ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.11.2025Справа № 910/10346/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справу №910/10346/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалькон-Агро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгредієнтс Юа» про стягнення грошових коштів,
1. СУТЬ СПОРУ.
1.1. Позивачем заявлено про стягнення збитки у загальній сумі 112 089,79 грн, у зв'язку з необґрунтованою відмовою відповідача щодо прийняття товару, який був поставлений за договором поставки, а також пені у сумі 20 514,53 грн за невиконання грошового зобов'язання.
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. 06.02.2025 між ТОВ «Фалькон-Агро» (постачальник) та ТОВ «Інгредієнтс Юа» (покупець) укладено Договір поставки товару №06-02/2025 (далі - Договір).
2.2. ТОВ «Фалькон-Агро» здійснено ТОВ «Інгредієнтс Юа» поставку товару відповідно до видаткової накладної №839 від 26.05.2025 (лецитин соєвий рідкий 23 360 кг на суму 537 373,44 грн з ПДВ).
2.3. Листом від 31.05.2025 ТОВ «Інгредієнтс Юа» звернулось до ТОВ «Фалькон Агро Груп» про відмову від прийому партії лецитину №13 від 26.05.2025.
2.4. 01.06.2025 ТОВ «Інгредієнтс Юа» повернуло ТОВ «Фалькон-Агро» лецитин соєвий рідкий 23 360,00 кг на загальну суму 537 373,44 грн.
2.5. Листом №81/1 від 06.06.2025 ТОВ «Фалькон Агро Груп» звернулось до ТОВ «Фалькон-Агро» з вимогою про відшкодування збитків у зв'язку з поверненням товару на загальну суму 6 268,96 грн (заробітна плата працівників - 1 038,16 грн, витрати на електроенергію - 225,00 грн, витрати на розігрів партії лецитину в автоцистерні - 5 005,80 грн).
2.6. Листом №17/06/2025-1 від 17.06.2025 ТОВ «Фалькон-Агро» звернулось до ТОВ «Інгредієнтс Юа» з вимогою про відшкодування збитків у загальному розмірі 52 988,96 грн (витрати за розвантаження - 6 268,96 грн, упущена вигода 46 720,00 грн).
2.7. ТОВ «Інгредієнтс Юа» листом №1-20/06.2025 від 20.06.2025 надало відповідь на лист ТОВ «Фалькон-Агро» №17/06/2025-1 від 17.06.2025, а саме повідомило про необґрунтованість вимог про відшкодування збитків.
2.8. Листом №97 від 22.07.2025 ТОВ «Фалькон Агро Груп» повторно звернулось до ТОВ «Фалькон-Агро» з вимогою про відшкодування збитків у зв'язку з поверненням товару на загальну суму 6 268,96 грн (заробітна плата працівників - 1 038,16 грн, витрати на електроенергію - 225,00 грн, витрати на розігрів партії лецитину в автоцистерні - 5 005,80 грн).
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.
3.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача збитки за неналежне виконання умов Договору поставки у сумі 132 604,29 грн, що складається з суми упущеної вигоди - 105 820,80 грн, витрат по розвантаженню - 6 268,96 грн, пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 20 514,53 грн.
3.2. Юридичними підставами позову є статті 11, 509, 526, 549, 610-611, 623 Цивільного кодексу України.
3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача щодо відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням умов договору поставки та сплати пені за невиконання грошового зобов'язання з внесенням попередньої оплати.
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.
4.1. Аргументи та позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив.
4.2. Відповідач, заперечуючи щодо позову, зазначає:
- товар не був прийнятий та повернений, оскільки виявлена невідповідність зразкам (еталонам), невідповідність даним, вказаним у супровідних документах, невідповідність тари;
- з аналізу тексту позовної заяви не можна зробити висновок про наявність, як причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони, так і щодо протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання), шкідливого результату такої поведінки - збитків та вини особи, яка заподіяла шкоду, що дає відповідачу підставу зробити висновок, що позовна заява є необґрунтованою;
- відсутні обґрунтовані підстави для стягнення пені.
