ до Електронного суду, у звязку зі спливом строку дії електронно-цифрового підпису. Проте доказів на підтвердження вказаних обставин відповідач не надав.
Враховуючи викладене, господарський суд висновує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом. Доказів зворотнього не надано. Проте ні в судове засідання 14.10.2025, 28.10.2025, 11.11.2025, 18.11.2025 не з'явився, повноважного представника не направив.
Суд зазначає, що юридичну особу в порядку самопредставництва згідно з приписами ст. 56 ГПК України представляє її керівник. Однак під час розгляду справи керівником не подавалися до суду заяви чи клопотання, щодо неможливості подати відзив на позовну заяву в установлений судом строк ( в тому числі і в зв'язку з необхідністю укласти договір з адвокатом).
Таким чином, суд не вбачає підстав вважати, що обставини пропуску процесуального строку для подання відзиву, на які посилається відповідач, є об'єктивно непереборними, тобто такими, що не залежать від волевиявлення особи, та є підтвердженими відповідними та належними доказами, тому висновує, що у задоволенні клопотання ТОВ «Інвол А» про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву, слід відмовити.
Також суд зазначає, що з 28.10.2025 судом здійснюється розгляд справи № 922/3301/25 по суті, про що відповідач також повідомлений шляхом надіслання ухвали-повідомлення від 15.10.2025 до його електронного кабінету в системі «Електронний суд».
Згідно з приписами ст.207 ГПК України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Згідно з ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Приймаючи до уваги відмову у задоволенні клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву, суд на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України вважає за необхідне залишити відзив на позовну заяву відповідача без розгляду.
Також, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
За приписами статті 8 Конституції України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).
Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25 січня 2006 року №1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ", в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що [..] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року).
У статті 6 Конвенції закріплений принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі Ашингдейн проти Великої Британії).
При цьому у даній справі, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 42, 113, 118, 165, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити ТОВ «Інвол А» у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву.
Відзив на позовну заяву ТОВ «Інвол А» (вх. №26748) - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили 18.11.2025 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-257 ГПК України.
Ухвалу підписано 18.11.2025.
Суддя Ю.Ю. Мужичук