8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" листопада 2025 р. м. ХарківСправа № 922/3734/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання Божко Є.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Мамалуй М.О. (ордер серія АХ №1255989 від 28.04.2025),
відповідача - не з'явився
Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд:
1. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) 28 802,12 грн за Договором оренди № 462 від 29 вересня 2009, з яких:
- 20 019,68 грн - орендна плата станом на лютий 2025;
- 8 782,44 грн - пеня станом на лютий 2025.
2. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) судові витрати у сумі 2 422,40 грн судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
3. Розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3734/25. Справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено розгляд справи в судовому засіданні "18" листопада 2025 р. о 11:00.
У судовому засіданні 18.11.2025 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача, та повідомив, що докази понесених витрат на професійну правничу допомогу буде надано в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Відповідач у судове засідання, призначене на 18.11.2025 на 11:00, не з'явився.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Копія ухвали суду від 22.10.2025 направлялась ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку на адресу, зазначену у позовній заяві, що кореспондується із даними, які містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі, та повернулась до суду без вручення з довідкою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 22.10.2024 у справі №910/18480/20 дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРПОУ прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 30.03.2023 у справі №910/2654/22.
Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - суду (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, у постановах Верховного Суду від 14.06.2024 у справі №910/8002/23, від 11.06.2024 у справі №922/1988/23).
Судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про розгляд справи; відповідач визнається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.
Разом з цим, ОСОБА_1 наданими відповідачу процесуальними правами не скористався; у встановлений судом п'ятнадцятиденний строк відзив на позовну заяву до суду не подав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
У судовому засіданні 18.11.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність 30.01.2025, про що зроблено запис 2004800060003040970.
За положеннями статті 51 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до статті 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина 9 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном (Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18).
Як вбачається з матеріалів справи, 29 вересня 2009 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - Позивач, Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Відповідач, Орендар) укладено Договір оренди № 462 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення № ХХ, ХІХ першого поверху, загальною площею 14,3 кв.м. (технічний паспорт КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", інвентарний №44400 від 07.09.2009 року), далі "Майно", яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, проспект Фрунзе, 13, літ. "А-4" та знаходиться на балансі КП "Жилкомсервіс". Право на оренду цих приміщень отримано орендарем на підставі Розпорядження управління комунального майна та приватизації №1224 від 14 вересня 2009 року "Про переукладання договору оренди №662-Н від 28.12.2002р. на нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Харків, пр. Фрунзе, 13, літера "А-4".
Майно передається в оренду з метою використання: для розміщення майстерні з ремонту одягу (п. 1.2 Договору).
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що набуття Орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна.
Об'єкт оренди, визначений Договором, був переданий Орендодавцем Орендареві згідно акта приймання-передачі від 29 вересня 2009 року.
Відповідно до п. 3.1 Договору вартість об'єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість Майна і складає 45300 грн станом на 16.09.2009 року.
Пунктом 3.2 Договору сторони визначили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання № 208/07 від 03.10.2007р. (далі - Методика).
Базова орендна плата за жовтень місяць 2009 року - 188,75 грн без урахування індексів інфляції за вересень і жовтень місяці 2009 року.
Ставка орендної плати складає 5% за рік.
Відповідно до п. 3.3 Договору нарахування орендної плати починається з дати підписання Акту приймання-передачі.
Нарахування орендної плати припиняється з моменту закінчення терміну дії договору або його розірвання у встановленому законом порядку (п. 3.4 Договору).
Пунктом 3.5 Договору визначено, що орендна плата за орендоване майно сплачується Орендарем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця.
Відповідно до п. 3.6 Договору розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування Орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно.
Згідно з п. 3.8 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь Орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення (включаючи день оплати).
Відповідач відповідно до п. 4.4 Договору взяв на себе зобов'язання своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).
За приписами п. 7.3 Договору у випадку невиконання Орендарем обов'язку щодо повернення Майна, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування Майном за час прострочення.
Згідно з п. 10.1 Договору цей Договір діє з 29 вересня 2009 року до 29 вересня 2010 року.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або про зміну Договору протягом 30 днів після закінчення його строку, Договір вважається продовженим на той самим термін і на тих самих умовах (п. 10.5 Договору).
В подальшому сторонами вносилися зміни до договору шляхом підписання додаткових угод.
