79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.11.2025 Справа № 914/2579/24
місто Львів
За заявою: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал на Головацького»
про винесення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на надання правової допомоги (вх.№4730/24 від 19.12.2024)
по справі № 914/2579/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал на Головацького», м. Львів
про стягнення 20977,86 грн заборгованості за поставлений природний газ у квітні 2024 року
Суддя: Олена ЩИГЕЛЬСЬКА
Секретар с/з: Надія ВАШКЕВИЧ
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/2579/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал на Головацького» про стягнення 20977,86 грн заборгованості за поставлений природний газ у квітні 2024 року.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.12.2024 (суддя Гоменюк З.П.) позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку «Квартал на Головацького» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 6718,40 основного боргу та 775,80 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
19.12.2024 року через систему «Електронний Суд» за вх.№4730/24 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал на Головацького» подано заяву про винесення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на надання правової допомоги.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2024 у зв'язку з перебуванням судді Гоменюк З.П. у відпустці, розгляд заяви передано судді Щигельській О.І.
Ухвалою суду від 24.12.2024 заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал на Головацького» про винесення додаткового рішення прийнято до розгляду та призначено судове засідання.
З підстав, викладених в ухвалі від 15.01.2025 суд постановив зупинити провадження у справі №914/2579/24 з розгляду заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал на Головацького» про винесення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на надання правової допомоги (вх.№4730/24 від 19.12.2024) до розгляду Західним апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 18.12.2024 у справі №914/2579/24 та повернення матеріалів справи до суду першої інстанції.
Матеріали справи № 914/2579/24 повернуто до Господарського суду Львівської області 07.10.2025 року після перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
13.10.2025 Господарським судом Львівської області видано наказ на примусове виконання рішення суду від 18.12.2024.
З підстав, викладених в ухвалі від 20.10.2025 суд поновив провадження у справі № 914/2579/24 за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал на Головацького» про винесення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на надання правової допомоги та призначив судове засідання на 29.10.25.
Судове засідання, призначене на 29.10.2025 не відбулося у зв'язку з поступленням повідомлення про замінування суду. Ухвалою суду від 29.10.2025 відкладено розгляд заяви на 12.11.2025.
В судове засідання 12.11.2025 сторони не з'явилися.
Суд звертає увагу, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась і відповідно до ч. 4 ст.244 ГПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Аргументи заявника (відповідача).
У відзиві на позовну заяву ОСББ «Квартал на Головацького» зазначив, що орієнтовний розмір витрат на правову допомогу складає 20000,00 грн витрат.
В судовому засіданні 18.12.2024 року, представником відповідача було зроблено заяву в порядку ч.8 ст.129 ГПК України.
На підтвердження витрат на правову допомогу представником відповідача долучено: договір №3010/24 про надання правової допомоги від 30.10.2024 р., додаток №1 (замовлення) до договору №3010/24 від 30.10.2024 р., акт про надання правової допомоги №1 від 07.11.2024 р. за договором 3010/24 від 30.10.2024 р., акт про надання правової допомоги №2 від 21.11.2024 р. за договором 3010/24 від 30.10.2024 р., акт про надання правової допомоги №3 від 19.12.2024 р. за договором 3010/24 від 30.10.2024 р., платіжну інструкції №265 від 11.11.2024 р., платіжну інструкцію №281 від 22.11.2024 р., акт про надання правової допомоги №4 від 30.10. 2024 р. за договором №3007/24 від 30.07.2024р.
Відтак, відповідача просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн.
Аргументи позивача.
Позивач у клопотанні від 20.12.2024 за вх.№30797/24 просить відмовити повністю у задоволенні прохання про стягнення витрат на правову допомогу адвоката.
Вказує, що акти від 07.11.2024 №1, акти від 21.11.2024 №2, акти від 19.12.2024 №3, акти від 30.10.2024 №4 є не належними доказами підтвердження витрат на правову допомогу.
Позивач стверджує, що відповідач штучно завищує кількість годин витрачених на правову допомогу, зокрема, послуга «ознайомлення з позовом та додатками, з матеріалами наданими клієнтом, визначення заходів та способів захисту Клієнта у справі №914/2579/24» і послуга «підготовка та написання Відзиву» є одним і тим же видом послуг та повинно проводитися адвокатом в зв'язку із необхідністю надати відзив, аналогічно як і зазначені послуги з «ознайомлення з відповіддю на відзив» та «підготовка та подання заперечень відповіді на відзив». Кількість годин затрачених на підготовку заперечень (3 сторінки) теж вказує на штучне завищення кількість годин, адже текст заперечень подібний до тексту відзиву.
Позивач стверджує, що в актах №2 та №3 зазначено два рази про підготовку до одного й того судового засідання у справі №914/2579/24, яка слухалася в спрощеному провадженні.
На переконання позивача, представнику відповідача не потребувало затрачати такої кількості годин для формування власної позиції, оскільки така вже була сформована в аналогічних судових спорах.
Вважає, що сума заявлених витрат на правову допомогу у розмірі 20 000 грн. складає майже 100 % від ціни позову, а відтак є неспіввісною до ціни позову (20 977,86 грн.), що вказує на порушення ч. 4 ст. 126 ГПК України. У випадку задоволення всієї суми витрат на правову допомогу - то така сума буде у декілька раз більшою за суму задоволеного позову у відповідній частині, тобто порушується принцип пропорційності та співмірності. У даному випадку співмірний розмір витрат на правову допомогу, на думку позивача, може становити - 500 грн.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 124 ГПК України, попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи судом в загальній сумі 20000,00 грн відповідач надав суду: договір №3010/24 про надання правової допомоги від 30.10.2024 р., додаток №1 (замовлення) до договору №3010/24 від 30.10.2024 р., акт про надання правової допомоги №1 від 07.11.2024 р. за договором 3010/24 від 30.10.2024 р., акт про надання правової допомоги №2 від 21.11.2024 р. за договором 3010/24 від 30.10.2024 р., акт про надання правової допомоги №3 від 19.12.2024 р. за договором 3010/24 від 30.10.2024 р., платіжну інструкції №265 від 11.11.2024 р., платіжну інструкцію №281 від 22.11.2024 р., акт про надання правової допомоги №4 від 30.10. 2024 р. за договором №3007/24 від 30.07.2024р.
Зокрема 30.10.2024 року ОСББ «На Головацького» (клієнт) та Адвокатське об'єднання «Доброчесність» уклали Договір про надання правової допомоги, за яким клієнт долучає, а адвокат відповідно до чинного законодавства України приймає на себе зобов'язання в якості правової допомоги, здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 4.1. Договору, отримання винагороди адвокатського об'єднання за надання правової допомоги визначається в замовленні до договору.
Згідно п.4.4. Договору види правової допомоги та їх вартість визначаються сторонами за результатами кожного замовлення, яке оформляється додатком до цього договору та фіксується в актах про надані послуги.
Акт про надання правової допомоги підписується сторонами після одержання послуг визначених клієнтом (п.4.5. Договору).
Згідно Замовлення від 30.10.2024 (Додатку №1 до договору №3010/24 від 30.10.2025) у п.1.1.1 сторони підтвердили факт замовлення клієнтом і прийняття його адвокатським об'єднанням щодо надання правової допомоги у справі №914/2579/24 за позовом ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», а саме ознайомлення з матеріалами справи , написання відзиву на позовну заяву та інших процесуальних документів, представництво клієнта під час розгляду даної справи в суді та вчинення інших дій пов'язаних з представництвом інтересів клієнта у даній справі.
Розмір оплати визначається згідно з обсягом фактично наданих послуг з розрахунку 1 год. роботи=2500 грн.
Кінцевий розмір оплати визначається в акті про надання правової допомоги (п.2.1 замовлення).
У п.2.2.2 сторони обумовили, що граничний розмір винагороди (гонорару) за цим замовленням становить та не може перевищувати в суті першої інстанції - 20000,00 грн
Відповідно до Акту про надання правової допомоги №1 від 07.11.2024 року ОСББ «Квартал на Головацького» було надано наступний перелік послуг:
- ознайомлення з позовною заявою, ознайомлення з матеріалами наданими Клієнтом, визначення заходів та способів захисту інтересів Клієнта під час розгляду справи №914/2579/24 Господарським судом Львівської області - 2500,00 грн (час: 1 год).
- підготовка та подання відзиву на позовну заяву - 7500,00 грн (час: 3 год).
Всього згідно Акту №1: 10000,00 грн (час: 4 год).
Відповідно до Акту про надання правової допомоги №2 від 21.11.2024 року ОСББ «Квартал на Головацького» було надано наступний перелік послуг:
- ознайомлення з відповіддю на відзив, підготовка та подання заперечення на відповідь на відзив по справі №914/2579/24 - 2500,00 грн (час: 1 год).
- підготовка до судового засідання та представництво інтересів Клієнта під час судового засідання 20.11.2024 року - 2500,00 грн (час: 1 год).
Всього згідно Акту №2: 7500,00 грн (час: 2 год).
Відповідно до Акту про надання правової допомоги №3 від 19.12.2024 року ОСББ «Квартал на Головацького» було надано наступний перелік послуг:
- підготовка до судового засідання та представництво інтересів Клієнта під час судового засідання 18.12.2024 року - 2500,00 грн (час: 1 год).
Всього згідно Акту №3: 2500,00 грн (час: 2 год).
Згідно платіжних інструкцій №265 від 11.11.2024 та від 22.11.2024 №281 було здійснено оплату у розмірі 30000 грн.
Подання акту про надання правової допомоги №4 за договором №3007/24 від 30.07.2024 позивач обґрунтував тим, що платіжною інструкцією №265 Відповідач оплачував одним платежем (22500 грн) надані послуги з правової допомоги у розмірі 10 000 грн. у даній справі по акту №1 від 07.11.2024 і надані послуги з правової допомоги у іншій справі в розмірі 12500 грн.
В силу дії п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, у відповідності до ч. 4 ст. 126 ГПК України, має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 звертає увагу на те, що відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Згідно з п. 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч.1 ст. 1 вказаного Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст.19 цього Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
У ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як вказує Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (п. 28 Постанови).
Суд також звертає увагу на те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Зазначене узгоджується з позицією Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведеною в постанові від 03.10.19р. у справі № 922/445/19.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 130 - 134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначалося вище, позивач щодо стягнення витрат на правову допомогу заперечує, суму 20000,00 грн вважає завищеною, а також вказує, що справа це вже не перша справа між тими самими сторонами і про аналогічний предмет і для захисту прав відповідача не потрібно було витрати стільки часу для підготовки правової позиції. Крім того, позивач вважає неспівмірним розмір витрат по відношенню до ціни позову.
З доданих до матеріалів справи документів судом встановлено, що позивачем та адвокатським об'єднанням було узгоджено розмір оплати згідно з обсягом роботи з розрахунку 1 год роботи - 2500 грн., а також максимально можливий розмір наданих послуг в першій інстанції 20000,00 грн.
Аналізуючи акт про надання правової допомоги №1 від 07.11.2024 суд стверджує, що дійсно, як вказав позивач, послуга «ознайомлення з позовом та додатками, з матеріалами наданими клієнтом, визначення заходів та способів захисту Клієнта у справі №914/2579/24» є складовою послуги «підготовка та написання Відзиву».
Інші твердження позивача щодо виокремлення послуг «ознайомлення з відповіддю на відзив» та «підготовка та подання заперечень відповіді на відзив», а також зазначення в різних актах №2 і №3 про підготовку до одного й того судового засідання у справі №914/2579/24 не знайшли свого відображення у поданих відповідачем документах.
Разом з тим, суд зазначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.5-7, ч.9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.5-7, ч.9 ст.129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладено в пунктах 33-34, 37 додаткової постанови від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
Суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд у постанові від 30.01.2023 у справі №910/7032/17 акцентує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Так, проаналізувавши подані відповідачем докази на понесення витрат на професійну правничу допомогу, беручи до уваги предмет спору, кількість документів, що знаходиться у матеріалах справи, складність цієї справи, поведінку сторін, зміст та об'єм наданих документів, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, пропорційності до предмета спору та обсягу наданих послуг, суд дійшов висновку, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню позивачем частково в сумі 5000,00 грн.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі викладеного, Керуючись ст.ст.126, 129, 244 ГПК України, суд -
1. Заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Квартал на Головацького» про винесення додаткового рішення щодо відшкодування витрати на надання правової допомоги (вх. № 4730/24 від 19.12.2024) - задовольнити частково.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку «Квартал на Головацького» (79018, місто Львів, вулиця Головацького, 23 В; ідентифікаційний код 36659416) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 1; ідентифікаційний код 40121452) 5000,00 витрат на правову допомогу.
3. В задоволенні решти вимог за заявою відмовити.
4. Наказ видати після набрання додатковим судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 17.11.2025.
Суддя Щигельська О.І.