Справа № 127/18697/25
Провадження № 2/127/3787/25
13 листопада 2025 рокумісто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Бойко В.М.,
при секретарі Іщенко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, приватного виконавця Турського Олександра Віталійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 , через свого представника Грабара С.А., звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., приватного виконавця Турського О.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позов мотивовано тим, що 16.01.2014 року між позивачкою та ПАТ «Дельта банк», правонаступником якогоє ПАТ «Форвард Фінансів», був укладений кредитний договір №002-01028-160114, відповіднодо якого позивачка отримала в користування кошти. При цьому, ОСОБА_1 справно виконувала свої зобов'язання, та у відповідний термін вносила всі необхідні грошові кошти, у зв'язку з чим кредит був погашений у повному обсязі. При цьому, 11.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. було вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №72532, яким звернено до стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Форвард Фінансів» заборгованість у розмірі 8 025,44 грн. Про існування вказано виконавчого напису нотаріуса позивачка дізнався від приватного виконавця. Позивачка вважає даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки, кредит було погашено у повному обсязі, а також, під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити чи подано на обгрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безпірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановю КМ України № 1172 від 29.06.1999 року. Однак, при вчиненні виконавчого напису нотаріусом не було перевірено безпірність заборгованості. Таким чином, звважаючи на те, що кредитний договір, який наданий відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально і навіть не був підписаний сторонами договору, а також факт його існування став відомий позивачці лише після відкриття виконавчого провадження, наявні всі підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Ухвалою суду від 18.06.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб. На адресу відповідача судом була надіслана копія ухвали про відкриття провадження у справі, у якій був встановлений строк для подання відзиву, а також копія позовної заяви і доданих до неї документів.
18.07.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідного до якого представник вказав, що позовні вимоги відповідачем не визнаються у повному обсязі. Вважає, що для вчинення виконавчого напису відповідачем було надано всі необхідні документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість можна вважати безспірною, оскільки позивач у своєму позові не зазначив жодної обставини, яка б свідчила про протилежне. Крім того, позивачем не надано докази погашення заборгованості за кредитним договором. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а також зменшити витрати на стягнення витрат на правову допомогу.
У відповіді на відзив від 18.07.2025 року представник позивача вказав, що відповідач у своєму відзиві не надає жодних конкретних заперечень щодо викладених у позовній заяві фактів та обставин, натомість обмежується переказом норм чинного законодавства, що регулюють порядок вчинення виконавчого напису нотаріусом. Весь зміст відзиву зводиться до формального викладення положень Закону України «Про нотаріат», постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 р. та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5, не містить жодного аналізу конкретної ситуації, викладеної позивачем, а також не містить спростування наведених фактів і доказів. Тож відзив відповідача не містить жодного заперечення щодо факту повного погашення кредиту, відсутності боргу або законності виконавчого напису на момент його вчинення. Відтак виконавчий напис №72532 від 11.06.2021 року має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник Грабар С.А. не з'явилися, хоча про розгляд справи повідомлялася належним чином. На адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин. У відзиві на позовну заяву просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та провести розгляд справи у його відсутність.
Треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору в судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин.
На підставі ст. 280 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Суд вирішив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.
При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 11.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. було вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №72532, яким звернено до стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Форвард Фінансів» заборгованість у розмірі 8 025,44 грн. (а.с.10)
12.01.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №68135523 (а.с.11).
Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» зі змінами та доповненнями (далі - Перелік документів), для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів. Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувана виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
При цьому, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову КМУ від 26.11.2014року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» у тому числі, в частині доповнення Переліку новим розділом «2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.
Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24 листопада 2017 року № 92.
Постановою Великої Палати Верховного Суду № 11-174ас18 від 20.06.2018 року у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року відмовлено.
Отже, приватним нотаріусом при вчиненні оспорюваного виконавчого напису має бути врахована обставина, що норми, які визначають перелік документів, що підтверджують безспірність заборгованості по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів, вже не чинні , та не врахував що у сторін є спір щодо розміру заборгованості та те, що стягувачем не дотримано вимог закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу.
У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред'явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з'ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до п. 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Нотаріус при вчиненні виконавчого напису керувався тільки розрахунком заборгованості, підготовленим працівниками банку, що не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача.
Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 ЗУ «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, враховуючи те що відповідачем не надано доказів безпірності вчиненого виконавчого напису, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис повинно бути визнано таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до Ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 1 211,20 грн. судового збору.
Керуючись ст. 5, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 288-289, 354-355 ЦПК України, на підставі ст. 18 ЦК України, ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд -
Позов задовольнити.
Визнати виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №72532 який був вчинений 11.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів» заборгованості в розмірі 8 025,44 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів», код ЄДРПОУ - 44328497, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів», код ЄДРПОУ - 44328497, адреса: м.Київ, бульвар Чоколівський, буд.19.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, адреса: АДРЕСА_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, адреса: м.Вінниця, вул.Героїв Крут, буд.4В, оф.47.
Повний текст судового рішення складено 18.11.2025 року.
Суддя: