Справа № 136/1647/25
провадження № 2/136/605/25
(заочне)
17 листопада 2025 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Присяжного О.І.,
за участі секретаря судового засідання Мельник В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
Стислий виклад позицій учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі - позивач) звернулося до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, позичальник) обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 03.09.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 77575362. Відповідно до умов п. 1. даного Договору позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.
Відповідно до п. 2 Договору про надання позики: сума позики становить 9 840,00 грн.; процентна ставка (базова, фіксована) становить 1.99 % яка нараховується за кожен день користування Позикою.
Відповідно до Договору позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.
Відповідно до положень Договору цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Відповідно до п. 6.5. ПРАВИЛ НАДАННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ У ПОЗИКУ ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (на умовах повернення позики в кінці строку позики) у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення Позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту Позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування Позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та Процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування Процентів на Позику (або її частину) за понадстрокове користування Позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на Позику за понадстрокове користування.
27.01.2022 було укладено договір № 27/01/2022 відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77575362.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77575362.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 77575362. Заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 77575362 від 03.09.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 33 518,00 грн., з яких:
- заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 9 840,00 грн.;
- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 23 497,92 грн.;
- заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн.;
- заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн.;
- заборгованість за комісіями - 0,00 грн.;
- інфляційні збитки - 157,44 грн.;
- нараховані 3% річних - 22,64 грн.
Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати та витрати на правничу допомогу.
У визначений судом строк відзиву на позов відповідач не подала.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
17.09.2025 Липовецьким районним судом Вінницької області постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, даною ухвалою запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи та докази у строк, встановлений судом.
Відповідач повідомлялася про день та час розгляду справи шляхом направлення ухвали суду та судової повістки за зареєстрованою адресою місця проживання. Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення та відміток відділення Укрпошти від 25.09.2025 та 23.10.2025 судові документи вручено особисто.
Будь-які докази по справі, крім поданих позивачем разом із позовною заявою, від учасників справи на адресу суду не надходили.
Позивач у поданій до суду позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує. Відповідач не з'явилася в судове засідання, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання в установленому законом порядку. Клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляду справи у її відсутність до суду не направила.
Приймаючи до уваги те, що відповідач, будучи належним чином повідомленою повторно не з'явилася в судове засідання без поважних причин, відзиву на позов не подала, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст.ст. 279, 280 ЦПК України, про що було постановлено ухвалу 17.11.2025.
Ураховуючи те, що сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними у справі доказами, встановив, що 03.09.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 77575362 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (далі - Договір № 77575362) (а.с. 7).
Відповідно до умов п. 1. Договору № 77575362 позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.
Згідно п. 2 Договору № 77575362: сума позики становить 9 840,00 грн.; строк позики - 30 днів; процентна ставка (базова, фіксована) - 1,99 % яка нараховується за кожен день користування Позикою.
Відповідно до п. 12. Договору № 77575362 цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Судом встановлено, що договір № 77575362 та додаток № 1 (таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит) до цього договору, підписано відповідачем в електронному вигляді електронним підписом (одноразовим ідентифікатором) «rfpiw2ahKl».
03.09.2021 на платіжну картку № НОМЕР_1 , яка вказана ОСОБА_1 у Договорі № 77575362 та додатку № 1 до нього, було перераховано 9 840 гривень, що підтверджується листом ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000033603/ ТНПП від 12.06.2025 (а.с. 8).
27.01.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 27/01/2022 у відповідності до умов якого, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 135 164 792 грн. 66 коп., а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» зобов'язується здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладених між клієнтом і боржниками (а.с. 27-31).
На підставі Договору факторингу № 17/01/2022, актів приймання передачі Реєстру Боржників від 27.01.2022 (а.с. 37-38), а також реєстру боржників № 1 від 27.01.2022 (а.с. 39-42) ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги за Договором позики № 77575362 укладеного 03.09.2021 з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , сума заборгованості за основним зобов'язанням - 9 840,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами 23 497,92 грн.
