65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"19" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3370/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИК-ЮГ"
до Одеської митниці
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача- Державна казначейська служба України
про стягнення 659308грн
за участю представників:
від позивача- Чукітова В.
від відповідача - Витіщенко О.
від третьої особи - не прибув
До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИК-ЮГ" до Одеської митниці про стягнення з Державного бюджету України 659308грн шкоди.
Ухвалою від 25.08.2025 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 08.10.2025, залучено до участі у справі третю особу - Державну казначейську службу України.
Відповідач отримав ухвалу в електронному кабінеті 25.08.2025 після 17 години.
08.09.2025 у встановлений строк відповідач подав відзив, яким просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення у адміністративній справі не може свідчити про неправомірність дій митного органу. Також відповідач вважає, що діяв правомірно, оскільки він отримав офіційне повідомлення правоохоронного органу в межах досудового розслідування і повинен був реагувати відповідно до ст. 491 Митного кодексу України. Також відповідач вважає, що відсутність у ДП «НАУКОВИЙ ЦЕНТР ПРЕВЕНТИВНОЇ ТОКСИКОЛОГІЇ, ХАРЧОВОЇ ТА ХІМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ІМЕНІ АКАДЕМІКА Л.І. МЕДВЕДЯ МОЗ УКРАЇНИ» статусу експертної установи в розумінні Закону України «Про судову експертизу» не роблять його висновки неналежними і направлення до цієї експертної установи відбувалось на підставі направлення СБУ.
Крім того, відповідач зазначає що розмір витрат позивача на правничу допомогу є завищеним і не відповідає критеріям розумності, співрозмірності.
Третя особа отримала ухвалу в електронному кабінеті 26.08.2025.
08.09.2025 у встановлений строк третя особа подала пояснення, в яких зазначає, що покладення на органи Казначейства повноважень щодо безспірного списання коштів державного та місцевих бюджетів на підставі рішення не свідчить, що такі органи мають бути учасниками справи по кожній судовій справі, де однією з вимог є стягнення коштів з Державного бюджету (постанова Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16). Окремі юридичні особи самостійно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями, зокрема і Одеська митниця відповідно до ч. 2 ст. 30 Митного кодексу України (постанова Верховного Суду від 01.08.2018 у справі № 520/4116/16-ц).
15.09.2025 позивач подав відповідь на відзив, в якій наполягає на задоволенні позову.
Відповідач подав 19.09.2025 заперечення.
Ухвалою від 08.10.2025 відкладено розгляд справи на 22.10.2025 та відмовлено в задоволенні клопотання позивача про заміну відповідача на належного, оскільки суд дійшов висновку, що позивач в позовній заяві правильно визначив відповідача.
Ухвалою від 22.10.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 19.11.2025.
Розглянувши матеріали справи, суд
встановив:
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.
Відповідно до частин першої та другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.
Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, вказує у позові власне суб'єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред'явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
За приписами статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Частинами першою та другою статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 56 Конституції України передбачено право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
У відповідності до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України, на підставі якої заявлені позовні вимоги у даній справі, передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи. Вказану правову позицію було висловлено Верховним Судом у постановах від 23.05.2018 у справі №923/574/17 та від 18.06.2018 у справі №904/1284/17.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. Аналогічні висновки наведені в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №910/9095/18.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 32 постанови від 03.09.2019 у справі №916/1423/17, застосовуючи положення статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України, суд має встановити:
по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта;
по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.
Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.
Таким чином, дії (бездіяльність) відповідного органу, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно, встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та про відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов'язки.
Незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції зазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №914/1221/17, яка також була врахована у постанові від 26.01.2022 у справі №916/3322/19.
У постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17 Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи виключну правову проблему стосовно самостійного встановлення господарськими судами незаконності дій органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування під час розгляду справ про відшкодування шкоди, дійшла висновку, що питання наявності між сторонами деліктних зобов'язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 910/18143/23 за позовом ТОВ «Трікса» до Одеської митниці та Державної казначейської служби України про стягнення шкоди.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИК-ЮГ" (позивач) в позовній заяві зазначає, що 19.03.2024 до зони митного контролю пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт» відділу митного оформлення № 1 митного поста «Придунайський» Одеської митниці за митною декларацією типу ІМ 40 АА №24UА500370001779U0, в напрямку «в'їзд», на адресу ТОВ «ЗЕРНОВИК- ЮГ» (код ЄДРПОУ 39922012), морським судном з «NАNDА С» (Союз Коморських Островів) прибув товар « 1. Хімічні с/г добрива - калій хлористії 60%. зовнішній вигляд - кристали або крупинки рожевих відтінків. У кількості 207000 кг +/-2%. спаковано у 207 біг бегів. Зроблено згідно ГОСТ 4568-95. Характеристики:- масова частка калія в перерахунку К20 60%;- вміст вологи/води становить не більш 0.5% мас. Для сільського господарства. Виробник - АО «Дехканабадський калійний завод». Країна виробництва - 142. Торгівельна марка - відсутня.» вагою брутто - 207 517,00, нетто 207 000,00 кг. загальною вартістю 69345.00 дол. США.
В якості підстави для переміщення товару через митний кордон України та митного оформлення подано до митниці: 11.03.2024 № ВGА2024000000037; коносамент від 14.03.2024 №2; сертифікати про походження товару від 15.02.2024 № UZTR422010016301, від 16.02.2024 №№ UZTR422010017001, UZTR422010017002, UZTR422010017201, UZTR422010017202, UZTR422010017203, UZTR422010021001, UZTR422010021002, UZTR422010021003 та інші товаросупровідні документи, які були прийняті Одеською митницею разом з митною декларацією при митному оформленні та автентичність й достовірність яких не заперечується митницею.
В цих товаросупровідних документах зазначено, що вищевказаний товар переміщувався від турецької компанії «BOGAZICI GUMRUKLEME ITH. IHR.TURIZM PET. UR. SAN. VE TIC. LTD.STI.» на адресу ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ».
Відповідно до документів, наданих до митного оформлення та сертифікатів про походження товару, виробником товару є АО «Дехканабадський калійний завод» (Узбекистан).
На підставі листа Служби безпеки України від 19.03.2023 р. №14/1/1-1629 (вх. Одеської митниці від 19.03.2024 № 8061/8.6), 21.03.2024 системою АСАУР «Інспектор - у 2006» було згенеровано форми контролю: - 202-1 «Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації»; - 905-3 «Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТЗЕД».
За результатом проведення часткового митного огляду в зоні діяльності Одеської митниці складено Акт митного огляду від 21.03.2024 №24UА500370001779U0.
