адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
04.11.2025 Справа № 917/1368/23
розглянувши матеріали справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі", вул. Левандовська, 8А, нежиле приміщення 1-8, груп. прим. 10, м. Київ, 01010
до Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39609
про стягнення коштів,
у складі суду судді Погрібної С.В.
за участю секретаря судового засідання Ареф'євої Є.С.,
представники сторін згідно протоколу судового засідання.
Обставини справи. До Господарського суду Полтавської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" з позовом до Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про стягнення 64 543 650,27 грн попередньої оплати за Договором поставки № 719/2/2118 від 31.10.2020.
Ухвалою від 02.08.2023 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, призначено підготовче засідання.
21.08.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який долучений судом до матеріалів справи (вх. № 10231).
Позивачем подано клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів, а саме експертного висновку (вх. № 10358 від 23.08.2023). Позивач вказує, що звернувся до експертна із запитом провести економічну експертизу задля об'єктивності та зрозумілості розрахунків. До вказаного клопотання додано Договір на проведення судово - економічної експертизи.
23.08.2023 судом продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 02.11.2023, 11:00.
Від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 10653 від 30.08.2023), від відповідача надійшли заперечення (вх. № 10998 від 07.09.2023), які долучені судом до матеріалів справи.
01.11.2023 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме висновку експерта № 31 "за результатами проведення судово-економічної експертизи" від 31 серпня 2023 року.
В судовому засіданні 02.11.2023 судом оголошено перерву для надання часу відреагувати відповідачу стосовно поданого позивачем клопотання про долучення доказів до 12.12.2023, 10:00.
14.11.2023 від відповідача надійшли пояснення (вх. № 14660), які долучені судом до матеріалів справи.
Представники позивача та відповідача в судовому засіданні 12.12.2023 повідомили про відсутність будь яких заяв чи клопотань, проти закриття підготовчого провадження не заперечували.
Ухвалою від 12.12.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив її до судового розгляду по суті на 06.02.2024.
06.02.2024 відкладено судове засідання на 19.03.2024, 11:30.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Погрібної С.В., судове засідання призначене на 19.03.2024 не відбулось, 21.03.2024 судом призначено розгляд справи на 24.04.2024, 11:30.
23.04.2024 від відповідача Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" надійшло клопотання про повернення розгляду справи на стадію підготовчого провадження (вх. № 5639) та клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 5640).
24.04.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення (вх. № 5689) та заперечення на клопотання подані відповідачем (вх. № 5706).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.04.2024 задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» про повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі № 917/1368/23 до набрання законної сили рішення у справі № 910/3590/24. Зобов'язано учасників справи повідомити Господарський суд Полтавської області про усунення обставин, якими було зумовлено зупинення провадження по справі.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 ухвалу Господарського суду Полтавської області від 24.04.2024 було скасовано в частині зупинення провадження у справі № 917/1368/23. Матеріали справи № 917/1368/23 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Полтавської області.
Ухвалою від 30.07.2024 судом продовжено розгляд справи; засідання призначено на 05.09.2024, 11:30 (з урахуванням виправленої описки).
На час проведення судового засідання 05.09.2024 на території Полтавської області оголошено повітряну тривогу, у зв'язку з чим суд відклав судове засідання на 31.10.2024, 11:30 через загрозу безпеці учасників справи та працівників суду, окрім цього представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи з цих підстав.
В судовому засіданні 31.10.2024 учасниками справи було поставлено питання стосовно стадії провадження у справі № 917/1368/23 з урахуванням Постанови Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2024.
З метою забезпечення процесуальних прав сторін, для можливості учасникам справи звернутись до Східного апеляційного господарського суду з відповідною заявою про роз'яснення постанови від 04.07.2024 у справі № 917/1368/23, суд відклав судове засідання на 04.12.2024, 11:00.
У зв'язку з подачею Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" заяви про роз'яснення постанови Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2024, матеріали справи № 917/1368/23 були надіслані до апеляційної інстанції.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 задоволено заяву Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" від 11.11.2024 про роз'яснення постанови Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 у справі № 917/1368/23; роз'яснено постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 у справі № 917/1368/23 шляхом зазначення, що ухвала Господарського суду Полтавської області від 24.04.2024 скасована в частині зупинення провадження у справі № 917/1368/23 до набрання законної сили рішення у справі № 910/3590/24. В частині задоволення клопотання Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про повернення до стадії підготовчого провадження ухвала Господарського суду Полтавської області від 24.04.2024 у справі № 917/1368/23 не була предметом апеляційного перегляду Східного апеляційного господарського суду в апеляційному провадженні за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі". Матеріали справи № 917/1368/23 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Полтавської області.
