Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/5666/25
Номер провадження 1-кс/299/881/25
14.11.2025 року м.Виноградів
Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , старшого слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нижня Яблунька Турківського району Львівської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, розлученого, інваліда 3 групи, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
Старший слідчий СВ ВП №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 .
Клопотання мотивує тим, що в період дії правового режиму воєнного стану введеного у дію Указом Президента України від 24 лютого 2022 року за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» 11.11.2025 року, близько о 16 годині 10 хвилин, знаходячись в середині міні-маркету «Колосок», що за адресою смт. Королево Берегівського району, вул. Центральна, 114, де діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, з метою скоєння крадіжки чужого майна, впевнившись, що його дії непомітні для власника та сторонніх осіб, які б могли викрити його протиправні дії, шляхом вільного доступу, таємно, з прилавку даного магазину викрав мобільний телефон марки «Redmi Note 12 Pro», чорного кольору, вартістю 6200 гривень, що підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи від 11.11.2025 року, та належить на праві приватної власності ОСОБА_8 , із викраденим зник у невідомому напрямку, чим спричинив матеріальної шкоди на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинена в умовах воєнного стану.
ОСОБА_5 затримано 11.11.2025 року у порядку ст. 208 КПК України.
Старшим слідчим СВ ВП №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , 12.11.2025 року, ОСОБА_5 , 1969 р.н., повідомлено про підозру за ч.4 ст. 185 КК України.
Підозра ОСОБА_5 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілого, протоколом перегляду відеозапису, протоколом допиту підозрюваного та іншими доказами.
На думку органу досудового розслідування, до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Окрім цього, 06.11.2025 року, у кримінальному провадженні №12025071080000627 від 26.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, відносно ОСОБА_5 , направлено обвинувальний акт до Виноградівського районного суду для розгляду справи по суті та відносно якого вже 04.11.2025 року обирався запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, який ОСОБА_5 порушив. Таким чином, вищенаведені ризики та обставини є реальними і триваючими, об'єктивно існують, тому тримання під вартою підозрюваного буде виправданим та необхідним.
Інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З огляду на викладене старший слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 діб.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав, які наведені у ньому. Клопотав приєднати до матеріалів клопотання копію обвинувального акту у кримінальному провадженні від 26.10.2025 року за ч.4 ст.185 КК України відносно ОСОБА_5 , який скерований до суду для розгляду. Вказав про існування ризиків переховуватися від слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливу та потерпілого та свідків, перетинання кордону. Вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 є необхідним у даному конкретному випадку.
Старший слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні подане клопотання підтримав та просив його задовольнити, з підстав наведених у клопотанні. Пояснив, що 11.11.2025 року на номер 102 повідомлено про вчинення крадіжки мобільного телефону із магазину в смт. Королево. Із переглянутого відеозапису магазину було встановлено, що крадіжку здійснила особа, яка нещодавно викрала велосипед і відносно якої обвинувальний акт у вчиненні кримінального правопорушення скеровано до суду. В подальшому оперативними працівниками поліції було здійснено затримання ОСОБА_9 , який визнав свою вину у вчиненні крадіжки вживаного мобільного телефону 11.11.2025 року із магазину в смт. Королево.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України. Клопотала про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби. Крім цього, просила про приєднання до матеріалів клопотання копію посвідчення учасника бойових дій та копію пенсійного посвідчення ОСОБА_5 .
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника та пояснив, що проживає сам, розлучений, є інвалідом, отримує пенсію, діти проживають у Києві. Крім цього, факт викрадення велосипеда, а після цього мобільного телефону та обставини, які зазначені у клопотанні слідчого визнав повністю. Оскільки проживає сам, просив застосувати до нього домашній арешт у нічний час доби, для надання можливості придбання їжі та інших необхідних речей для життя.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, внесено за №12025071080000654 від 11.11.2025 та розпочато досудове розслідування за фактом того, що: « ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , 11.11.2025 року близько 16 год. 10 хв., перебуваючи в магазині «Колосок» в смт. Королево, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів здійснив крадіжку мобільного телефону марки Ксіомі Редмі 12 вартістю близько 6000 гривень, який знаходився на прилавку та належав ОСОБА_8 ».
Відповідно до протоколу огляду місця події від 11.11.2025 року, об'єктом огляду є міні-маркет «Колосок» за адресою смт. Королево, вул. Центральна, 114 Берегівського району Закарпатської області.
Згідно протоколу допиту потерпілої ОСОБА_8 від 11.11.2025 року, перебуваючи у магазині «Колосок» в смт. Королево, вона залишила свій мобільний телефон на прилавку, відволіклася, відійшла від прилавку, після повернення побачила відсутність телефону. Переглянувши відеозапис з відеокамер спостереження магазину, побачила, що невідома їй особа підійшла до прилавку, взяла в руки її телефон, поклала до карману куртки і вийшла з магазину у невідомому напрямку.
