Справа № 141/946/25
Провадження №2-о/141/33/25
про залишення позовної заяви без руху
19 листопада 2025 року с-ще Оратів
Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Слісарчук Олександр Миколайович, розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_2 , про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна,
17.11.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 від 16.11.2025, подана представником заявника адвокатом Маліцьким М.В., заінтересовані особи: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_2 , про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна.
Дослідивши подану заяву від 16.11.2025 про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, та додані до неї матеріали, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
За правилами Цивільного процесуального кодексу України вимоги до заяв про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи визначені у ст. ст. 175, 177, 297 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Також згідно вимог ч. 3 ст. 297 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Натомість, подана заява від 16.11.2025 не відповідає наведеним вище вимогам ч. 3 ст. 175 ЦПК України та ч. 3 ст. 297 ЦПК України, а саме, заява про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна не містить виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно ч. 1 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 83 ЦПК України).
Суд зауважує, що предметом доказування у справах про визнання фізичної особи недієздатною є: наявність хронічного, стійкого психічного розладу; факти, що підтверджують, що громадянин не може розуміти значення своїх дій та керувати ними; причинний зв'язок між психічним розладом і тим, що громадянин не здатний усвідомлювати значення своїх дій керувати ними; досягнення встановленого законом віку громадянином, відносно якого ставиться питання про визначення його недієздатним; інші обставини; висновок судово-психіатричної експертизи; довідки з медичної установи; довідки про постановку на облік у психіатричній установі; виписка з історії хвороби. Усі доводи і докази щодо предмету доказування мають бути викладені заявником у поданій заяві та надані суду.
Зокрема, до матеріалів заяви від 16.11.2025 суду надано лише довідку до акта огляду МСЕК серії № 10 ААА № 320030 від 15.02.2010, зі змісту якої убачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом третьої групи (причина інвалідності - загальне захворювання), інвалідність встановлена безтерміново, а також надано світлокопії із медичної документації.
Натомість, належних доказів, що свідчать про наявність у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психічних захворювань, які діагностовано лікарями та існують станом на дату звернення до суду з даною заявою, а саме: виписки із історії хвороби психіатричних закладів (амбулаторної картки хворого), довідки про знаходження/перебування ОСОБА_2 на обліку у психіатричних лікувальних закладах та/або на «ДО» у лікаря психіатра відповідного закладу охорони здоров'я заявником в обґрунтування своїх вимог суду не надано.
Принагідно суд зазначає, що із наданих світлокопій медичної документації неможливо ідентифікувати особу, стосовно якої було установлено заключні діагнози та якій належить надана суду медична документація.
Також суд звертає увагу заявника та його представника, що відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Заінтересованими особами є особи, які беруть участь у справі та які мають юридичну заінтересованість. Це коло визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права і обов'язки. Участь у справі цих осіб обумовлюється тим, що із визнанням обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників.
Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Але, на відміну від заявника, ці особи самі не звертаються до суду із заявою, а вступають у вже розпочатий процес з власної ініціативи або притягуються до участі у справі судом.
Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв'язку із суб'єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника.
Суд зазначає, що справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката, представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров'я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина перша статті 299 ЦПК України).
Залучення до участі у справі окремого провадження всіх заінтересованих осіб має важливе значення, оскільки допомагає суду уникнути ухвалення незаконного рішення, а також має на меті повно і всебічно дослідити всі обставини справи.
Вирішуючи питання про те, яка саме заінтересована особа повинна бути залучена до участі у справі окремого провадження, крім вказаного вище, слід також враховувати і взаємовідносини із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають визнанню і які можуть вплинути на їх інтереси та (або) обов'язки.
Так, у заяві не викладені обставини щодо складу сім'ї ОСОБА_2 , наявності у неї дітей, чоловіка, інших родичів чи осіб, які можуть здійснювати за нею догляд, можливості здійснення догляду через орган опіки та піклування зокрема і заявником в позасудовому порядку, і чи є в останнього перешкоди в цьому, тобто заява не містить доказів щодо неможливості здійснення іншими родичами постійної сторонньої допомоги, окрім заявника. Заявнику необхідно зазначити інших членів сім'ї ОСОБА_2 (заінтересовані особи) та зазначити адреси проживання вищевказаних осіб; їх телефонні номери, адреси електронної пошти (за наявності), або надати докази відсутності такого кола осіб.
Крім того, фізична особа може бути призначена опікуном (піклувальником) лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві. Особа, яка виявила бажання виконувати обов'язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). До заяви додається медичний висновок про те, що за станом здоров'я заявник може бути опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).
Всупереч вищезазначеним вимогам закону в матеріалах поданої заяви відсутній акт обстеження матеріально-побутових умов проживання, не додано висновок органу опіки та піклування про можливість призначення ОСОБА_1 опікуном над фізичною особою, а також доказів того, що він звертався з приводу цього питання до органу опіки та піклування.
Відповідно до ч. 6 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
В прохальній частині заявником не зазначено строк, на який заявник просить визнати особу недієздатною.
Крім того, для вирішення питання про можливість призначення опікуна заявником не зазначено та не додано до заяви: довідки про стан його здоров'я, довідки про склад сім'ї.
Також, у матеріалах справи відсутня характеристика, видана за місцем проживання ймовірного опікуна.
Крім того, суддя зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, який був затверджений Верховною Радою України, було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Правовий режим воєнного стану неодноразово продовжувався та триває в Україні наразі.
Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022, який був затверджений Верховною Радою України, було оголошено загальну мобілізацію в Україні.
Відповідно до Положення «Про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» затвердженого Постановою КМУ № 154 від 23 лютого 2023 року, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки згідно покладених на них завдань в т. ч. ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Виходячи з віку заявника, правовідносини у цій справі можуть бути пов'язаними з доведенням наявності підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
На думку судді, рішення суду по даній справі може вплинути на виконання ОСОБА_1 покладених на нього військових обов'язків.
Заявнику з урахуванням вищенаведеного у заяві в якості заінтересованої особи слід вказати заінтересованою особою відповідний районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, з зазначенням повного найменування (для юридичних осіб), місцезнаходження (для юридичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, оскільки спірні правовідносини торкаються і його інтересів і без нього справу розглянути не можливо, або надати докази про зарахування заявника на військовий облік чи надати докази відстрочення заявника від призиву за мобілізацією.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно до закону.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено пільгу у вигляді звільнення від сплати судового збору для осіб, які є законними представниками недієздатних осіб з інвалідністю, тобто таких, які вже мають статус опікуна.
Згідно ст. 59 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом.
Отже, законним представником недієздатної особи може бути її опікун.
Враховуючи, що питання щодо визнання заявника ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 є предметом розгляду, тому відсутні підстави вважати заявника законним представником недієздатної особи та, як наслідок, відсутні підстави для застосування до заявника пільги щодо сплати судового збору, встановленої п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону "Про судовий збір".
Отже, беручи до уваги зазначені норми закону та відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн., заявнику за подану до суду в порядку окремого провадження заяву про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна необхідно сплатити судовій збір в розмірі 605,60 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи встановлені фактичні обставини, суд доходить висновку про необхідність залишення заяви від 16.11.2025 без руху та надання заявнику терміну для усунення виявлених судом недоліків.
Для усунення недоліків вказаної заяви заявник має подати до суду в письмовому вигляді заяву про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, в новій редакції з долученням відповідної кількості її примірників для заінтересованих осіб з урахуванням наведених в даній ухвалі суду недоліків щодо її змісту.
Керуючись ст. ст. 177, 185, 294, 297ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_2 , про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, залишити без руху.
Надати заявнику п'ятиденний строк з дня отримання ухвали суду для усунення вказаних в ухвалі суду недоліків.
Роз'яснити заявнику, якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.
Ухвала суду остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Слісарчук