справа № 303/7022/25
Провадження № 2/936/348/2025
18.11.2025 селище Воловець
Воловецький районний суд Закарпатської області у складі
головуючої судді Сухої Н.І.
а участю секретаря судового заідання Мельничок М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Воловець у спрощеному провадженні з викликом сторін цивільну справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Стислий виклад позиції сторін.
15.09.2025 до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов вище зазначений позов.
22.09.2025 Мукачівським міськрайонним судом винесено ухвалу про відправлення справи за підсудністю до Воловецького районного суду.
23.10.2025 цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором надійшла до Воловецького районного суду .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2025 вищезазначену справу передано до розгляду судді Сухій Н.І.
Позов мотивовано тим, що 01.01.2021 в особистому кабінеті на сайті ТОВ "Мілоан" Куштинець М.Ф. подала анкету-заяву на отримання кредиту №2281412. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на сайті URL: https://miloan.ua/. Таким чином, відповідач уклав Договір про споживчий кредит №2281412 від 01.01.2021 з ТОВ «Мілоан". На підставі платіжного доручення №367517430 від 01.01.2021 відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 5 000 грн. Кредитний договір укладено строком на 30 днів до 30.01.2021; проценти за користування кредитом - 3 750,00 гривень, які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожний день користування кредитом.
Відповідачкою не виконані належним чином кредитні зобов'язання.
11.11.2021 згідно умов Договору відступлення прав вимоги №12Т, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за Договором про споживчий кредит №2281412 від 01.01.2021 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», в результаті чого останнє набуло права вимоги до відповідачки.
Згідно Договору відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором становить 10 000,94 грн, з яких: 3 004,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6 046,00 грн - заборгованість за відсотками, 950,00 грн - заборгованість за комісійними винагородами.
Посилаючись на вищевикладене представник позивача просить стягнути з відповідача вищевказані суми за кредитними договорами та судові витрати.
12.11.2025 ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, в якій частково погоджується із позовними вимогами, а саме із сумою заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10 000,94 грн та просить зменшити суму сплати судового збору пропорційно до задоволення вимог та відмовити у відшкодуванні за рахунок відповідача повністю всієї суми заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу з огляду на невідповідність таких витрат вимогам щодо співмірності, обгрунтованості та пропорційності до предмету спору, зменшити її на 50%.
Заяви, клопотання учасників справи.
У судове засідання представник позивача не з'явився, до позовної заяви додано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач до суду не з'явилась, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином у передбаченому законом порядку, скерувала до суду відзив на позовну заяву.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 28.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 18.11.2025 .
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, суд зазначає таке.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
01.01.2021 в особистому кабінеті на сайті ТОВ «Мілоан» Куштинець М.Ф. подала анкету-заяву на отримання кредиту №2281412.
Законодавством України передбачено оформлення кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтверджує прийняття умов Договору про споживчий кредит №2281412 від 01.01.2021, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача.
Таким чином, відповідач уклав Договір про споживчий кредит №2281412 від 01.01.2021, з ТОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення №367517430 від 01.01.2021 йому були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 5 000,00 грн.
Договір про споживчий кредит №2281412 від 01.01.2021 було укладено строком на 30 днів до 30.01.2021; проценти за користування кредитом - 3 750,00 гривень, які нараховуються за ставкою 2,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожний день користування кредитом.
Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин.
08.07.2021 згідно умов Договору відступлення прав вимоги №12Т, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за Договором про споживчий кредит №2281412 від 01.01.2021 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», в результаті чого останнє набуло права вимоги до відповідача.
Згідно Договору відступлення права вимоги та розрахунку заборгованості сума боргу ОСОБА_1 перед новим кредитором - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» становить 10 000,94 грн, з яких: 3 004,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6 046,00 грн - заборгованість за відсотками, 950,00 грн - заборгованість за комісійними винагородами.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
У відповідності до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно із ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
У відповідності до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно з ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Як визначається ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, - ч. 2 ст. 1050 ЦК України,
Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦПК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У відповідності до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19, від 16.12.2020 у справі №561/77/19.
Статтями 12, 13, 81 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Суд оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх досліджені, встановив, що відповідач ОСОБА_1 в порушення вимог кредитного договору та норм ЦК України, не виконала взяті на себе зобов'язання перед фактором ТОВ «Діджи Фінанс», до якого перейшло право вимоги за кредитним договором, укладеним між відповідачкою і первісним кредитором, а тому приходить до висновку, що заборгованість за кредитом на загальну суму 10 000, 94 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а тому позов підлягає задоволенню. Відповідач не заперечує щодо стягнення заборгованості за кредитом на загальну суму 10 000, 94 грн.
Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертоїстатті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.
В силу положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/WestAllianceLimited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 320/3271/19.
До висновку про справедливість і співмірність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу на 50 % від попередньо заявленої суми у аналогічній ситуації дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 11.03.2021 у справі № 911/2681/19.
Звертаючись даним позовом до суду, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 гривень.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав суду: договір про надання правничої допомоги № 42649746 від 01.01.2025, додаткову угоду №2281412 від 12.09.2025 до договору про надання правничої допомоги № 42649746 від 01.01.2025, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, акт про підтвердження факта надання правничої (правової) допомоги адвокатом (втконання робіт, надання послуг) від 12.09.2025, виконаних адвокатом Білецьким Б.М..
Відповіднодо акта про підтвердження факту надання правничої допомоги (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) №2281412 від 12.09.2025 розмір витрат за правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс», складання позовної заяви та формування додатків до позовної заяви становить 6 000,00 грн.
Для включення всієї суми витрат на правову допомогу у відшкодування за рахунок відповідача, відповідно до положень статей 137,141 ЦПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем заяв та матеріалів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу позивача не відповідає принципам розумності в цих правовідносинах, не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин.
З огляду на викладене вище, суд вважає наявними підстави для відмови у відшкодування за рахунок відповідача повністю всієї суми заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу з огляду на невідповідність таких витрат вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору.
Суд констатує, що справи за позовами про стягнення заборгованості не є складними, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження, чинне законодавство України та судова практика з такого предмету спору тривалий час є незмінною та стабільною,
Таким чином, суд, зважаючи на положення статей 89,133,134,137,141 ЦПК України, дослідивши докази, надані позивачем на підтвердження понесених судових витрат, приймаючи до уваги принципи пропорційності, реальності та розумності судових витрат, практику ЄСПЛ та Верховного Суду та враховуючи складністю справи, доказів у справі, їх необхідність, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, а також заявленими позовними вимогами, судова практика є сталою, застосування великої кількості законів спірні правовідносини не передбачають, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час, то суд вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 3 000,00 грн.
Враховуючи наведене, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00грн, що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат позивачу саме в зазначеному розмірі.
Відповідно до частини другоїстатті 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки рішення ухвалено на користь позивача,у відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позову судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень.
Керуючись ст. ст.12, 13, 133, 137, 141, 258, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (місце знаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. № 8,код ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за Договором про споживчий кредит №2281412 від 01.01.2021 у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 94 коп, судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень, 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання її до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через Воловецький районний суд Закарпатської області.
Повне найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місце знаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. № 8, код ЄДРПОУ 42649746;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Суддя Суха Н.І.