Ухвалою від 27.01.2025 судом продовжено розгляд справи та призначено підготовче засідання на 13.02.2025 о 11:00.
12.02.2025 від Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" надійшли клопотання про призначення по справі судово-економічної експертизи (вх. № 1967) та клопотання про відкладення підготовчого засідання (вх. № 1965) до оприлюднення повного тексту постанови Касаційного Господарського суду у складі Верховного суду від 05.02.2025 у справі №917/892/23, що дозволить врахувати правові висновки при розгляді справи № 917/1368/23. Підготовче засідання відкладено на 10.04.2025.
Ухвалою суду від 10.04.2025 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" в задоволенні клопотання про призначення по справі судово-економічної експертизи (вх. № 1967); закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 27.05.2025
26.05.2025 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 6939). З метою забезпечення процесуальних прав сторін, з урахуванням клопотання відповідача, суд відклав розгляд справи по суті на 17.06.2025, 10:15.
Ухвалою від 17.06.2025 судом відкладено судове засідання на 05.08.2025, 11:30.
05.08.2025 позивачем подано заяву про відкладення підготовчого засідання (вх. №10253), у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі. Розгляд справи по суті судом відкладено на 03.09.2025, 11:30.
У зв'язку з перебуванням судді Погрібної С.В. у відпустці, судове засідання призначене на 03.09.2025 не відбулось. Наступне судове засідання призначено на 04.11.2025, 11:30.
В судовому засіданні 04.11.2025 позивачем викладено зміст позовних вимог, відповідачем зміст заперечень.
Судом були з'ясовані обставини справи та досліджено наявні в матеріалах справи докази.
Представникам надано заключне слово, які підтримали свою позицію викладену письмово та озвучену в судовому засіданні.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини.
31.10.2020 між ПАТ Укртатнафта (постачальник) та ТОВ Юнайтед Енерджі (покупець) укладено Договір № 719/2/2118 поставки нафтопродуктів (далі Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцю нафтопродукти, а покупець прийняти і оплатити в асортименті, кількості та за ціною, узгодженою сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору (а.с. 13-15 том 1).
Поставка товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних сторонами. Зобов'язання постачальника з поставки товару вважаються виконаними, право власності на товар та ризики його втрати (псуванню) переходять від постачальника до покупця з моменту підписання акта приймання-передачі нафтопродуктів (пункт 3.2 договору).
Ціна товару за одну метричну тонну вказується сторонами у відповідних додатках (специфікаціях) до даного договору (пункт 4.1). Оплата товару може бути здійснена покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару (пункт 4.2 Договору).
Відповідно до пункту 3.3 Договору строк поставки товару: листопад 2020 р. - грудень 2021 р.
Строк дії Договору до 31.12.2021, а в частині розрахунків до повного їх здійснення (п. 7.1 Договору).
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що жодна із сторін не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання зобов'язань за цим договором, якщо таке невиконання викликане обставинами форс-мажору, включаючи, але не обмежуючись такими: повінню, пожежею, землетрусом, війною або військовими діями або іншими, що не залежать від сторін обставинами, що виникли після укладення договору і перешкоджають належному виконанню зобов'язань сторін. Якщо будь-яка з таких обставин безпосередньо спричинила невиконання зобов'язань у строки, встановлені цим договором, то ці строки пропорційно подовжуються на час дії відповідних обставин.
Згідно з пунктом 6.3 Договору сторона, яка не виконала зобов'язання за цим договором, повинна негайно сповістити іншу сторону. Доказом про настання та/або припинення дії обставин форс-мажору є документ, виданий регіональною Торгово-промисловою палатою (її відділенням) або уповноваженим державним органом.
До Договору були укладені та підписані сторонами Додаткові угоди від 31.10.2020 та від 17.12.2021 (а.с. 16, 129 том 1) та Специфікації на поставку Товару (а.с. 17-21 том 1).
На виконання умов Договору позивачем було сплачено відповідачу як попередню оплату 1 035 875 000,00 грн.
