19.11.2025 р. Справа№914/3512/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Б. Яворського,
розглянув заяву: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ЗЛАГОДА», с.Білогородка Київської області,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Мурашова Олега, м. Львів,
про забезпечення позову у порядку п. 2 ч. 1 ст. 138 ГПК України.
Без повідомлення учасників справи.
На розгляд Господарського суду Львівської області 17.11.2025 через систему «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ЗЛАГОДА» у порядку п. 2 ч. 1 ст. 138 ГПК України подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, грошові кошти Фізичної особи-підприємця Мурашова Олега, що знаходяться на всіх рахунках у банківських та/або фінансових установах, які будуть виявлені виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову в межах суми позову в розмірі 1'895,00 грн., судового збору у розмірі 3'028,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 42'000,00 грн.
Заява про забезпечення позову обгрунтована тим, що у відповідача наявна заборгованість за договором поставки алкогольних виробів, а тому існують ризики умисного ухилення ФОП від виконання судового рішення у разі постановлення його на користь ТОВ, зокрема шляхом виведення наявних грошових коштів з власних рахунків, закриття торгових точок, ліквідації юридичної особи тощо. На думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості, у випадку прийняття такого судом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 17.11.2025 заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Б. Яворському.
Приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про її повернення з огляду на наступне.
Згідно ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Закон України «Про судовий збір» (ст.4) передбачає, що за подання до суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2025 році становить 1'514,00 грн. При цьому, згідно з ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За приписами ч.2 ст.9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
До поданої заяви про забезпечення позову заявник не долучив докази сплати судового збору, Вказана обставина також підтверджується складеним працівниками суду актом від 17.11.2025 за №101.
Таким чином, заява про забезпечення позову подана без дотримання вимог ст.139 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, ст. 139 ГПК України визначено вимоги щодо змісту та форми заяви про забезпечення позову, зокрема частиною 1 вказаної статті унормовано, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб-громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Однак, заявником не дотримано зазначених вимог, оскільки заявник, звертаючись із заявою про забезпечення позову не вказав по батькові фізичної особи-підприємця, реєстраційного номера облікової картки платника податків/номера і серію його паспорта. Відомостей того, що заявнику не відомі реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані ФОП О.Мурашова, у зв'язку із чим вони не зазначені у заяві про забезпечення позову, остання не містить.
Суд зауважує, що не зазначення у заяві про забезпечення позову по батькові, реєстраційного номеру облікової картки платника податків або паспортних даних ФОП О. Мурашова позбавляє суд можливості перевірити достовірність зазначених заявником відомостей та самостійно встановити наявність чи відсутність електронного кабінету у ФОП О. Мурашова, а також місце його реєстрації.
Частиною 7 ст. 140 ГПК України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, заява про забезпечення позову подана без дотримання вимог ст. 139 ГПК України і суд дійшов висновку про її повернення заявнику.
При цьому, суд роз'яснює заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову з наведених вище підстав не перешкоджає повторному зверненню до суду з відповідною заявою після усунення визначених вище недоліків.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 41, 52, 53, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська злагода» про забезпечення позову повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Примітка: з огляду на те, що заява з додатками подана засобами електронного зв'язку, направлення такої не здійснюється.
Суддя Яворський Б.І.