5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк для усунення недоліків позову.
5.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визнано справу малозначною та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - 15 днів з дня вручення ухвали.
5.3. Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- Чи порушено відповідачем умови договору поставки?
- Чи понесені відповідачем збитки в наслідок дій (бездіяльності) відповідача? Якщо так, то який їх розмір?
6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на перше та друге питання, а відповідач протилежне.
7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ОБСТАВИНИ ПОСТАВКИ ТА ПОВЕРНЕННЯ ТОВАРУ.
7.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
7.2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).
7.3. Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
7.4. Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
7.5. Укладеним між сторонами Договором визначено, що постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити, відповідно до умов даного Договору, лецитин соєвий рідкий.
7.6. Відповідно до пункту 2.1 Договору товар має відповідати наступним якісним показникам і підтверджуватися посвідченням про якість на кожну партію товару, що видається лабораторією заводу-виробника товару:
1) запах і смак - притаманний сировині, з якої виготовлений, не допускається затхлий, прогірклий, кислий чи будь-який інший сторонній смак та запах;
2) колір - від світло-жовтого до темно-коричневого;
3) консистенція - однорідна в'язка рідина;
4) колірне число 10%-го розчину в толуолі, мг йоду, не більше 80;
5) масова частка вологи і летких речовин, %, не більше 1;
6) в'язкість при 25 С, Па*с, не більше ніж 12;
7) масова частка речовин, нерозчинних в ацетоні, %, не менше 64;
8) масова частка речовин, нерозчинних в толуолі, %, не більше 0,5;
9) кислотне число, мг КОН/г, не більше 30;
10) пероксидне число, ммоль/кг 1/20, не більше 10.
7.7. Пунктом 2.2 Договору передбачено, що показники, які не вказані в п. 2.1 Договору, повинні відповідати ТУ У 10.8-43162821-002:2024 «Лецитин соєвий рідкий (Е322). Технічні умови».
7.8. Згідно з пунктом 2.4 Договору претензії до товару стосовно якості приймаються до розгляду, якщо з відповідної партії товару, в присутності представників сторін, було відібрано арбітражну пробу. При цьому, така проба відбирається з кожного контейнера з товаром (по 2 примірники товару, один з яких залишається у постачальника, а інший у покупця). Відібрані проби товару пакуються у ємності і пломбуються таким чином, щоб унеможливити відкриття без пошкодження пломби/печатки або заміну проби. Випробування проб проводять погоджена сторонами незалежна акредитована лабораторія.
7.9. Відповідно до пункту 4.1 Договору постачальник поставляє товар партіями на умовах, зазначених в специфікаціях до Договору, на кожну партію товару та згідно правил «Інкотермс» (редакція 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером даного Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов даного Договору.
7.10. Специфікацією №2 від 02.05.2025 до Договору визначено, зокрема:
- постачальник постачає лецитин соєвий рідкий 70 000,00 кг (+/- 10%), ціна з ПДВ 23,00 грн/кг;
- партія товару, вказана у даній специфікації, заливається в автоцистерни, що надаються перевізником постачальника;
- базові умови поставки: FCA -Кіровоградська обл., смт. Нове, вул. Ливарна, 10;
- строк поставки товару: з 20.05.2025 до 15.08.2025 (включно);
- партія товару, вказана у даній специфікації, постачається в металевих бочках місткістю 200 кг кожна, що належать постачальнику. Вартість тари включена до вартості товару. Право власності на тару, в якій постачається товар, переходить до покупця з дати поставки товару.
7.11. Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
7.12. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
7.13. Згідно з частиною 1 статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
7.14. На момент прийняття товару, відповідачем не зроблено застережень щодо його якості, а тому у супровідних документах (видаткова накладна та товаро-транспортна накладна) відсутні відповідні застереження.
7.15. Однак після прийняття товару, відповідач звернувся до ТОВ «Фалькон Агро Груп» (виробник товару та контрагент позивача) про необхідність повернення товару, оскільки він не відповідає якісним характеристикам, а саме: показники «масова частка речовин, нерозчинних в ацетоні %» у посвідченні якості становить 70,37%, а за результатами перевірки лабораторією ТОВ «Агрооіл Україна» - 63,75%.
7.16. Додатково відповідач звернувся до лабораторії ІП «СЖС Україна», представники якої здійснили 28.05.2025 відбір зразків, а результат досліджень показав вміст нерозчинних у ацетоні речовин 64,21%.
7.17. З умов Договору вбачається, що для пред'явлення претензійних вимог щодо якості товару потрібно відібрати зразки у присутності представників сторін, а аналіз зразків проводиться у погодженій лабораторії,
7.18. Однак в матеріалах справи відсутні докази обставини того, що після отримання товару було проведено належним чином перевірку його якості, а саме відбір при присутності представників та аналіз в узгодженій лабораторії.
7.19. В той же час позивачем при поставці товару було надано відповідачу посвідчення якості №13 від 26.05.2025 на лецитин соєвий рідкий Е322, яким, зокрема, визначено показник масової частки речовин, нерозчинних в ацетоні - 70,37%.
7.20. Крім того, відповідачем не надано доказів обставини того, що якісний показник товару «масова частка речовин, нерозчинних в ацетоні %» на проміжок часу між прийняттям та поверненням товару становив 63,75 % або інший відсоток нижчий за 64, а також інших належних доказів наявності прихованих недоліків.
7.21. Отже, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що поставлений товар на час поставки та прийняття відповідачем відповідав характеристикам, визначеним Договором та специфікацією.
7.20. Відповідач зазначає, що товар не підлягав прийняттю у зв'язку з порушенням умов Договору та специфікації щодо тари.
7.21. Суд зазначає, що фактичний формат зберігання та перевезення товару у відповідній тарі об'єктивно відомий покупцю в момент прийняття товару, а тому покупець наділений правом на відмову у прийнятті товару, якщо формат тари не відповідає вимогам договору.
7.22. В даному випадку відповідачем прийнято товар, який був доставлений в автоцистерні, а претензії щодо невідповідності тари при поверненні товару не заявлялися.
7.23. Отже, товар повертався саме з причини невідповідності якості на думку відповідача.
7.24. Зауваження щодо тари з'явилися тільки після повернення товару в листі-відповіді від 20.06.2025 на вимогу позивача щодо відшкодування збитків, а тому в даному випадку прослідковується непослідовна поведінка відповідача.
7.25. Суд також враховує, що специфікацією до Договору визначено суперечливі умови, а саме: передбачено, що партія товару заливається в автоцистерни та партія товару постачається в металевих бочках.
7.26. Крім того позивачем повідомлено про суперечливу поведінку відповідача в цьому питанні, оскільки відповідач виступав замовником послуг з перевезення товару за допомогою автомобіля, який застосовує для перевезення автоцистерну.
7.27. Відповідач навів загальні заперечення щодо обставини погодження форм поставки, однак не спростував належним чином наведену обставину замовлення послуг перевезення.
7.28. Отже, відповідач здійснив повернення товару, однак така дія вчинена без належного обґрунтування та дотримання порядку, передбаченого Договором та законом.
8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ЗБИТКИ (УПУЩЕНУ ВИГОДУ).
8.1. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
8.2. Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
8.3. Відповідно до частини 1 статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
8.4. Згідно з частиною 2 статті 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
8.5. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення (частина 3 статті 623 ЦК України).
8.6. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (частина 4 статті 623 ЦК України).
8.7. Суд враховує висновки Верховного Суду, зроблені у постанові від 11.11.2021 (справа № 910/7511/20), а саме:
1) збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати;
2) збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном;
3) для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки особи (боржника); збитків, заподіяних такою особою; причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і збитками; вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди;
4) при цьому протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
8.8. Позивач, обґрунтовуючи наявність упущеної вигоди, зазначає, що у результаті відмови відповідачем від товару у позивача залишилася значна партія продукції без узгодженого покупця. Через відмову відповідача позивач був змушений реалізувати частину товару іншому покупцю за ціною 14,64 грн/кг замість обумовленої договором 19,17 грн/кг. Такий продаж здійснено з метою запобігти ще більшим збиткам та псуванню товару в умовах відсутності первісного покупця.
