2/134/413/2025
Справа № 134/971/25
Іменем України
07 листопада 2025 року Крижопільський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого-судді: Зарічанського В.Г.
з участю секретаря: Томашенко О.М. представника позивача: Литвиненко А.В.
представника відповідача: Мишковської Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 413742055 від 10.06.2021 у розмірі 86108,00 грн., з яких 22000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 64108,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, а також судові витрати. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є новим кредитором за кредитним договором №413742055 від 10.06.2021, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , за яким у відповідача виникла заборгованість. Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 20 червня 2025 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі. Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 20 червня 2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ «Універсал Банк». 17.09.2025 представником відповідача були надіслані письмові заяви, де представник відповідача зазначає, що позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 86108 гривень, з яких 22000 гривень заборгованість за тілом кредиту, 64108 гривень заборгованість за відсотками (37290,00 грн. за період з 10.06.2021 року по 14.09.2021 року, 26818,00 грн. заборгованість по відсоткам за період часу з 15.09.2021 року по 30.05.2023 року. З тексту укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем договору вбачається, що строк кредитування був погоджений сторонами та становив 30 днів. Відповідно до п. 1.7. договору кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором. Згідно відповіді АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» Відповідачу були перераховані кредитні кошти в сумі 22000,00 грн 10.06.2021 року, тобто в день укладення договору, а зобов'язання з повернення цих коштів обмежено строком до 09.07.2021 року. Пунктом 1.8 договору визначено, що встановлений п. 1.7 договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів. П. 1.9.1 договору передбачено обов'язок зі сплати процентів на період строку, визначеного п. 1.7 договору (30 днів з моменту надання кредиту), виходячи зі ставки 186,15 процентів річних, що становить 0,51 процентів від суми кредиту за кожен день користування ним. Тобто протягом 30 днів дисконтного періоду відповідач мав сплатити відсотки в загальній сумі 3366,00 грн. (0,51% від 22000 гривень х 30 днів). З наданого позивачем розрахунку вбачається, що 10.07.2021 року Відповідачем сплачено 3366,00 гривень, тобто строк дисконтного періоду продовжився ще на 30 днів. В свою чергу, 10.08.2021 Відповідачем не було своєчасно сплачено нараховані проценти. Отже, в цьому випадку мають бути застосовані положення п. 1.9.3 договору, відповідно до якого, якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,5 процентів річних, що становить 1,7 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Отже, оскільки Відповідачем не сплачені усі фактично нараховані відсотки протягом дисконтного періоду, адже не було своєчасно сплачено нараховані проценти, тож в цьому випадку сума заборгованості по відсоткам складає 19074,00 гривень станом на 10.08.2021 року (1,7% від 22000,00 грн. х 60 днів - 3366,00 грн.). Виходячи з доданих до позовної заяви доказів, право вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ЕЙС», на підставі договорів факторингу, які були укладені 28.11.2018, 05.08.2020. та 29.05.2025 та на підставі додаткових угод продовжено строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018. Разом з тим, кредитний договір між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем укладений 10.06.2021, тобто майже через 3 роки після укладення 28.11.2018 первісного договору факторингу між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога». Право вимоги до Відповідача вказано лише у реєстрі прав вимоги № 151 від 14.09.2021 і не існувало на момент укладення договору факторингу від 28 листопада 2018 року. Вимога на момент укладення договору мала бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» щодо Відповідача на момент укладення договору факторингу від 28 листопада 2018 року не було, та сторони не могли передбачити, що 10.06.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» буде укладено договір з відповідачем. 29.05.2025 на підставі договору факторингу Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Онлайн фінанс» передало фактору Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЙС» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Однак право вимоги за кредитним договором з відповідачем в даний пакет не могло входити. Отже, на момент укладення Договору факторингу, за яким відступлено права вимоги від 28 листопада 2018 року, боргові зобов'язання Відповідача за Кредитним договором № 413742055 від 10.06.2021 ще не існували, відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором. Оскільки на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником, то у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року. Крім того, на час укладення такого Договору сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину, оскільки предмет не індивідуалізовано належним чином. Таким чином ТОВ «ФК «ЕЙС» не довело факту набуття права грошової вимоги за зобов'язаннями Відповідача за кредитним договором № 413742055 від 10.06.2021, укладеним з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення. Доводи про те, що редакція договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, на підставі якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було передано ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до Відповідача з урахуванням дат додаткових угод, тобто після виникнення заборгованості, то ці доводи не мають прийматись до уваги, оскільки додатковими угодами лише продовжено строк дії договору факторингу, який укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс». При цьому, обсяг прав та обов'язків сторін по договору факторингу від 28.11.2018 додатковою угодою не змінений, по своїй суті вона не є новим договором факторингу і не свідчить жодним чином про перехід до ТОВ «Таліон Плюс» від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до відповідача. Враховуючи, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача на першому етапі від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передачу вказаного права вимоги до останнього кредитора ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС». Також, заперечують щодо заявленої позивачем суми витрат на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн. Вважають, що розмір правової допомоги зазначений в позовній заяві, є завищеним та має неспівмірний розмір з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Отже, у позові слід відмовити. 19 вересня 2025 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення представника позивача, де зазначено, що Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано розрахунки заборгованості створені та підписані електронними підписами ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс». Наступними Факторами - жодних нарахувань не здійснювалось. Дані документи є належними, повними та вичерпними доказами заборгованості, оскільки вони охоплюють всі необхідні обчислення сум, які стягуються. Зокрема, містять таблиці з даними та обчисленнями, з яких можна зрозуміти яким чином отримано результат відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України. Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що алгоритм нарахування такої заборгованості погоджений кредитним Договором № 413742055 від 10.06.2021. Відповідно до п. 1.1. За цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 22000 грн 00 коп. (двадцять дві тисячі грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - «Правила»). Згідно з п. 1.7., Кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі - «Дисконтний період»). У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору, строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором. Відповідно до п. 1.15. Продовження строку Дисконтного періоду та настання відкладальних обставин, що мають наслідком продовження строку надання Кредиту, застосування Базової процентної ставки та нарахування процентів за ставкою, що застосовується після закінчення Дисконтного періоду, не є зміною істотних умов цього Договору та не потребує змін цього Договору та укладення додаткових угод до нього. Усі істотні умови Сторінка 5 із 8 Договору, в тому числі порядок продовження строку дії Договору, розмір процентних ставок та порядок їх застосування, погоджені Сторонами під час укладення цього Договору. Відповідно до п. 1.9.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 186,15 (сто вісімдесят шість цілих п'ятнадцять сотих) процентів річних, що становить 0,51 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним; Нарахування відсотків відбувалось за наступним чиним: · 22 000,00*0,51% = 112,20 грн. - здійснювалось нарахування процентів від 10.06.2021 - 10.07.2021 (що вбачається з розрахунку заборгованості підготовленого ТОВ"МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА". 10.07.2021 - Відповідач відповідно з Графіком платежів до Крединтого договору вніс суму в розмірі - 3 366,00 грн., чим погасив проценти за користування кредитними коштами в сумі - 1 275,00 грн. Відповідно до п. 1.9.2., за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 371,88 (триста сімдесят одна цілих вісімдесят вісім сотих) процентів річних, що становить 1,02 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті. Нарахування відсотків відбувалось за наступним чиним: · 22 000,00*1,02% = 224,40 грн. - здійснювалось нарахування процентів від 11.07.2021 - 09.08.2021 (що вбачається з розрахунку заборгованості підготовленого ТОВ"МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА"). Згідно з п. 1.12. Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання Позичальником нових Траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах. Відповідно до п. 1.12.1. зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду; Згідно 1.12.2., з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев'ять цілих п'ять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним; Нарахування відсотків відбувалось за наступним чиним: 22 000,00*2,30% = 506,00 грн. - здійснювалось нарахування процентів від 14.08.2021 - 14.09.2021 (що вбачається з розрахунку заборгованості підготовленого ТОВ"МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА"). ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 . Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 151 від 14.09.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 59 290,00 грн. Подальше нарахування за кредитним договором відображено у розрахунку заборгованості, підготовленому ТОВ «Таліон Плюс» (додаток до позовної заяви). Нарахування відсотків відбувалось за наступним чиним: · 22 000,00*2,30% = 506,00 грн. - здійснювалось нарахування процентів від 15.09.2021 - 06.11.2021 (що вбачається з розрахунку заборгованості підготовленого ТОВ"МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА"). Згідно з п. 4.3. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п.1.12.2. Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. За весь період перебування права вимоги за вищезазначеними договорами, Позивач не здійснив жодних додаткових нарахувань і не застосував жодних штрафних санкцій до боржника, позовні вимоги щодо стягнення неустойки (штрафу/пені) відсутні. Отже, у підсумку загальна сума заборгованості Відповідача за Кредитним договором №413742055 від 10.06.2021 року на момент подачі позовної заяви становить 86108,00 грн. Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила задовольнити. Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог. Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Судом встановлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини. Відповідно до ст.ст.1054,1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі. Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. 10.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 413742055, який був підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором MNV2Z9C3. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). 28.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (з додатковими угодами), відповідно до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором № 413742055 від 10.06.2021. 05.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором № 413742055 від 10.06.2021. 29.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» було укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором № 413742055 від 10.06.2021. ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 86108,00 грн., з яких: 22000,00 грн. сума заборгованості по тілу кредиту; 64108,00 грн. сума заборгованості по несплаченим відсоткам. Вказаний розмір заборгованості підтверджується відповідним розрахунком заборгованості, проведеним ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Проте відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі не виконав, не сплачував в повній мірі кошти на погашення тіла кредиту і відсотки за користування кредитом згідно кредитного договору. Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Закон України «Про електронну комерцію» (далі Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону). Статтею 12 Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Норми статті 11 Закону відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікаторце алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункти 6, 12 частини першої статті 3 Закону). З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між сторонами не було б укладено. Як видно з матеріалів справи договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Зі змісту договору встановлено, що MNV2Z9С3 при його оформленні зазначив свої персональні дані, зокрема ідентифікаційний номер платника податків, паспортні дані, місце проживання, електронну адресу. Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті позикодавця подала заявку на отримання грошових кошті в кредит за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого позикодавець надіслав ОСОБА_1 за допомогою засобів зв'язку одноразовий ідентифікатор, який заявник використала для підтвердження підписання кредитного договору. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі ОСОБА_1 , для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, то кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним (що відповідає належному виконанню відповідно до ст. 516ЦК України). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом. Встановлено, що ТОВ «ФК «ЕЙС» має право вимоги до ОСОБА_1 на підставі укладеного Договору факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025. Однак, суд не погоджується з розрахунком заборгованості наданого як позивачем, так і відповідачем, оскільки вони частково суперечать матеріалам справи, а тому судом проведено власні розрахунки виходячи з наступного. Відповідачем отримано кредит в розмірі 22000 грн. 10.06.2021. Строк дії договору 90 днів після закінчення дисконтного періоду. Протягом перших 30 днів користування кредитом відповідач мав сплачувати відсотки за дисконтною процентною ставкою - 0,51 % або 112.2 грн. за кожен день користування кредитом, що відповідає п.1.9.1 Договору, тобто за 30 днів мав сплатити 3366 грн. за відсотками, що ним було і зроблено 10.07.2021, тобто за даний час заборгованість перед позивачем у відповідача за відсотками відсутня. Протягом періоду з 11.07.2021 по 09.08.2021 відповідач мав сплачувати відсотки за індивідуальною процентною ставкою - 1,02 % або 224.4 грн. за кожен день користування кредитом, що відповідає п.1.9.2 Договору, тобто за 30 днів мав сплатити 6732 грн., за даний час у відповідача наявна заборгованість по сплаті відсотків у розмірі 6732 грн. Протягом останнього 60 -ти денного періоду дії договору відповідач мав сплачувати відсотки за базовою процентною ставкою - 1,7 % або 374 грн. за кожен день користування кредитом, що відповідає п.1.9.3 Договору, тобто за 60 днів мав сплатити 22440 грн., за даний час у відповідача наявна заборгованість по сплаті відсотків у розмірі 22440 грн. Посилання позивача про стягнення процентів після закінчення строку дії Договору в розумінні ст.625 ЦК України не заслуговують на увагу, оскільки не доведені розрахунками позивача, а тому в цій частині позову слід відмовити. Суд вважає, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 51172грн., яка складається з 22000 грн. основного тіла кредиту та 29172 грн. заборгованості за відсотками. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено частково, судові витрати стягуються пропорціно до задоволених позовних вимог, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у розмірі 1439, 15 грн. Щодо витрат на професійну правничу допомогу. Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 7000 грн. На підтвердження понесених витрат позивачем надано Договір №29/05/25-01 про надання правничої допомоги від 29.05.2025, укладений між ТОВ «Ейс» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери»; Додаткову угоду до нього №25770504761 від 29.05.2025 та Акт прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025. Зокрема, згідно акту прийому-передачі наданих послуг, перелік таких становить: складання позовної заяви - 5000 грн. (2 год.), вивчення матеріалів справи - 1000 грн. (2 год.), підготовка адвокатського запиту - 500 грн. (1 год.), підготовка клопотання про витребування інформації - 500 грн. (1 год.). Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правову допомогу. Відповідно до ч. 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно частини четвертої цієї ж статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Таким чином, аналізуючи докази, надані стороною позивача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, об'єм та складність справи, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їхньої вартості, суд дійшов висновку, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. . Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язанні із розглядом справи у разі часткового задоволення позову- на обидві сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, то з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати понесені на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 4159, 40 грн. Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України,суд
Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором №413742055 від 10.06.2021 у розмірі 51172 (п'ятдесят одну тисячу сто сімдесят дві) гривні. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956) судові витрати пов'язані з розглядом справи, а саме: 1439 (одну тисячу чотириста тридцять дев'ять) гривень 15 копійок та 4159 (чотири тисяч сто п'ятдесят дев'ять) гривень 40 копійок витрат на професійну правничу допомогу. Рішення суду може бути оскаржено, шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасники справи: Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ: 42986956, адреса: м. Київ, вул. Харківське шосе,буд.19, офіс 2005. Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Повний текст рішення суду виготовлений 11 листопада 2025 року.
Суддя: