65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"19" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3523/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні справу
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі"
до відповідача: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"
про стягнення 33705745,06 грн
за участю представників:
від позивача- не прибули
від відповідача- не прибули
від ТОВ ЗАВОД “ПАРУС» - не прибули
встановив:
До суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про стягнення 33705745,06 грн, з яких - 22865563,22грн заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії, 1799344,73 грн 3% річних та 9040837,11 грн інфляційних.
Рішенням від 30.10.2024, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025, позов задоволено.
18.03.2025 судом видано наказ про стягнення з Боржника - Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (19480600, м. Київ вул. Кирилівська 85) на користь Стягувача - Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" (код 00131713, м. Одеса вул. Миколи Боровського 28Б) 22865563,22грн заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії, 1799344,73 грн 3% річних, 9040837,11 грн інфляційних та 404468,95грн судового збору.
Ухвалою від 15.10.2025 задоволено заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" та звернуто стягнення на грошові кошти Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю (ЄДРПОУ 01038950, адреса 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 13), яке має заборгованість перед державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85; ідентифікаційний код 19480600) у розмірі 194 674,01 грн. згідно рішення господарського суду Одеської області № 916/2317/25 від 02.09.2025 р. в рахунок погашення заборгованості державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85; ідентифікаційний код 19480600) перед акціонерним товариством «ДТЕК Одеські електромережі" (65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, буд. 28Б; ідентифікаційний код 00131713) згідно рішення господарського суду Одеської області від 30.10.2024 по справі № 916/3523/24, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного Господарського суду від 27.02.2025.
11.11.2025 позивач подав заяву, якою просить суд:
- Звернути стягнення на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАВОД “ПАРУС» (65085, м.Одеса, Самарська, 2; ідентифікаційний код 19198140), яке має заборгованість перед державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (04080, м.Київ, вул. Кирилівська, 85; ідентифікаційний код 19480600) у розмірі 247 678,66 грн. згідно рішення господарського суду Одеської області № 916/3026/25 від 13.10.2025 р. в рахунок погашення заборгованості державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85; ідентифікаційний код 19480600) перед акціонерним товариством «ДТЕК Одеські електромережі" (65031, м. Одеса, вул. М.Боровського, буд. 28Б; ідентифікаційний код 00131713) згідно рішення господарського суду Одеської області від 30.10.2024 по справі № 916/3523/24, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного Господарського суду від 27.02.2025.
- Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю ЗАВОД “ПАРУС» (65085, м.Одеса, Самарська, 2; ідентифікаційний код 19198140) вчиняти дії щодо погашення заборгованості по перед державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85; ідентифікаційний код 19480600) по рішенню господарського суду Одеської області по справі №916/3026/25 від 13.10.2025.
- Зупинити виконання рішення господарського суду Одеської області по справі 916/3026/25 від 13.10.2025 до закінчення розгляду заяви акціонерного товариства “ДТЕК Одеські електромережі» про звернення стягнення на грошові кошти.
Відповідно до ч. 1, 4, 6 ст. 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.
Одночасно суд вирішує питання про зустрічне забезпечення та про заборону такій особі вчиняти дії щодо погашення заборгованості перед боржником та (або) зупиняє виконання судового рішення, згідно з яким з такої особи на користь боржника стягуються грошові кошти в межах загальної суми стягнення, до закінчення розгляду питання про звернення стягнення на грошові кошти.
Суд враховав, що рішення у справі №916/3026/25 набрало законної сили.
Ухвалою від 14.11.2025 суд призначив розгляд заяви в засіданні 19.11.2025. Ухвала направлена сторонам і Товариству з обмеженою відповідальністю ЗАВОД “ПАРУС». Явка не визнавалась обов'язковою.