8.9. З матеріалів справи вбачається, що 14.05.2025 ТОВ «Фалькон-Агро» (продавець) уклало контракт №F140525sl з Nitragreen S.R.O. (покупець). За вказаним контрактом продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити лецитин соєвий рідкий, наливом.
8.10. Специфікацією №1 до Контракту №№F140525sl від 14.05.2025 визначено:
- продавець поставляє, а покупець приймає і оплачує (купує) лецитин соєвий рідкий, наливом;
- кількість товару: 25,000 метричних тон +/- 10%;
- ціна товару становить 350,00 доларів США за метричну тонну.
8.11. Відповідно до відомостей міжнародної товарно-транспортної накладної №599616, митної декларації позивачем здійснено поставку 24 560 кг лецитину соєвого рідкого.
8.12. Відповідач в цій частині навів свої зауваження щодо невідповідності партій товару, оскільки відповідно до посвідчення якості №13 від 26.05.2025 позивачем здрібнювалось поставку товару, виробленого 01.05.2025-05.05.2025, а при подальшому продажі новому контрагенту, позивач здійснював поставку товару, виробленого 28.05.2025-01.06.2025.
8.13. На вказані застереження позивач відповідає тим, що позивачем було замовлено для відповідача партію соєвого лецитину у кількості 75 000 кг. Через обмеженість виробничих потужностей, завод виготовляв продукцію планово та партіями, зокрема, у період з 01.05.2025 р. по 05.05.2025 - перша частина у кількості 35 000 кг; у період з 28.05.2025 по 01.06.2025. Таким чином, різні дати у посвідченнях якості відображають етапність виробництва та відвантаження єдиної партії, замовленої позивачем для відповідача, а не виготовлення нового чи іншого товару.
8.14. Відповідно до статті 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
8.15. Статтею 183 ЦК України визначено, що подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.
8.16. Відповідно до статті 184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.
8.17. З матеріалів справи вбачається, що лецитин соєвий рідкий є подільною річчю з родовими ознаками, а вказаний товар має зміні в певному діапазоні фізико-хімічні характеристики, які залежать від різних факторів, зокрема температури. Тому сторони, укладаючи договори купівлі-продажу даного типу товару, враховують певні критерії, які мають діапазонний характер.
8.18. Враховуючи, що виробництво вказаного товару відбувалось по однаковій технології та на однакових виробничих потужностях, а його фізико-хімічні характеристики визначені в схожих діапазонах, то з більшою вірогідністю можна сказати, що поставлений товар/повернутий товар відповідає родовим ознакам товару, поставленого позивачем новому контрагенту.
8.19. Різниця дати виготовлення партії може впливати на ціну товару, оскільки за поясненнями позивача, які не заперечуються відповідачем, тривалий час зберігання лецитину соєвого рідкого змінює його характеристики в негативний бік оцінки. У даному випадку позивачем поставлено новому контрагенту товар, який за критерієм дати виробництва більш цінніший.
8.20. Отже, позивач, укладаючи Договір з відповідачем, очікував отримати грошові кошти, зокрема, у кількості 447 811,20 грн без ПДВ за 23 360 кг (19,17 грн за 1 кг), а у зв'язку з продажом товару третій особі, отримав грошові кошти за той же еквівалент товару у кількості 341 990,40 грн (14,64 грн за 1 кг). Різниця між очікуваним та фактичним доходом становить 105 820,80 грн.
8.21. Щодо розміру упущеної вигоди, відповідач зазначає, що він придбавав аналогічний товар за ціною 24 грн/кг з ПДВ, що спростовує доводи позивача про врахування ринкових цін.
