Справа № 127/13761/25
Провадження № 2/127/2702/25
17.11.2025 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Романюк Л.Ф.,
при секретарі Курутіній О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення грошових коштів,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, мотивуючи позов тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 02 квітня 2024 року було укладено в письмовому вигляді Договір позики грошових коштів.
Відповідно до умов Договору Відповідач в якості Позичальника отримав від Позикодавця грошові кошти у розмірі 165 360 (сто шістдесят п'ять тисяч триста шістдесят) гривень, 00 копійок, що на день передачі грошей відповідало еквівалентові суми 4 240 (чотири тисячі двісті сорок) доларів США, 00 центів за офіційним курсом НБУ строком до 02 червня 2024 року. Передачу грошей було здійснено до підписання договору.
Даним договором було узгоджено, що остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше 02 червня 2024 року (пп. 2.1. п. 2), виконання зобов'язання за договором має бути здійснено готівкою у межах міста Вінниці (пп. 2.1. п. 2), а сума, що підлягає поверненню, на день розрахунку має відповідати сумі, еквівалентній 4 240 (чотири тисячі двісті сорок) доларів США, 00 центів за офіційним курсом НБУ на день розрахунку (пп. 2.3. п. 2).
Крім цього, п. 4 було визначено, що у випадку неповернення суми позики своєчасно (тобто до 02 червня 2024 року) Позикодавець вправі буде пред'явити цей договір до стягнення в строки і у порядку, передбачені чинним законодавством України, та вимагати при цьому повернення йому позики або її частини, що залишилась несплаченою, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати штрафу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень, 00 копійок за кожен місяць прострочення.?
Станом на 02 червня 2024 року, в останній день обумовленого строку поверненню коштів, Відповідач кошти не повернув, обіцяв, що найближчим часом виконає своє зобов'язання щодо їх повернення, при цьому Відповідач розумів, що згідно п.4 зазначеного вище договору, йому нараховуватиметься штраф.
Пунктом 6 зазначеного вище договору визначено, що після повернення боргу, Позикодавець має надати Позичальнику заяву про одержання грошей. Без цієї заяви борг вважається таким, що не повернутий.
Відповідач ухиляється від зустрічей та спілкування з позивачем, на телефоні дзвінки не відповідає.
Просив суд, стягнути з ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 заборгованість за договором позики грошових коштів від 02.04.2024 року в гривнях в сумі, що еквівалентна 4 240,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на день розрахунку.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 штраф відповідно до п.4 договору позики у розмірі 77 000,00 грн. та судові витрати.
В судове засідання представник позивача Непийвода К.В. не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити, не заперечувала, щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, повторно, хоча про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд вважає, що справу слід розглянути ухваливши заочне рішення на підставі ст.280 ЦПК України, відповідно до якої, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 02 квітня 2024 року було укладено в письмовому вигляді Договір позики грошових коштів (а.с.6).
Відповідно до умов Договору Відповідач в якості Позичальника отримав від Позикодавця грошові кошти у розмірі 165 360 (сто шістдесят п'ять тисяч триста шістдесят) гривень, 00 копійок, що на день передачі грошей відповідало еквівалентові суми 4 240 (чотири тисячі двісті сорок) доларів США, 00 центів за офіційним курсом НБУ строком до 02 червня 2024 року. Передачу грошей було здійснено до підписання договору.
Даним договором було узгоджено, що остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше 02 червня 2024 року (пп. 2.1. п. 2), виконання зобов'язання за договором має бути здійснено готівкою у межах міста Вінниці (пп. 2.1. п. 2), а сума, що підлягає поверненню, на день розрахунку має відповідати сумі, еквівалентній 4 240 (чотири тисячі двісті сорок) доларів США, 00 центів за офіційним курсом НБУ на день розрахунку (пп. 2.3. п. 2).
Крім цього, п. 4 було визначено, що у випадку неповернення суми позики своєчасно (тобто до 02 червня 2024 року) Позикодавець вправі буде пред'явити цей договір до стягнення в строки і у порядку, передбачені чинним законодавством України, та вимагати при цьому повернення йому позики або її частини, що залишилась несплаченою, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати штрафу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень, 00 копійок за кожен місяць прострочення.?
Пунктом 6 зазначеного вище договору визначено, що після повернення боргу, Позикодавець має надати Позичальнику заяву про одержання грошей. Без цієї заяви борг вважається таким, що не повернутий.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
У правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18.09.2013 № 6-63цс13, вказано, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Аналогічні по суті висновки містяться й у постановах Верховного Суду України від 11.11.2015 у справі №6-1967цс15,від 08.06.2016 у справі №6-1103цс16 та вказівки в постанові ВСУ від 26.09.2018 у справі № 483/1953/16-ц, які відповідно до ст. 417 ЦПК України є обов'язковими для застосування іншими судами загальної юрисдикції таких норм права.
Так, відповідно до вказаних висновків Верховного Суду України, досліджуючи договори позики чи боргові розписки, суди повинні також виявляти справжню правову природу укладеного договору незалежно від найменування документа і, зважаючи на встановлені результати, робити відповідні правові висновки.
Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а ч. 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 1049, 1050 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Суд зважає, що сторони уклали договір позикик, відповідачем отримана сума коштів у позику, однак отримана сума не повернута позивачу і до цього часу, а тому на користь позивача слід стягнути борг за договором позики.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16січня 2019року у справі №373/2054/16-ц, у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику; тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству; суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
Встановивши наявність договору про отримання в борг коштів, що було обумовлено сторонами, який підписано власноручно відповідачем, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики суми неповернутого боргу в розмірі 4 240,00 доларів США, що еквівалентно 178 249,60 (4240,00 доларів США *42,04=178 249,60 грн. ) курсу НБУна день винесення рішення суду.
Крім цього, п. 4 було визначено, що у випадку неповернення суми позики своєчасно (тобто до 02 червня 2024 року) Позикодавець вправі буде пред'явити цей договір до стягнення в строки і у порядку, передбачені чинним законодавством України, та вимагати при цьому повернення йому позики або її частини, що залишилась несплаченою, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати штрафу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень, 00 копійок за кожен місяць прострочення.?
Станом на момент подання позову сума прострочення складає 77 000,00 грн.
Згідно ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2533,61 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, згідно ст. ст. 510, 524-527, 530, 533, 553-554, 610, 612, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст. ст. 13, 49, 81, 141, 263-265, 268, 273,280 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 заборгованість за договором позики грошових коштів від 02.04.2024 року в розмірі 178 249,60 грн. (сто сімдесят вісім тисяч двісті сорок дев'ять тисяч 60 коп. ), що еквівалентна 4 240,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на день винесення рішення суду.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 заборгованість за кожен місяць прострочення в розмірі 77 000,00 грн. (сімдесят сім тисяч грн.).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , 2533,61 грн. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем, шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 19.11.2025 року.
Учасники процесу:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ).
Суддя: