Єдиний унікальний номер 134/547/25
Номер провадження 2-о/142/25/25
іменем України
19 листопада 2025 року с-ще Піщанка
Піщанський районний суд Вінницької області
В складі:
головуючого судді Нестерука В.В.,
присяжних Крижановської Л.І., Поворознюка П.П.,
секретаря судового засідання Яворської О.В.,
за участі:
представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Купрія О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Піщанка Вінницької області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Крижопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про оголошення фізичної особи померлою, -
30 квітня 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області з Крижопільського районного суду Вінницької області на підставі ухвали про передачу за підсудністю від 09 квітня 2025 року надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи Крижопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про оголошення фізичної особи померлою, в якій заявник просить оголосити громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) померлим від дня його вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України. Датою смерті ОСОБА_1 вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 , а місцем смерті - н.п. Бухмут, Донецької області, Україна.
В обгрунтування вимог заяви представник заявника зазначає, що ОСОБА_1 є старшим рідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Факт родинних відносин між братами підтверджується свідоцтвами про їх народження: серії НОМЕР_3 від 08.04.1967 про народження Заявника та серії НОМЕР_4 від 30.08.1982 про народження ОСОБА_1 . Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102- IX, на всій території України з 24.02.2022 р. введено воєнний стан, який на теперішній час продовжено. Відповідно до витягу із наказу командира військової частини № НОМЕР_5 від 21.02.2023 №52 солдата ОСОБА_1 призначено наказом командира військової частини НОМЕР_6 (по особовому складу) від 20.02.2023 №68-РС на посаду стрільця - снайпера 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_6 , з 21.02.2023 зараховано до списків особового складу частини. 03.03.2023 р. ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив Заявника сповіщенням №366 про те, що його брат, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стрілець-снайпер 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини № НОМЕР_5 , призваний 21.12.2022 на військову службу за мобілізацією, 01.03.2023 зник безвісти в ході бойових дій біля населеного пункту Бахмут, під час виконання завдань здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій області, та Захисті Батьківщини. 01.03.2023 командир військової частини НОМЕР_1 видав наказ №302 «Про призначення службового розслідування», яким доручив провести службове розслідування за фактом зникнення безвісти стрільця-снайпера 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини № НОМЕР_5 солдата ОСОБА_1 . Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.03.2023 №298 «Про результати службового розслідування», розслідуванням було встановлено: «01.03.2023 року біля н.п. Бахмут, Донецької області поступив наказ зайняти позицію «СИНІЙ-3», група з 8 військовослужбовців до складу якої входив ОСОБА_1 вирушила до вище вказаної позиції через бойову позицію «САД» де зіштовхнулися і вступили в бій з ворогом. В останнє коли група з 8 військовослужбовців, до складу якої входив солдат ОСОБА_1 , виходила на зв'язок нею було повідомлено про те, що в групі є загиблі та поранені. Більше група на зв'язок не виходила. З огляду на вищевикладене, відомостей про місце перебування стрільця-снайпера 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 не встановлено, що дає змогу визнати його особою зниклою безвісти. Зникнення безвісти сталося під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку Збройних Сил Російської федерації на території Донецької області...». 07.03.2023 р. заявник звернувся із заявою до Відділу поліції №1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області у зв'язку з наведеними вище обставинам. 07.03.2023 органами поліції були внесені відомості до ЄДРСР про вчинення кримінального правопорушення (кримінальне провадження №12023020190000078) за ч.1 ст.115 КК України стосовно ОСОБА_1 . Пошуки зниклого брата результату не дали, тому заявник 27.03.2025 звернувся до Крижопільського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для проведення державної реєстрації смерті брата - ОСОБА_1 . Однак, листом від 27.03.2025 № 99-28.15-35 Заявнику було відмовлено у вчинення державної реєстрації смерті брата через відсутність підстав, зокрема, рішення суду про оголошення особи померлою. Відповідно до наказу №309 (чинним на час виникнення спірних правовідносин), бойові дії в Бахмутській міській територіальній громаді (в.т.ч. м. Бахмут) розпочалися 24.02.2022 та закінчились 12.12.2023. Однак, з 12.12.2023 ця територія є тимчасово окупованою. А відтак, шестимісячний строк, передбачений ч.2 ст.46 ЦК України, слід відраховувати з 12.12.2023. Згідно з ч.3 ст.46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, шо загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 №376 було затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (у новій редакції) та визнано таким, що втратив чинність наказ № 309. У чинному наказі статус території Бахмутської міської територіальної громади (в т.ч. м. Бахмут) - не змінено. Оскільки, до 12.06.2024 (після спливу шестимісячного строку з дня завершення бойових дій на території Бахмутської міської територіальної громади відомостей про місце перебування ОСОБА_1 немає, то датою вірогідної смерті ОСОБА_1 слід вважати - ІНФОРМАЦІЯ_5 , а місцем - н.п. Бахмут Донецької області. Для оголошення ОСОБА_1 померлим заявник вимушений звернутися із даною заявою до суду, що необхідно для подальшого оформлення спадщини.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 квітня 2025 року дану заяву було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення присяжних від 30 квітня 2025 року присяжними для розгляду вказаної заяви було визначено Крижановську Л.І. та Поворознюка П.П.
Ухвалою суду від 02 травня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку окремого провадження за участю присяжних, призначено судове засідання.
12 серпня 2025 року представником заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 Чаліковим Н.І. на адресу суду подано письмові пояснення по справі.
15 жовтня 2025 року та 17 листопада 2025 року представником заявника надано суду витяги з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ст. 305 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Згідно ст.306 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
На підставі ст. 307 ЦПК України, суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме. Одночасно суд вживає заходів через органи опіки та піклування щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, якщо опіку над майном ще не встановлено.
У відповідності до ст. 308 ЦПК України, суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.
Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Купрій О.М. в судовому засіданні 17 листопада 2025 року заявлені вимоги підтримав посилаючись на обставини викладені в заяві та просив заявлені вимоги задовольнити.
Представник заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 Чаліков Н.І. в судове засідання не з'явився, проте 12 серпня 2025 року подав на адресу суду письмові пояснення по справі, в яких розгляд справи просив провести без участі представника В/Ч НОМЕР_1 .
Інші заінтересовані особи повноважних представників в судове засідання не направили, правом подати письмові пояснення щодо вимог заяви не скористались, про судові засідання були належним чином повідомленими.
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що заяву слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідними братами, що підтверджується копіями їх свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_7 відповідно. (а.с. 8, 12)
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.02.2023 року № 52 солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_6 від 20 лютого 2023 року № 68-РС на посаду стрільця-снайпера 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_6 з 21 лютого 2023 року зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення та визначено вважати таким, що з 21.02.2023 року, справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою. (а.с. 13)
Згідно повідомлення про факт зникнення безвісти № 366 від 03 березня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 сповіщено про те, що його брат, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стрілець-снайпер 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , призваний 21.12.2022 року на військову службу за мобілізацією, 01.03.2023 р. зник безвісти в ході бойових дій біля н.п. Бахмут, під час виконання завдань здійсненних заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій області, та Захисті Батьківщини. (а.с. 14)
З доповіді про факт зниклих безвісти військовослужбовців командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 слідує, що 14.00 01.03.2023 вісім військовослужбовців, в тому числі, солдат ОСОБА_1 стрілець - снайпер 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти, зникли безвісті в ході бойових дій біля н.п. Бахмут. Решта обставин з 'ясовується. (а.с.16)
Згідно рапорту командира 2 мотопіхотної роти в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 під час активної фази ведення бойових дій біля н.п. Дубово - Василівка, що поблизу н.п. Бахмут, Донецької області зникли безвісти 8 військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 в тому числі солдат ОСОБА_1 , зброя вказаних військовослужбовців залишилась на полі бою. (а.с. 18)
Згідно витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 № 302 від 01.03.2023 року за фактом зникнення безвісти стрільця - снайпера 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти солдата ОСОБА_1 призначено службове розслідування. (а.с.20)
З акту службового розслідування слідує, що 01.03.2023 року під час активної фази ведення бойових дій біля н.п. Бахмут Донецької області під час виконання завдань за призначенням зник безвісти стрілець - снайпер 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 , в результаті чого була втрачена зброя, а саме АК-74 № НОМЕР_8 в комплекті. В своєму поясненні номер обслуги 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 вказав, що 01.03.2023 року він знаходився в н.п. Дубово - Василівка біля н.