Також, для врахування ринкових цін, позивачем не бралися до уваги інші умови Контракту № F140525sl, що відрізняються від умов договору з відповідачем, що доводить безпідставність вимоги позивача щодо стягнення неодержаних доходів (упущеної вигоди). Зокрема, згідно специфікації № 2 від 02.05.2025 до Договору № 06-02/2025 поставки товару від 06.02.2025, передбачена поставка в бочках, не тотожними є і характеристики товару, що впливає на ціну.
8.22. Щодо розміру упущеної вигоди позивач зазначає, що нижча ціна продажу зумовлена обставинами: по-перше, товар - лецитин із сої врожаю 2024 року, реалізація якого відбувалася фактично наприкінці сезону продажів для цього врожаю; по-друге, сезон збуту продукції завершувався, попит на лецитин у цей період був обмежений (на ринку вже насичення товаром, нові закупівлі мінімальні наприкінці сезону); по-третє, тривале зберігання лецитину без втрати якості або зниження його ринкової вартості було неможливим. З часом якість продукту погіршується, до того ж наближення нового врожаю сої та виробництва «свіжого» лецитину неминуче знижує цінність залишків попереднього врожаю.
8.23. Щодо розміру упущеної вигоди, суд зазначає, що відповідач надає для спростування доводів позивача щодо ринкової ціни товару докази придбання концентрату фосфатидного соєвого харчового, а тому такі заперечення є необґрунтованими.
8.23.1. Суд зазначає про відсутність доказів того, що товар, поставлений позивачем третій особі, значно відрізняється в гірший бік від товару, що був поставлений відповідачу, а тому заперечення відповідача в даному контексті не випливають на визначення розміру упущеної вигоди.
8.23.2. Щодо включення або не включення до ціни товару тари (бочок), судом вже зроблені висновки щодо прийняття товару відповідачем у фактичній формі (автоцистерні). Також суд зазначав про суперечливі умовами Договору (специфікації) в цій частині. Додатково суд зазначає про відсутністю доказів, які дозволять виокремити ціну товару та ціну тари, якщо в ціну товару була включена тара.
8.23.3. На розмір упущеної вигоди впливають багато обставин - умовно від погодних/кліматичних факторів до соціально-політичних відносин, а визначення такого розміру відбувається з урахування певного допущення. Тому суд, при визначенні такого розміру, віддає пріоритет обставинам, які можуть бути підтвердженні документально. В даному випадку суд віддає пріоритет договірним відносинам між позивачем та відповідачем, а також договірним відносинам між позивачем та третьої особою (іншим контрагентом), а розрахунок здійснюється оперуванням сумами, визначеними у первинних бухгалтерських документах.
8.23.4. Отже, судом враховані пояснення сторін та надані докази, які дозволяють здійснити розрахунок упущеної вигоди, що відповідає критеріям вірогідності доказування у справах такої категорії, а тому розмір упущеної вигоди становить 105 820,80 грн.
8.24. Суд зазначає, що у позивача були правомірні очікування на отримання прибутку у визначеній сумі від реалізації товару відповідачу, однак відповідачем здійснено повернення такого товару, а тому позивач, враховуючи необґрунтованість повернення товару, не здійснював дії щодо повторної поставки цього товару відповідачу, оскільки наміри відповідача щодо цього товару вже були відомі. Також через наведені обставини у позивача були відсутні підстави для внесення змін до товару або пошук (виробничі/закупівля) іншого товару для повторної поставки його відповідачу.
8.25. Отже, причинно-наслідковий зв'язок відображається у тому, що відповідачем здійснено дії щодо повернення товару, які змусили позивача здійснити дії для продажу цього товару іншій особі.
8.26. Вина відповідача відображена в умисних діях щодо повернення товару позивачу.
8.27. Враховуючи наведене, судом встановлено елементи складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправна поведінка, збитки (упущена вигода), причинно-наслідковий зв'язок та вина, а тому позовна вимога в частині стягнення 105 820,80 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
8.28. Позивачем окремо заявлено збитки у зв'язку з витратами по розвантаженню у розмірі 6 268,96 грн.