Вказане підтверджується платіжними дорученнями, копії яких додані до матеріалів справи та карткою рахунку 6313 за січень 2020 р. по березень 2023 р. (фільтрація за параметрами «Договір № 719/2/2118 від 10.11.2020» та контрагентом «Укртатнафта ПАТ»; листами позивача «Про зміну призначення платежу» від 13.11.2020, 03.12.2020, 04.12.2020, 07.12.2020, 09.12.2020, 10.12.2020, 11.12.2020, 15.12.2020, 21.12.2020).
Відповідачем було поставлено позивачу нафтопродукти за цим Договором на загальну суму 546 975 649,73 грн, та повернуто їм переплату 424 355 700,00 грн.
Вказане підтверджується Актами приймання-передачі нафтопродуктів №1/11 від 30.11.2020, №1/12 від 24.12.2020, №2/12 від 31.12.2020, №1/01 від 31.01.2021, №2/01 від 31.01.2021, платіжними дорученнями №0000054441 від 18.01.2021, №0000054485 від 19.01.2021, №0000054487 від 19.01.2021, №0000054486 від 19.01.2021, №0000054482 від 19.01.2021, № 58151 від 05.04.2021, № 58152 від 05.04.2021, № 77182 від 05.08.2022, № 77230 від 08.08.2022, № 771246 від 10.08.2022 (а.с. 23, 34, 35-36, 39, 40, 77-84 том 1).
Листами від 01.11.2020., 01.12.2020, 01.01.2021 відповідач повідомляв позивача про те, що нафтопродукти, які будуть придбані ТОВ «Юнайтед енерджі», право власності на які перейде на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів до Договору поставки нафтопродуктів №719/2/2118 від 31.10.2020, будуть знаходитися на зберіганні ТОВ «Нафтасіті».
У підтвердження розміру дебіторської заборгованості 64 543 650,27 грн. станом на 21.08.2023р. позивачем подано також виконаний ТОВ «Бюро судово-економічної експертизи та аудиту «І.В.А.» Висновок експерта № 31 за результатами проведення судово-економічної експертизи від 31.08.2023 (а.с. 210-228 том 1).
Враховуючи припинення поставок нафтопродуктів та неповернення сплачених коштів в повному обсязі позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення передоплати за вказаним Договором (вих. №11/01-4 від 11.01.2023 з доказами направлення та отримання відповідачем а.с. 43-49 том 1), яка залишена без задоволення та стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Відповідач проти позову заперечує, вважає, що позовні вимоги заявлено передчасно: не заперечуючи самого факту отримання коштів, відповідач ставить під сумнів їх правову природу (за твердженням позивача це попередня оплата за договором), а з посиланням на форс-мажорні обставини вважає, що строк виконання зобов'язання з поставки нафтопродуктів наразі не настав.
Відповідачем надано Сертифікат № 5301-23-00035 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Полтавською торгово-промисловою палатою від 04.01.2023 за № 5/02-06, яким засвідчуються наявність у період з 02.04.2022 форс-мажорних обставин (які тривають станом на дату видачі сертифіката), що унеможливили виконання відповідачем в установлений термін зобов'язань з поставки товару (нафтопродуктів) за укладеним Договором (а.с. 130-131 том 1).
Матеріалами справи також підтверджено, що 23.05.2024 ПАТ "Укртатнафта" змінило найменування на Акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (далі АТ "Укртатнафта").
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є Договором поставки, до якого, в силу ЦК України, застосовуються положення про купівлю-продаж.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статей 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.
Згідно зі статтею 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статей 663, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Згідно зі статтею 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Стаття 693 ЦК України передбачає, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу (частина перша).
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина друга).
В силу положень статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Приписи статті 599 ЦК України встановлюють, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Разом з належним виконанням законодавство передбачає й інші підстави припинення зобов'язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Однак чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов'язання, як закінчення строку дії договору.
Відповідно до статті 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання (частина перша).
При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону (частина друга).
У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право, зокрема, відмовитися від виконання свого обов'язку частково або в повному обсязі (частина третя).
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (частина четверта).
Предметом позову у справі, що переглядається, є вимоги про стягнення суми попередньої оплати за договором поставки.
Аванс (попередня оплата) це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17).
За змістом частини другої статті 693 ЦК України підставою для повернення суми попередньої оплати є саме не передання продавцем товару покупцю у встановлений строк.
