ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
18.11.2025Справа № 910/14045/25
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши матеріали
позову 1) ОСОБА_1
2) ОСОБА_2
3) ОСОБА_3
до 1) Релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь Святителя Миколая Чудотворця Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Коболчин Дністровського району Чернівецької області",
2) Чернівецької обласної військової адміністрації
про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів релігійної організації, визнання недійсним та скасування статуту і його реєстрації
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулися ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач-1), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач-2), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , позивач-3) до Релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь Святителя Миколая Чудотворця Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Коболчин Дністровського району Чернівецької області" (далі - Релігійна організація, відповідач-1), Чернівецької обласної військової адміністрації (далі - Чернівецька ОВА, відповідач-2) про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів релігійної організації «Релігійної громади парафії на честь Святителя Миколая Чудотворця Чернівецько-Буковинської Єпархії УПЦ (ПЦУ) с. Коболчин Дністровського району Чернівецької області", а також визнання недійсним та скасування статуту цієї релігійної організації і його реєстрації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що загальні збори Релігійної організації "Релігійної громади парафії на честь Святителя Миколая Чудотворця Чернівецько-Буковинської Єпархії УПЦ (ПЦУ) с. Коболчин Дністровського району Чернівецької області", що відбулися 21.06.2025 та якими прийнято рішення про зміну канонічної підлеглості Релігійної громади шляхом затвердження нової редакції статуту та його реєстрації, є незаконними, оскільки були скликані та проведені з порушенням вимог статуту організації, відтак, є неповажними та порушують права позивачів як членів Релігійної організації на свободу віросповідання.
Вивчивши подані матеріали, суддя приходить до висновку, що вказана позовна заява з додатками підлягає поверненню заявнику без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Згідно з ч 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, серед іншого, зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Під вимогою треба розуміти матеріально-правову вимогу, тобто, предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Так, з прохальної частини позову вбачається, що позивач заявив дві основні вимоги про: 1) визнання недійсним та скасування рішення загальних (парафіяльних) зборів Релігійної організації);
2) визнання недійсним та скасування статуту Релігійної організації у новій редакції, прийнятого на спірних загальних зборах;
а також похідної вимоги, задоволення якої безпосередньо залежить від задоволення основних вимог (щодо скасування реєстрації вказаного статуту, проведеного розпорядженням Чернівецької ОДА).
Водночас з наведеного вбачається, що об'єднання основних та похідних позовних вимог заявники здійснили з метою зміни підсудності розгляду справи.
Так, основні вимоги, якими позивачі обґрунтували порушення своїх прав та свобод Релігійною організацією становлять корпоративний спір, який відповідно до правил підсудності, визначених ч. 6 ст. 30 ГПК України, підлягає розгляду за місцезнаходженням Релігійної організації "Релігійної громади парафії на честь Святителя Миколая Чудотворця Чернівецько-Буковинської Єпархії УПЦ (ПЦУ) с. Коболчин Дністровського району Чернівецької області" - тобто Господарським судом Чернівецької області.
Разом з цим до кола відповідачів позивачі віднесли Чернівецьку обласну військову адміністрацію - центральний орган виконавчої влади, що передбачає застосування правил виключної підсудності, визначених ч. 5 ст. 30 ГПК України, тобто, з метою звернення не до Господарського суду Чернівецької області, а до Господарського суду міста Києва.
При цьому фактично за наявності корпоративного спору між сторонами з приводу порушення прав позивачів Релігійною організацією, заявники не обґрунтували у позовній заяві, чим саме Чернівецька ОВА порушила їх права і законні інтереси та не вказали правових підстав (норм закону), які нею порушені та відповідно до яких до Чернівецької ОВА пред'являються відповідні вимоги.
Наведене свідчить про безпідставне залучення вказаного співвідповідача до справи та наявність мети щодо зміни підсудності даного позову.
Проте слід звернути увагу на те, що правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.
Водночас господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Зокрема, відповідно до ч. 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, а саме - необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.
Хоча у вирішенні питання про визнання тих чи інших дій зловживанням процесуальними правами позиція учасника справи є важливою, проте, не вирішальною, оскільки законодавець відносить відповідні повноваження до виключної компетенції судів. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 58/505, від 28.04.2020 у справі № 910/6245/19, від 07.09.2020 у справі № 910/16497/19.
Поряд з цим основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є неприпустимість зловживання процесуальними правами, розумність строків розгляду справи судом (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відтак, аналізуючи зазначені норми, можна дійти висновку, що обставинами, які доводять факт зловживання процесуальними правами учасником справи є: наявність відповідного процесуального права в учасника справи; використання такого права завідомо без наявності як фактичних, так і юридичних підстав; реалізація процесуального права переслідує мету штучного маніпулювання процесуальним порядком розгляду справи.
Виходячи з викладеного, оскільки Чернівецька обласна військова адміністрація у даному випадку була залучена до справи штучно, суд вбачає в цьому зловживання позивачами своїми процесуальними правами.
За таких обставин суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 43, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь Святителя Миколая Чудотворця Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Коболчин Дністровського району Чернівецької області", Чернівецької обласної військової адміністрації про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів релігійної організації, визнання недійсним та скасування статуту і його реєстрації повернути заявникам без розгляду.
Роз'яснити заявникам, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому законом.
Суддя Головіна К. І.