Справа № 135/1126/25
Провадження № 2/135/519/25
іменем України
(заочне)
18.11.2025 м. Ладижин Вінницька область
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Кривешко І.В.,
за участі секретаря судових засідань: Сяби А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ладижин Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 77424936 від 02.10.2021 у розмірі 15246,73 грн, понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати за надання правничої допомоги в розмірі 9 000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.10.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір №77424936, у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
22.02.2022 було укладено договір № 22/02/2022 відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №77424936.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №77424936.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 77424936 від 02.10.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 15246,73 грн., з яких: 4500 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням; 10746 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 0,73 грн. - нараховані 3% річних.
Заборгованість за договором відповідачем не погашаються, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 77424936 від 02.10.2021 в розмірі 15246,73 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору та понесених витрат на правову допомогу.
Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 01.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомлення (викликом) сторін, з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив та призначене судове засідання.
У судове засідання 18.11.2025 представник позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, не з'явився. В матеріалах справи міститься клопотання позивача про розгляд справи без участі представника позивача, не заперечують щодо заочного розгляду справи.
У судове засідання 18.11.2025 відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, не з'явився без повідомлення про причини неявки. Правом подання відзиву відповідач не скористався. Заяви чи клопотання на день розгляду справи від відповідача до суду не надходили.
Також, у матеріалах справи міститься конверт, адресований відповідачу на його адресу, зазначену у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 , який повернувся до суду із відміткою поштової служби: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, провадження 61-185св23.
Ураховуючи наявність усіх умов, визначених ст. 280 ЦПК України, суд прийшов до переконання про можливість здійснення заочного розгляду даної справи та ухвалення за наслідками її розгляду заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 02.10.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 77424936, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 4500 грн, строк кредиту 30 днів; дата повернення кредиту: 01.11.2021; дата надання кредиту 02.10.2021; процентна ставка (базова) 1,99% фіксована в день.(а.с.24).
Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно ЗУ «Про електронну комерцію».
Договір позики та Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит підписані одноразовим ідентифікатором - na0w0L8MAz (а.с. 24, 25).
Згідно довідки ТОВ ФК « Фінекспрес» № КД-000033961/ТНПП від 14.06.2025, проведено операцію номер:f0e8efae-55a9-426f-ab35-7490d4f21c9f; сума: 4500 грн.; отримувач Шишкін Павло - ЕПЗ номер НОМЕР_1 (а.с. 68).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 77424936 від 02.10.2021, виданою ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість на суму 15246грн, яка складається з: 4500,00 грн - суми заборгованості за основною сумою боргу; 10746 грн - суми заборгованості за відсотками.(а.с.69-70).
22.02.2022 було укладено договір № 22/02/2022 відповідно до якого «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77424936
Відповідно до Реєстру боржників № 1 (Додаток №3 до Договору факторингу № 22/02/2022 від 22.02.2022) ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 15246,00 грн, яка складається з: 4500,00 грн - суми заборгованості за основною сумою боргу; 10746,00 грн - суми заборгованості за відсотками (а.с. 23).
Пунктом 2.3. договору факторингу передбачено, з дати відступлення Прав Вимоги Фактор має право здійснювати нарахування стягнення процентів(в тому числі за користування коштами до моменту переходу прав за цим договором, якщо вони не були нараховані Клієнтом) за Договорами позики умови дотримання вимог вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення Боржниками грошових зобов'язань, нарахування будб- яких платежів і комісій, а також право вимагати у Боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов'язань, відповідно до законодавства та умов Договорів позики.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 77424936 від10.01.2023, виданою ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (а.с.6), за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість на суму 15246,73 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням - 4500 грн, суми заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги - 10746 грн., 3% річних - 0,73 грн..
10.01.2023 укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77424936 від 02.10.2021.
Відповідно до Реєстру боржників (Додаток №3 до Договору факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023) ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 15246,73 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням - 4500 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 10746 грн., відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно ст. 625 ЦК України - 0,73грн. (а.с.44).
Відповідно до частин першої-другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626,628 ЦК України,договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У частині першій статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частинами першою та другою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У частині другій статті 1054 ЦК України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 (справа №2-383/2010) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У Законі України «Про електронну комерцію» визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин сьомої-дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
У статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Аналіз указаних норм свідчить, що частина перша статті 514 ЦК України регулює відносини між первісним кредитором та новим кредитором. Дійсність вимоги (суб'єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення. У разі, зокрема, коли право вимоги не виникло (наприклад у разі нікчемності чи недійсності договору) або яке припинене до моменту відступлення (зокрема, внаслідок платежу чи зарахування) чи існують законодавчі заборони (або обмеження), то така вимога не переходить від первісного до нового кредитора. Тобто відступлення права вимоги (цесія) в такому випадку не має розпорядчого ефекту. Проте це не зумовлює недійсність договору між первісним кредитором та новим кредитором, тому що правовим наслідком відсутності критеріїв дійсності права вимоги є цивільно-правова відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором.
Відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Отже, матеріалами справи належним чином доведено факт укладення відповідачем кредитного договору та отримання ним кредитних коштів, підтверджено матеріалами справи.
Одночасно з цим, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, позивач просить крім суми заборгованості за основаною сумою боргу, стягнути заборгованість за відсотками в розмірі 10746,73 грн.
Вирішуючи по суті позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками суд враховує, що відповідно до усталеної судової практики припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання
Вказаних вище висновків Верховний Суд дійшов у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/1, від 04.02.2020 у справі №912/1120/16, від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц, від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.
Таким чином, не підлягають стягненню проценти за користування кредитом, нарахованими поза межами строку кредитування.
Як вбачається з наданого позивачем Договору № 77424936 від 02.10.2021, позика надана на строк 30 днів починаючи з 02.10.2021 по 01.11.2021.
Отже, позивач, відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами за договором № 77424936 від 02.10.2021 у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто за період з 02.10.2021 (дата укладання договору) до 01.11.2021 (останній день повернення позики).
Враховуючи викладене та виходячи із договору, заборгованість за відсотками за користування позикою відповідачу нарахована поза строком договору позики.
Отже, заборгованість за відсотками за договором № 77424936 від 02.10.2021повинна складати 2686,5 грн (4500х1,99%х30) за період з 02.10.2021 по 01.11.2021, як це передбачено умовами укладеного договору позики.
Що стосується заборгованість за нарахованою сумою 3% річних в розмірі 0,73 грн, суд зазначає наступне.
Позивачем розрахунок нарахування кредитором 3% річних за кредитним договором №77424936 від 02.10.2021, суду не наданий.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, суд вважає недоведеними та безпідставними вимоги позивача щодо відповідача в частині стягнення 3% річних в розмірі 0,73 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКС ЦЕНТР» про стягнення заборгованості підлягають задоволенню частково в розмірі 7186,5 грн, в тому числі: 4500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2686,5 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Також, згідно з положеннями ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
У відповідності до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України) та витрат, пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (п.4 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
Аналізуючи викладені вище норми права, слід зазначити, що підставою для відшкодування відповідних судових витрат - в даному випадку, витрат на професійну правничу допомогу - є детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також відповідні докази на підтвердження таких витрат. Дані розрахунки повинні бути надані суду до закінчення судових дебатів. За відсутністю таких доказів, сторона має право подати їх до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення, за умови наявності відповідної заяви, яка зроблена стороною до закінчення судових дебатів.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат за заявленими позовними вимогами в частині відшкодування витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступних висновків.
Так, з матеріалів позовної заяви вбачається, що між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» укладено Договір №01-07/2024 від 01.07.2024 про надання правової допомоги, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.54-56).
Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4).
Позивачем на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу надано наступні документи: Договір 01-07/2024 від 01.07.2024 про надання правової допомоги; витяг з акту №11 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025.
Вищенаведені документи судом можуть бути оцінені як належні та достатні у розумінні положень ст.ст.77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» задоволені частково, розмір витрат на правничу допомогу адвоката підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам в сумі 4246,6 грн (9000 грн. х 47,14%).
На підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених позовних вимог (розмір заявлених позовних вимог 15246,73 грн (100%), розмір задоволених позовних вимог 7186,5 грн (47,14%) розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 1141,92 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором № 77424936 від 02.10.2021 в розмірі 7186 (сім тисяч сто вісімдесят шість) гривень 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір в сумі 1141(одна тисяча сто сорок одна) гривня 92 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати на правову допомогу в сумі 4246 (чотири тисячі двісті сорок шість) гривень 60 копійок
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Ладижинським міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, оф.306);
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Кривешко Ірина Володимирівна