79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
17.11.2025 Справа № 914/2851/25
За позовною заявою: Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель», м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайнеріс ЛВ», м.Львів
про стягнення 944718,00 грн за контрактом на постачання товарів оборонного призначення №24-652-VDK-25 від 20.06.2025
Суддя Ділай У.І.
Без участі представників сторін
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2025 справу №914/2851/25 розподілено судді У.І.Ділай.
Ухвалою від 17.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без участі представників сторін.
02.10.2025 від відповідача до суду надійшов відзив.
Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України - суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Строк вирішення спору завершився 17.11.2025. Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у спрощеному позовному провадженні.
В процесі розгляду матеріалів справи суд
встановив:
20.06.2025 між Державним підприємством Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (далі - позивач, замовник, ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель») та ТОВ «Дайнеріс ЛВ» (далі - виконавець, відповідач) було укладено державний контракт № 24-652-VDK-25 на постачання товарів оборонного призначення, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язався поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства України, умов і вимог цього Контракту товари для потреб безпеки і оборони, найменування, кількість, вартість (ціна) та строки поставки яких зазначені у цьому контракті та в специфікації товарів оборонного призначення (додаток 1 до контракту), для подальшого використання Збройними Силами України, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар в строки та на умовах, визначених цим контрактом.
Загальна вартість (ціна) товару за контрактом становить 8 287 000 гривень 00 копійок (п. 2.2 Контракту).
Згідно з п. 4.1 контракту виконавець зобов'язаний поставити товар згідно з умовами цього контракту не пізніше строку, визначеному в специфікації.
Сторони визначили у додатку 1 до контракту строк поставки 100 комплектів товару - до 21.07.2025.
У зв'язку із непоставкою Товару, 31.07.2025 позивач звертався до відповідача з претензією про сплату суми коштів нарахованих за неналежне виконання зобов'язань за контрактом, яка залишена останнім без задоволення.
У подальшому, агенцією направлено повідомлення про розірвання контракту від 28.08.2025 № 22-15312, в односторонньому порядку відповідно до п. 12.1. контракту з 04.09.2025.
Спір виник внаслідок того, що відповідач не поставив товар у визначений контрактом строк. Відтак, ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» подало позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача 364 628,00 грн пені за період з 22.07.2025 по 03.09.2025, 580 090,00 грн штрафу 7% штрафу.
Відповідач заперечив проти позову, зазначивши таке.
З метою виконання умов Контракту, Відповідач звернувся до свого бізнес-партнера Departament Uzbrojenia Sp. Z o.o (Польща), з яким було укладено конракт купівлі - продажу № PL/UA/05-25 від 06.05.2025 (копія контракту додається) щодо поставки на адресу Відповідача, серед іншого, безпілотних авіаційних комплексів DJI Mavic 3 Pro у кількості 100 комплектів.
Departament Uzbrojenia Sp. Z o.o (Польща), в свою чергу, звернулось до компанії IBETTECH CO., LIMITED, Hong Kong, China з аналогічним замовленням. IBETTECH CO., LIMITED, Hong Kong, China здійснило замовлення вказаного Товару у єдиного виробника SZ DJI TECHNOLOGY CO., LTD. (DAJIANG INNOVATION TECHNOLOGY CO.) (Китайська Народна Республіка).
Умови угод по всьому ланцюгу постачання були визначені та обраховані таким чином, щоб весь об'єм Товару, який підлягав поставці в рамках Державного контракту №24-652-VDK-25 від 20.06.2025, мав надійти на територію України та бути переданим ТОВ «ДАЙНЕРІС ЛВ» в період з 08.07.2025 по 10.07.2025.
Однак, через дію уряду Китайської народної республіки, яка виразилась у запровадженні експортних обмежень, ними зокрема, а також стрімкий дефіцит Товару внаслідок різкого зростання попиту з боку росіїї, своєчасно відправити товар в Польщу, а потім і в Україну не вдалося за можливе.
24.06.2025, Departament Uzbrojenia Sp. Z o.o (Польща) листом повідомило Відповідача про зміну умов доставки Товарів за Контрактом PL/UA/05-2025 від 06.05.2025 в односторонньому порядку, а саме:
- вартість одиниці БпАК DJI Mavic 3 Pro підвищено на 8% від вартості, попередньо узгодженої з ТОВ «ДАЙНЕРІС ЛВ»;
- строк поставки партії БпАК DJI Mavic 3 Pro збільшено до 10.08.2025.