24.04.2024 листом Головного слідчого управління Служби безпеки України №6/515 8 (вх. Одеської митниці 29.04.2024 №11713/8.6) повідомлено Одеську митницю про здійснення досудового розслідування кримінального провадження №22023000000001249 від 26.12.2023, в рамках якого документується протиправна діяльність ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ», що пов'язана із протиправним постачанням на митну територію України значних за обсягами партій мінеральних добрив, шляхом надання митними органами документів, які містять неправдиві відомості щодо виробника, країни походження, вартості, якісних характеристик товарів.
Відповідно до листа ДП «НАУКОВИЙ ЦЕНТР ПРЕВЕНТИВНОЇ ТОКСИКОЛОГІЇ, ХАРЧОВОЇ ТА ХІМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ІМЕНІ АКАДЕМІКА Л.І. МЕДВЕДЯ МОЗ УКРАЇНИ (ДН «НАУКОВИЙ ТОКСИКОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР ІМЕНІ АКАДЕМІКА Л.І. МЕДВЕДЯ МОЗ УКРАЇНИ»)» № 3/28-361 від 23.04.2024 року, який надійшов разом із листом Головного слідчого управління Служби безпеки України від 25.04.2024 № 6/515 8, зазначено, що у специфікації виробника від 21.01.2024 року, доданій до зразка мінеральних добрив «калій хлористий», який імпортується на митну територію України відповідно до вантажно-митної декларації UА500370001779U0, задекларовано мінімальний вміст калію, у перерахунку на К2О, 60%. Разом з тим. за результатами випробування зразку мінеральних добрив «калій хлористий», який імпортується на митну території України відповідно до вантажно-митної декларації UА500370001779U0 (зразок №4, виробник Узбекистан), встановлено вміст калію, у перерахунку на К2О, на рівні 59 +/- 2,4 %. Таким чином, наданий на дослідження зразок мінеральних добрив «калій хлористий», який імпортується на митну територію України відповідно до вантажно-митної декларації UА500370001779U0, відповідає заявленим документам виробника за показником «вміст калію, у перерахунку на К2О».
Ці результати дослідження в повному обсязі підтверджують хімічний склад ввезеного товару «хлорид калію» відповідно до вантажно-митної декларації UА500370001779U0 та відповідають заявленим документам виробника за показником «вміст калію, у перерахунку на К2О».
Вищезгадані товаросупровідні документи, надані декларантом керівником ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» ОСОБА_1 в якості підстави для переміщення товару через митний кордон України, повністю підтверджують країну походження товару «хімічні с/г добрива калій хлористий 60%. зовнішній вигляд кристали або крупинки рожевих відтінків, у кількості 207 000 кг» Узбекистан.
При цьому, відповідно до положень ч. 2 ст. 43 МК України, у разі виникнення сумнівів щодо дійсності документів про походження товару та/або правильності відомостей, що в них містяться зокрема щодо відомостей про країну походження товару, митний орган може перевірити факт видачі сертифіката та/або його зміст на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат, або звернутися у паперовій або електронній формі до такого компетентного органу (організації) із запитом про проведення перевірки автентичності документа про походження товару та відповідності походження товару правилам походження, встановленим цим Кодексом.
Разом із тим, всупереч вищевикладених положень законодавства, митний орган не скористався наданим йому правом для усунення сумнівів у дійсності документів про країну походження товару, зокрема, не ініціював направлення запиту до уповноважених органів Узбекистану та не перевірив факт видачі сертифікатів, внаслідок чого не спростував повідомлену ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» інформацію про країну походження товару.
Відтак, керівником ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» при переміщенні товару через митний кордон України були надані всі необхідні, передбачені законом документи на підтвердження країни походження товару, натомість, митним органом не було доведено факту подання ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» в якості підстави для переміщення товару документів, які б містили неправдиві відомості стосовно країни походження товару (Узбекистан) та як наслідок, наявності в діях керівника товариства будь-якого умислу на вчинення дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
У відзиві Одеська митниця зазначає, що Покупцем та одержувачем вказаних товарів є ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» в особі громадянки України ОСОБА_1 , яка як керівником підприємства: організує, визначає, формулює, планує, здійснює і координує діяльність підприємства та в розумінні п. 43 ст. 4 МК України є посадовою особою нього підприємства.
Отже, керівником ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» ОСОБА_1 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів вартістю 3 121 978, 08 гри. гривень через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів (в тому числі в тому числі сертифікати про походження товару від 15.02.2024 № UZTR422010016301, від 16.02.2024 №№ UZTR422010017001, UZTR422010017002, UZTR422010017201, UZTR422010017202, UZTR422010017203, UZTR422010021001, UZTR422010021002, UZTR422010021003), які містять неправдиві дані стосовно країни походження товарів та містять розбіжності окремих показників.
На підставі вищевикладеного, Одеською митницею відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №0532/50000/24 від 07.05.2024р. за ознаками порушення ми тних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 483 МК України (в редакції станом на 07.05.2024) переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.
Матеріалами справи підтверджується, що питання щодо притягнення до відповідальності ОСОБА_1 розглядалось Малиновським районним судом м. Одеси в межах справи №521/7893/24.
Малиновським районним судом м. Одеси в Постанові від 06.08.2024р. по справі №521/7893/24 було встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, у зв'язку із чим провадження по справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
15.10.2024р. по цій справі Одеським апеляційним судом була винесена Постанова, якою апеляційну скаргу представника Одеської митниці Держмитслужби України було залишено без задоволення. Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 06.08.2024р. залишено без змін.
Отже, постанова Малиновського районного суду Одеси від 06.08.2024р. набрала законної сили 15.10.2024р.
Судом у справі № 521/7893/24 встановлено, що митним органом не надано беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 були вчинені умисні дії, направлені на переміщення товарів через митний кордон України шляхом надання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві дані стосовно країни походження товарів та містять розбіжності окремих показників. Натомість, ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» повністю підтвердив країни походження переміщуваного товару Узбекистан, також було надано не лише документи, видані продавцем компанією «BOGAZICI GUMRUKLEME ITH. IHR.TURIZM PET. UR. SAN. VE TIC. LTD.STI.», а також товаросупровідні документи, відповідно до яких товар переміщувався із Узбекистану до Туреччини та в якості підстави для переміщепня товару були надані сертифікати про походження товару; проведені випробування зразків сечовини (карбаміду) не можуть бути прийняті до уваги, оскільки митним органом були порушені вимоги проведення експертизи, передбачені ст.ст. 515, 516 МК України.