10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено Договір відступлення прав вимоги № 10-01/2023 у відповідності до умов якого, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступає шляхом продажу ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього Договору (а.с. 43-48).
На підставі Договору відступлення прав вимоги № 10-01/2023, акту прийому передачі Реєстру Боржників від 10.01.2023 (а.с. 56-57) та реєстру боржників від 10.01.2023 (а.с. 58-62) ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги за Договором позики № 77575362 укладеного 03.09.2021 з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , сума заборгованості за основним зобов'язанням - 9 840,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами 23 497,92 грн.
Частинами першою та третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).
Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, за якою «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Встановлені судом обставини та перевірені зібраними у справі доказами підтверджують, що внаслідок укладення Договору відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики № 77575362 від 03.09.2021, надані на підтвердження вказаних обставин докази відповідають вимогам щодо належності та допустимості, договір є дійсним, а відповідачем вказаних обставин не спростовано та іншого не доведено, як і не надано доказів сплати грошових коштів за кредитним договором первісному кредитору, що не позбавляє її обов'язку погашення заборгованості за взятими на себе зобов'язаннями.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов'язань позичальником.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.
Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 підписала Договір позики № 77575362 від 03.09.2021 та додаток № 1 (таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит) до цього договору, підписано відповідачем в електронному вигляді електронним підписом (одноразовим ідентифікатором) «rfpiw2ahKl», з метою засвідчення дій згідно з договором, відтак було дотримано презумпція правомірності договору, отож права, набуті за ними сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення такого договору підлягають виконанню.
На спростування вказаних обставин відповідачем не було надано жодних доказів, тоді як надані позивачем до позову докази відповідають вимогам щодо їх належності та допустимості.
Згідно з вимогами статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із статтями 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Приписами абзацу другого частин першої статті 1048 ЦК України визначено, що нарахування процентів може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, про що визначено в статті 209 ЦПК України.
Зі статті 213 ЦПК України слідує, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі надані сторонами.
Суд звертає увагу, що відповідач була обізнана з розглядом цивільної справи, повідомлялася в установленому порядку про розгляд, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.
Водночас суд враховує, що якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України саме на неї покладається обов'язок доводити такі заперечення відповідними доказами перед судом, що ним не було зроблено.
Аналізуючи зібрані у справі докази, суд вважає, що вина відповідача щодо порушення умов виконання зобов'язань є доведеною зібраними та дослідженими судом доказами, що додані до матеріалів справи, а тому право кредитора на повернення кредитних коштів є порушеним.
Відповідно до розрахунків наданих позивачем на підтвердження розміру заборгованості відповідача за Договором позики № 77575362 від 03.09.2021 (а.с. 11 - 16) заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» станом на 18.08.2025 становить 33 518,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 9 840,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 23 497,92 грн.; інфляційні збитки за період з 27.01.2022 по 23.02.2022- 157,44 грн.; нараховані 3% річних за період з 27.01.2022 по 23.02.2022 - 22,64 грн.
Ураховуючи, що фактично отримані та використані ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку не повернуті, зважаючи на вимоги частини другої статті 530 ЦК України (за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав), беручи до уваги, що договір є дійсним, відповідач користувалася кредитними коштами, а також за обставин встановлених вище судом, що підтверджують набуття прав вимоги позивачем за вказаним кредитним договором до відповідача, суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог в частині стягнення заборгованості за основною сумою Договору позики № 77575362 від 03.09.2021 у заявленому позивачем розмірі - 9 840 (дев'ять тисяч вісімсот сорок) гривень 00 коп.
Що стосується стягнення із відповідача відсотків за Договором позики № 77575362 від 03.09.2021, то судом звертається увагу на наступне.
Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такі висновки сформульовані Верховним Судом, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 19 травня 2020 року у справі №910/23028/17 та постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №361/4563/16-ц, від 15 липня 2020 року у справі № 176/3645/14-ц.
Судом встановлено, що згідно умов п. 2.2. Договору позики № 77575362 від 03.09.2021 строк Позики (строк Договору) - 30 днів. Процентна ставка (базова) - 1,99 % (фіксована) в день (п. 2.3. Договору позики № 77575362 від 03.09.2021). При цьому умови пролонгації строку позики (шляхом укладення додаткових угод чи автоматичної) Договором позики №77575362 від 03.09.2021 не передбачені.
На думку суду, оскільки строк користування сумою позики чітко окреслений умовами Договору позики № 77575362 від 03.09.2021, відтак відсотки повинні бути нараховані виключно за передбачений строк Позики (строк Договору), тобто 9 840,00 грн.*1,99% * 30 днів, що становить 5 874 (п'ять тисяч вісімсот сімдесят чотири тисячі) грн. 60 коп.
Окрім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому судом враховується, що відповідно до п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем), а отже законодавством не обмежене право кредитодавця (позикодавця) у нарахуванні неустойки (штрафу, пені) до 24.02.2022.
Враховуючи, що позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України інфляційних збитків у розмірі 157,44 грн. та 3% річних у розмірі 22,64 грн., які нараховані за період з 27.01.2022 по 23.02.2022, суд вважає такі вимоги правомірними, а тому вони підлягають задоволенню.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 15 894 (п'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто чотири) гривні 68 коп.
За таких обставин, суд задовольняє позов частково.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції № 0549690006 від 27.08.2025 в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. (а.с. 1), який відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (15 894,68 грн. з 33 518,00 грн., що становить - 47,42%), а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 148 (одна тисяча сто сорок вісім) гривень 70 коп. (2 422,40 грн. * 47,42% задоволених позовних вимог).
Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено, що 01.07.2024 було укладено Договір про надання правової допомоги №01-07/2024 між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (а.с. 70-74), відповідно до п. 2.1. якого адвокатське об'єднання, на підставі звернення клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов'язання з надання правової допомоги.
Відповідно до п.4.1. Договору про надання правової допомоги № 01-07/2024, вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до цього Договору форма заявки визначена у Додатку № 1 до Договору.
Згідно із заявкою на надання юридичної допомоги № 1079 від 01.07.2025 (а.с. 75) та витягу з акту № 12 про надання юридичної допомоги від 31.07.2025 (а.с. 76) адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» надано ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» правових послуг по справі відповідача Вікнянська К.П. (РНОКПП НОМЕР_2 ) договір № 77575362 на 13 000 грн.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
В додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023, справа № 755/2587/17, зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин, суд вважає неспівмірною заявлену вартість послуг за підготовку позовної заяви, збирання доказів, підготовку та подання заяв, скарг, клопотань, чи інших процесуальних документів в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, враховуючи категорію та складність даної справи, яка відноситься до малозначних справ та є типовою для фактора, не потребує вивчення значного обсягу доказів та правових позицій судів щодо такої категорії справ, суд вважає завищеним заявлений розмір вартості вказаної послуги.
У зв'язку з вищенаведеним та враховуючи суму, яка підлягає стягненню з відповідача, тобто ціну позову, а також складність справи та її значення для сторін, кількості судових засідань, усталеної практики з вирішення кредитних спорів, відсутність відомостей про фінансовий стан обох сторін суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу у разі задоволення позову становлять 5 000,00 грн.
Враховуючи те, що позов задоволено частково, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до вимог частини другої статті 141 ЦПК України мають бути стягнуті витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 2 371 (дві тисячі триста сімдесят одна) гривня 00 коп. (5 000 грн.* 47,42% задоволених позовних вимог).
Керуючись ст.ст. 2, 11, 13, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 280-289 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договором позики № 77575362 від 03.09.2021 у розмірі 15 894 (п'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто чотири) гривні 68 коп.
У решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір у сумі 1 148 (одна тисяча сто сорок вісім) гривень 70 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 371 (дві тисячі триста сімдесят одна) гривня 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, ЄДРПОУ: 44276926);
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Повний текст рішення складено та підписано 19.11.2025.
Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