10.07.2025, як тільки відповідач дізнався про обставини які склались і розуміючи, що він не зможе поставити товар позивачу у встановлені контрактом строки, відповідач скерував на адресу позивача лист, в якому детально виклав обставини ситуації, яка склалась. У своєму листі відповідач пропонував внести зміни до контракту, а саме продовжити строк поставки та збільшення ціни договору, шляхом укладення додаткової угоди, посилаючись на пункт 13.11. контракту, оскільки вказаним пунктом контракту врегульовано питання продовження строку (терміну) виконання зобов'язань постачання товару.
Листом від 14.07.2025 позивач повідомив, що відсутні правові підстави для внесення змін до істотних умов контракту шляхом укладення додаткової угоди, оскільки відповідачем не надано документального підтвердження настання обставин непереборної сили, яким є документ (висновок) про істотну зміну обставин виданий Торгово - промисловою палатою України згідно п. 13.11. контракту.
21.07.2025 відповідач надіслав повторну пропозицію внести зміни до контракту шляхом укладення додаткової угоди, а саме: 1.Поставка 100 комплектів БпАК DJI Mavic 3 Pro у строк до 15.08.2025; 2.Поставка 100 (сто) комплектів БпАК DJI Mavic 3 Pro за ціною 89 499, 00 грн без ПДВ за одиницю. Також було долучено копію Висновку щодо унеможливлення своєчасного виконання зобов'язання за Державним контрактом №24-652-VDK-25 спричиненого істотною зміною обставин Київської обласної (регіональної) торгово - промислової палати на звернення ТОВ «Дайнеріс ЛВ» вих №080725/4 від 10.07.2025.
Листом - відповіддю від 28.07.2025, позивач, опрацювавши надане документальне підтвердження виникнення істотних змін обставин, повідомив про неможливість внесення змін до Контракту посилаючись на пропущення строків повідомлення відповідачем про настання істотної зміни обставин та неналежність органу, що надав висновок відповідно до п. 13.11. Контракту.
У подальшому, позивачем було направлено повідомлення про розірвання контракту з 04.09.2025.
Відповідач просить зменшити нараховані позивачем штрафні санкції на 90%, тобто до 36 462,8 грн пені та 58 090,0 грн штрафу. В обґрунтуванні клопотання відповідач зазначає, що нараховані штрафні санкції є надмірно великими, відповідач отримує збитки від підприємницької діяльності, разом із цим, враховуючи ступінь вини відповідача у невиконанні умов контракту, а також дійсні обставини справи, які зумовили неможливість поставки товару у визначений контрактом строк (дії уряду КНР), фактично, відповідач став заручником дії уряду іншої держави та маючи дійсні зобов'язання перед Україною, Збройними Силами України та Українським Народом, не зважаючи на будь-які дії, які б ним не вживались, він був не в змозі виконати умови контракту щодо поставки товару у визначений контрактом строк.
Розуміючи важливість постачання Збройним Силам України товарів воєнного призначення, відповідач прийняв на себе зобов'язання здійснити поставку Товару з КНР за 4 тижні. Тобто, на етапі укладення контракту, відповідач свідомо взяв на себе зобов'язання здійснення поставки товарів у максимально стиснуті терміни, оскільки, загальновідомими є відстань від КНР до України, наявні логістичні зв'язки, відсутність авіа-сполучення, дають можливість однозначно стверджувати, що 4 тижні на поставку товару - це є самими мінімальними строками поставки товару, однак, відповідач згодився на це і прийняв на себе відповідний обов'язок.
Відповідач звернув увагу, що як тільки йому стало відомо про настання істотних змін, як то передбачено контрактом, одразу проінформував позивача та просив внести зміни до Контракту, збільшивши ціну поставки 100 комплектів товару за ціною 86907,00 грн без ПДВ за одиницю та продовживши йому строки поставки товару до 15.08.2025, однак, в свою чергу позивач, відмовився від внесення вищезазначених змін.
Разом з тим відповідач зазначив про розуміння, що контракт укладався в умовах воєнного стану, що встановлені строки поставки майже критично малі, а також обізнаний про проблеми, які могли б виникнути у зв'язку із цим, однак, жодним чином не розраховував, що уряд КНР просто зупинить відправку продукції виробництва даної країни.
Відповідач долучив до матеріалів справи висновок щодо унеможливлення своєчасного виконання зобов'язання за Державним контрактом №24-652-VDK-25 спричиненого істотною зміною обставин Київської обласної (регіональної) торгово - промислової палати на звернення ТОВ «ДАЙНЕРІС ЛВ» вих №080725/4 від 10.07.2025.
Відповідач просить врахувати відсутність у матеріалах справи доказів, які свідчили би про потенційну реальну можливість негативних наслідків зменшення розміру пені та штрафу для позивача, в той час як стягнення з відповідача значних сум штрафних санкцій під час воєнного стану може призвести до негативних наслідків для підприємства, одним із яких є банкрутство.
Окремо, відповідач просить суд врахувати економічну ситуацію в країні, місце розташування підприємства відповідача і специфіку поставки замовленого позивачем товару (країна виробництва, строки поставки товару), та дійти висновку про те, що стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій у заявлених розмірах суттєво підірве фінансовий стан товариства та призведе до збитковості його діяльності, що негативним чином вплине на загальну платоспроможність підприємства чи навіть призведе до зупинки його діяльності, або ж вплине на можливість відповідача своєчасно виконувати замовлення та навіть продовжувати вести господарську діяльність в цілому, поставить під загрозу виконання інших оборонних замовлень держави, придбання матеріалів та комплектуючих для забезпечення поставки товарів, зокрема, на виконання оборонних замовлень, та відповідно, призведе до неможливості отримання підприємством грошових коштів для оплати податків та зборів, виплати заробітної плати працівникам товариства та здійснювати розрахунки з постачальниками енергоносіїв, без яких діяльність відповідача є неможливою.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 Цивільного кодексу України).
Як підтверджено матеріалами справи, позивач та відповідач уклали контракт № 24-652-VDK-25 від 20.06.2025, у зв'язку з чим набули взаємних прав і обов'язків.
У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині.
За договором поставки, відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У частині 2 ст. 712 Цивільного кодексу України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з положеннями частини першої статті 662 та статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Положеннями абзацу першого частини першої статті 693 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 4.1 контракту передбачено, що виконавець зобов'язаний поставити товар згідно з умовами цього контракту не пізніше строку, визначеного в специфікації (додаток 1).
Пунктом 3.4 контракту визначено, що датою виконання виконавцем зобов'язань щодо поставки товару є дата підписання сторонами акта приймання-передачі товару за контрактом.
Матеріалами справи підтверджено, що специфікацією (додаток 1 до контракту) погоджено зобов'язання відповідача у строк до 21.07.2025 поставити позивачу 100 комплектів товару по ціні 82870,00 грн, загальною вартістю 8 287 000,00 грн.
Однак, товар відповідач не поставив. Позивач направив повідомлення про розірвання контракту (від 28.08.2025 № 22-153132, в односторонньому порядку відповідно до п. 12.1. контракту з 04.09.2025.
Відповідач визнав факт недотримання строків поставки продукції та свій обов'язок сплатити позивачу за це порушення штрафні санкції, просив зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до підпункту 1 пункту 7.2 контракту, у разі порушення строків поставки товару з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Щодо заявленого у відзиві на позовну заяву клопотання відповідача про врахуванням істотної зміни обставин, суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 15.02.2023 у справі № 920/437/22 зазначив про те, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки. При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності. Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованому збагаченню однієї з сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.
При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 ЦК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24.09.2020 у справі №915/2095/19.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі статтями 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі №904/6463/14; п. 44 постанови КГС ВС від 04.10.2022 у справі №927/25/21).
За матеріалами справи, відповідач є виконавцем державного контракту (договорів) з оборонних закупівель.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Отже, відповідач укладаючи контракт, діяв на власний ризик, усвідомлюючи і ту загальновідому обставину про особливий період, у якому функціонують воєнні органи державної влади та Збройні Сили України, та взяв на себе зобов'язання із визначеними в договорі умовами здійснити поставку товару, а в разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за контрактом, сторони передбачили відповідальність сторін передбачену п. 7.2. контракту.
24.06.2025, Departament Uzbrojenia Sp. Z o.o (Польща), який є контрагентом ТОВ «Дайнеріс ЛВ», листом повідомило відповідача про зміну умов доставки товарів за контрактом PL/UA/05-2025 від 06.05.2025 в односторонньому порядку, а саме: вартість одиниці товару підвищено на 8% від вартості, попередньо узгодженої з ТОВ «Дайнеріс ЛВ»; строк поставки партії збільшено до 10.08.2025.
10.07.2025, як тільки відповідач дізнався про обставини, які склались і розуміючи, що він не зможе поставити товар позивачу у встановлені контрактом строки, відповідач скерував на адресу позивача лист, в якому виклав обставини ситуації, яка склалась. У своєму листі відповідач пропонував внести зміни до контракту, а саме продовжити строк поставки та збільшення ціни договору, шляхом укладення додаткової угоди, посилаючись на пункт 13.11. контракту, оскільки вказаним пунктом контракту врегульовано питання продовження строку (терміну) виконання зобов'язань постачання товару.
У п. 13.11 контракту сторони погодили, що продовження строку (терміну) виконання зобов'язання постачання товару можливе у випадку настання істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх зобов'язань за контрактом у разі, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли передбачити, вони не уклали б цей контракт, або уклали б його на інших умовах. У разі зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні контракту він може бути змінений або розірваний за згодою сторін. Доказом виникнення істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов'язків за контрактом є документ (висновок) про істотну зміну обставин, що видається Торгово-промисловою палатою України. Сторона, що не може виконувати зобов'язання за контрактом унаслідок виникнення істотної зміни обставин, повинна у максимальний короткий час (не пізніше 3 робочих днів) з моменту їх виникнення повідомити про це в письмовій формі іншу сторону. У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про настання істотної зміни обставин вона позбавляється права посилатися на ці обставини, навіть при наявності відповідного висновку про істотну зміну обставин, що видається Торгово-промисловою палатою України.
Листом від 14.07.2025 позивач повідомив, що відсутні правові підстави для внесення змін до істотних умов контракту шляхом укладення додаткової угоди, оскільки відповідачем не надано документального підтвердження настання обставин непереборної сили, яким є документ (висновок) про істотну зміну обставин виданий Торгово - промисловою палатою України, згідно з п. 13.11. контракту.
21.07.2025 відповідач надіслав повторну пропозицію внести зміни до контракту шляхом укладення додаткової угоди, а саме: 1.Поставка у строк до 15.08.2025; 2.Поставка 100 комплектів за ціною 89499,00 грн без ПДВ за одиницю. До вказаного листа долучено копію Висновку щодо унеможливлення своєчасного виконання зобов'язання за Державним контрактом №24-650-VDK-25 спричиненого істотною зміною обставин Київської обласної (регіональної) торгово - промислової палати на звернення ТОВ «Дайнеріс ЛВ» вих №080725/2 від 10.07.2025.
Листом - відповіддю від 28.07.2025 позивач повідомив про неможливість внесення змін до контракту, посилаючись на пропущення строків повідомлення відповідачем про настання істотної зміни обставин та неналежність органу, що надав висновок відповідно до п. 13.11. контракту.
У подальшому, позивачем було направлено повідомлення про розірвання контракту з 04.09.2025.
Зважаючи на положення п. 13.11 контракту, господарський суд відзначає, що відповідач не виконав умов, які передбачені вказаним пунктом, зокрема не подав документ про істотну зміну обставин, що видається Торгово-промисловою палатою України, у максимальний короткий час (не пізніше 3 робочих днів) з моменту їх виникнення. Натомість долучений до матеріалів висновок Київської обласної (регіональної) торгово - промислової палати №325/03.23 складений 21.07.2025, тобто через 11 днів після повідомлення позивача 10.07.2025 наявність істотної зміни обставин.
При цьому, суд звертає увагу, що сторонами погоджено зобов'язання відповідача здійснити поставку товару у строк до 21.07.2025 та вказаний висновок складений також 21 липня 2025 року.
Отже, відповідачем не було вжито всіх можливих та залежних від нього заходів для належного виконання своїх зобов'язань за контрактом, передбачених п. 13.11, для внесення відповідних змін.
Відповідно до п. 12.1. та 12.2. Контракту, умовами припинення (розірвання) Контракту в односторонньому порядку Замовником, є порушення Виконавцем умов розділів 4-7 Контракту та/або істотне порушення Виконавцем своїх зобов'язань за Контрактом, що створює реальну загрозу безперебійному забезпеченню потреб Збройних Сил України в умовах стримування збройної агресії російської федерації проти України, зокрема, але не виключно - у разі порушення Виконавцем строків поставки Товару більше ніж на 31 календарний день.
Оскільки станом на 27.08.2025 ТОВ «Дайнеріс ЛВ» своїх зобов'язань з поставки товару за Контрактом не виконало, то ДП Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" було правомірно реалізоване своє право на розірвання в односторонньому порядку Контракту шляхом направлення листа вих. №22-15312 від 28.08.2025.
Пунктом 12.3 Контракту передбачено, що пропозиція (повідомлення) сторони, яка ініціює припинення (розірвання) Контракту направляється іншій стороні в письмовій формі не пізніше ніж за 7 календарних днів до запланованої дати його припинення (розірвання), з наданням всієї необхідної документації для припинення взаємовідносин за цим Контрактом та здійснення взаєморозрахунків.
Відтак Контракт є таким, що розірваний із 04.09.2025.
Частиною 2 статті 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Отже, зобов'язання ТОВ «Дайнеріс ЛВ» з поставки товару припинились 04.09.2025 внаслідок розірвання контракту позивачем.
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Зазначена стаття кореспондується зі ст. 233 Господарського кодексу України, яка визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
Обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій відповідач долучив Висновок щодо унеможливлення своєчасного виконання зобов'язання за Державним контрактом №24-652-VDK-25 спричиненого істотною зміною обставин Київської обласної (регіональної) торгово - промислової палати на звернення ТОВ «ДАЙНЕРІС ЛВ» вих №080725/2 від 10.07.2025, а також зазначає про економічну ситуацію в країні, місце розташування підприємства відповідача і специфіку поставки замовленого позивачем товару (країна виробництва, строки поставки товару), відтак стягнення штрафних санкцій підірве фінансовий стан товариства та призведе до збитковості його діяльності, що негативним чином вплине на загальну платоспроможність підприємства чи навіть призведе до зупинки його діяльності, або ж вплине на можливість відповідача своєчасно виконувати замовлення та продовжувати вести господарську діяльність в цілому, поставить під загрозу виконання інших оборонних замовлень держави, придбання матеріалів та комплектуючих для забезпечення поставки товарів, зокрема, на виконання оборонних замовлень, та відповідно, призведе до неможливості отримання підприємством грошових коштів для оплати податків та зборів, виплати заробітної плати працівникам товариства та здійснювати розрахунки з постачальниками енергоносіїв, без яких діяльність відповідача є неможливою. Також відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що затримка поставки товару за контрактом була наслідком торгових обмежень КНР щодо експорту відповідних апаратів і не залежали від волі відповідача.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Водночас, слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд зазначає, що юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, укладаючи спірний контракт із строком поставки відповідач повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов'язання з поставки товару та відповідно об'єктивно оцінити можливість виконання такого зобов'язання у вказаний договором строк.
Статтею 17 Конституції України встановлено, що оборона України, захист її суверенітету територіальної цілісності і недоторканності, забезпечення економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, Збройних Сил України, справою всього народу.
Основи організації оборони та повноваження державних органів по її забезпеченню, обов'язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб щодо зміцнення обороноздатності країни встановлює Закон України "Про оборону України".
Судом враховано, що невиконання умов контракту, зокрема не поставлення товару впливає на підвищення ефективності обороноздатності держави.
Подібні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09.06.2022 у справі №910/8425/19, від 15.06.2022 у справі №922/2141/21.
Розмір пені та штрафу, про стягнення яких просить позивач, не є надмірно високою в порівнянні із загально вартістю товару за контрактом.
Стосовно посилання відповідача на те, що заявлений до стягнення розмір пені становить для нього надмірний тягар, суд зауважує, що будь-яких доказів на час розгляду справи, які б підтверджували матеріальне становище відповідача, останнім до справи не надано, тоді як самі лише суб'єктивні переконання заявника не можуть слугувати підставою для зменшення пені у порядку та ст. 551 ЦК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 зазначено, що господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Суд враховує, що відповідач вчиняв дії щодо повідомлення позивача, що виникли непередбачувані обставини, які спричинили невиконання зобов'язань за контрактом, зокрема щодо термінів поставки товару. Разом із тим суд вважає, що вказані обставини не є такими, що звільняють відповідача від відповідальності передбаченої договором. Вказані дії доводять, що відповідач не вчиняв умисних дій на завдання шкоди позивачу.
Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.
Підсумовуючи викладене, Господарський суд Львівської області дійшов висновку про недоведеність відповідачем обставин, які звільняють його від відповідальності чи можуть слугувати підставою для їх зменшення.
За таких обставин, суд відмовляє у зменшенні розміру штрафних санкцій до 36462,8грн пені та 58090,0 грн штрафу.
Перевіривши поданий розрахунок штрафних санкцій, оцінивши подані докази в порядку ст. 86 ГПК України та беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 364628,00 грн пені, 580090,00 грн штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задоволити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайнеріс ЛВ» (79000, Львівська область, місто Львів, вулиця Академіка Є.Лазаренка, будинок 2, офіс 21А, ідентифікаційний код 44965168) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (04074, Київська область, місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок 2, ідентифікаційний код 44725823) 364628,00 грн пені, 580090,00 грн штрафу та 11336,62грн судового збору.
3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повне рішення складено 19.11.2025.
Суддя Уляна ДІЛАЙ