Встановлюючи строк виконання зобов'язання відповідачем з поставки нафтопродуктів за договором, суд враховує, що у постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 Велика Палата Верховного Суду не погодилась із доводами скаржника про те, що прострочення зобов'язання з повернення суми попередньої оплати пов'язано також із датою закінчення строку дії контракту, оскільки немає підстав ототожнювати цю дату із строком (терміном) виконання постачальником (продавцем) обов'язку повернути суму попередньої оплати, а згідно з положеннями контракту останній в частині невиконаних зобов'язань діє до їх повного виконання сторонами. Крім того, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду також підтвердила виникнення у відповідача (постачальника, продавця) зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.
Суд враховує, що сторони узгодили, що строк поставки товару (дії договору) до 31.12.2022 (з урахуванням Додаткової угоди від 17.12.2021, підписаної сторонами, а.с. 129 том 1).
Відповідач стверджує, що строк виконання Договору в частині здійснення поставки не настав з огляду на настання форс-мажорних обставин, спричинених військовою агресією РФ проти України, та надає Сертифікат №5301-23-00035 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Полтавською торгово-промисловою палатою від 04.01.2023 №5/02-06, який засвідчує форс-мажорні обставини, що унеможливили виконання в установлений термін зобов'язань з поставки товару (нафтопродуктів) за укладеним з позивачем Договором поставки від 31.10.2020 №719/2/2118. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): з 02.04.2022, тривають на 04.01.2023. Також відповідач надає суду лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 та Витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, Наказ №100 від 02.04.2022 «Про аварійну зупинку технологічних установок».
Розділом 6 Договору від 31.10.2020 встановлено наступне: « 6. Форс- мажор. 6.1. Жодна із сторін не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання зобво'язань за цим договором, якщо таке невиконання викликане обставинами форс-мажору, включаючи, але не обмежуючись такими: повінню, пожежею, землетрусом, війною або військовими діями або іншими, що не залежать від сторін обставинами, що виникли після укладення договору і перешкоджають належному виконанню зобов'язань сторін. Якщо будь-яка з таких обставин безпосередньо спричинила невиконання зобов'язань у строки, встановлені цим договором, то ці строки пропорційно подовжуються на час дії відповідних обставин. 6.3. Сторона, яка не виконала зобов'язання за цим договором, повинна негайно сповістити іншу сторону. Доказом настання та/або припинення дії обставин форс-мажору є документ, виданий регіональною Торгово-промисловою палатою (її відділенням) або уповноваженим державним органом.».
У постанові Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 686/16312/22 суд касаційної інстанції зробив наступні висновки: "на рівні норм ЦК України законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах. Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності. Проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з врахуванням принципу свободи договору.
Очевидно, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати, зокрема:
- застосування конструкції форс-мажору в своїх відносинах (на які випадки поширюється форс-мажор, які правові наслідки існування форс-мажору (наприклад, право на зміну чи розірвання договору);
- чим підтверджується форс-мажор;
- чи впливає існування форс-мажору на виконання цивільно-правового зобов'язання, яке виникло на підставі такого договору;
- як позначається існування форс-мажору на строках виконання цивільно-правового зобов'язання, яке виникло на підставі договору.
У договорі сторони домовилися про те, що строк, встановлений для виконання стороною зобов'язань за договором, подовжується на період, аналогічний періоду дії для такої сторони форс-мажорних обставин, та визначили: якщо дія форс-мажорних обставин триває більш ніж один місяць, сторони можуть змінити умови договору чи вимагати його розірвання. Тобто учасники обороту визначили, як форс-мажор впливає на строки виконання цивільно-правового зобов'язання та правові наслідки існування форс-мажору".
У постанові Верховного Суду від 15.09.2023 у справі № 910/4725/22 міститься висновок, відповідно до якого закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки за загальним правилом, закріпленим у статті 599 ЦК України, такою підставою є виконання, проведене належним чином. Закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов'язання, яке залишилося невиконаним.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17 та у постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі № 925/1238/22.
Як зазначено вище, у підтвердження настання форс-мажорних обставин, спричинених РФ військовою агресією проти України відповідач, зокрема, надає Сертифікат №5301-23-00035 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Полтавською торгово-промисловою палатою від 04.01.2023 №5/02-06.
Суд погоджується з твердженням відповідача щодо того, що Сертифікат №5301-23-00035 документально засвідчує виникнення форс-мажорних обставин у відношенні АТ «Укртатнафта» щодо обов'язку поставити нафтопродукти згідно специфікацій до Договору поставки нафтопродуктів №719/2/2118 від 31.10.2020.
