Справа № 127/31195/25
Провадження 2-к/127/8/25
13 листопада 2025 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
з участю секретаря судових засідань Сєдінкіної Ю.В.
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про визнання на території України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню,
02.10.2025 року судом зареєстровано клопотання ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (з 03.10.2025 року Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України), особа, щодо якої ухвалене рішення іноземного суду - ОСОБА_2 , про визнання на території України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, а саме: Рішення 5. Сімейного суду м. Анталія Турецька Республіка від 14 листопада 2023 року № 2023/861 у справі № 2023/930, постановлене суддею Хава Мете Оздемір 194456, на якому 03.05.2024 року проставлено апостиль Туреччини № 2024/1507, про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та громадянином Турецької Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (свідоцтво про шлюб НОМЕР_2 від 28.08.2007 року, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, актовий запис № 2193 від 28.08.2007 року).
Під час розгляду справи про розірвання шлюбу заявник підтвердила своє волевиявлення на зміну прізвища на дошлюбне (дівоче), про що судом зроблено відповідну відмітку в матеріалах справи. Незважаючи на те, що безпосередньо у тексті рішення від 14 листопада 2023 року № 2023/861 у справі № 2023/930 ця обставина не відображена, юридичні наслідки зміни прізвища були реалізовані відповідно до законодавства Турецької республіки, зокрема, положень Турецького цивільного кодексу, який передбачає право особи після розірвання шлюбу відновити дошлюбне прізвище на підставі її заяви, зробленої в судовому процесі. Відповідні зміни відображені в офіційному державному електронному реєстрі Туреччини - застосунку Е-Devlet, де заявник вже зареєстрована під своїм дошлюбним прізвищем « ОСОБА_4 ».
Маючи намір упорядкувати свої особисті документи, зокрема, переоформити паспорт громадянки України з відновленим дошлюбним прізвищем, привести у відповідність інші офіційні документи та отримати витяг про відсутність зареєстрованого шлюбу, заявниця усно звернулась до відділу ДРАЦС у м. Вінниці. У зв'язку з чим їй було роз'яснено, що державна реєстрація факту розірвання шлюбу на території України на підставі рішення іноземного суду можлива виключно після офіційного визнання такого рішення в судовому порядку.
Ухвалою суду від 03.10.2025 року було прийнято до розгляду клопотання ОСОБА_1 про визнання на території України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню. Про надходження клопотання про визнання в Україні рішення іноземного суду у п'ятиденний строк письмово повідомлено заінтересованих осіб. Запропоновано заінтересованим особам у місячний строк подати до Вінницького міського суду Вінницької області можливі заперечення проти цього клопотання.
Ухвалою від 03.11.2025 року клопотання ОСОБА_1 про визнання на території України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню було призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13.11.2025 року на 15.30 год., про що повідомлено заінтересованих осіб письмово.
29.10.2025 року, 13.11.2025 року судом зареєстровані повідомлення начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ю. Романенко від 21.10.2025 року та від 11.11.2025 року про розгляд справи без участі представника відділу. При розгляді справи покладалась на думку суду.
12.11.2025 року судом зареєстровано заяву представника заявника - адвоката Подковського О.П. про розгляд справи без участі заявника та про задоволення клопотання ОСОБА_1 про визнання на території України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.
Від ОСОБА_2 заперечень чи будь-яких повідомлень суду не надходило.
В судове засідання 13.11.2025 року учасники справи не з'явились, заяв про відкладення розгляду справи не надали. За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності учасників.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання про визнання в Україні рішення іноземного суду, з таких підстав.
Судом встановлено, Рішенням 5. Сімейного суду м. Анталія Турецька Республіка від 14 листопада 2023 року № 2023/861 у справі № 2023/930, постановленим суддею Хава Мете Оздемір НОМЕР_3 , на якому 03.05.2024 року проставлено апостиль Туреччини № 2024/1507, розірвано шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та громадянином Турецької Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (свідоцтво про шлюб НОМЕР_2 від 28.08.2007 року, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, актовий запис № 2193 від 28.08.2007 року).
В тексті рішення вказано, що остаточне рішення прийнято 08.02.2024 року «Закінчено у зв'язку з неподанням сторонами апеляційної скарги на рішення у встановлений строк». 08.02.2024
Згідно ст.471 ЦПК України, рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Порядок подання клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, передбачений статтею 472 ЦПК України .
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 472 ЦПК України, клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464-466 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою. До клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, додаються такі документи: 1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про визнання якого порушується клопотання; 2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили, якщо це не зазначено в самому рішенні; 3) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
В Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили (ч.1 ст.81 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Згідно ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право», в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року за № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» визначено, що рішення про розірвання шлюбу є таким, яке не потребує виконання.
Угода між Україною та Турецькою Республікою про правову допомогута співробітництво в цивільних справах ратифікована 05.07.2001 року, визначає, що громадяни Договірних Сторін мають право на рівний правовий захист на території другої Договірної Сторони щодо своїх прав та інтересів в цивільних справах так як би вони були громадянами другої Договірної Сторони.
Громадяни однієї Договірної Сторони на території другої Договірної Сторони мають право на вільний доступ до суду та інших компетентних органів для подання позовів та захисту своїх прав та інтересів щодо цивільних справ на тих самих умовах, як і громадяни другої Договірної Сторони.
Згідно ст. 13 Угоди, документи, які були складені, видані чи засвідчені та скріплені офіційною печаткою на території однієї з Договірних Сторін, або їх засвідчені копії не підлягають легалізації на території іншої Договірної Сторони. Документи, видані офіційними органами Договірних Сторін, мають таку саму доказову силу й на території другої Договірної Сторони.
Частина 1 статті 35 Угоди визначає визнання та виконання рішень у цивільних справах та кримінальних вироків у частині відшкодування шкоди. Будь-яка Договірна Сторона визнає та виконує такі судові рішення, винесені на території іншої Договірної Сторони згідно з положеннями цієї Угоди:
а) судові рішення щодо цивільних справ;
б) кримінальні вироки в частині відшкодування шкоди.
Статтею 36 Угоди визначено умови визнання та виконання судових рішень.
Згідно ч. 1 ст. 37 Угоди, розгляд клопотань про надання дозволу виконання рішень входить до компетенції судів Договірної Сторони, на території якої повинно бути здійснене виконання.
Порядок визнання та виконання рішень визначено ст. 38 Угоди.
Відповідно до п.6 ст.473 ЦПК України, за наслідками розгляду клопотання, а також заперечення у разі його надходження, суд постановляє ухвалу про визнання в Україні рішення іноземного суду та залишення заперечення без задоволення або про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.
Враховуючи наведені обставини і норми закону, а також те, що будь-яких недоліків щодо форми та змісту клопотання і підстав для відмови у задоволенні клопотання про визнання в Україні рішення іноземного суду, визначених ст. 468 ЦПК України, не встановлено, з метою захисту законного права ОСОБА_5 на документальне підтвердження розірвання шлюбу, суд дійшов висновку, що клопотання про визнання в Україні рішення іноземного суду підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 81, 82 Закону України «Про міжнародне приватне право», Угодою між Україною та Турецькою Республікою про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах, ратифікованою 05.07.2001 року, ст.ст. 471 - 473 ЦПК України, суд,
клопотання ОСОБА_1 про визнання на території України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню - задоволити.
Визнати на території України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, а саме: Рішення 5. Сімейного суду м. Анталія Турецька Республіка від 14 листопада 2023 року № 2023/861 у справі № 2023/930, постановлене суддею Хава Мете Оздемір 194456, яке набрало законної сили 08.02.2024 року, на якому 03.05.2024 року проставлено апостиль Туреччини № 2024/1507, про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та громадянином Турецької Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (свідоцтво про шлюб НОМЕР_2 від 28.08.2007 року, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, актовий запис № 2193 від 28.08.2007 року).
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення відповідно до ст.ст. 354, 355 ЦПК України.
Повне судове рішення складене 13 листопада 2025 року.
Суддя: