Справа № 759/11953/25
2/301/1263/25
"13" листопада 2025 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Бобик О.І.,
за участю секретаря судового засідання Бабинець В.Ю.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Іршава, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
У травні 2025 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що 03.08.2023 орієнтовно о 18:00 год на вул. Жовтневій м. Києва при спробі встановити поштову скриньку навпроти будинку АДРЕСА_1 на нього безпідставно напав відповідач ОСОБА_4 , який збив його з ніг, вихватив у нього з рук штикову лопату і наніс йому нею удари по голові, тулубу та ногам. Його побиття припинили сусідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Після цього ОСОБА_4 відкрито викрав його лопату та відніс її на подвір?я будинку АДРЕСА_1 , де проживає дід його дружини.
Вказаними діями йому було завдано легкі тілесні ушкодження, що підтверджується висновком експерта.
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 17.12.2024 ОСОБА_4 визнано винуватим за ч.1 ст. 125 КК України.
Для відновлення стану його здоров'я ним було витрачено більше 20000,00 грн на лікування. Також ОСОБА_4 йому так і не повернув лопату, вартість якої оцінює у 1759,00 грн.
Окрім того, протиправною поведінкою відповідача йому також завдана моральна шкода, яка полягає у спричиненні йому фізичного болю, душевних стражданнях, нервових розладах, підірваному здоров?ю, Великі моральні страждання йому було завдано також і тим, що відповідач побив його на очах сусідок ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , чим принизив його чоловічу і людську гідність. Протиправною поведінкою відповідача був порушений звичний уклад його життя, що призвело до зміни його життєвих ритмів і планів. Він витратив багато часу та зусиль щоб заставити працівників поліції провести досудове розслідування та притягнути ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності. Моральну шкоду вона оцінює у 50 000,00 грн.
За наведених обставин просить суд стягнути з відповідача на його користь 34239,20 грн матеріальної шкоди та 50000,00 грн моральної шкоди, а також судові витрати.
05.06.2025 ухвалою Святошинського районного суду м. Києва вказану справу передано за підсудністю до Хустського районного суду Закарпатської області.
06.08.2025 ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області вказану справу передано за підсудністю до Іршавського районного суду Закарпатської області.
02.09.2025 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючого суддю визначено Бобик О.І.
Ухвалою суду від 04.09.2025 відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У відзиві на позов представник відповідача ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні позову. Заперечує щодо задоволення матеріальної шкоди, оскільки така позивачем не підтверджена. Лопати відповідач не брав, а вартість такої об'єктивно нічим не підтверджена. Вартість лікування позивача також нічим не доведена. Від виклику швидкої допомоги він відмовився. Під матеріальним збитком позивач розуміє вартість судових витрат. Проте, у даній справі він не несе судових витрат, оскільки звільнений від сплати судового збору в силу закону. Також немає законних підстав для стягнення 30000,00 грн на правову допомогу, оскільки доказів укладення договору правничих послуг позивачем також не надано. Щодо стягнення моральної шкоди зазначає, що між сторонами спору (між родичами), які є сусідами, існують неприязні стосунки з приводу розподілу земельної ділянки, які позивач разом з батьком тещі відповідача успадкували від їхнього батька. Щодо обох сторін спору були складені протоколи про адміністративне правопорушення 03.08.2023 року за ч.1 ст.173-2 КУПАП (домашнє насильство). У день, коли сталася пригода, що спричинила наслідки, які є предметом розгляду і у цій справі, конфлікт виник між братами Гордієнко - позивачем і його старшим братом - ОСОБА_7 (1949 року народження). Спровокував конфлікт позивач, оскільки повідомив, що йде встановлювати поштову скриньку на спірній території. У конфлікті брали участь усі родини і сусіди. Відповідач також отримав тілесні ушкодження від позивача (забійні садна шиї, грудної клітини, живота, спини та правої верхньої кінцівки), що фактично також відповідає складу злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК, проте, вирішив не займатись в подальшому притягненням позивача до відповідальності і не подав заяву про вчинення щодо нього кримінального проступку у вигляді нанесення легких тілесних ушкоджень. При вирішенні питання щодо відшкодування моральної шкоди просить суд надати правову оцінку вказаним обставинам.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позов та просив його задовольнити з підставі зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення матеріальної шкоди в силу безпідставності і необгрунтованості заявлених вимог. При вирішенні позовних вимог у частині стягнення моральної шкоди просила суд надати правову оцінку поведінці позивача, який провокує конфліктні ситуації з метою вирішення свого земельного питання на власний розсуд, врахувати взаємні протиправні дії сторін спору (нанесення тілесних ушкоджень) один проти одного, а також те що, відповідач вибачився, відшкодував матеріальну шкоду.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.
Так, відповідно до приписів ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів..
Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що вироком Святошинського районного суду м. Києва від 17.12.2024 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн (а.с.5-6). Даний вирок набрав законної сили 17.01.2025. Згідно вироку 03.08.2023, приблизно о 17:30, ОСОБА_4 перебуваючи біля буд. АДРЕСА_1 , в ході конфлікту на ґрунті особистої неприязні, умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, держаком лопати штовхнув ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від чого останній впав на землю. Після цього, знаходячись над ним, ОСОБА_4 наніс не менше семи ударів кулаками рук в область голови.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 82 ЦПК України дані обставини не підлягають доведенню та вважаються встановленими.
Відповідно до висновку експерта № 042-2122-2023 від 14.02.2024 ОСОБА_3 отримав наступні тілесні ушкодження: синці - в лобно-скроневій ділянці зліва, в ділянці верхньої третини закрутка лівої вушної раковини, в потиличній ділянці справа; садна - в тім'яній ділянці по центру, в надбрівній ділянці зліва, на задній поверхні правого ліктьового суглобу; крововилив на слизовій оболонці верхньої губи справа. Кожне з виявлених тілесних ушкоджень за ступенем тяжкості, відноситься до легкого тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я) (а.с. 7-11).
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №79403 ОСОБА_3 знаходився на лікуванні у неврологічному відділенні з 07.11.2024 по 19.11.2024 (а.с. 12-14).
Завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди є способами захисту цивільних прав та інтересів (пункти 8, 9 частини другої статті 16 ЦК України).
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частини перша -друга статті 22 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК України) позивача зобов'язаний довести протиправність поведінки заподіювача шкоди; наявність цієї шкоди у потерпілого і причинного зв'язку між ними.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18)).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду.
При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності таких збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
У даній справі, позивач просить стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі 34239,20 грн, посилаючись на те, що така йому спричинена внаслідок протиправної поведінки відповідача. Так, у позовній заяві вказує, що на лікування ним було витрачено 20000,00 грн однак якихось доказів на підтвердження вказаного суду не надано як і не доведено розмір витрат понесених позивачем на лікування. Також до позовної заяви додано копію із медичної карти стаціонарного хворого №79403 від 19.11.2024, однак позивачем не доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача ОСОБА_4 та його лікуванням у стаціонарі з 0711.2024 по 19.11.2024 року, як і не надано доказів понесення ним якихось витрат на вказане лікування.
Що стосується вимоги про відшкодування вартості лопати, то позивачем не доведено того, що відповідач взяв його лопату, як і не доведено вартість такої лопати у розмірі 1759,00 грн.
Також не містить позовна заява жодного обґрунтування спричинення відповідачем позивачу майнової шкоди на суму близько 12500,00 грн (34239,20-20000,00-1759,00). Позовна заява не містить жодного обґрунтування в чому саме полягає така шкоди, як і не надано доказів понесення такої шкоди позивачем.
Відтак у задоволенні позовної вимоги про стягнення майнової шкоди у розмірі 34239,20 грн слід відмовити за недоведеністю.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Позивач просив стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн, яка полягає у завданні йому фізичного болю, душевних страждань, які він зазнав внаслідок нанесення йому тілесних ушкоджень, до того ж у присутності сусідів.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала у випадку якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
За змістом ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від: 1) характеру правопорушення; 2) глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації; 3) ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування; 4) інших обставин, які мають істотне значення.
У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Так, відповідно до п. 3 Постанови, під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Вона може проявлятися у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог, залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, враховуючи істотність вимушених змін у їх життєвих стосунках, наміру, з яким діяв відповідач.
Таким чином, судом встановлено, що у зв'язку з спричиненням позивачу ушкодження здоров'я, йому завдано моральної шкода.
При визначенні розміру моральної шкоди судом також враховуються взаємні протиправні дії сторін спору, а саме щодо обох сторін 03.08.2023 року були складені протоколи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУПАП (домашнє насильство), взаємне нанесення тілесних ушкоджень один одному, наявність між сторонами спору (між родичами), які є сусідами, неприязних стосунків, конфліктів з приводу розподілу земельної ділянки, а також поведінку відповідача після вчинення проступку, а саме визнання вини, щире каяття (згідно вироку суду).
Враховуючи вимоги розумності, справедливості та ступінь моральних страждань позивача, факт спричинення йому фізичного болю внаслідок ударів відповідача, а також, що така подія мала місце на вулиці у присутності сусідів, суд доходить висновку про необхідність визначити розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 3000,00 грн, що підлягає стягненню з відповідача та, на думку суду, є справедливим і достатнім для компенсації понесених ОСОБА_3 страждань та переживань.
Таким чином, в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.
У відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Позивач був звільнений від сплати судового збору за пред'явлення позовної заяви. Оскільки у задоволенні позовної вимоги про відшкодування майнової шкоди судом відмовлено, тому судовий збір за пред'явлення такої вимоги слід компенсувати за рахунок держави. Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди на суму 50000,00 грн, то таку вимогу визнано судом обґрунтованою на суму 3000,00 грн, а отже з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 72,67 грн (3000,00/50000,000х1211,20). Позивачем при пред'явленні позову помилково сплачено судовий збір у розмірі 4239,20 грн, що не позбавляє його можливості ставити питання про повернення такого.
Що стосується витрат на правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн, які позивач просить стягнути з відповідача, то у стягненні таких слід відмовити, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження понесення ним цих витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 6, 7, 12, 13, 43, 76-82, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 23, 1166, 1167 Цивільного кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 3000,00 (три тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір у розмірі 72,67 гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 18.11.2025.
Суддя Іршавського
районного суду: О. І. Бобик