65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"14" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5378/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Держави в особі Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2)
до відповідачів:
1.Товариства з обмеженою відповідальністю “ДП Ворлд Тіс Південний» (67543, Одеська обл., Одеський р-н, с. Визирка, вул. Ставніцера Олексія, буд. 60, код ЄДРПОУ 37468475)
2.Державного реєстратора Лиманської районної державної адміністрації Гриба Максима Петровича (67500, Одеська обл., смт Доброслав, пр-т 40-річчя Визволення, буд. 1)
3.Державного підприємства “Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України» (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 10, код ЄДРПОУ 30058275)
4.Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, пр-т Берестейський, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національного антикорупційного бюро України (03035, м. Київ, вул. Дениса Монастирського, буд. 3, код ЄДРПОУ 39751280)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТІС - ВУГІЛЛЯ» (67543, Одеська обл., Комінтернівський р-н(п), с. Визирка, вул. Чапаєва, буд. 60, код ЄДРПОУ 37468454)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-4: Міністерства розвитку громад та територій України (01135, м. Київ, пр-т Берестейський, буд. 14, код ЄДРПОУ 37472062)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ТРАНСІНВЕСТСЕРВІС» (67543, Комінтернівський р-н(п), Одеська обл., с. Визирка, вулиця Чапаєва, буд. 50, код ЄДРПОУ 22447500)
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, -
за участю учасників справи:
від позивача: Полець Д.М., діє в порядку самопредставництва
від відповідача-1: Черкес В.О., адвокат, діє на підставі ордеру, Опанасенко А.В., адвокат, діє на підставі ордеру
від відповідача-2: не з'явився
від відповідача-3: Бойправ А.О., діє в порядку самопредставництва
від відповідача-4: Перейма Д.О., діє в порядку самопредставництва
від третьої особи (Національного антикорупційного бюро України): Терпелюк Т.О., діє в порядку самопредставництва
від третьої особи (Товариства з обмеженою відповідальністю “ТІС - ВУГІЛЛЯ»): Вовк О.Є., адвокат, діє на підставі ордеру
від третьої особи (Міністерства розвитку громад та територій України): Лов'як С.С., діє в порядку самопредставництва
від третьої особи (Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ТРАНСІНВЕСТСЕРВІС»): Зубар В.М., адвокат, діє на підставі ордеру
В провадженні Господарського суду Одеської області перебуває справа №916/5378/23 за позовом Держави в особі Кабінету Міністрів України до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДП Ворлд Тіс Південний», Державного реєстратора Лиманської районної державної адміністрації Гриба Максима Петровича, Державного підприємства “Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України», Державного підприємства “Адміністрація морських портів України»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національного антикорупційного бюро України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТІС - ВУГІЛЛЯ», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-4: Міністерства розвитку громад та територій України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ТРАНСІНВЕСТСЕРВІС» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном.
У підготовчому засіданні 22.11.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. У судовому засіданні 23.10.2025 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 14.11.2025 о 10:00.
У судовому засіданні 14.11.2025 судом поставлено на обговорення учасників справи питання щодо зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №915/268/24.
Відповідно до ч.4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з п.7 ч.1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Пунктом 11 ч.1 ст. 229 ГПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Господарський суд зазначає, що звертаючись з позовом у даній справі Кабінет Міністрів України визначив наступні позовні вимоги:
- усунути існуючі перешкоди у користуванні та розпорядженні державі в особі Кабінету Міністрів України, акваторією Аджалицького лиману біля причалів №19-22, що є частиною акваторії морського порту “Південний» та земельної ділянкою під нею, шляхом:
- скасувати рішення державного реєстратора Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Гриба М.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.03.2017 №34570333 про реєстрацію права власності на об?єкт нерухомого майна: підприємство, як єдиний майновий комплекс - морський термінал із операційною акваторією причалів №19-22, у морському порту “Південний», за ТОВ “ТІС-Контейнерний термінал»;
- скасувати рішення державного реєстратора Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Гриба М.П. від 05.04.2017 №34623031 про внесення змін;
- скасувати рішення державного реєстратора Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Гриба М.П. від 13.07.2018 №42052517 про внесення змін;
- зобов'язати ДП “Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України» виключити гідротехнічну споруду №ГТС-3193 “Ділянка акваторії, що включає гідротехнічну споруду у вигляді підводного котловану прилеглого до причалів №№19,20,21,22, перевантажувального комплексу» з бази даних гідротехнічних споруд, що ведеться відповідачем-3;
- зобов'язати ДП “Адміністрація морських портів України» виключити гідротехнічну споруду за №UAYUZ030 від 24.02.2014 “Ділянка акваторії, що включає гідротехнічну споруду у вигляді підводного котловану прилеглого до причалів №№19,20,21,22, створеного для безпечного підходу, маневрування та стоянки суден», з реєстру гідротехнічних споруд морських портів України, що ведеться відповідачем-4;
- повернути у користування та розпоряджання держави в особі Кабінету Міністрів України, частину акваторії Аджалицького лиману біля причалів №19-22, що є частиною акваторії морського порту “Південний» та земельну ділянку під нею, яка відповідно до матеріалів позовної заяви має площу 30,34 га та визначена лініями з'єднуючими точки (система координат WGS-84):
46°39'21.90" п.ш. - 31°00'33.90" с.д.