Як встановлено з протоколу огляду предмету від 12.11.2025 року, безпосереднім предметом огляду являється оптичний диск типу DVD-R розміром 4,7 ГБ, на якому розміщено 1 відео файл формату МР4, під назвою «kamera_kolosok», розміром 7,62 Мб, тривалістю 01 хвилина 04 секунди. Із переглянутого відеозапису було встановлено, що 11.11.2025 року о 15 годині 07 хвилин 37 секунд Особа 1 заходить до середини міні-маркету «Колосок», де підходить до прилавку даного магазину. В подальшому бере з прилавку магазину мобільний телефон та ставить його до своєї лівої кишені куртки, після чого виходить з магазину та рухається в невідомому напрямку. До протоколу додані скріншоти з відеозапису.
Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.11.2025 року, старшим слідчим СВ ВП №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_10 , 11.11.2025 року о 19:29, за адресою АДРЕСА_2 , затримав особу, підозрювану у вчиненні злочину ОСОБА_5 , 1959 р.н., мешканця АДРЕСА_1 .
Як вбачається із протоколу допиту підозрюваного від 11.11.2025 року ОСОБА_5 , перебуваючи у магазині «Колосок» в смт. Королево, на прилавку магазину побачив мобільний телефон без нагляду та взяв його, поставив до лівої кишені куртки та вирушив додому. У вчиненні крадіжки визнається в повному обсязі, обіцяє більше такого не вчиняти.
З висновку експерта про вартість об'єкта оцінки від 11.11.2025 року вбачається, що ринкова вартість бувшого у використанні мобільного телефону марки «Redmi Note 12 Pro» з урахуванням ознак зносу станом цін на 11.11.2025 року становить 6200,00 гривень.
ОСОБА_5 12.11.2025 року, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Із копії довідки виконавчого комітету Королівської селищної ради Закарпатської області №720 від 30.10.2025 року слідує, що ОСОБА_5 , 1969 р.н., проживає один в АДРЕСА_1 .
Згідно характеристики Королівської селищної ради №04-08/1549 від 30.10.2025 року, ОСОБА_5 , 1969 р.н., показав себе з позитивної сторони, розлучений, проживає один.
Заслухавши учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
У відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється чи обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті.
У відповідності до ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав, вважати, що існує хоча б один із ризиків передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.
Так, дослідженими у ході розгляду клопотання матеріалами доводиться обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Зазначені обставини, підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Вирішуючи клопотання слідчого в частині наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.
Однією із гарантій забезпечення законних інтересів осіб, які залучаються до участі в кримінальному провадженні (п.18 ст.3 КПК України) є саме судовий контроль законності обмеження конституційних прав і свобод людини при здійсненні кримінального провадження, який на досудовому розслідуванні здійснюється слідчим суддею.
Згідно з положеннями ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Як вбачається з матеріалів клопотання, прокурор та слідчий, обґрунтовуючи необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказують на наявність ризиків того, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та інших учасників у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Разом з цим слідчий суддя не може у повній мірі погодитись із доводами слідчого та прокурора про існування зазначених ризиків.
Слідчий суддя погоджується із доводами слідчого про те, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки як встановлено із долученого до матеріалів клопотання обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками ч.4 ст. 185 КК України, і такий скеровано до суду. Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердив факти викрадення ним велосипеда та мобільного телефону.
Проте, слідчий суддя не може погодитися із доводами слідчого та прокурора щодо ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого та інших учасників у кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, надані слідчому судді докази підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , проте не обґрунтованість вказаних ризиків, отже, такі ґрунтуються на припущеннях.
Так, відповідно до положень ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Органом досудового розслідування під час розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , проте не доведено того, що інший, більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Натомість, на думку слідчого судді, застосування до підозрюваного домашнього арешту у певний період доби може запобігти ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
У зв'язку з викладеним, беручи до уваги те, що ОСОБА_5 проживає один, є інвалідом 3 групи (інвалідність армії), є учасником бойових дій, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, а саме із 12 години по 10 годину наступного дня.
Так, відповідно до ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, а санкція інкримінованого підозрюваному ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Окрім цього, у відповідності до вимог ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, перелік яких визначений ч.5 ст.194 КПК України.
Таким чином, беручи до уваги наведене, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, який забезпечить його належну процесуальну поведінку та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також відповідатиме справедливому балансу між інтересами суспільства та обмеженням прав підозрюваного.
У зв'язку з наведеним, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню, а саме до підозрюваного ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме заборонити залишати місце постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із потерпілим у даному кримінальному провадженні.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу на наступне.
Кримінальний процес за своєю правовою природою - це сукупність кримінальної процесуальної діяльності, що здійснюється відповідно до встановленого законом порядку, включаючи дотримання юридичних процедур та гарантій у кримінальному провадженні.
Відповідно до КПК, затримання є тимчасовим запобіжним заходом, який застосовується з підстав і в порядку, передбаченому КПК (ч. 2 ст. 176 КПК), та входить до системи заходів забезпечення кримінального провадження (ч. 2 ст. 131КПК).
Положеннями ст. 208 КПК України передбачено, що уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду, затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України; 4) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255-1, 255-2 Кримінального кодексу України.