14.11.2025 позивач подав заяву про виправлення описки в заяві, у якій він зазначив, що ним помилково зазначив загальну суму боргу за рішенням у справі № 916/3026/25, в той час як правильною сумою є 361678,66грн. Також просить розглядати без його участі заяву.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява позивача про звернення стягнення на кошти що належать особі - Товариству з обмеженою відповідальністю ЗАВОД “ПАРУС», яка має заборгованість перед боржником, підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" передбачено обов'язковість виконання судових рішень, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За приписами ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Отже, право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення суду у даній справі, є обов'язковим до виконання та має бути виконаним, однак на момент розгляду заяви стягувача не виконано, і доказів іншого матеріали справи не містять.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону України "Про виконавче провадження").
Заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження").
Частинами 1, 4 статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.
Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено статтею 336 Господарського процесуального кодексу України.
Так, суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Заява розглядається судом протягом десяти днів з дня її надходження. Суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. За заявою стягувача суд може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Про задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, або про відмову у її задоволенні суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником. Звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є підставою для визнання виконавчого документа, за яким боржник виступає стягувачем, таким, що не підлягає виконанню в розмірі стягнутої суми.
У цій судовій процедурі процесуальний закон, визначаючи її ініціатора, у статті 336 Господарського процесуального кодексу України ототожнює виконавця та стягувача, презюмуючи єдність їх мети у застосуванні цього заходу.
Правовий аналіз ст. 336 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що особа, яка має заборгованість перед боржником, не набуває процесуального статусу сторони (боржника) у такій справі, а лише здійснює оплату заборгованості відповідача (боржника) в межах заборгованості такої особи перед боржником.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі № 910/5300/17 відзначено, що предметом дослідження суду, у даному випадку, буде факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти на які виконавець просить звернути стягнення.
Аналогічна правова позиція щодо предмета дослідження у такій категорії справ викладена також у постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі №925/1048/17 та від 10.07.2019 у справі №912/2199/17.
Так, рішенням у справі №916/3026/25 ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАВОД “ПАРУС» (65085, м.Одеса, Самарська, 2; ЄДРПОУ 19198140) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85; ЄДРПОУ 19480600) заборгованість за спожиту електричну енергію у січні-лютому 2019 року у розмірі 126961 (сто двадцять шість тисяч дев'ятсот шістдесят одну) грн. 51 коп., інфляційні втрати у розмірі 109586 (сто дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят шість) грн. 01 коп., 15% річних у розмірі 120842 (сто двадцять тисяч вісімсот сорок дві) грн. 46 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4288 (чотири тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 68 коп.
Рішення набрало законної сили 04.11.2025 і 10.11.2025 судом видано наказ у справі № 916/3026/25.
За встановлених обставин наявності заборгованості у Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАВОД “ПАРУС» перед боржником у даній справі, яка підтверджується рішенням суду, що набрало законної сили, та не виконано на даний момент, невиконання боржником у цій справі рішення суду, наявності у боржника у цій справі процесуального статусу стягувача (кредитора) у справі № 916/3026/25, та звернення заявником до суду із відповідною заявою до завершення строку пред'явлення наказу до виконання, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог стягувача про звернення стягнення в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником на користь стягувача у даній справі.
Таким чином, заява позивача щодо звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 234, 235, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" про звернення стягнення на кошти третіх осіб задовольнити.
2. Звернути стягнення на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАВОД «ПАРУС» (65085, м.Одеса, Самарська, 2; ЄДРПОУ 19198140), яке має заборгованість перед державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85; ідентифікаційний код 19480600) у розмірі 361 678,66 грн. згідно рішення господарського суду Одеської області № 916/3026/25 від 13.10.2025 р. в рахунок погашення заборгованості державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85; ідентифікаційний код 19480600) перед акціонерним товариством «ДТЕК Одеські електромережі" (65031, м. Одеса, вул. М.Боровського, буд. 28Б; ідентифікаційний код 00131713) згідно рішення господарського суду Одеської області від 30.10.2024 по справі № 916/3523/24, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного Господарського суду від 27.02.2025.
Ухвалу підписано 19.11.2025. Ухвала набрала законної сили 19.11.2025 та може бути оскаржена протягом 10 днів до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Суддя Литвинова Вікторія Володимирівна