З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого їй порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Згідно з ст. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд враховує, що в постанові від 02.07.2025 у справі № 910/18143/23 Верховний Суд зазначив, що у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі №922/2391/16 зазначено про те, що обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
Отже, суд при розгляді даної справи № 916/3370/25 має надати оцінку обставинам, встановленим в адміністративній справі № 521/7893/24 згідно положень частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Диспозиція ч. 1 ст. 483 МК України передбачає адміністративну відповідальність за переміщення або дії. спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Склад правопорушення наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Суб'єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 правопорушення передбачає наявність прямого умислу.
Суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бутиі ромадяни. які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами посадові особи цих підприємств.
В свою чергу, апеляційний суд окремо зауважив на роз'ясненні, яке міститься у п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005р., відповідно до якого судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.
Відповідно до матеріалів справи, митну декларацію №24UА500370001779U0 було подано представником ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ». яка діяла від імені та в інтересах Товариства.
В якості підстави для переміщення товару «хімічні с/г добрива калій хлористий 60%, зовнішній вигляд кристали або крупинки рожевих відтінків, у кількості 207 000 кг» через митний кордон України керівником ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» ОСОБА_1 були подані до митного органу певні товаросупровідні документи, серед яких, зокрема, документи, які підтверджували країну походження товару, який переміщувався через державний кордон України, а саме сертифікати про походження товару від 15.02.2024 № UZTR422010016301, від 16.02.2024 №№ UZTR422010017001, UZTR422010017002, UZTR422010017201, UZTR422010017202, UZTR422010017203, UZTR422010021001, UZTR422010021002, UZTR422010021003.
Відповідно до вищевказаних товаросупровідних документів, виробником вищезазначеного ювару є АО «Дехканабадський калійний завод», країна виробництва Узбекистан.
За ствердженням митного органу, ГСУ СБУ було повідомлено Одеську митницю про здійснення досудового розслідування к/п №22023000000001249 від 26.12.2023, в рамках якого
документується протиправна діяльність ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ», що пов'язана із протиправним постачанням на митну територію України значних за обсягами партій мінеральних добрив, шляхом палання митними органами документів, які містять неправдиві відомості щодо виробника, країни походження, вартості, якісних характеристик товарів.
Суди, в свою чергу, встановили, що товаросупровідні документи, надані декларантом керівником ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» в якості підстави для переміщення товару через митний кордон України, повністю підтверджують країну походження товару «хімічні с/г добрива калій хлористий 60%, зовнішній вигляд кристали або крупинки рожевих відтінків, у кількості 207 000 кг» Узбекистан.
При цьому, було зазначено, що відповідно до положень ч. 2 ст. 43 МК України, у разі виникнення сумнівів щодо дійсності документів про походження товару та/або правильності відомостей, що в них містяться, зокрема щодо відомостей про країну походження товару, митний орган може перевірити факт видачі сертифіката та/або його зміст на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат, або звернутися у паперовій або електронній формі до такого компетентного органу (організації) із запитом про проведення перевірки автентичності документа про походження товару та відповідності походження товару правилам походження, встановленим цим Кодексом.
Разом із тим, всупереч вищевикладених положень законодавства, митний орган не скористався наданим йому правом для усунення сумнівів у дійсності документів про країну походження товару зокрема, не ініціював направлення запиту до уповноважених органів Оману та не перевірив факт видачі сертифіката та/або його зміст на відповідному веб-сайті органу, який видав такий сертифікат, внаслідок чого не спростував повідомлену ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» інформацію про країну походження товару.
Відтак, керівником ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» ОСОБА_1 при переміщенні товару через митний кордон України були надані всі необхідні, передбачені законом документи на пі двердження країни походження товару, натомість, митним органом не було доведено факту подання ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» в якості підстави для переміщення товару документів, які б містили неправдиві відомості стосовно країни походження товару (Узбекистан) та як наслідок, наявності в діях керівника товариства ОСОБА_1 будь-якого умислу на вчинення дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Що стосується наявних в матеріалах справи результатів дослідження зразка мінеральних добрив «калій хлористий», імпортованого на митну територію України відповідно до МД №UА500370001779U0, проведеного ДП «НАУКОВИЙ ЦЕНТР ПРЕВЕНТИВНОЇ ТОКСИКОЛОГІЇ. ХАРЧОВОЇ ТА ХІМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ІМЕНІ АКАДЕМІКА Л.І . МЕДВЕДЯ МОЗ УКРАЇНИ» (надалі ДП), суд апеляційної інстанції зауважував на тому, що результати такого лабораторного дослідження не можуть бути прийняті до уваги в межах розгляду даної справи про порушення митних правил з огляду на наступне.
Одним із джерел доказів у справах про порушення митних правил, відповідно до положень н. 4 ч. 1 ст. 495 МК України, виступає висновок експерта.
Вимогами ч.ч. 1 та 2 ст. 515 МК України передбачено, що експертиза призначається, якщо для з'ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.
Експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.
Так, митним органом не було надано доказів того, що вищезгадане ДП, результати випробувань якого містяться в матеріалах справи, є експертною установою, натомість, відповідно до відкритих інтернет-джерел, зокрема, сайту «YouControl», ДП підприємство, основним видом діяльності якого є дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук, тобто до його компетенції не входить проведення експертизи в розумінні вимог митного законодавства.
З урахуванням викладеного, наявні в матеріалах справи результати проведеного ДП «НАУКОВИЙ ЦЕНТР ПРЕВЕНТИВНОЇ ТОКСИКОЛОГІЇ, ХАРЧОВОЇ ТА ХІМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ІМЕНІ АКАДЕМІКА Л.Е МЕДВЕДЯ МОЗ УКРАЇНИ» дослідження товару «калій хлористий» в даному випадку не можуть бути визнані належними доказами.
Проаналізувавши матеріали справи, апеляційний суд, як і суд першої інстанції дійшли до висновку про те, що митним органом не надано беззаперечних доказів того, що керівником ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» ОСОБА_1 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, які містять неправдиві дані стосовно країни походження товарів та містять розбіжності окремих показників.
З урахуванням викладеного, суди константували, що в даному випадку посадовими особами митного органу не було доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, зокрема, наявності об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення у формі вчинення дій, спрямованих на переміщення товару через митний кордон України шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документів, які містять неправдиві дані стосовно країни походження товарів та містять розбіжності окремих показників, у зв'язку із чим, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх належним чином, дійшов обгрунтованого та вірного висновку про відсутність в діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 483 МК України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судовим рішенням у справі про адміністративне правопорушення № 521/7893/24 встановлено факт відсутності порушення митних правил під час переміщення і декларування товару позивачем через митний кордон України та відповідність товару, який зазначено у митній декларації, товарно-супровідним документам.