Так, Додатковою угодою №1 пункт 10.1 Договору викладено в наступній редакції: "Цей договір діє з 29 вересня 2010 року до 29 вересня 2011 року".
Додатковою угодою №2 пункт 10.1 Договору викладено в наступній редакції: "Цей договір діє з 29 вересня 2011 року до 29 вересня 2012 року".
Додатковою угодою №3 від 28 вересня 2012 року Договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) №462 від 29.09.2009 викладено в новій редакції.
Зокрема, відповідно до п. 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху № ХХ, ХІХа загальною площею 14,3 кв.м. (технічний паспорт КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", інвентарний №44400 від 07.09.2009р.), далі "Майно", яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, пр. Фрунзе, 13, літ. "А-4" та відображається на балансі КП "Жилкомсервіс".
Відповідно до п. 3.1 Договору вартість об'єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість Майна і складає 53090 грн станом на 30.10.2012.
Пунктом 3.2 Договору сторони визначили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропорційно її розподілу, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання № 566/11 від 23.12.2011 р.(далі - Методика).
Базова орендна плата за вересень місяць 2012 року - 221,21 грн.
Ставка орендної плати становить 5% за рік.
Згідно з п. 3.10 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь Орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення (включаючи день оплати).
За приписами п. 7.3 Договору у разі прострочення Орендарем виконання зобов'язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п. 3.10. порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 10.1 Договору цей Договір діє з 29 вересня 2012 року до 29 вересня 2013 року.
Додатковою угодою №4 від 10.10.2013 пункт 10.1 додаткової угоди №3 від 28.09.2012 до Договору викладено в наступній редакції: "Цей договір діє з 29 вересня 2013 року до 29 вересня 2014 року".
Додатковою угодою №5 від 13.10.2014 пункт 10.1 додаткової угоди №3 від 28.09.2012 до Договору викладено в наступній редакції: "Цей договір діє з 29 вересня 2014 року до 29 вересня 2015 року".
Додатковою угодою №6 від 13.10.2015 пункт 10.1 додаткової угоди №3 від 28.09.2012 до Договору викладено в наступній редакції: "Цей договір діє з 29 вересня 2015 року до 29 вересня 2016 року".
Додатковою угодою №7 від 13.10.2016 сторони дійшли згоди у Договорі та акті приймання-передачі найменування "пр. Фрунзе" змінити на "пр. Індустріальний", пункт 10.1 додаткової угоди №3 від 28.09.2012 до Договору викладено в наступній редакції: "Цей договір діє з 29 вересня 2016 року до 29 вересня 2017 року".
Додатковою угодою №8 від 13.10.2017 пункт 10.1 додаткової угоди №3 від 28.09.2012 до Договору викладено в наступній редакції: "Цей договір діє з 29.09.2017 до 29.09.2018".
Додатковою угодою №9 від 15 жовтня 2018 року Договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) №462 від 29.09.2009 викладено в новій редакції.
Зокрема, відповідно до п. 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху № ХХ, ХІХа загальною площею 14,3 кв.м. в житловому будинку (технічний паспорт від 07.07.2009, інвентарний №44400), далі "Майно", яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, проспект Індустріальний, 13, літ. "А-4" та знаходиться на балансі КП "Жилкомсервіс".
Майно передається в оренду з метою використання: розміщення суб'єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення (майстерня з ремонту одягу) (п. 1.2 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору вартість об'єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість Майна і становить 100460 грн станом на 29.08.2016.
Пунктом 3.2 Договору сторони визначили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу (далі - Методика) /Додаток 2 до Положення про оренду майна тери торіальної громади м. Харкова, затвердженого рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 755/17 від 20.09.2017 р.
Базова орендна плата становить 493,09 грн.
Ставка орендної плати становить 5% за рік.
Згідно з п. 3.10 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь Орендодавця з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення (включаючи день проплати).
За приписами п. 7.3 Договору у разі прострочення Орендарем виконання зобов'язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п. 3.10. порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 10.1 Договору цей Договір діє з 29 вересня 2018 до 29 вересня 2019.
Додатковою угодою №10 від 02.01.2019 пункт 1.1 Договору викладено в такій редакції: "Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху № ХХ, ХІХа загальною площею 14,3 кв.м. в житловому будинку (технічний паспорт від 16.11.2018, інвентаризаційна справа №44400), далі "Майно", яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, проспект Індустріальний, 13, літ. "А-4" та знаходиться на балансі КП "Жилкомсервіс". Пункт 10.1 Договору викладено в наступній редакції: "Цей договір діє з 29.09.2017 до 29.09.2018".