п. Бахмут, Донецької області на бойовій позиції ОП «МАЛИЙ». Далі, поступив наказ зайняти позицію «СИНІЙ - 3», група з 8 військовослужбовців до складу якої входив солдат ОСОБА_1 вирушила до вище вказаної позиції через бойову позицію «САД» де зіштовхнулись і вступили в бій з ворогом. Після, чого старший солдат ОСОБА_5 повідомив про зіткнення групи з ворогом на ОП «МАЛИЙ», де в той час спостерігали група військовослужбовців, як зі і сторони ОП «ВЕРБА» зайшла ворожа група в складі якої було не менше 10 чоловік. Далі, командир взводу віддав наказ про відправлення до групи старшого солдата ОСОБА_5 групу підкріплення в кількості 6 військовослужбовців. На підході до позиції «САД» група підкріплення вступила в бій з ворогом, кількість якої перевищувала кількості групи підкріплення, у зв'язку з чим, група підкріплення вимушена була відступити. В останнє коли група з 8 військовослужбовців, до складу якої входив солдат ОСОБА_1 , виходила на зв'язок нею було повідомлено про те, що в групі є загиблі та пораненні. Більше група на зв'язок не виходила. В своєму поясненні навідник 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_6 вказав, 01.03.2023 року він знаходився біля н.п. Дубово-Василівка на опорному пункті «МАЛИЙ». Далі, поступив наказ від командира взводу про зайняття позиції «СИНІЙ-3». Група з 8 військовослужбовців до складу якої входив солдат ОСОБА_1 вирушила займати позиції через посадку. Під час руху біля позиції «САД» група військовослужбовців зіткнулась із ворогом. Солдатом ОСОБА_5 по радіо - зв'язку було повідомлено командиру взводу про подію. Потім зв'язок із групою був втрачений. Командиром взводу було прийнято рішення, щодо відправлення на підкріплення групу у складі з 6 військовослужбовців. Група підкріплення вирушила в напрямку позиції «САД». Після чого вони також вступили в бій з противником та отримали наказ про відхід. На місці контакту тіл та зброї виявлено не було. В результаті проведення службового розслідування було встановлено, що зникнення безвісти стрільця - снайпера 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , згідно з вимогами ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» сталася під час проходження служби в Збройних Силах України та пов'язана з виконанням військового обов'язку військової служби в Збройних Силах України, та не пов'язана з вчиненням ними кримінального чи адміністративного правопорушення і не є наслідком вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Зникнення безвісті сталося під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області. (а.с. 24-27)
Згідно витягу з наказу командира В/Ч НОМЕР_1 "Про результати службового розслідування" № 298 від 28 березня 2023 року підтверджено, що зникнення безвісти стрільця - снайпера 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , сталося під час бойових дій, а службове розслідування вважати завершеним. (а.с. 30-31)
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023020190000078 від 07.03.2023 року було внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 115 КК України, з приводу зникнення безвісти ОСОБА_1 .
Статус ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Болган Піщанського району Вінницької області, як «зниклого безвісти» підтверджується витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20251017-3505 від 17.10.2025 (а.с. 161)
Відповідно до відповіді Крижопільського відділу ДРАЦС у Тульчинському районі Вінницької області ЦМУ МЮ (м.Київ) № 99-28.15-35 від 27 березня 2025 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_1 на підставі повідомлення про факт зникення безвісти. (а.с. 33)
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За змістом ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, на всій території України з 24.02.2022 року введено воєнний стан.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого.
Відповідно до п. 1 Розділу І Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5 встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за № 1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за № 1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; г) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Частиною 1 ст. 46 ЦК України визначено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Згідно з ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
За приписами ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Рішення про оголошення фізичної особи померлою приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців.
Особливості цієї категорії справ, є те що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини-матеріально-правовий зв'язок або за відсутності такого зв'язку - дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб'єктивних прав або виконання обов'язків.
Як стверджуюють заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Купрій О.М. необхідність оголошення померлим ОСОБА_1 обумовлена оформленням спадщини.
Як встановлено судом заявник ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_1 та відповідно до ч. 1 статті 1262 ЦК України спадкоємцем другої черги спадкоємців за законом.