Крім того, суд враховує, що АТ «Укртатнафта» є нафтопереробним заводом з повним циклом виробництва нафтопродуктів, які поставлялись ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» відповідно до умов Договору №719/2/2118 від 31.102020 до початку повномасштабної військової агресії. Неможливість подальшої поставки нафтопродуктів обумовлена військовими діями ракетними обстрілами, які відбувались та продовжують відбуватись безпосередньо на території АТ «УКРТАТНАФТА». Внаслідок ракетних обстрілів було зруйновано промислову інфраструктуру, виробничі потужності нафтопереробного заводу, що призвело до його аварійної зупинки та унеможливило виготовлення нафтопродуктів. Доказами ракетних обстрілів є залучені до матеріалів справи витяги щодо кримінальних проваджень, порушених за фактами обстрілів. Доказом аварійної зупинки нафтопереробного заводу є Наказ ПАТ "Укртатнафта" №100 від 02.04.2022 (а.с. 137-138 том 1).
Відповідно, ракетні обстріли АТ «УКРТАТНАФТА» та зруйнування виробничих потужностей нафтопереробного заводу достеменно свідчать про наявність форс-мажорних обставин. В свою чергу, дія форс-мажорних обставин, яка спричинила неможливість виконання зобов'язань у встановлені строки, продовжує ці строки пропорційно на час дії відповідних обставин (п. 6.1 Договору).
Докази припинення дії форс-мажорних обставин у даному випадку у матеріалах справи відсутні. Про такі обставини при розгляді справи сторони суд не повідомляли.
Щодо положення Договору про те, що сторона зобов'язана негайно сповістити іншу сторону про наявність обставин не переробної сили, суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 сформував такі висновки: "неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов'язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор) (подібний за змістом правовий висновок міститься у п.5.63 постанови Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).
У даному випадку, обов'язок негайно сповістити про настання форс-мажорних обставин передбачений п. 6.3 Договору №2719/2/2118 від 31.10.2020 та покладається на Сторону, яка не виконала зобов'язання за цим Договором.
В свою чергу, на час настання форс-мажорних обставин строк поставки товару, відповідно до умов Додаткової угоди від 17.12.2021 становив до 31 грудня 2022 року.
В пункті 46 Постанови від 31 серпня 2022 року по справі №910/15264/2146 Верховний Суд звернув увагу на те, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов'язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з'ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин.
З огляду на викладене суд погоджується з обґрунтованістю твердження відповідача про те, що його підприємство було позбавлене можливості повідомити про настання форс-мажорних обставин (ракетного обстрілу 02 квітня 2022 року) та долучити Сертифікат ТПП, як доказ їх настання, оскільки строк поставки товару, відповідно до умов Додаткової угоди від 17.12.2021 становив 31 грудня 2022, а Сертифікат Полтавської ТПП №5301-23-0035 був виданий 04 січня 2023 року (на заяву від 29.12.2022).
В Постанові від 31 серпня 2022 року по справі №910/15264/2146 Верховний Суд дійшов таких висновків: « 50. Водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов'язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор). 51. Положення укладеного сторонами Договору прямо не передбачають юридичні наслідки того, що постачальник не повідомив замовника в строки, визначені Договором, про факт настання таких обставин (із посиланням на відповідний сертифікат ТПП чи без нього). Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення має бути прямо зазначено в договорі (подібний за змістом правовий висновок міститься у п.5.63 постанови Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №904/5328/21)».
Судом встановлено, що у даному випадку в Договорі №719/2/2118 від 31.10.2020 відсутня умова про позбавлення права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення про них.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що строк виконання відповідачем своїх зобов'язань був продовжений на час дії форс-мажорних обставин ( із врахуванням доказів, які були надані відповідачем на підтвердження наявності форс-мажорних обставин), суд дійшов висновку, що вимоги позивача про повернення відповідачем отриманої ним від позивача попередньої оплати у розмірі 64 543 650,27 грн є передчасними.
Відповідно до частини п'ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
На підставі матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 64 543 650,27 грн попередньої оплати за договором поставки нафтопродуктів від № 719/2/2118 від 31.10.2020 задоволенню не підлягають.
Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 129, 232-233, 240, 241 ГПК України, суд
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 18.11.2025.
Суддя Погрібна С.В.