Додатковою угодою №11 від 16.10.2019 пункт 10.1 Договору викладено в наступній редакції: "Цей договір діє з 29 вересня 2019 до 29 вересня 2020".
Крім того, Додатковою угодою № 11 від 16 жовтеня 2019 року Договір було викладено в новій редакції, згідно з якою орендна плата становила 545,46 грн без ПДВ за вересень 2019 року. Ставка орендної плати - 5%.
Умовами Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу (далі - «Методика») Додаток 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання №755/17 від 20.09.2017.
Пунктом 10 Методики передбачено, що: «перед розрахунком орендної плати за перший місяць оренди чи після перегляду розміру орендної плати визначається розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку за такою формулою:
Опл.міс = Опл./12 х Ід.о х Ім,
де Опл.міс - розмір орендної плати за місяць, грн;
Опл - розмір річної орендної плати, визначений за цією Методикою, грн;
Ід.о - індекс інфляції за період з дати проведення оцінки вартості майна до базового місяця розрахунку орендної плати;
Ім - індекс інфляції за базовий місяць розрахунку орендної плати.
Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди».
В той же час, розмір річної орендної плати визначається відповідно до положень п. 7 Методики, згідно якого: «у разі оренди нерухомого майна (крім оренди нерухомого майна фізичними та юридичними особами, зазначеними у пункті 8 цієї Методики) розмір річної орендної плати визначається за формулою:
Опл = (Вп х Сор)/100;
де Опл - розмір річної орендної плати, грн;
Вп - вартість орендованого майна, визначена шляхом проведення оцінки, грн;
Сор - орендна ставка, визначена згідно з додатком 2 до Методики».
Згідно з п. 11 Методики, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Додатковою угодою №12 від 19 червня 2020 року пункт 10.1 Договору в редакції додаткової угоди №9 викладено в наступній редакції: "Цей договір діє до 29 вересня 2021".
В подальшому на підставі акту приймання-передачі нежитлових приміщень від 28.02.2025 нежитлові приміщення було повернуто.
Позивач стверджує, що, як орендодавець, свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, проте відповідачем належним чином не виконано обов'язки зі сплати орендних платежів у строк, порядку та розмірі, встановленими Договором, внаслідок чого виникла заборгованість перед бюджетом Харківської міської територіальної громади з оплати орендної плати за Договором в сумі 20 019,68 грн, що підтверджується реєстром платежів.
Крім того, враховуючи, що відповідач порушував строки сплати орендної плати, позивачем на підставі п. 3.10, 7.3 Договору нараховано та заявлено до стягнення в пеню в розмірі 8 782,44 грн.
Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.
За змістом ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За приписами ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди.
За умовами ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини 1 статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Статтею 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 17 Закону України Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Факт передачі позивачем відповідачу об'єкту оренди та розмір орендної плати підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Беручи до уваги надання позивачем доказів наявності заборгованості відповідача за Договором у розмірі 20 019,68 грн, відсутність в матеріалах справи доказів оплати означеної заборгованості, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині, а саме стягнення з відповідача на користь позивача 20 019,68 грн орендної плати.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 3.10 Договору оренди сторони визначили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати).
Згідно з п. 3.4 Договору, нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акта приймання-передачі майна або з моменту розірвання Договору відповідно до п. 10.6.
За умовами п. 7.3 Договору у разі прострочення орендарем виконання зобов'язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п. 3.10 Договору порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов'язання повинно було бути виконано.
Відповідно до ч. 4. ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
У зв'язку з порушенням відповідачем строків сплати орендної плати, позивачем здійснено нарахування пені у розмірі 8 782,44 грн.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд визнає його такими, що відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства, є арифметично вірним, у зв'язку з чим вимога про стягнення з відповідача пені у вищевказаному розмірі підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ: 14095412) 28 802,12 грн за Договором оренди № 462 від 29 вересня 2009 (з яких: 20 019,68 грн - орендна плата станом на лютий 2025; 8 782,44 грн - пеня станом на лютий 2025) та 2 422,40 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ: 14095412).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Повне рішення складено "19" листопада 2025 р.
Суддя О.О. Присяжнюк