8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про залишення позовної заяви без руху
"18" листопада 2025 р. м ХарківСправа № 922/4027/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "ім. Орджонікідзе" (64662, Харківська обл., Лозівський р-н, с. Катеринівка, Лозівська ТГ);
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський агропромтехсервіс" (64602, Харківська обл., Лозівський р-н, м. Лозова, вул. Маріупольська, буд. 22),
про визнання права власності та витребування майна
Товариство з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "ім. Орджонікідзе", с. Катеринівка, звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський агропромтехсервіс", м. Лозова, в якому просить суд:
1. Визнати право колективної власності Товариства з обмеженою відповідальністю Колективне сільськогосподарське підприємство "ім. Орджонікідзе" на земельні ділянки:
кадастровий номер 6323981500:01:000:0563 загальною площею 1,8600 га;
кадастровий номер 6323981500:01:000:0552 загальною площею 1,8600 га;
кадастровий номер 6323981500:01:000:0555 загальною площею 1,8600 га;
кадастровий номер 6323981500:01:000:0558 загальною площею 1,8600 га;
кадастровий номер 6323981500:01:000:0559 загальною площею 1,8600 га;
кадастровий номер 6323981500:01:000:0560 загальною площею 0,7429 га;
кадастровий номер 6323981500:01:000:0545 загальною площею 1,8600 га;
кадастровий номер 6323981500:01:000:0553 загальною площею 1,3950 га;
кадастровий номер 6323981500:01:000:0551 загальною площею 0,2500 га;
кадастровий номер 6323981500:01:000:0561 загальною площею 0,2902 га;
кадастровий номер 6323981500:01:000:0550 загальною площею 0,4000 га;
кадастровий номер 6311000000:01:005:0018 загальною площею 1,0726 га;
кадастровий номер 6323981500:17:000:0144 загальною площею 24,7631 га;
кадастровий номер 6323981500:17:000:0147 загальною площею 19,1568 га, що знаходяться на території Лозівської міської громади, Лозівського району, Харківської області.
2. Витребувати з незаконного володіння Лозівської міської об'єднаної територіальної громади земельні ділянки колективної власності:
кадастровий номер 6323981500:01:000:0424 загальною площею 31,3615 га;
кадастровий номер 6323981500:02:000:0481 загальною площею 18,7735 га;
кадастровий номер 6323981500:03:000:0556 загальною площею 10,0946 га;
кадастровий номер 6323981500:02:000:0483 загальною площею 7,8284 га;
кадастровий номер 6323981500:16:000:0001 загальною площею 37,1946 га;
кадастровий номер 6323981500:01:000:0465 загальною площею 2,8663 га;
кадастровий номер 6323981500:01:000:0469 загальною площею 2,1845 га;
кадастровий номер 6323981500:15:000:0002 загальною площею 6,51 га;
кадастровий номер 6323981500:17:000:0042 загальною площею 7,8987 га;
кадастровий номер 6323981500:01:000:0457 загальною площею 12, 1185 га;
кадастровий номер 6323981500:01:000:0464 загальною площею 8,6826 га;
кадастровий номер 6323981500:01:000:0466 загальною площею 9,7807 га;
кадастровий номер 6323981500:01:000:0461 загальною площею 3,5985 га;
кадастровий номер 6323981500:01:000:0462 загальною площею 0.9834 га;
кадастровий номер 6323981500:20:000:0007 загальною площею 3,6859 га;
кадастровий номер 6323981500:05:000:0005 загальною площею 18.7857 га;
кадастровий номер 6323981500:05:000:0006 загальною площею 16 га;
кадастровий номер 6323981500:05:000:0007 загальною площею 16 га;
кадастровий номер 6323981500:05:000:0008 загальною площею 16 га;
кадастровий номер 6323981500:05:000:0009 загальною площею 16 га;
кадастровий номер 6323981500:05:000:0010 загальною площею 13.9924 га;
кадастровий номер 6323981500:05:000:0011 загальною площею 13 га, що знаходяться на території Лозівської міської громади, Лозівського району, Харківської області.
3. Судові витрати покласти на відповідача.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
В силу п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 91 ГПК України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів", чинності якому надано наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 № 144 з 2021-09-01, відповідно до умов якого, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
В даному випадку на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, позивачем до позовної заяви не надано доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
При цьому, при зверненні до господарського суду з даним позовом через систему Електронний суд, позивач зазначив про наявність додатків до позовної заяви, відповідно до переліку, яких до суду надано не було.
Відтак подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Проаналізувавши обрані позивачем способи захисту порушених прав, суд зазначає наступне.
В силу ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При цьому оскільки позовна заява подана до господарського суду Харківської області, то судовий збір повинен бути сплачений за платіжними реквізитами, визначеними для Господарського суду Харківської області.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів.
Як свідчать матеріали справи, позивач, звертаючись до господарського суду, не надав докази сплати судового збору.
Зокрема, позивачем заявлено вимоги про: визнання права колективної власності на 14 земельних ділянок, та витребування 22 земельних ділянок з незаконного володіння.
Ст. 162 ГПК України містить положення, за яким у позовній заяві має зазначатися ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються або оспорюються.
Згідно з п. 2, 3 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. У позовах, які складаються з кількох самостійних вимог - загальною сумою всіх вимог.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що законодавець пов'язує визначення ціни позову з моментом пред'явлення позову до суду.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Таким чином, позовні вимоги про визнання права власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок, у розумінні змісту зазначених статей, є матеріально-правовими вимогами, які мають вартісне, грошове вираження, що свідчить про їх майновий характер, відповідно й судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.
Отже, предметом позову у цій справі є дві вимоги майнового характеру.
Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір», у преамбулі якого зазначено, що він визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 цього Закону, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 1 п. 2).
Згідно ч. 3 ст. 4 цього Закону, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Однак суд позбавлений можливості визначити ставку судового збору по вимогам про визнання права власності та витребування земельних ділянок, у зв'язку із чим позивачу необхідно надати господарському суду довідку про вартість спірного майна (окремо по кожній земельній ділянці) та сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру, виходячи із ставок, визначених Законом України «Про судовий збір».
В підтвердження відповідної довідки, позивач також має надати суду відповідні належні докази на підтвердження вартості спірного майна, з яких можливо встановити та достовірно документально підтвердити ціну позову та відповідний розмір судового збору, зокрема, документальні докази вартості майна (окремо по кожній земельній ділянці), станом на дату подання позову до суду.
З огляду на не визначення позивачем вартості спірного майна, яке є предметом позову, суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху та способом усунення недоліку позовної заяви суд визначає надання позивачем суду інформації про ціну позову, виходячи з вартості спірного майна станом (окремо по кожній земельній ділянці) на дату звернення з позовом з наданням належних відповідних документальних доказів на підтвердження такої вартості, та з урахуванням наведеного самостійно визначити розмір судового збору та сплатити судового збору у визначеному розмірі і на належні платiжнi реквiзити Господарського суду Харківської області, відповідні документальні докази надати суду.
Одночасно позивач просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі.
Ст. 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
П. 1, 2 ч. 3 ст. 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст. 8 ЗУ “Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "ім. Орджонікідзе" не відноситься до категорії осіб, визначених у ст. 8 Закону України “Про судовий збір», а предметом спору не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. За таких обставин, позивач, у розумінні ст. 8 Закону України “Про судовий збір», не має права на відстрочення сплати судового збору.
Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "ім. Орджонікідзе" не наведено жодного обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору та не надано будь-яких належних доказів, в розумінні ст. 76 ГПК України, які б свідчили про неможливість сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", зазначено, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції не означає беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах, у зв'язку з чим Суд звернув увагу на те, що вимога щодо сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті Конвенції.
Зважаючи на те, що відстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку позивачем не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ТОВ "Колективне сільськогосподарське підприємство "ім. Орджонікідзе" про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовну заяву відповідно до положень ст. 174 ГПК України слід залишити без руху, надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків, шляхом подання до Господарського суду Харківської області у 5-денний строк з дня отримання цієї ухвали документальних доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а також належним чином засвідчених доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
На підставі викладеного та керуючись нормами ст. 162, 163, 164, 174, 234 ГПК України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "Колективне сільськогосподарське підприємство "ім. Орджонікідзе" про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі.
2. Залишити без руху позовну заяву ТОВ "Колективне сільськогосподарське підприємство "ім. Орджонікідзе" (вх. № 4027/25 від 13.11.2025).
3. Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви 5-денний строк з дня отримання даної ухвали, та у встановлений строк надати господарському суду:
- засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства копії або оригінали всіх доданих до позовної заяви доказів, на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
- довідку про вартість спірного майна та документальні докази на підтвердження вартості спірного майна (окремо по кожній земельній ділянці), з яких вбачається ціна позову та відповідний розмір судового збору;
- сплатити судовий збір за дві вимоги майнового характеру, виходячи зі ставок, визначених Законом України «Про судовий збір», та відповідні документальні докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку надати господарському суду.
4. Роз'яснити позивачу, що за умовами ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 18.11.2025
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/4027/25