Справа № 136/1693/25
провадження №3/136/588/25
19 листопада 2025 року м. Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Шпортун С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності останній раз 31.07.2025 постановою Липовецького районного суду Вінницької області за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, якою накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, з оплатним вилученням транспортного засобу,
за ч.5 ст. 126 КУпАП,
28.08.2025 о 09 год. 04 хв. по вул. Героїв Майдану, в м. Липовець, Вінницького р-ну, Вінницької області, гр. ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21013, д.н.з. НОМЕР_2 , немаючи права на керування такими транспортирними засобами.
Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1а ПДР, за що передбачена відповідальність ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки він повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся своєчасно належним чином про час та місце розгляду справ. Крім того, на офіційному сайті суду в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду було зазначено дату, час та місце розгляду справи. При цьому він клопотання про відкладення судових засідань не подано, причини неявки не повідомлені.
Відповідно до ч.1 ст.268 КупАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_1 належно сповіщався про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не подавав письмових заперечень проти протоколу, пояснень та доказів, до суду не з'явився, його поведінка свідчить про не бажання брати участь у розгляді справи.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, встановив, що на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 126 ч.5 КУпАП, надано наступні докази, які безпосередньо досліджені судом, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №650439, відповідно до якого зазначено суть правопорушення вчиненого ОСОБА_1 , про що зазначено вище;
- постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього рух, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 263446, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121, ч.2 ст. 122, ч.1 ст.126, ст.125 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.;
- постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього рух, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3147634, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн.;
- довідка ВП №4 Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області, з якої встановлено, що ОСОБА_1 14.10.2024 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП, у зв'язку із чим на нього накладено стягнення у виді штрафу 40800 грн.; 10.04.2025 та 12.04.2025 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП, у зв'язку із чим накладено стягнення у виді штрафу 40800 грн.; 11.05.2025, 19.05.2025, 22.05.2025, 28.05.2025 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП, у зв'язку із чим накладено стягнення у виді штрафу 40800 грн., позбавлення права керування ТЗ на 5 років з оплатним вилученням ТЗ. Також 106.07.2025 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП, у зв'язку із чим накладено стягнення у виді штрафу 40800 грн., позбавлення права керування ТЗ на 5 років з оплатним вилученням ТЗ. Інформація про наявність транспортного засобу відсутня. Посвідчення водія не отримував.
- відеозапис з нагрудної камери працівника поліції на якому зафіксовано обставини вчинення даного правопорушення.
Вказані документи, в силу ст. 251 КУпАП, є доказами в справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.5 ст. 126 КУпАП, відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.2 ст.126 КУпАП відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно пп. «а» п. 2.1. ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до п. 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою КМУ від 08.05.1993 № 340 (в редакції постанови КМУ від 20.05.2009 № 511), особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно із ч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.
Із матеріалів доданих до справи судом встановлено, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2, 4 ст.126 КУпАП та піддавався стягненню.
Враховуючи приписи КУпАП, факт вчинення правопорушення повторно пов'язують з фактом накладення на особу адміністративного стягнення (особа вважається підданою адміністративному стягненню). Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню (ст. 39 КУпАП).
Питання визначення повторності, як невід'ємної частини складу правопорушення, чітко та повно врегульовані спеціальним нормативним актом вузької дії, а саме Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року.
Відповідно п. 3 розділу І цієї Інструкції повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП).
Таким чином, ОСОБА_1 повторно протягом одного року вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Отже, дії ОСОБА_1 за вищевказаним фактом охоплюються складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до переконання в тому, що ОСОБА_1 винний у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Судом враховано, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі (рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2007 року справа «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства»).
Враховуючи характер скоєного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, забезпечуючи при цьому належну рівновагу, тобто пропорційність між метою судового рішення та його негативними наслідками для прав, свобод та інтересів осіб, суд прийшов до переконання за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк сім років без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки як було встановлено із відповіді ВРУП ГУНП у Вінницькій області інформація про наявність у ОСОБА_1 транспортних засобів відсутня.
Суд прийшов до висновку, що у даній справі вищевказане стягнення є необхідним та достатнім для виправлення особи та запобіганню вчинення інших правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 401 КУпАП і п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 1, 9, 23, 27, 30, 33-35, ч. 1 ст. 401, ч. 5 ст. 126, 221, 251, 283-285, 287-289, 294 КУпАП, суд,
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП, та стягнути з нього штраф в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 (сім) років.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 3001, 3002 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що відповідно до положень статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.
Суддя Світлана ШПОРТУН