При цьому саме посадові особи митниці безпідставно склали протокол №0532/50000/24 від 07.05.2024 за ознаками порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, відносно керівника ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ", та як наслідок, безпідставно затримали на тривалий час вантаж в зоні митного контролю. Наведеним підтверджується наявність вини відповідача у порушенні прав позивача.
З огляду на викладене, аналіз судових рішень дає підстави вважати, що Одеською митницею відносно ОСОБА_1 було безпідставно та незаконно складено протокол про порушення митних правил №0532/50000/24 від 07.05.2024р. за ознаками порушення митних правил, передбаченого ч. 1ст. 483 МК, у зв'язку із чим товар добриво «Калій хлористий» у кількості 207. 517 т пролежав з 19.03.2024р. по 22.10.2024р. на території митного поста Ізмаїл, розташованого на території ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» без належних умов дія зберігання, у зв'язку із чим було завдано збитків Позивачу у розмірі 659 308 гри. (шістсот п'ятдесят дев'ять тисяч триста вісім) грн., які полягають у наступному.
27.12.2023р. між Державним Підприємством «ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ» - «Підприємством» та ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ»- «Клієнт» укладено Договір про надання послуг з перевалки вантажів між Державним підприємством «Ізмаїльський морський торгівельний порт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИК-ЮГ» №240 КВ-П.
Відповідно до даного Договору, Підприємство зобов'язується за завданням Клієнта здійснити перевалку (навантажувально-розвантажувальні роботи (НРР)) і зберігання експортних, імпортних і транзитних вантажів Клієнта в номенклатурі і обсягах, визначених в Додатку І до Договору, а також, за заявкою Клієнта, надати інші послуги, пов'язані з перевалкою і зберіганням вантажів, а Клієнт забезпечує завезення/вивезення вантажу до/з підприємства роботи (послуги).
Відповідно до п. 3.1 Договору, на підставі ст. 524 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що нарахування платежів за надані послуги з НРР та зберігання вантажів Підприємство здійснює по ставкам Підприємства в доларах США, вказаних в Додатку до Договору. Нарахування платежів за додаткові роботи (послуги), виконані Підприємством за заявкою Клієнта відповідно до п. 2.1.3. здійснюється за тарифами, що діють на Підприємстві. Упаковка (тара) вантажу, а також різного роду пристрої і обладнання, які використовуються при перевезеннях, входять у загальну масу вантажу. Ставки в Договорі наведені без урахування ПДВ, який нараховується згідно з чинним законодавством України.
Так, Сторонами Договору №240 КВ-П, було укладено Додаток №1 до Договору, у якому сторони визначили номенклатуру і обсяги вантажів «Клієнта» за 2024 рік; умови оплати ННР та інших робіт (послуг), що виконуються Підприємством, при перевальці вантажів Клієнта та вартість зберігання вантажів.
Листом №45/03-24 від 22.03.2024р. ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» направило заявку до ДП «ІЗМ МТП», з проханням здійснити вивантаження вантажу з судна «NANDA С» (ІМО 7808097) вагою 2 19.947 т за номенклатурою вантажу згідно супровідних документів, а саме коносаменту 2: добриво, хлористий калій кількістю 207 б/б. вагою 207, 517 т; коносаменту 3: каустична сода кількістю 10 б/б, вагою І 2,430 т.
Листом №46/03-24 від 22.03.2024р. ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» направило заявку до ДП «ІЗМ МТП», з проханням здійснити зберігання вантажу на відкритому складі з судна «NАNDA С» (ІМО 7808097) вагою 219.947 і та номенклатурою вантажу згідно супровідних документів, а саме коносаментe 2: добриво, хлористий калій кількістю 207 б/б, вагою 207, 517 т; коносаменту 3: каустична сода кількістю 10 б/б. вагою 12,430 т.
Відповідно до Генерального акту №39 від 18.03.2024р. було вивантажено товар з 18.03.2024р. но 23.03.2024р. У даному акті зазначено товар, який належить ТОВ «ЗЕРНОВИК- ЮГ», зокрема калій хлористий, який спаковано у біг-беги (207,517т), каустична сода, яку також спаковано у біг-беги (12.430т). Також по даному акту було вивантажено товар, який належить іншій компанії ПП «ЗАХІД» (код ЄДРПОУ:32333300), зокрема калій хлористий, який спаковано у біг-беги (1241.825т).
25.04.2024р. між Сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Договору №240 КВ-П від 27.12.2023, відповідно до якої було змінено п.2.1.1. Додатку №1, а також змінено п.3.3. Додатку №« 1 та викладено ці пункти у іншій редакції. Зокрема, у зміненому пункті 3.3. зазначено, що зберігання тарно-штучних, пакетних вантажів: 4 доби віддати прийому вантажу - безоплатне зберігання, з 5 по 90 - 0,07. з 91 - 0.35 (відкрите зберігання); з 5 по 34 - 0.11. з 35 1.0 (крите зберігання).
Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №3552/11 (ТЕК) від 30.04.2024р. ДП «ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ» на підставі Договору №240 КВ-П від 27.12.2023р. були виконані, а Замовником прийняті послуги: ВПКЗ відкрите зберігання NАNDА С. Усього робіт виконано (надано послуг) на суму 24 202 гри. 09 коп. із ПДВ. Відповідно до зведеної відомості з розрахунку вартості зберігання імпортних та генеральних вантажів у ДП «ІЗМ МТП» послуги були надані за період з 23.03.2021р. до 30.04.2024р.
В подальшому, ДП «ІМТП» було виставлено рахунок №3552/11 від 30.04.2024р. на виконання послуг ВПКЗ відкрите зберігання NАNDА С на суму 24 202 грн. 09 коп.
Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №4322/1 1 (ТЕК) від 31.05.2024р.. ДІЇ «ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ» на підставі Договору №240 КВ-11 від 2 7.12.2023р. були виконані, а Замовником прийняті послуги: ВПКЗ відкрите зберігання NАNDА С. Усього робіт виконано (надано послуг) на суму 21 885 грн. 12 коп. із ПДВ. Відповідно до зведеної відомості з розрахунку вартості зберігання імпортних та генеральних вантажів у ДП «ІЗМ МТП» послуги були надані за період з 01.05.2024р. по 31.05.2024р.
В подальшому. ДП «ІМТП» було виставлено рахунок №4322/11 від 31.05.2024р. на виконання послуг ВПКЗ відкрите зберігання NАNDА С на суму 21 885 грн. 12 коп.
24 .06.2024р. між Сторонами було укладено Додаткову угоду №3 до Договору №240 КВ-П від 27.12.2023, відповідно до якої було змінено п.2.1.1. Додатку №1, змінено п. 2.3. Додатку №1, а також змінено п.3.3. Додатку №1 та викладено ці пункти у іншій редакції. Зокрема, у зміненому пункті 3.3. зазначено, що зберігання тарно-штучних, пакетних вантажів: 4 доби від дати прийому вантажу - безоплатне зберігання, з 5 по 30 - 0,07. з 31 по 45 - 0,30, з 61 - 0.70 (відкрите зберігання); з 5 по 34 0.1 1, з 35 - 1,0 (крите зберігання).
Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №5091/11 (ТЕК) від 30.06.2024р., ДП «ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ» на підставі Договору №240 КВ-П від 27.12.2023р. були виконані, а Замовником прийняті послуги: ВПКЗ відкрите зберігання NАNDА С. Усього робіт виконано (надано послуг) на суму 49 463 грн. 57 коп. із ПДВ. Відповідно до зведеної відомості з розрахунку вартості зберігання імпортних та генеральних вантажів у ДП «ІЗМ МТП» послуги були надані за період з 01.06.2024р. по 30.06.2024р.
В подальшому, ДП «ІЗМ МТП» було виставлено рахунок №5091/11 від 30.06.2024р. на виконання послуг ВПКЗ відкрите зберігання NАNDА С на суму 49 463 грн. 57 коп.
Відповідно до платіжної інструкції №86 від 27.03.2024р., ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» сплатив на рахунок ДП «ІЗМ МТП» 118 142 грн. 98 коп. за надані послуги. Так, у оплату даної суми входять послуги, які були надані відповідно до вищевказаних Актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №3552/11 (ТЕК) від 30.04.2024р., №4322/11 (ТЕК) від 31.05.2024р.. №5091/11 (ТЕК) від 30.06.2024р. на загальну суму 95 550 грн. 78 коп. Так, у даний платіж входять оплати за послуги по Актам №2500/11 від 31.03.2024р. на суму 7675 грн. 68 коп. та частково Акт №5116 від 09.07.2024р. на суму 45 752 грн. 52 коп. (14 916 грн. 52 коп.) Акт №2500/11 та Акт №5116 не мають відношення доданого позову.
Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №5330/11 (ТЕК) від 16.07.2024р.. ДП «ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ» на підставі Договору №240 КВ-11 від 27.12.2023р. були виконані, а Замовником прийняті послуги: ВПКЗ відкрите зберігання добір за рахунком №5091 від 30.06.2024р. NАNDА С. Усього робіт виконано (надано послуг) на суму 24 732 грн. 02 коп. із ПДВ. Відповідно до зведеної відомості з розрахунку вартості зберігання імпортних та генеральних вантажів у ДП «ІЗМ МТП» послуги були надані за період з 01.06.2024р. по 30.06.2024р.
Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №5330/11 від 16.07.2024 року є невід'ємним доповненням до Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №5091/11 (ТЕК) від 30.06.2024 року.
Згідно з положеннями Додаткової угоди №2 до Договору №240 КВ-П від 27.12.2023 року, встановлено, що вартість послуг з відкритого зберігання тарно-штучних, пакетованих вантажів, починаючи з 91-го дня зберігання, становить 0,35 центів за тонну.
У межах зазначеного вище акту №5 091/11 (ТЕК) від 3 0.06.2024 року, частину зберігання 10 днів було розраховано за тарифом 0.70 центів за тонну.
Водночас, відповідно до Додаткової угоди №3 до того ж Договору №240 КВ-П від 27.12.2023 року, яка набрала чинності 24.06.2024 року, тариф на відкрите зберігання вантажів змінився, і починаючи з 61-го дня зберігання, встановлена вартість послуги у розмірі 0,70 центів за тонну.
З зв'язку з вищевикладеним, сторонами було складено Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №5330/11 від 16.07.2024 року, в якому зафіксовано додаткову суму до нарахування за послуги з відкритого зберігання вантажів у червні 2024 року, відповідно до нових умов, визначених у Додатковій угоді №3.
Отже, саме виявлена розбіжність у вартості наданих послуг стала підставою для складання додаткового акту №5330/11 від 16.07.2024 року, а також виставлення рахунку на суму 24 732 гри 02 кон., у тому числі з урахуванням податку на додану вартість. До документа додається зведена відомість.
В подальшому, ДП «ІМТП» було виставлено рахунок №5330/11 від 16.07.2024р. на виконання послу і ВПК2 відкрите зберігання NАNDА С на суму 24 732 грн. 02 коп.
Відповідно до платіжної інструкції №159 від 26.06.2024р., ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» сплатив на рахунок ДП «ІМТП» за вказані послуги 24 73 2 грн. 02 коп. Залишкова сума у розмірі 233 898 грн. 69 кон. була сплачена за інші Акти приймання-передачі виконаних робіт, які не стосуються даного позову.
26.07.2024р. було укладено Додаткову угоду №5, відповідно до якої було змінено пункти 3.3. Додагку №1 до Договору та викладено його у наступній редакції: 3.3 Зберігання тарно- штучних. пакетних вантажів: 4 доби віддати прийому вантажу - безоплатне зберігання; з 5 по 30 - 0.07, з ЗІ по 45 - 0,10: з 46 по 60 - 0.30; з 61 - 0,35 (відкрите зберігання); з 5 по 45 - 0,11; з 46 по 60 - 0,3; з 61 - 1.0 (крите зберігання).
Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №7327/11 (ТЕК) від 31.08.2024р. ДП «ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ» на підставі Договору №240 КВ-П від 27.12.2023р. були виконані, а Замовником прийняті послуги: ВПК «ДВР» відкрите зберігання NАNDА С. Усього робіт виконано (надано послуг) на суму 222 580 грн. 75 коп. із ПДВ. Відповідно до зведеної відомості з розрахунку вартості зберігання імпортних та генеральних вантажів у ДІЇ «ІЗМ МТП» послуги були надані за період з 01.07.2024р. по 31.08.2024р.
В подальшому, ДП «ІМТП» було виставлено рахунок №7327/11 від 31.08.2024р. на виконання послуг ВПК відкрите зберігання NАNDА С на суму 222 580 грн. 75 коп.
Відповідно до платіжної інструкції №225 від 05.09.2024р., 'ГОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» сплатив на рахунок ДП «ІМТП» 222 580 грн. 75 коп. Сума, яка вказана у платіжній інструкції складається із суми із Акту №7327/11 (ТЕК) від 31.08.2024р. (222 580 грн. 75 коп.) та Акту №7008/11 від 28.08.2024р. (21469 грн. 03 коп.) Даний Акт №7008/11 від 28.08.2024р. не стосується даного позову.
27.09.2024р. було укладено Додаткову угоду №8, відповідно до якої було викладено Додаток №1 у іншій редакції. Відповідно до зміненого пункту 3.3., Додатку №1 до Договору зберігання гарно-штучних, пакетних вантажів:4 доби від дати прийому вантажу - безоплатне зберігання: з 5 но 120 - 0,07, з 121 -0,15 (відкрите зберігання); з 5 по 45 - 0,11; з 46 по 60 - 0,30; з 61 - 1.0 (крите зберігання).
Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №8249/11 (ТЕК) від 30.09.2024р., ДГ1 «ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ» на підставі Договору №240 КВ-П від 27.12.2023р. були виконані, а Замовником прийняті послуги: ВПІК «ДВР» відкрите зберігання NS PRIDE. Усього робіт виконано (надано послуг) на суму 46 130грн. 90 коп. із ПДВ. Відповідно до зведеної відомості з розрахунку вартості зберігання імпортних та генеральних вантажів у ДП «ІЗМ МТП» послуги були надані за період з 01.09.2024р. но 30.09.2024р.
В подальшому, ДП «ІМТП» було виставлено рахунок №8249/11 від 30.09.2024р. на виконання послуг ВПК «ДВР» відкрите зберігання NS PRIDE на суму 46 130грн. 90 коп. із ПДВ.
11.10.2024р. ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» сплатив на рахунок ДП «ІЗМ МТП» 46 13 0 грн. 90 коп. із ПДВ. відповідно до платіжної інструкції №255.
Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №8813/11 (ТЕК) від 25.10.2024р., ДПї «ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ» на підставі Договору №240 КВ-П від 27.12.2023р. були виконані, а Замовником прийняті послуги: ВПК «ДВР» навантажувально-розвантажувальні та інші роботи (послуги) NАNDА С - 199,3 т; ВПК «ДВР» відкрите зберігання. Усього робіт виконано (надано послуг) на суму 135 691 грн. 56 коп. із ПДВ. Відповідно до зведеної відомості з розрахунку вартості зберігання імпортних та генеральних вантажів у ДП «ІЗМ МТП» послуги були надані за період з 01.10.2024р. по 25.10.2024р.
Листом №24/10-24 від 24.10.2024р. ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» направило заявку до ДП «ІЗМ МТП» з проханням виконати роботи но зважуванню автомашин на вагах підприємства для перевезення калію хлористого вагою 207, 517 тон брутто, який зберігається на території ДП «Ізмаїльський морський торговий порт».
Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №8834/11 (ТЕК) від 25.10.2024р., ДП «ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ» на підставі Договору №240 КВ-П від 27.12.2023р. були виконані, а Замовником прийняті послуги: ВПК «ДВР» зважування а/машин NАNDА С- 8 авто. Усього робіт виконано (надано послуг) на суму 1920 грн. із ПДВ.
Також позивачем надано Довідку-розрахунок виконаних робіт (наданих послуг) №03-32/759, відповідно до якої послуга зі зваження транспортного засобу на автомобільних вагах (тара- брутто) 1 600 грн. без ПДВ., а також Звіт про переваження машин.
Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №8868/11 (ТЕК) від 29.10.2024р« ДП «ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ» на підставі Договору №240 КВ-П від 27.12.2023р. були виконані, а Замовником прийняті послуги: ВПК «ДВР» навантажувально-розвантажувальні та інші роботи (послуги) NАNDА С (0,98т), ВПК «ДВР» відкрите зберігання, ВПК «ДВР» зважування а/машин. Усього робіт виконано (надано послуг) на суму 937 грн. 31 коп. із ПДВ.
Також позивачем надано Довідку-розрахунок виконаних робіт (наданих послуг) №03-32/765, відповідно до якої послуга зі зваження транспортного засобу на автомобільних вагах (тара- бр по) 200 грн. без ПДВ; Зведену відомість з розрахунку вартості зберігання імпортних та генеральних вантажів у Д11 «ІЗМ МТІ І», а також Звіт про переваження машин.
Окрім того, ДП «ІМТП» було виставлено рахунок №5 765/11/1 1 від 26.07.2024р. (до Акту №8813/11 (ТЕК) від 25.10.2024р« Акту №8834/11 (ТЕК) від 25.10.2024р Акту №8868/11 (ТЕК) від 29.10.2024р.). Так, ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» мав сплатити 201 077 грн. 51 коп. із ПДВ.
08.08.2024р. ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» сплатив на рахунок ДП «ІЗМ МТП» 201 077 грн. 51 коп. із ПДВ., відповідно до платіжної інструкції №198.
У зв'язку з тим, що сума коштів, які мав сплатити та сплатив ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» за Акти від 25.10.2024р. та 29.10.2024р. становить 138 548 грн. 87 коп. перевищує суму рахунку №5765/11/11 від 26.07.2024р., ДП «ІЗМ МТП» повернув ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» надмірно сплачені кошти у сумі 62 528 грн. 64 коп. відповідно до Акту звіряння взаємних розрахунків станом на 31.12.2024р.. що підтверджується платіжною інструкцією №782 від 18.03.2025р.
Також позивач надав до суду акти звіряння взаємних розрахунків між ТОВ «ЗЕРНОВИК -ЮГ» та ДП «ІЗМ МТП», зокрема акт від 30.06.2024р. станом на 01.07.2024р., акт 30.09.2024р. станом на 01.10.2024р.. та акт станом на 31.12.2024р.
Враховуючи викладене, суд корнстатує, що матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку з незаконними діями Одеської митниці, Позивач поніс збитки у розмірі 527 543 грн. 32 коп.
29.07.2024р. між ТОВ «ДІЛЕКС ТРАНСПОРТ» - «Виконавець» та ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» - «Замовник» укладено Договір про надання послуг №2908/24. Відповідно до змісту вказаного Договору. Виконавець зобов'язується надати послуги з перефасування вантажу (мінеральні добрива) з біг-бегів у біг-беги Замовника з використанням автоматизованого фасувального обладнання Виконавця (далі- Послуга), а Замовник зобов'язується приймати та оплачувати надані послуги.
П. 3.1. Договору встановлено, що загальний розмір оплати за надані Виконавцем Послуги розраховується за тарифами наведениху Переліку послуг (Додаток до цього Договору, який є його невід' ємною частиною).
Відповідно до п. 3.2. Договору, розрахунки за надані Послуги здійснюються Замовником на підставі виставлених рахунків Виконавця та Актів приймання-передавання наданих послуг. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Виконавця.Всі послуги Замовник сплачує в безготівковій формі в гривнях України на розрахунковий рахунок Виконавця. Банківську комісію у всіх випадках сплачує Замовник.
