ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.11.2025Справа № 910/8212/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши матеріали справи за позовом Акціонерного товариства "Оксі Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рало", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровєр" та фізичної особи ОСОБА_1 про солідарне стягнення 6 217 874,41 грн,
за участю представників:
позивача: Коваленка О.Д.;
відповідачів: не з'явились;
У червні 2025 року Акціонерне товариство "Оксі Банк" (далі - Банк) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рало" (далі - ТОВ "Рало"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровєр" (далі - ТОВ "Ровєр") та фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 6 217 874,41 грн, з яких: 5 950 000,00 грн - основна заборгованість, 208 374,41 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 59 500,00 грн - заборгованість по комісії. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Рало" своїх обов'язків за укладеним між ним та позивачем кредитним договором з відкриттям відновлювальної кредитної лінії від 25 квітня 2024 року № 17/24-ВКЛ, а також неналежним виконанням ТОВ "Ровєр" та ОСОБА_1 своїх зобов'язань за укладеними з Банком відповідними договорами поруки від 25 квітня 2024 року №№ 17/24/1-ВКЛ-П, 17/24-ВКЛ-П.
Разом із позовною заявою Банк подав заяву від 26 червня 2025 року № 1030-686/1, у якій просив суд забезпечити пред'явлений ним позов шляхом накладення арешту на всі відкриті в усіх банківських установах рахунки, належні ТОВ "Рало", ТОВ "Ровєр" та ОСОБА_1 , у межах суми заборгованості за кредитним договором з відкриттям відновлювальної кредитної лінії від 25 квітня 2024 року №17/24-ВКЛ, яка складає 6 217 874,41 грн, крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 2 липня 2025 року в задоволенні вказаної заяви Банку відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 7 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.
9 липня 2025 року через систему "Електронний суд" від позивача на виконання вимог вказаної ухвали надійшли документи для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14 липня 2025 року відкрито провадження в справі № 910/8212/25, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21 серпня 2025 року.
У призначене підготовче засідання представники сторін не з'явились, проте 18 серпня 2025 року через загальний відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення підготовчого засідання.
У зв'язку з цим ухвалою Господарського суду міста Києва від 21 серпня 2025 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 25 вересня 2025 року.
Цього ж дня через систему "Електронний суд" від представника Банку надійшла заява від 21 серпня 2025 року про його участь у засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку ухвалою суду від 25 серпня 2025 року задоволено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 вересня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті на 16 жовтня 2025 року.
У судовому засіданні 16 жовтня 2025 року було оголошено перерву до 13 листопада 2025 року.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, наполягав на їх задоволенні.
Відповідачі про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином та в установленому законом порядку, проте явку своїх уповноважених представників у призначені засідання не забезпечили, заяв по суті спору не подали.
Положеннями частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Беручи до уваги те, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними матеріалами без участі представників відповідачів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд
25 квітня 2024 року між ТОВ "Рало" та Банком було укладено кредитний договір з відкриттям відновлювальної кредитної лінії № 17/24-ВКЛ (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого останній зобов'язався надати грошові кошти (відкрити відновлювану відкличну кредитну лінію) позичальнику в розмірі 5 950 000,00 грн на поповнення обігових коштів на строк із 25 квітня 2024 року по 24 квітня 2026 року, а ТОВ "Рало" - повернути кредит, сплатити фіксовану процентну ставку в розмірі 25% річних та комісії на умовах, передбачених цим договором.
Даний правочин підписаний уповноваженими представниками зазначених сторін та скріплений їх печатками.
Згідно з пунктами 2.1.-2.4. договору надання кредиту здійснюється шляхом перерахування суми кредиту з позичкового рахунку № НОМЕР_1 на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 , відкритих у Банку. Днем надання кредиту вважається день оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку або перерахування суми кредиту на поточний рахунок позичальника. Днем повернення кредиту вважається день повної сплати позичальником кредитодавцеві усієї заборгованості за кредитом на позичковий рахунок. Повернення кредиту здійснюється згідно з графіком зміни ліміту кредитної лінії у межах строку кредитування, передбаченого в пункті 1.1. договору.
Пунктом 3.1. вказаного правочину визначено, що виконання позичальником зобов'язань за договором забезпечується: порукою юридичної особи ТОВ "Ровєр" за відповідним договором поруки, який має бути укладений у день підписання цього кредитного договору; порукою фізичної особи ОСОБА_1 за відповідним договором поруки, який має бути укладений у день підписання цього кредитного договору; іпотекою нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 на праві приватної власності - чотирикімнатна квартира, загальною площею 150,5 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , - за відповідним договором іпотеки, який має бути укладений у день підписання цього кредитного договору.
За пунктом 4.2. договору позичальник взяв на себе такі зобов'язання: повернути отриманий кредит у повному обсязі до 16 години 00 хвилин 24 квітня 2026 року (згідно з графіком зміни ліміту кредитної лінії) (підпункт 4.2.1. вказаного правочину); своєчасно здійснювати сплату кредитодавцеві нарахованих процентів за користування кредитом і комісійної винагороди в порядку та на умовах, передбачених договором (підпункт 4.2.3. вказаного правочину).
Пунктом 4.3 договору встановлено, що кредитодавець має право, зокрема, у випадку порушення позичальником умов договору, вимагати його дострокового розірвання, повернення отриманого кредиту та сплати нарахованих процентів і комісійної винагороди зі стягненням штрафу/пені в розмірі, визначеному у розділі 7 договору, інших грошових зобов'язань, передбачених договором та/або законодавством (підпункт 4.3.1. договору); при невиконанні або неналежному виконанні позичальником (поручителем, заставодавцем - майновим поручителем, гарантом тощо) умов договору, що забезпечує виконання зобов'язань за договором, кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та комісійної винагороди та/або розірвати договір, інших грошових зобов'язань, передбачених договором та/або законодавством (підпункт 4.3.2. договору).
Згідно з пунктами 5.1.-5.3. вказаного правочину нарахування процентів за користування кредитом здійснюються кредитодавцем з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, процентної ставки, передбаченої пунктом 1.1. договору. День видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем, тобто враховується день надання кредиту і не враховується день його погашення (метод визначення днів для нарахування процентів "факт/факт"). Сплата позичальником процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно, не пізніше п'ятого календарного дня місяця, наступного за звітним, а також у день повернення кредиту - на рахунок кредитодавця, визначений цією угодою. За користування кредитом понад строк, вказаний у пункті 1.1. договору, процентна ставка збільшується на 10%.
За обслуговування кредитної лінії згідно із цим договором здійснюється нарахування комісійної винагороди: у розмірі 1% від максимального ліміту кредитної лінії, обумовленого в пункті 1.1. цієї угоди, - у день видачі першого траншу за перший рік кредитування; у розмірі 1% від максимального ліміту кредитної лінії, обумовленого в пункті 1.1. договору, - 30 квітня 2025 року за другий рік кредитування (пункт 5.4. кредитного договору).
Договір набуває чинності та є укладеним з дати його підписання сторонами/уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за цим договором (пункт 9.1. вказаного правочину).
Судом встановлено, що з метою забезпечення належного виконання ТОВ "Рало" його зобов'язань за вказаним кредитним договором Банк уклав: з ТОВ "Ровєр" - договір поруки від 25 квітня 2024 року № 17/24/1-ВКЛ-П; з ОСОБА_1 - договір поруки від 25 квітня 2024 року № 17/24-ВКЛ-П і договір іпотеки, посвідчений 25 квітня 2024 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ Пахниць І.В., зареєстрований в реєстрі за № 425 (з урахуванням змін та доповнень відповідно з додаткової угоди до договору іпотеки від 25 квітня 2024 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ Пахниць І.В., зареєстрованої в реєстрі за № 427), щодо нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, - чотирикімнатної квартири, загальною площею 150,5 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Усі зазначені правочини підписані повноважними представниками їх сторін та скріплені печатками Банку та ТОВ "Ровєр". Копії вказаних договорів наявні в матеріалах справи.
За умовами пунктів 1.1. договорів поруки у розумінні останніх: основний договір - це кредитний договір з відкриттям відновлювальної кредитної лінії від 25 квітня 2024 року № 17/24-ВКЛ, укладений між банком і ТОВ "Рало", а також усі додаткові договори, угоди, додатки, зміни та доповнення до нього, у тому числі щодо суми зобов'язань, строків їх виконання, розміру процентів, комісійних винагород та інших умов, грошових зобов'язань, які є чинними на момент укладання цього договору або можуть бути укладені після його укладання в майбутньому; зобов'язання - це обов'язки ТОВ "Рало" (у повному обсязі або окремій його частині), що випливають з основного договору, у тому числі, але не виключно: повернути Банку кредит, отриманий за основним договором у розмірі 5 950 000,00 грн із остаточним терміном повернення не пізніше 24 квітня 2026 року (включно), із погашенням на умовах, зазначених в основному договорі, зі сплатою фіксованої процентної ставки в розмірі 25% річних на умовах, зазначених в основному договорі; боржник - ТОВ "Рало", яке є стороною основного договору (позичальник), яка має право отримати та/або отримала кредит, а також будь-яка третя особа (новий боржник), яка набула статусу боржника на підставах, визначених законодавством та цим договором.
Пунктами 2.1., 2.2. договорів поруки визначено, що за цими правочинами поручителі зобов'язуються перед Банком відповідати солідарно з боржником за виконання боржником у повному обсязі зобов'язання за основним договором, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов основного договору та додаткових договорів (угод) до нього. Вказані зобов'язання поручителів перед Банком є безумовними й ніяких умов, крім передбачених цими договорами, це потребують.
Поручителі підтверджують, що вони ознайомлені зі змістом основного договору й заперечень до його умов не мають (пункт 2.5. договорів поруки).
Відповідно до пунктів 2.7. договорів поруки поручителі поручається за зобов'язання як у цілому, так і за кожну його частину окремо. Якщо основний договір буде визнано недійсним у частині зобов'язання, порука щодо інших частин зобов'язання залишається чинною.
Пунктами 3.1., 3.3., 3.4. договорів поруки передбачено, що у разі порушення боржником будь-якого зобов'язання (повністю або частково) за основним договором або неналежного його виконання, кредитор має право звернутись до поручителів з вимогою про виконання такого зобов'язання/його частини. Поручителі зобов'язуються виконати вказане зобов'язання за боржника в порядку та строки, зазначені у відповідній вимозі. Датою погашення поручителем заборгованості (будь-якої її частини) у відповідній сумі за основним договором є дата зарахування відповідної суми коштів на рахунок кредитора, визначений основним договором для погашення заборгованості або у вимозі, направленій кредитором відповідно до умов цього договору. Подання кредитором вимоги про виконання частини заборгованості за зобов'язанням за основним договором не позбавляє кредитора права подати до поручителів вимоги виконати інші частини заборгованості за зобов'язанням за основним договором.
Сторони домовились встановити в договорі строк поруки та дійшли обопільної згоди, що порука діє з дати підписання цього договору і продовжує діяти, тобто кредитор має право пред'явити вимоги до поручителя як в цілому, так і за будь-якою частиною забезпеченого порукою зобов'язання за цим договором, - протягом періоду до дня остаточного терміну повернення кредиту, який (період) додатково збільшується на десять років. Тобто, строк поруки за договором: з дати підписання цього договору до дня остаточного терміну повернення кредиту + 10 років. Якщо термін остаточного терміну повернення кредиту змінився за основним договором без внесення змін до цього договору, для визначення строку поруки за договором приймається остаточний термін, визначений в основному договорі (пункт 4.1. договорів поруки).
Пунктами 5.1. договорів поруки визначено, що кредитор має право, зокрема: у разі невиконання та/або порушення виконання боржником умов основного договору, звертатись до поручителів у порядку, передбаченому законодавством, з метою інформування про необхідність виконання боржником умов основного договору (підпункт 5.1.1. договорів поруки); вимагати від поручителів виконання зобов'язання відповідно до умов цих договорів та законодавства України (підпункти 5.1.2. договорів поруки); надіслати поручителям вимогу про виконання зобов'язання відповідно до умов цих договорів (підпункти 5.1.3. договорів поруки).
За умовами пунктів 5.4. договорів поруки поручителі зобов'язуються: виконувати свої зобов'язання за цими правочинами в першу чергу перед іншими зобов'язаннями за договорами, укладеними з іншими кредиторами (підпункт 5.4.1. договорів поруки); у разі невиконання або порушення виконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором, погасити заборгованість за основним договором протягом 30-ти календарних днів з дати отримання вимоги кредитора про невиконання/порушення виконання боржником своїх зобов'язань, якщо інший строк не встановлений у самій вимозі (підпункти 5.4.2. договорів поруки), відповідати перед кредитором своїми грошовими коштами та всім своїм майном (підпункт 5.4.3. договорів поруки).
Договори набувають чинності з моменту їх підписання обома сторонами та діють протягом строку дії поруки, визначеного цими угодами (пункти 10.1. договорів поруки).
Судом встановлено, що Банк належним чином виконав свої зобов'язання, перерахувавши на визначений кредитним договором рахунок ТОВ "Рало" грошові кошти в сумі 5 950 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: меморіальних ордерів: від 25 квітня 2025 року № 2642087 на суму 5 000 000,00 грн, від 26 квітня 2025 року № 2652462 на суму 950 000,00 грн, а також копією банківської виписки з особового рахунку вказаного відповідача.
Про належне виконання Банком його зобов'язань за кредитним договором також свідчить відсутність з боку відповідачів претензій і повідомлень про порушення позивачем умов договору в цій частині.
Однак, ТОВ "Рало" свій обов'язок з повернення кредитних коштів, сплати процентів та комісійної винагороди у порядку та строки, передбачені кредитним договором, належним чином не виконало, у зв'язку з чим Банк звернувся до відповідачів з вимогами від 2 червня 2025 року вих. № 1030-578, вих. № 1030-577 про усунення порушення умов кредитного договору, у яких Банк вимагав у 10-денний строк з моменту отримання вимоги виконати всі зобов'язання позичальника за кредитним договором, у тому числі й прострочені зобов'язання, та здійснити повне дострокове повернення кредиту, всіх нарахованих строкових і прострочених процентів у загальному розмірі 6 626 046,34 грн. Копії вказаних вимог Банку з належними доказами їх надсилання відповідачам засобами поштового зв'язку на зазначені у відповідних договорах адреси містяться в матеріалах справи. Однак, ці вимоги залишені відповідачами без відповіді та виконання.