8.29. З листа ТОВ «Фалькон Агро Груп» до ТОВ «Фалькон-Агро» вбачається, що у зв'язку з повернення партії лецитину соєвого рідкого в кількості 23 360 кг, було направлено вказану партію товару на розвантаження до виробника - ТОВ «Алькон Агро Груп», оскільки у вказаної особи наявне зобов'язання по Договору переробки давальницької сировини №01-0924/01ФА від 01.09.2024.
8.30. Через наведені обставини ТОВ «Алькон Агро Груп» звернулось з претензією до ТОВ «Фалькон-Агро» про відшкодування витрат на розвантаження, а саме: заробітна плата працівників - 1 038,16 грн, витрати на електроенергію - 225,00 грн, витрати на розігрів партії лецитину в автоцистерні - 5 005,80 грн.
8.31. Для фіксації витрат представниками ТОВ «Алькон Агро Груп» було складено акт з описом дій та розрахунком вартості.
8.32. Відповідно до платіжної інструкції №ФА-0012928 від 23.07.2025 ТОВ «Фалькон-Агро» здійснило перерахунок ТОВ «Алькон Агро Груп» суми у розмірі 6 268,00 грн.
8.33. З наведеного вбачається, що після повернення відповідачем товару, вказаний товар був доставлений до місцезнаходження виробничих потужностей ТОВ «Алькон Агро Груп» (контрагент позивача), яке здійснило його розвантаження, а витрати на таке розвантаження поклало на позивача. У свою чергу позивач здійснив відшкодування витрат ТОВ «Алькон Агро Груп» у визначеному ним розмірі.
8.34. Відповідач, заперечуючи щодо стягнення витрат на розвантаження, зазначає, що оскільки позивачем порушено умови специфікації щодо тари, то він сам несе відповідальність за розвантаження товару у заявленому розмірі.
8.35. Суд робив оцінку щодо форми поставки товару та дій відповідача у вказаній ситуації, а тому заперечення в цій частині є необґрунтованими.
8.36. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення 6 268,00 грн є та підлягає задоволенню.
9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВІДСУТНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ СТЯГНЕННЯ ПЕНІ .
9.1. Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
9.2. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (частина 3 статті 549 ЦК України).
9.3. Позивачем заявлено до стягнення пеню у сумі 20 514,53 грн, у зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо сплати 50% вартості товару.
9.4. Відповідно до пункту 3.1 Договору покупець зобов'язаний здійснити оплату вартості товару, що поставляється за даним Договором, в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом строків, погоджених сторонами у відповідній специфікації або додатковій угоді до Договору.
9.5. Специфікацією №2 до Договору визначено, що оплата здійснюється в наступному порядку:
- 50% від вартості товару - передоплата здійснюється до дати поставки товару на підставі виставленого постачальником рахунку;
- 50% від вартості товару - не пізніше 14 календарних днів з дати поставки товару (дата, вказана у видатковій накладній).
9.6. Суд, з урахуванням обставин справи, зазначає, що позивачем допущено непослідовну поведінку, оскільки позивачем здійснено поставку товару без попередньої оплати. Далі позивач прийняв товар назад та не здійснив повторну поставку товару, однак посилається на порушення відповідачем зобов'язання щодо здійснення попередньої оплати до дати поставки товару.
9.7. Також в матеріалах справи відсутній рахунок на попередню оплату, який є однією з умов здійснення відповідачем попередньої оплати.
9.8. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення пені у сумі 20 514,53 грн.
10. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ЧАСТКОВЕ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВУ
10.1. Відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
10.2. Частинами 3-4 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
10.3. Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
10.4. Відповідно до частини 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
10.5. Частиною 1 статті 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
10.6. Відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
10.7. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).
10.8. Враховуючи наведене, встановлені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
11. СУДОВІ ВИТРАТИ.
11.1. Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгредієнтс Юа» (03037, місто Київ, вул.Зеленогірська, будинок 8; код ЄДРПОУ 45574092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалькон-Агро» (03057, місто Київ, вул.Дегтярівська, будинок 33-В; код ЄДРПОУ 41271176) 112 089,79 грн збитків та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 047,64 грн.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19.11.2025.
Суддя Ігор Курдельчук