Згідно п. 3.3. Договору, наведені тарифи в цьому Договорі або у його Додатках у гривнях України сплачується Замовником в гривнях України.
Відповідно до п. 3.4. Договору, здавання Послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється Актом здавання-приймання наданив послуг, що складається Виконавцем та не пізніше 5-го числа, наступного за звітним, направляється Замовнику.
Відповідно до додатку №1 до Договору №2908/24 від 29.07.2024р. сторони визначили місце проведення робіт та вартість послуг. Вартість за послуги з перефасування вантажу (мінеральні добрива) у біг-беги Замовника з використанням автоматизованого фасувального обладнання Виконавця за тонну становить 13 доларів США. Сплата здійснюється в гривнях України відповідно до курсу НБУ на дату виставлення рахунку.
Відповідно до заявки №51/07-24 від 29.07.2024р. ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» звернулося до ТОВ «ДІЛЕКС ТРАНСПОРТ» з проханням виконати роботи по перефасовці вантажу з судна «NАNDАС» (ІМО 7808097), а саме добриво «Калій хлористий» вагою 207,517 т. брутто 207 б/б, за Коносаментом №2 від 14.03.2024р., який зберігається на території ДП «ІЗМ МТП» ВПК «ДВР» в зв'язку з порушенням цілісності б/б.
Відповідно до Акту надання послуг №456 від 20.09.2024р. Виконавцем були виконані послуги з перефасування бг-бегів з хлористим калієм в порту Ізмаїл згідно заявки №51/07-24 від 29.07.2024р. Сума послуг із ПДВ склала 131764 грн. 68 коп.
20.09.2024р. ТОВ «ДІЛЕКС ТРАНСПОРТ» було виставлено рахунок №377 на оплату вищевказаної послуги.
08.11.2024р. ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» сплатив на рахунок ТОВ «ДІЛЕКС ТРАНСПОРТ» 13 1 764 грн. 68 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №287 від 08.11.2024р.;
Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у зв'язку з незаконними діями Одеської митниці, Позивач поніс збитки у розмірі 131 764 грн. 68 коп.
За приписами статті 265 КУпАП речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей реалізують.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 МК України обов'язковій передачі митному органу для зберігання підлягають товари, не пропущені під час ввезення на митну територію України внаслідок установлених законодавством заборон чи обмежень на їх ввезення в Україну або транзит через територію України і не вивезені з території України у день їх ввезення.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку роботи складу митного органу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №627 обов'язковому переданню на склад митниці (крім валютних цінностей та дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підлягають, зокрема, товари, не ропущені під час ввезення на митну територію України внаслідок установлених законодавством заборон чи обмежень на їх ввезення в Україну або транзит через територію України і не вивезені з території України у день їх ввезення.
Пунктом 4.2 Порядку встановлено, що на складах митниці можуть зберігатися товари, транспортні засоби комерційного призначення, тимчасово вилучені відповідно до статті 511 МК України (підпункт 4.2.7).
Відповідно до ч. 2 ст. 511 МК України (в редакції станом на 07.05.2024) у разі виявлення порушень митних правил, передбачених частиною шостою статті 470, частиною третьою статті 471, статтями 472, 473, 476, частиною шостою статті 481, статтями 482-484 цього Кодексу, тимчасове вилучення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають конфіскації відповідно до цих статей, а також відповідних документів є обов'язковим.
Пунктом 4.3 Порядку передбачено, що товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі митниці, можуть передаватися підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів, на підставі укладених з таким підприємством договорів зберігання. Для цілей цього Порядку таке зберігання вважається зберіганням на складі митниці.
Службова записка, з висновком щодо неможливості зберігання товарів на складі митниці, надається керівником господарської служби за результатами їх огляду завідувачем складу та/або вивчення наявних товаросупровідних та інших документів у письмовій формі на ім'я уповноваженої особи. За результатами розгляду цієї службової записки та пропозицій щодо місця розміщення таких товарів уповноважена особа приймає рішення щодо місця зберігання товарів.
Відповідно до частин 1, 5 статті 239 МК України під складами митних органів розуміються складські приміщення, резервуари, криті та відкриті майданчики, холодильні чи морозильні камери, які належать митним органам або використовуються ними і спеціально обладнані для зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі митного органу, за рішенням керівника митного органу або його заступника можуть передаватися митними органами на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі митного органу.
У той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які рішення або висновки Одеської митниці щодо забезпечення/незабезпечення зберігання вилученого товару на складі митного органу.
Отже, підсумовуючи вищенаведене, товар з березня 2024 року по жовтень 2024 року зберігався на території порту, у зв'язку із призупиненням митного оформлення через складений Одеською митницею протокол про порушення митних правил №0532/50000/24 від 07.05.2024р.
Загальна сума збитків, які поніс Позивач, складає 659 308 грн.
Відповідач подав відзив, яким просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення у адміністративній справі не може свідчити про неправомірність дій митного органу. Також відповідач вважає, що діяв правомірно, оскільки він отримав офіційне повідомлення правоохоронного органу в межах досудового розслідування і повинен був реагувати відповідно до ст. 491 Митного кодексу України. Також відповідач вважає, що відсутність у ДП «НАУКОВИЙ ЦЕНТР ПРЕВЕНТИВНОЇ ТОКСИКОЛОГІЇ, ХАРЧОВОЇ ТА ХІМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ІМЕНІ АКАДЕМІКА Л.І. МЕДВЕДЯ МОЗ УКРАЇНИ» статусу експертної установи в розумінні Закону України «Про судову експертизу» не роблять його висновки неналежними і направлення до цієї експертної установи відбувалось на підставі направлення СБУ.
Суд відхиляє заперечення відповідача, виходячи з наступного.
Щодо преюдиції, то суд вже вище зазначив про те, що суд при розгляді даної справи № 916/3370/25 повинен надати оцінку обставинам, встановленим в адміністративній справі № 521/7893/24 згідно положень частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, що і було зроблено судом.
Тобто суд вже врахував обставини, які встановлені у справі № 521/7893/24.
Щодо посилань відповідача на те, що він діяв на виконання повідомлення правоохоронних органів, то суд відхиляє їх, оскільки це не позбавляє обов'язку відповідача діяти відповідно до вимог чинного законодавства при перевірці повідомлених йому фактів.
Щодо висновку ДП «НАУКОВИЙ ЦЕНТР ПРЕВЕНТИВНОЇ ТОКСИКОЛОГІЇ, ХАРЧОВОЇ ТА ХІМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ІМЕНІ АКАДЕМІКА Л.І. МЕДВЕДЯ МОЗ УКРАЇНИ», то у постанові Одеського апеляційного суду від 15.10.2024 року у справі №521/7893/24 встановлено, що результати проведеного дослідження жодним чином не підтверджують висновки, викладені в протоколі про порушення митних правил та не можуть бути визнані належними доказами.
Так, апеляційний суд у справі № 521/7893/24 зазначив «Що стосується наявних в матеріалах справи результатів дослідження зразка мінеральних добрив «калій хлористий», імпортованого на митну територію України відповідно до МД №UA500370001779U0, проведеного ДП «НАУКОВИЙ ЦЕНТР ПРЕВЕНТИВНОЇ ТОКСИКОЛОГІЇ, ХАРЧОВОЇ ТА ХІМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ІМЕНІ АКАДЕМІКА Л.І. МЕДВЕДЯ МОЗ УКРАЇНИ» (надалі ДП), суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що результати такого лабораторного дослідження не можуть бути прийняті до уваги в межах розгляду даної справи про порушення митних правил з огляду на наступне.
Одним із джерел доказів у справах про порушення митних правил, відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 495 МК України, виступає висновок експерта.
Вимогами ч.ч. 1 та 2 ст. 515 МК України передбачено, що експертиза призначається, якщо для з'ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.
Експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.
Так, митним органом не було надано доказів того, що вищезгадане ДП, результати випробувань якого містяться в матеріалах справи (а.с. 14-19), є експертною установою, натомість, відповідно до відкритих інтернет-джерел, зокрема, сайту «YouControl», ДП підприємство, основним видом діяльності якого є дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук, тобто до його компетенції не входить проведення експертизи в розумінні вимог митного законодавства.
З урахуванням викладеного, наявні в матеріалах справи результати проведеного ДП «НАУКОВИЙ ЦЕНТР ПРЕВЕНТИВНОЇ ТОКСИКОЛОГІЇ, ХАРЧОВОЇ ТА ХІМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ІМЕНІ АКАДЕМІКА Л.І. МЕДВЕДЯ МОЗ УКРАЇНИ» дослідження товару «калій хлористий» в даному випадку не можуть бути визнані належними доказами.
Окремо апеляційний суд зауважує на тому, що надані митним органи результати досліджень, проведених вищезгаданим ДП, повністю спростовують твердження, викладені у протоколі, в частині надання декларантом керівником ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» ОСОБА_1 в якості підстави для переміщення товарів документів, які містять розбіжності окремих показників, натомість, відповідно до вищевказаних результатів досліджень, наданий зразок мінеральних добрив «калій хлористий», імпортований на митну територію України відповідно до МД №UA500370001779U0, відповідає заявленим документам виробника за показником «вміст калію, у перерахунку на К2О» (а.с. 15).
Відтак, надані митним органом результати дослідження жодним чином не підтверджують висновки, викладені в протоколі про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 .»
Суд відхиляє посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 12.03.2019 № 920/715/17 та від 16.11.2022 у справі № 910/6355/20, оскільки вони стосуються інших правовідносин.
Дослідивши надані позивачем до матеріалів справи докази на підтвердження розміру завданої шкоди (договори, акти наданих послуг, рахунки на оплату, платіжні доручення тощо), суд визнав їх належними та допустимими доказами в розумінні статей 73, 74, 76, 77 ГПК України, які підтверджують розмір понесених позивачем додаткових витрат, у зв'язку з тривалим розмитненням відповідачем його товару.
Водночас, відповідачем розмір заявленої позивачем до стягнення шкоди під час вирішення спору не оспорювався.
Таким чином, за результатом дослідження матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено розмір завданої йому шкоди.
Відтак за результатами розгляду даної справи судом встановлено наявність всіх умов, сукупність яких є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу та притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, а саме: неправомірні дії Одеської митниці, наявність шкоди у вигляді понесення позивачем додаткових витрат на зберігання товару та причинний зв'язок між неправомірними діями Одеської митниці та заподіяною шкодою.
При цьому, позивачем належним чином доведено і розмір завданої йому шкоди.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з держави завданої позивачу Одеською митницею шкоди в загальному розмірі 659308 грн, відповідно до статті 1176 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц зазначила, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав.
Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган.
Крім того, у постанові від 19.06.2018 у справі №910/23967/16 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі з урахуванням чого боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина 2 статті 2 ЦК України).
Згідно із підпунктом 2 пункту 35 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок) казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.
Пунктом 36 Порядку передбачено, що у разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету, згідно з пунктом 35 цього Порядку, стягувачі подають документи, зазначені в пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду. Орган Казначейства повідомляє зазначеному органу протягом п'яти робочих днів після надходження документів про їх надходження.
Отже, територіальний орган Державної казначейської служби України є уповноваженим державою органом, що здійснює списання коштів державного бюджету на виконання судових рішень про відшкодування шкоди, заподіяної юридичним особам, внаслідок незаконних дій (бездіяльності).
Відповідно до частини 5 статті 238 ГПК України відсутні вимоги про зазначення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватися, номера (види) рахунків, з яких має бути здійснено стягнення (списання) коштів, зокрема, за вимогами до держави Україна (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17).
Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. Тому резолютивні частини рішень у зазначених спорах не повинні містити відомостей про суб'єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі №911/2371/19, від 26.05.2022 у справі №910/17717/20, від 06.02.2019 у справі №199/6713/14-ц, від 18.11.2020 у справі №554/5980/18, від 11.08.2021 у справі №352/2255/19, від 10.02.2021 у справі №757/50534/17-ц, від 18.08.2021 у справі №591/6891/18).
Третя особа в поясненнях посилалась на те, що відповідно до ч. 2 ст. 30 МК України відповідач самостійно несе відповідальність за шкоду.
Суд відхиляє ці посилання, оскільки з 01.10.2022 ч. 2 ст. 30 МК України має інший зміст: «Шкода, заподіяна особам та їхньому майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю митних органів, відшкодовується у порядку, визначеному законом».
Про цей порядок судом зазначено вище.
З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.
Згідно з п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Отже, позивач звільнений від сплати судового збору.
За приписами ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Таким чином, судовий збір покладається на відповідача.
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИК-ЮГ" (код 39922012, м. Миколаїв, вул. Айвазовського 15, офіс 202) 659308грн майнової шкоди.
3. Стягнути з Одеської митниці (код 44005631, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21а) судові витрати по сплаті судового збору на користь держави в розмірі 9889,62грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 19 листопада 2025 р.
Суддя В.В. Литвинова