вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"01" липня 2025 р. м. Київ Справа № 911/726/25
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Жиган А.О., розглянув матеріали справи
за позовом Вишгородської окружної прокуратури
07301, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Кургузова, будинок 13
в інтересах держави в особі:
1. Димерської селищної ради
07330, Київська область, Вишгородський район, селище міського типу Димер, вулиця Соборна, будинок 19, код ЄДРПОУ 04359488
2. Державної екологічної інспекції Столичного округу
03035, місто Київ, вулиця Солом'янська, будинок 1, код ЄДРПОУ
до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
01601, місто Київ, вулиця Шота Руставелі, будинок 9 - А, код ЄДРПОУ 44768034
про стягнення шкоди, що заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища
за участі представників сторін:
прокурор: Набок Ю.В., службове посвідчення №069103 від 01.03.2023;
позивача-1: не з'явився;
позивача-2: не з'явився;
відповідача: Зубчик О.Р., посвідчення адвоката №9949/10 від 15.04.2021, ордер на надання правничої допомоги серія АІ №1863321 від 03.04.2025;
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №4973 від 28.02.2025) Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Димерської селищної ради та Державної екологічної інспекції Столичного округу до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про стягнення шкоди, що заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті незаконної вирубки лісу.
Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.03.2025 позовну заяву (вх.№4973 від 28.02.2025) Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Димерської селищної ради та Державної екологічної інспекції Столичного округу до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про стягнення шкоди, що заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.
19.03.2025 до Господарського суду Київської області на офіційну електронну адресу суду надійшли пояснення (вх.№2075/25 від 19.03.2025) від керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області з додатком (список №3489 згрупованих відправлень листів).
Суд відзначає, що вказана заява не підписана представниками сторін за допомогою електронного цифрового підпису (ЕЦП).
Відносини, які виникають у разі застосування ЕЦП та електронного документообігу, врегульовані Законом України "Про електронні довірчі послуги" та Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22.05.2003 № 851-IV та іншими підзаконними нормативно-правовими актами.
Положення закону надають ЕЦП статус аналогу власноручного підпису, створюють правову основу для застосування ЕЦП і здійснення юридично значущих дій шляхом електронного документообігу. Тобто, електронний підпис: засвідчує, що підписаний документ надходить від особи, яка його підписала; є гарантією того, що підписаний документ не зазнав корегування з боку третіх осіб; позбавляє особу, яка підписала документ, можливості відмовитися від зобов'язань, викладених у цьому документі.
Електронний цифровий підпис може використовуватись фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги" (частина перша статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").
Таким чином, надіслані електронною поштою на офіційну електронну адресу суду пояснення (вх.№2075/25 від 19.03.2025) не підлягають розгляду судом, відповідно до частин 2, 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не підписані особою, від імені якої вони подані, так як не скріплені електронним цифровим підписом у визначеному законодавством порядку.
Разом з тим, через канцелярію Господарського суду Київської області надійшли письмові пояснення (2187/25 від 24.03.2025) від керівника Вишгородської окружної прокуратури, якими позивач усунув недоліки позову.
Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.03.2025 прийнято позовну заяву (вх. №4973 від 28.02.2025) Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Димерської селищної ради та Державної екологічної інспекції Столичного округу до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про стягнення шкоди, що заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті незаконної вирубки лісу до розгляду та відкрито провадження у справі №911/726/25 за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання суду призначено на 22.04.2025 о 15:00.
У підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№4941/25 від 11.04.2025).
У підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" від Вишгородської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив (вх.№5194/25 від 17.04.2025).
У підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№5366/25 від 21.04.2025).
У підготовче засідання 22.04.2025 з'явився прокурор та представник відповідача, представник позивача-1 та позивача-2 не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись судом.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.04.2025 закрито підготовче провадження у справі №911/726/25 та призначено справу до розгляду по суті на 27.05.2025 о 15:20.
У підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшла заява (вх.№7027/25 від 22.05.2025) про проведення засідання за відсутності учасника справи.
У підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшла заява (вх.№7162/25 від 26.05.2025) про залишення позову без розгляду.
У судове засідання 27.05.2025 з'явився прокурор та представник відповідача, представник позивача-1 та позивача-2 не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись судом.
У судовому засіданні 27.05.2025 оголошено перерву до 01.07.2025 о 15:00, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.05.2025 повідомлено учасників справи про судове засідання 01.07.2025 о 15:00.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від відповідача надійшла заява (вх.№7276/25 від 28.05.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У зв'язку із наявністю у Господарського суду Київської області технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференції та відповідністю заяви вимогам статті 197 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення вказаної заяви.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.05.2025 призначено провести судове засідання у справі №911/726/25, що призначене на 01.07.2025 о 15:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судове засідання 01.07.2025 з'явився прокурор та представник відповідача, представники позивачів не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином за допомогою підсистеми ЄСІТС “Електронний суд».