Згідно ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Статтею 46 ЦК України передбачено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Відповідно дост. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.
Статтею 48 ЦК України встановлено, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
Пункт 13постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звертає увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.
Суд зазначає, що підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 11 грудня 2024 року по справі №755/11021/22 дійшла висновків, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (частина друга статті 46 ЦК України). З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.
Отже, шестимісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України, належить рахувати з моменту настання події, а не з моменту закінчення дії воєнного стану на території держави.
Тобто, оголошення особи померлою можливе після спливу шести місяців з дня закінчення відповідних воєнних дій (бойових дій), а не воєнного стану.
Подія зникнення безвісти ОСОБА_1 згідно з актом службового розслідування мала місце 01 березня 2023 року, коли під час бою в районі населеного пункту Бахмут Донецької області ОСОБА_1 зник безвісти під час виконання бойового завдання за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі 755/11021/22 наголосила, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другоїстатті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.
Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.
Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що у частині другійстатті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.
Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв'язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об'єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.
Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв'язок з різних причин, пов'язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з'ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом».
Також у цій постанові ВП ВС наголосила на тому, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі Наказ № 309).
На даний час такий Перелік затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376.
Згідно із цим Переліком бойові дії на території н.п. Дубово-Василівка велися з 24.02.2022 року по 21.02.2023 року. Відтак саме з 21.02.2023 року року має обраховуватися початок шестимісячного строку, зазначеного в реченні другому ч. 2 ст. 46 ЦК України, як дата закінчення активних бойових дій на території населеного пункту Дубово-Василівка.
Пункт 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звертає увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.
Суд зазначає, що підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
Обраний заявником спосіб захисту відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній у постанові від 28.02.2024 у справі № 506/358/22 від 13.03.2024 у справі №204/7924/23, де Верховний Суд дійшов висновку про те, що, за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв'язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 177/11/20, від 07.11.2023 у справі № 607/159/23.
У постановах від 26.04.2023 у справі № 337/3725/22, від 29.03.2023 у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.
Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.
Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25.10.2023 справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).
Як встановлено з матеріалів справи, обставиною, яка дає підстави стверджувати, що ОСОБА_1 пропав безвісти за обставин, що загрожували йому смертю або дають підстави припустити його загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом є показання свідків, акт службового розслідування, наказ командира військової частини про результати проведення службового розслідування, згідно яких, встановлено, щозникнення безвісти стрільця - снайпера 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , сталося під час бойових дій.
Заінтересовані особи не поставили під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених заявником у заяві.
Суд вважає, що докази, які долучені до заяви про оголошення фізичної особи померлою, не містять жодних суперечностей щодо обставин зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_1 , та з достатньою вірогідністю підтверджують факт його загибелі під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Бахмут Донецької області.
Разом з тим враховуючи те, що з моменту події 01.03.2023 до моменту звернення до суду з цією заявою минуло більше двох років та від встановлення факту загибелі військовослужбовця під час виконання бойового завдання внаслідок збройної агресії держави-окупанта проти України залежить виникнення та реалізація особистих майнових прав заявника, суд дійшов висновку про достатність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та оголошення ОСОБА_1 померлим від дня його вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України.
Разом з тим, суд роз'яснює, що відповідно до норм ч. 1 ст. 309 ЦПК України, у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи, суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
На підставі наведеного, керуючись статтею 46 ЦК України, статтями 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 305-308, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про оголошення ОСОБА_1 померлим - задовольнити.
Оголосити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с. Болган Піщанського району Вінницької області, РНОКПП НОМЕР_2 , померлим від дня його вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України. Датою смерті ОСОБА_1 вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 , а місцем смерті - н.п. Бухмут Донецької області, Україна.
У порядку ч. 2 ст. 308 ЦПК України, після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою, надіслати рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Сторони по справі:
Заявник - ОСОБА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_9
Заінтересована особа - Крижопільський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), що знаходиться в с-щі Крижопіль Тульчинського району Вінницької області, вул. Соборна, буд. 20, код ЄДРПОУ 21725776
Заінтересована особа - Міністерство оборони України, м.Київ, просп. Повітряних Сил, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022
Заінтересована особа - Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10
Заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_11
Суддя:
Присяжні: