"19" листопада 2025 р. с-ще Тиврів 145/1716/25
1-кс/145/613/2025
Слідчий суддя Тиврівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання начальника сектору дізнання відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 ,погоджене із начальником Тиврівського відділу Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно за матеріалами кримінального провадження № 12025025080000093, внесеного до ЄРДР 17.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
Начальник СД ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, в якому вказує, що 17.11.2025 до ЧЧ ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області надійшов рапорт інспектора з РПП СПД №1 ВП № 2 ОСОБА_5 про те, що 17.11.2025 біля 12:10 год в с-щі Тиврів Вінницького району Вінницької області по вулиці Злагоди, у водія автомобіля "NISSAN ALMERA", д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працівниками поліції виявлено посвідчення водія з ознаками підроблення, яке вона використала, пред'явивши в якості офіційного документу.
Посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане ніби то ТСЦ 0741 16.03.2023, на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі слідами підроблення, після проведеного огляду 17.11.2025 було вилучено та поміщено до спеціального пакету Національної поліції України слідче управління PSP 1192748, для подальшого експертного дослідження.
17.11.2025 вказане посвідчення водія, що містить ознаки підроблення, визнане речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Просить накласти арешт на вищезазначене тимчасово вилучене майно.
У судове засідання начальник СД ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 не з'явився, надав заяву, у якій просить справу розглянути за його відсутності, клопотання підтримує, просить його задоволити.
Особа, стосовно майна якої розглядається клопотання про його арешт у судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.
Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими начальник сектора дізнання обґрунтовує клопотання, а також витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, дійшов такого висновку.
Начальник СД ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в строки, визначені ч. 5 ст. 171 КПК України.
У зв'язку з виявленням вказаних у клопотанні речей та їх вилученням, є достатні підстави вважати, що вони відповідно до п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України є підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
З огляду на положення ст. 167, ч. 2 ст. 168 КПК України вказане майно є тимчасово вилученим майном та на нього може бути накладений арешт в порядку та на умовах, передбачених статтями 170-173 КПК України.
Під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Так, під час дослідження матеріалів долучених до клопотання слідчим суддею встановлено, що 17.11.2025 о 12:09 год надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 17.11.2025 о 12:09 год за адресою: Вінницький район, с-ще Тиврів, вул. Злагоди, було зупинено автомобіль Нісан, д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якої виявили посвідчення водія з ознаками підробки (а.с.5).
Відомості за вказаним фактом 17.11.2025 внесено до ЄРДР №12025025080000093, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, досудове розслідування здійснюється дізнавачами: ОСОБА_3 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 (а.с.4).
Слідчим доведено, що вказані у клопотанні речі в повній мірі відповідають ознакам речового доказу та визнані речовими доказами, що стверджується постановою про приєднання речового доказу до матеріалів кримінального провадження від 17.11.2025 (а.с.14).
Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення арешту на майно, зазначене в клопотанні, оскільки воно має значення речового доказу, може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є необхідним для проведення судових експертиз, незастосування заходів забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення або пошкодження майна, що може перешкоджати кримінальному провадженню, а тому є необхідність в забезпеченні схоронності даного майна, тобто наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, доведена.
На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, шляхом заборони користуватися та розпоряджатися ним, а саме на посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане ніби то ТСЦ 0741 16.03.2023, на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зі слідами підроблення, яке після проведеного огляду 17.11.2025 було вилучено та поміщено до спеціального пакету Національної поліції України слідче управління PSP 1192748, та перебуває у ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити заінтересованим особам, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, роз'яснивши їм право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляція протягом п'яти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1