У судовому засіданні 01.07.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
За результатами розгляду матеріалів справи, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд
встановив:
Вишгородською окружною прокуратурою під час вивчення стану додержання вимог законодавства щодо відшкодування збитків, завданих порушенням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища встановлено факт невідшкодування шкоди в сумі 171111,07 грн.
За встановленими прокуратурою обставинами, відповідно до акту перевірки філії «Димерське лісове господарство» від 06.06.2024, працівниками Департаменту безпеки Державного підприємства «Ліси України», 05.06.2024, при обстеженні лісових масивів Катюжанського лісництва у кварталі 75 виділ 17 виявлено незаконну рубку 11 дерев породи сосна звичайна сироростуча, об'ємом 11,61 м. куб, d40-2 шт, d44-3 шт, d39-1 шт, d43-1 шт, d38-1 шт, d41-1 шт, d49-1 шт, d42-1 шт, невиявленим лісопорушником.
Розмір шкоди обрахований відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 за таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами, пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту (розрахунки прикладаються додатками) та становить 171111,07 грн.
За фактом здійснення незаконної рубки 11 дерев, на підставі наказу по філії «Димерське лісове господарство» Державне підприємство «Ліси України» №153/20.13 від 07.06.2024 «Про проведення службового розслідування щодо виявлених недоліків згідно акту перевірки від 06.06.2024 в межах Катюжанського лісництва» складено висновок службового розслідування від 12.06.2024 за результатами якого службове розслідування вважається закінченим, за результатами виявлених порушень вирішено питання про притягання винних осіб до дисциплінарної відповідальності, головному лісничому філії «Димерське лісове господарство» Державне підприємство «Ліси України» наказано посилити контроль за роботою лісової охорони.
За фактом здійснення незаконної рубки 11 дерев, на підставі наказу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» Філія «Димерське лісове господарство» про результати службового розслідування по факту виявлених лісопорушень в межах Катюжанського лісництва затверджено висновок службового розслідування від 12.06.2024 по Катюжанському лісництву філії «Димерське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України». За результатами виявлених порушень вирішено питання про притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності, головному лісничому наказано посилити контроль за роботою державної лісової охорони філії по недопущенню та своєчасному виявленню лісопорушень.
На підтвердження вказаних обставин прокурор долучив до позовної заяви копії акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 06.06.2024, розрахунку шкоди, висновку службового розслідування від 12.06.2024, наказу «Про результати службового розслідування по факту виявлення лісопорушень в межах Катюжанського лісництва» від 21.06.2024 №165/20.13 від 21.06.2024.
На підтвердження того, що земельна ділянка, на якій виявлено факт незаконної рубки дерев, відноситься до земель лісогосподарського призначення Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», прокурором долучена до матеріалів справи копія проекту організації та розвитку лісового господарства Державного підприємства «Димерське лісове господарство».
Звертаючись до суду з цим позовом прокурор посилається на те, що Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» як лісокористувач, в порушення положень Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Лісового кодексу України, не забезпечив охорону та збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну вирубку лісу, чим заподіяно матеріальну шкоду лісовому фонду України в розмірі заявленої до стягнення суми 171111,07 гривень.
Заперечуючи проти пред'явлених вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на те, що прокурором у позовній заяві не вказано, яке з порушень, що перелічені у статті 105 Лісового кодексу України, допустив відповідач, адже виявлення порушення (незаконної порубки) відбулося лише внаслідок активних дій саме з боку відповідача з виконання своїх обов'язків у сфері охорони лісового господарства.
Відповідач вказує, що відсутній причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) відповідача та шкідливими наслідками у вигляді завдання шкоди незаконною порубкою, також відсутня вина відповідача, адже він намагався запобігти вчиненню незаконної рубки дерев на території Катюжанського лісництва, а саме: Філією «Димерське лісове господарство» були проведені службова перевірка та службове розслідування, розроблений акт огляду місця правопорушення та складений розрахунок завданої шкоди.
Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" зазначає, що наданий прокурором розрахунок завданої шкоди не містить відомостей про те, який індекс інфляції застосовано та на підставі якого документа його отримано, відтак, не може бути підставою для встановлення розміру шкоди, не містить відомостей про те, яким чином та із застосуванням якого вимірювального засобу здійснювались заміри діаметрів пнів при оформленні розрахунку завданої шкоди та чи проходив такий прилад повірку, що має суттєве значення при розгляді даної справи, адже за відсутності вказаних відомостей неможливо встановити достовірність вихідних даних, які використовувались для проведення обрахунку шкоди відповідно до чинних норм законодавства.
Відповідач зазначає, що ним вживались усі можливі дії, спрямовані на організацію належної охорони лісу та недопущення самовільних та незаконних рубок на території лісового фонду, натомість, прокурором не визначено та не доведено, які конкретно дії, виконання яких законодавством покладено на відповідача, не були відповідачем вчинені.
Також відповідач, у силу дії форс-мажорних обставин (введення воєнного стану та встановлення комендантської години на території України) не мав можливості в повній мірі здійснювати заходи щодо охорони лісів.
Спростовуючи доводи відповідача, прокурор у відповіді на відзив зазначив, що у позовній заяві детально зазначені порушення вимог лісового законодавства, яке здійснив відповідач як постійний лісокористувач, за результатами чого наявна шкода у розмірі ціни позову.
Протиправна поведінка відповідача у формі бездіяльності, за твердженнями прокурора, полягає у незабезпеченні підприємством достатньої, необхідної, належної охорони і захисту лісів від незаконної порубки на підвідомчій відповідачу території, що спростовує твердження відповідача про недоведення прокурором протиправності його поведінки, яка виявилася у бездіяльності. Відповідач, коли допустив протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, спрямованих на ефективне, а не формальне забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконної вирубки невстановленими особами дерев та заподіяння збитків.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки аргументам сторін та зважаючи на вимоги законодавства, суд дійшов таких висновків.
Відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства, (лісові відносини) регулюються, зокрема, Лісовим кодексом України.
За приписами статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.
За приписами статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
За приписами частини 5 статті 86 Лісового кодексу України передбачено, що забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на, зокрема, постійних лісокористувачів.
Відповідно до статті 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у, зокрема, незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
Відповідно до статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Статтею 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначені економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, які передбачають, зокрема, відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Згідно із статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Отже, відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.
Системний аналіз положень статті 86, пункту 1 частини 2 статті 105, статті 107 Лісового кодексу України дає підстави для висновку про те, що у випадку порушення вимог щодо організації охорони і захисту лісів, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, до того ж, підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
Отже, обов'язок забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.
При цьому, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 30.01.2025 у справі № 907/48/24, від 18.05.2023 у справі № 914/669/22, об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі № 909/976/17).
З матеріалів справи судом встановлено, що земельна ділянка у 75 кварталі Катюжанського лісництва, на якій 06.06.2024 виявлено незаконну порубку, відноситься до земель лісогосподарського призначення Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» яке, зі свого боку, відповідно до матеріалів лісовпорядкування, є її постійним лісокористувачем, на якого чинним законодавством покладено обов'язок забезпечити охорону лісів на підвідомчій йому території.
З матеріалів справи вбачається, відповідно до акта огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 06.06.2024, що у кварталі 75 виділ 17 виявлено незаконну рубку 11 дерев породи сосна звичайна сироростуча, об'ємом 11,61 м. куб, d40-2 шт, d44-3 шт, d39-1 шт, d43-1 шт, d38-1 шт, d41-1 шт, d49-1 шт, d42-1 шт.
З огляду на вказане, відповідач як постійний лісокористувач, не забезпечив належне виконання покладених на нього законодавством обов'язків, допустив протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, вказана неправомірна бездіяльність призвела до незаконного вирубування третіми особами дерев.
Факт виявлення незаконної рубки лісу та відсутність дій відповідача, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду свідчить про наявність вини відповідача щодо неналежної охорони лісу (бездіяльність), внаслідок чого скоєно незаконне вирубування лісу.
Відповідач внаслідок службового недбальства допустив незаконну рубку лісу, яка, у свою чергу, спричинила шкоду навколишньому природному середовищу, що є підставою для стягнення з нього відповідної шкоди.
Посилання відповідача на відсутність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача та шкідливими наслідками у вигляді завдання шкоди незаконною порубкою, а також провини відповідача судом відхиляються, оскільки обов'язок забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, у тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.
Відтак, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
Виявлення відповідачем незаконної порубки дерев на території Катюжанського лісництва філії «Димерське лісове господарство», проведення службової перевірки та службового розслідування, розроблення акту огляду місця правопорушення та складення розрахунку завданої шкоди жодним чином не впливає на необхідність дотримання відповідачем як постійним лісокористувачем, визначеного законодавством обов'язку із забезпечення охорони лісів від незаконних рубок, чого відповідачем не виконано.