Згідно приписів ст.209 КПК України, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Згідно ч.1 ст.210 КПК України, уповноважена службова особа зобов'язана доставити затриману особу до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставлення затриманого та інші відомості, передбачені законодавством.
Вся інформація стосовно місця затримання та періоду часу, протягом якого продовжується позбавлення волі, заноситься до протоколу. Це має виняткове значення для забезпечення можливості оскарження законності та обґрунтованості затримання та зобов'язує органи, які здійснюють затримання, суворо дотримуватися вимог закону щодо його процедури, підстав, строків, порядку процесуального закріплення.
Слідчим суддею в судовому засіданні було перевірено правомірність та підставність затримання ОСОБА_5 .
Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.11.2025 року, старший слідчий СВ ВП №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_10 , 11.11.2025 року о 19:29, за адресою АДРЕСА_2 , затримав особу, підозрювану у вчиненні злочину ОСОБА_5 , 1959 р.н., мешканця АДРЕСА_1 .
Підстави затримання зазначено: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
Разом з тим, в ході судового розгляду цього клопотання, старший слідчий ОСОБА_4 пояснив, що після того, як на номер 102 зателефонували та повідомили про крадіжку мобільного телефону в магазині «Колосок» в смт. Королево Берегівського району, за місцем крадіжки виїхала слідчо-оперативна група. Із переглянутого відеозапису з камер відеоспостереження зазначеного магазину було встановлено, що крадіжку здійснила особа, яка нещодавно викрала велосипед і відносно якої обвинувальний акт у вчиненні кримінального правопорушення по даному факту скеровано до суду.
У зв'язку з чим працівники поліції, що були у складі слідчо-оперативної групи, яка виїхали на місце вчинення крадіжки, впізнали особу, яку зафіксували камери відеоспостереження, ним виявився ОСОБА_5 . А тому, працівники поліції невідкладно поїхали за місцем проживання ОСОБА_5 , де його було затримано.
Отже, протокол затримання та показання слідчого, надані ним в ході судового засідання, суперечать між собою, а саме:
- згідно з протоколом затримання, місцем затримання ОСОБА_5 є місто Виноградів, вул. Миру, 57 (відділення поліції), а згідно пояснень старшого слідчого ОСОБА_4 , місцем затримання ОСОБА_5 (в силу ст. 209 КПК України) було місце його проживання - АДРЕСА_1 . А як наслідок, у слідчого судді виникають обґрунтовані сумніви щодо моменту затримання, оскільки згідно протоколу затримання вбачається, що ОСОБА_5 був затриманий в місті Виноградів о 19:29 годині, а в ході судового розгляду з пояснень слідчого встановлено, що ОСОБА_5 був затриманий в іншому населеному пункті, а саме в смт. Королево, що розташоване за декілька кілометрів від м. Виноградів, а отже, ОСОБА_5 було затримано на деякий час раніше;
- згідно протоколу затримання зазначено дві підстави затримання, а саме: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин. Вказані обставини є взаємовиключними, оскільки перша підстава передбачає затримання особи під час вчинення злочину або замаху на нього, а друга - після вчинення злочину. Також підстави затримання суперечать показам даними старшим слідчим ОСОБА_4 в ході судового розгляду, оскільки особу ОСОБА_5 було встановлено внаслідок проведення слідчо-оперативних дій, а саме перегляду відеозапису з з камер відеоспостереження магазину «Колосок», а не завдяки очевидцям чи потерпілій, що вказала на нього, або сукупності очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події.
Отже, як вбачається з наведеного, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.11.2025 року, суперечить фактичним обставинам затримання ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідні положення статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), зокрема ч.1 пункт с) передбачають: кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Таким чином, під час розгляду даного клопотання, слідчим суддею встановлено що затримання ОСОБА_5 відбулося з грубим порушенням вимог ст. 208, 209, 210 КПК України.
Беручи до уваги зазначене вище, слідчий суддя вважає, що затримання ОСОБА_5 на підставі протоколу затримання в порядку ст. 208 КПК України було несумісним з вимогами ст. 29 Конституції України, пункту 1статті 5 Конвенції, ч. 1 ст.208 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 182-186, 193-197, 208, 309, 392, 395 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби без застосування електронних засобів контролю, починаючи з 14 листопада 2025 року, тобто з моменту проголошення ухвали про застосування вказаного запобіжного заходу по 13 січня 2026 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не залишати місце постійного проживання що за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 12 години 00 хвилин по 10 години 00 хвилин наступного дня, окрім випадків, зазначених в попередньому пункті; утримуватися від спілкування з потерпілим у даному кримінальному провадженні.
Вказані обов'язки покладаються на підозрюваного ОСОБА_5 на строк два місяці, тобто по 13 січня 2026 року, включно.
Ухвалу направити до відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області для виконання.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Відповідно до ч.1 ст.202 КПК України звільнити підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти негайно.
Копію ухвали суду вручити підозрюваному, прокурору та захиснику.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 17 листопада 2025 року о 09 годині 50 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1