Справа № 151/902/25
Провадження № 3/151/444/25
іменем України
19 листопада 2025 року селище Чечельник
Суддя Чечельницького районного суду Вінницької області Токарчук Л.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №1 Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану та проживаючу по АДРЕСА_1 , громадянинку України, непрацюючу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
04 листопада 2025 року інспектором з РПП СПД №1 ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області Мазуренком Р.І. складений адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 по ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за те, що вона 04 листопада 2025 року о 17 годині 10 хвилин перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 вчинила сімейне насильство психологічного характеру, а саме, висловлювалася нецензурними словами у бік зятя ОСОБА_2 , чим була завдана шкода його психологічному здоров'ю.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що до неї прийшла жити її донька із внучкою, яка пішла від свого чоловіка ОСОБА_2 .. Він постійно приходить до них п'яний, гупає у ворота, забор, кричить та обзиває нецензурними словами. Того вечора він також прийшов п'яний та почав виражатися у її сторону та сторону доньки нецензурними словами та образами, спровокував конфлікт та викликав працівників поліції, які склали на неї протокол.
ОСОБА_2 у судовому засіданні визнав, що так і було, ніяких претензій та заяв до ОСОБА_1 не має.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно вимог статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Виходячи зі змісту статтей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" вирізняє такі види домашнього насильства:
- фізичне насильство, що є формою домашнього насильства, та включає: ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;
- психологічне насильство - насильство, пов'язане з тиском одного члена сім'ї на психіку іншого через навмисні словесні образи або погрози, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
- економічне насильство - навмисні дії одного члена сім'ї щодо іншого, спрямовані на позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Об'єктивна сторона ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає існування обов'язкової ознаки настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була завдана потерпілому.
Зважаючи на викладене, адміністративним правопорушенням є не будь-яке домашнє насильство, а те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Як вбачається із матералів справи та протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №673122 від 04.11.2025, ОСОБА_1 04.11.2025 о 17 годині 10 хвилин перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 вчинила відносно свого зятя ОСОБА_2 сімейне насильство психологічного характеру, а саме висловлювалася в його адресу нецензурними словами.
Разом з тим, обставини описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено не лише про характер вчиненого психологічного насильства відносно ОСОБА_2 , а й про завдання внаслідок цього шкоди його психічному здоров'ю та в чому така шкода виразилася, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, що прямо суперечить принципу правової визначеності.
Крім того, суд звертає увагу на те, що сам ОСОБА_2 прийшовши за місцем проживання ОСОБА_1 та спровокував конфлікт, після якого і викликав поліцію.
Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 04.11.2025 дій, які підпадають під ознаки домашнього насильства, що потягло за собою заподіяння шкоди психічному чи фізичному здоров'ю потерпілого та які містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, вислухавши ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне справу провадженням закрити, згідно ч. 1 ст. 247 КУпАП, так як в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
Враховуючи, що провадження по справі закривається, підстави для стягнення із ОСОБА_1 судового збору відсутні.
На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.247, ч. 1 ст. 173-2, статтями 184, 247, 251, 252, 283 КУпАП,
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається через суд, який виніс постанову.
Копію постанови вручити ОСОБА_1 ..
Суддя Людмила ТОКАРЧУК