Згідно з наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості за кредитним договором, здійсненого позивачем, станом на 17 червня 2025 року в ТОВ "Рало" утворилась заборгованість у загальному розмірі 6 217 874,41 грн, з яких: 4 950 000,00 грн - строкова заборгованість по кредиту, 1 000 000,00 грн - прострочена заборгованість покредиту, 4 075,34 грн - строкова заборгованість по процентам, 204 299,07 грн - прострочена заборгованість по процентам, 59 500,00 грн - прострочена заборгованість по комісії.
Стаття 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог статей 526, 525 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), який був чинний на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
Приписами частини 2 вищевказаної статті ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, позикодавець наділений можливістю реалізувати своє право в порядку частини 2 статті 1050 ЦК України на дострокове повернення йому частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, як шляхом пред'явлення досудової вимоги, так і звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 18 березня 2020 року в справі № 906/310/19.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки факт надання Банком кредитних коштів і факт порушення ТОВ "Рало" своїх зобов'язань у частині повного їх повернення, а також сплати встановленої пунктом 5.4. договору обов'язкової плати за обслуговування вказаного кредиту (комісії) у встановленому відповідним правочином порядку і строки підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачами, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення з вказаного відповідача заборгованості за кредитом у загальному розмірі 5 950 000,00 грн та заборгованості по комісії у розмірі 59 500,00 грн.
Крім того, Банк нарахував та заявив до стягнення проценти за користування кредитом на підставі пунктів 1.1., 5.2., 5.3. кредитного договору в розмірі 208 374,41 грн.
Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів, суд дійшов висновку про його обґрунтованість та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства. За таких обставин даний позов у цій частині також підлягає задоволенню.
При цьому, Банк заявив позовні вимоги про стягнення вищевказаних сум з відповідачів солідарно, з огляду на умови укладених з ТОВ "Ровєр" та ОСОБА_1 договорів поруки.
За частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
За статтею 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно зі статтею 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників), кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку в повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Таким чином, при солідарному обов'язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред'явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред'явити вимогу до іншого солідарного боржника.
Докази наявності підстав для звільнення ТОВ "Ровєр" та фізичної особи ОСОБА_1 від відповідальності за порушення умов договорів поруки матеріали справи не містять.
Таким чином, позивач, користуючись наданим йому за відповідними договорами поруки та статтями 543, 554 ЦК України правом, правомірно звернувся до суду з вимогою про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором з відкриттям відновлювальної кредитної лінії від 25 квітня 2024 року № 17/24-ВКЛ.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи те, що на час розгляду даної справи судом заборгованість ТОВ "Рало" за кредитним договором у загальному розмірі 6 217 874,41 грн, з яких: 4 950 000,00 грн - строкова заборгованість по кредиту, 1 000 000,00 грн - прострочена заборгованість по кредиту, 4 075,34 грн - строкова заборгованість по процентам, 204 299,07 грн - прострочена заборгованість по процентам, 59 500,00 грн - прострочена заборгованість по комісії, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідачі на момент прийняття рішення не надали документів, які свідчать про погашення спірної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Банку про солідарне стягнення з відповідачів вказаних сум грошових коштів. У зв'язку з цим даний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, позов Банку підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рало" (01042, місто Київ, вулиця Джона Маккейна, будинок 39; ідентифікаційний код 37815682), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровєр" (03138, місто Київ, вулиця Сумська, будинок 3; ідентифікаційний код 36958989) та фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "Оксі Банк" (79019, місто Львів, вулиця Газова, будинок 17; ідентифікаційний код 09306278) 4 950 000 (чотири мільйони дев'ятсот п'ятдесят тисяч) грн 00 коп. строкової заборгованості по кредиту, 1 000 000 (один мільйон) грн 00 коп. простроченої заборгованості по кредиту, 4 075 (чотири тисячі сімдесят п'ять) грн 34 коп. строкової заборгованості по процентам, 204 299 (двісті чотири тисячі двісті дев'яносто дев'ять) грн 07 коп. простроченої заборгованості по процентам, 59 500 (п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот) грн 00 коп. простроченої заборгованості по комісії, а також 93 268 (дев'яносто три тисячі двісті шістдесят вісім) грн 12 коп. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 19 листопада 2025 року.
Суддя Є.В. Павленко