Відповідно до наданого прокурором розрахунку шкоди, що нанесена лісовому господарству за вирубане або пошкоджене до ступеня припинення росту дерев по філії «Димерське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України» Катюжанське лісництво квартал 75 виділ 17, її розмір становить 171111,07 грн.
Розрахунок розміру шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства внаслідок незаконної порубки дерев, здійснено відповідно до такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев та чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008, з урахуванням індексації цін.
Індексація такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, проводиться, починаючи з 1 січня 2009 року за формулою:
Ні = Нп х І / 100, де:
Ні - проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у поточному році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю;
Нп - проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у попередньому році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю;
І - індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік, відсотків.
За результатом перевірки розрахунку розміру шкоди на предмет правильності та обґрунтованості, суд встановив, що він є обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства та складений уповноваженою на здійснення таких розрахунків особою, заперечення відповідачем належності цього розрахунку спростовується матеріалами справи і, по суті, є твердженням про необгрунтованість його власних розрахунків, доказів на підтвердження своїх заперечень правильності розрахунків відповідач не надав, відтак, вимога прокурора про стягнення з відповідача шкоди, завданої внаслідок незаконної вирубки лісу у розмірі 171111,07 грн є законною, обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Стосовно посилань відповідача на форс-мажорні обставини суд зазначає таке.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України та статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні»).
Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 виокремив такі елементи форс-мажорних обставин: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
У постановах Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 912/750/22, від 07.06.2023 у справі № 906/540/22, від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22, від 29.06.2023 у справі № 922/999/22 та від 13.12.2023 у справі № 922/193/23 також зазначено, що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
Матеріалами справи не підтверджено здійснення вирубки дерев саме під час дії комендантської години, як і неможливості відповідачем виконання своїх обов'язків із забезпечення охорони лісових насаджень та недопущення незаконної вирубки дерев внаслідок дії воєнного стану, посилання відповідача на введення на території України воєнного стану та запровадження комендантської години на території Київської області як на форс-мажорні обставини, що перешкодили йому виконати вищевказані обов'язки не підтверджені сертифікатом Торгово-промислової палати України чи іншими доказами у матеріалах справи, є узагальненими доводами, що не обґрунтовані щодо обставин конкретного випадку спірного у цій справі правопорушення, відтак, зазначені відповідачем доводи не беруться судом до уваги як форс-мажорні обставини, що перешкодили виконанню відповідачем спірного обов'язку як лісокористувача.
Оскільки відповідач не надав доказів відсутності його вини та вчинення ним дій, спрямованих на збереження та охорону лісів та недопущення незаконної рубки лісу, суд дійшов висновку про наявність повного складу цивільного правопорушення та правових підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Інші доводи та докази оцінені судом у сукупності з вищевикладеними та не наводяться у рішенні суду, позаяк не спростовують вказаних у рішенні висновків суду та не покладені судом в його основу.
Розподіл судових витрат.
Згідно з частинами 1-3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить: з 1 січня 2025 року - 3028,00 грн.
З огляду на ціну позову, що визначена позивачем (171111,07 грн), розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання до суду цього позову, складає 2422,40 грн, з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 (оскільки позов подано через підсистему ЄСІТС «Електронний суд»).
На підставі платіжної інструкції №62 від 15.01.2025 за подання позову прокуратура сплатила судовий збір у розмірі 3028,00 грн, тобто, у більшому розмірі, ніж встановлено законом (передплата складає 624,60 грн).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно із статтею 129 Господарського процесуально кодексу України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.
Враховуючи вищевикладені обставини на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 2422,40 грн покладається на відповідача, інша частина судового збору в розмірі 624,60 грн грн може бути повернута прокуратурі за відповідним клопотанням в порядку пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов (вх. №4973/25 від 28.02.2025) Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Димерської селищної ради та Державної екологічної інспекції Столичного округу до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про стягнення шкоди, що заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті незаконної вирубки лісу - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, місто Київ, вулиця Шота Руставелі, будинок 9 - А, код ЄДРПОУ 44768034) на користь Димерської селищної ради (вул. Соборна, буд. 19, смт Димер, Вишгородський р-н, Київська обл., 07330, код ЄДРПОУ 04359488) шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті незаконної порубки лісу у розмірі 171111,07 грн (сто сімдесят одна тисяча сто одинадцять гривень сім копійок).
3. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, місто Київ, вулиця Шота Руставелі, будинок 9 - А, код ЄДРПОУ 44768034) на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2 за такими реквізитами: отримувач - прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ - 02909996; назва банку - Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641) 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) витрат зі сплати судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 19.11.2025.
Суддя С.О. Саванчук