46°39'04.30" п.ш. - 31°00'34.04" с.д.
46°39'01.90" п.ш. - 31°00'40.42" с.д.
46°38'56.30" п.ш. - 31°00'42.16" с.д.
46°39'01.41" п.ш. - 31°00'46.20" с.д.
46°39'03.80" п.ш. - 31°01'00.84" с.д.
46°39'19.60" п.ш. - 31°00'55.30" с.д.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 29.10.2025 прийняла до розгляду справу №915/268/24. Приймаючи до розгляду вказану справу, Велика Палата Верховного Суду вказала наступне:
- мотивуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що з огляду на положення частини першої статті 58 ЗК України та статті 4 ВК України землі, зайняті гідротехнічними спорудами, належать до земель водного фонду (подібний висновок викладено у пункті 4.42 постанови Верховного Суду від 17.07.2024 у справі №918/791/23, на яку посилається прокурор у касаційній скарзі); у вказаній постанові від 17.07.2024 у справі №918/791/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що гідротехнічна споруда є інженерною спорудою, що виконує допоміжну функцію, а відтак, відповідно до положень статті 186 ЦК України є річчю, призначеною для обслуговування іншої (головної) речі (земельної ділянки), та має наслідувати долю головної речі; нерозривний зв'язок гідротехнічних споруд із землями водного фонду вказує на неможливість відокремлення цих об'єктів у цивільному обігу, а відповідно і на неможливість виникнення різних власників на них; у свою чергу, оскільки гідротехнічні споруди наслідують долю земельних ділянок, на яких вони розташовані, пріоритет мають становити саме земельні правовідносини, оскільки, як зазначено вище, об'єктом цивільного права є саме земельна ділянка, на якій розташована така гідротехнічна споруда; заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України та ВК України є неможливим та порушує права держави (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №504/2864/13, на яку посилається прокурор у тексті касаційної скарги); Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, з огляду на статус гідротехнічних споруд як допоміжної речі, враховуючи принцип нерозривності гідротехнічних споруд із землею, вважає, що захисту підлягає право на землю у спосіб, визначений статтею 152 ЗК України; проте, як свідчить аналіз існуючої судової практики, справи, де предметом спору є право на гідротехнічні споруди, вирішуються із застосуванням різних способів захисту; з урахуванням сформованого підходу про те, що гідротехнічні споруди (дамби, земляні греблі, водозабірні споруди і інше) є складовими частинами водного об'єкта, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що такі споруди окремо не створюють самостійний об'єкт цивільного обігу та не можуть перебувати на праві власності у будь-кого окремо від об'єкта, який створюють, а відтак і не підлягають реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) окремо від створеного об'єкта водного фонду, або земельної ділянки, на якій розташований такий водний об'єкт;
- з метою забезпечення правової визначеності та подолання сумнівів щодо тлумачення вимог чинного законодавства у контексті спірних правовідносин, які залишаються, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.03.2024 у справі №300/3657/22, щодо застосування приписів, зокрема, частини четвертої статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у контексті того, що інженерна (гідротехнічна) споруда - дамба не є частиною чи приналежністю головної речі, тому належить до нерухомого майна, щодо якого має проводитись державна реєстрація права, шляхом викладення правової позиції щодо неможливості державної реєстрації речових прав та їх обтяження на гідротехнічні споруди;
- з огляду на це Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду робить висновок про те, що законодавець передбачив способи судового захисту у разі, коли публічний власник втратив як фізичне, так і юридичне (фізична особа придбала гідротехнічну споруду на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна, та зареєструвала за собою право в державному реєстрі прав на таку споруду, як у справі, що розглядається) володіння, вказавши, що для захисту права власності має застосовуватися віндикаційний позов; саме віндикаційний позов дозволяє в більшій мірі вирішити питання про втручання у право особи на мирне володіння майном, забезпечує дотримання пропорційності та балансу інтересів, дослідження добросовісності набувача майна, що є важливим для розгляду подібних спорів; водночас віндикаційний позов може бути застосований до об'єкта, який може перебувати в цивільному обігу в статусі майна; тому для формування згаданого підходу до способів захисту прав, які стосуються гідротехнічних споруд, суттєвим є правова кваліфікація таких споруд; викладене свідчить про наявність юридичної колізії правових норм, яка виникає з розбіжностей визначення правового статусу гідротехнічних споруд як об'єктів цивільного права, а також про принципово різний підхід судів різних юрисдикцій при кваліфікації таких споруд та застосуванні способів захисту у спорах про неправомірне набуття права приватної власності на гідротехнічну споруду, що у свою чергу свідчить про те, що питання статусу гідротехнічних споруд та способу захисту прав містить виключну правову проблему;
- колегія суддів констатує, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень на розгляді місцевих судів наразі знаходяться десятки ініційованих прокурорами проваджень, предметом дослідження в яких є правова природа гідротехнічних споруд та вибуття з володіння держави або територіальної громади такого майна, зокрема в процесі приватизації (приміром справи: №906/744/25, №906/744/25, №921/344/25, №902/1146/24, №918/190/25, №906/465/25, №906/952/25, №914/515/25, №925/674/21(925/920/25), №914/1898/25, №916/5379/23, №916/1796/25, №902/415/25, №906/1014/24, №916/1327/25, №903/36/25, №902/680/24, №908/755/25, №903/61/25); значна кількість цих проваджень перебуває і в судах апеляційної інстанції (приміром справи: №918/607/24, №910/8986/25, №916/579/25, №918/1256/24, №911/1913/23, №918/1049/24, №916/91/24, №916/4134/24, №918/190/25, №911/46/23). Подібні спори виникають в цивільній юрисдикції, позаяк набувачами гідротехнічних споруд часто є фізичні особи (приміром справи: №2ц-900/10, №556/37/24, №930/65/24, №534/1662/23, №368/1863/23, №564/2369/24, №556/37/24, №930/65/24, №707/2873/20, №677/1777/21, №328/19/20, №362/209/25). Крім цього, у практиці адміністративної юрисдикції розглядаються спори щодо правомірності реєстрації гідротехнічних споруд в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та інші (приміром справи: №420/24464/25, №420/23359/24, №240/10087/25, №520/15307/25, №160/13166/24);
- з погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як: відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі; метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права; виходячи з наведеного Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду констатує, що наразі висновок суду касаційної інстанції у подібних правовідносинах відсутній; більше того, у правозастосуванні наявна виключна правова проблема визначення правового статусу гідротехнічних споруд та визначення належного та ефективного способу судового захисту, який відновить порушене право, відповідатиме змісту цього права та характеру його порушення, а також сприяєтиме досягненню мети правосуддя та процесуальній економії, ураховуючи, у тому числі, зміни, які відбулися у чинному законодавстві щодо застосування положень статей 261, 388, 390, 391 ЦК України у контексті посилення захисту прав добросовісного набувача; колегія суддів враховує, що у цій справі існує невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, а питання щодо правового регулювання, які виникли у цій справі, актуальні не лише у справах господарського чи цивільного права, але й в публічному праві (адміністративному, кримінальному), тобто у невизначеній кількості справ;
- з огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вказала, що мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.09.2025 у справі №915/268/24, є обґрунтованими та прийняла справу до розгляду.
За таких обставин, враховуючи, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №915/268/24 має суттєве значення для вирішення спор у даній справі, зокрема щодо правового статусу гідротехнічних споруд, зв'язку гідротехнічних споруд із землями водного фонду, застосування до спірних правовідносин належного та ефективного способу захисту, а також для єдності судової практики, враховуючи, що постанови Верховного Суду виступають джерелом формування судової практики, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №916/5378/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №915/268/24.
При цьому, господарський суд наголошує, що в ухвалі про прийняття до розгляду вказаної справи Велика Палата Верховного Суду навела приклади справ, предметом дослідження в яких є правова природа гідротехнічних споруд та вибуття з володіння держави або територіальної громади такого майна, серед яких є аналогічна із даною справою (№916/5378/23) - справа №916/5379/23 за позовом Кабінету Міністрів України, яка також перебуває в провадженні Господарського суду Одеської області. Окрім того, в наведеному переліку справ ВП ВС вказала і справи, які перебувають на етапі апеляційного перегляду, що в даному випадку свідчить про бажання врегулювати практику на всіх стадіях розгляду аналогічних справ.
Господарський суд вважає за необхідне вказати, що ч.2 ст. 2 ГПК України визначає, що суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, а тому зупинення провадження у даній справі, навіть з урахуванням стадії її розгляду, особливо виходячи з того, що ВП ВС в переліку справ навела справи на стадії апеляційного перегляду, є виправданим, так як зможе забезпечити ухвалення законного та справедливого рішення, а також забезпечити дотримання принципу правової визначеності та справедливості, а також сприятиме досягненню мети правосуддя та процесуальній економії.
За таких обставин, після обговорення з учасниками справи та заслуховування їх позицій, суд визнав за необхідне зупинити провадження у справі із вищевикладених мотивів, а також зобов'язати учасників справи повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі №916/5378/23.
Керуючись ст. 228, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Зупинити провадження у справі №916/5378/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №915/268/24.
2.Зобов'язати учасників справи повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі №916/5378/23.
Ухвала набирає чинності в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повну ухвалу складено 18.11.2025.
Суддя Ю.С. Бездоля