Рішення від 06.11.2025 по справі 910/4025/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.11.2025Справа №910/4025/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ТНП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Ромсат",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державна митна служба України,

Київська митниця

про захист порушених прав інтелектуальної власності,

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Солонюк К.Г.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ТНП" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Ромсат", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державної митної служби України та Київської митниці, у якому просить суд:

заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Ромсат" здійснювати використання промислового зразка незалежно від кольорового виконання, що охороняється свідоцтвом на промисловий зразок №46001 права на який належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ТНП", а саме: виготовлення виробів із застосуванням промислового зразка, що охороняється свідоцтвом на промисловий зразок №46001, застосування таких виробів, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення), експорт (вивезення) та інше введення таких виробів в цивільний оборот або зберігання таких виробів в зазначених цілях;

вилучити з цивільного обороту та знищити товари, що порушують права інтелектуальної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ТНП", а саме: "Вироби столові кухонні з алюмінію: 1) FP-22320-SBHB Vetto, 20*4.3cm forged frypan - 488 шт.; 2) FP-22324-SBHB Vetto, 24*4.8cm forged frypan - 495 шт.; 3) FP-22326-SBHB Vetto, 26*5.0cm forged frypan - 496 шт.; 4) FP-22328-SBHB Vetto, 28*5.3cm forged frypan - 504 шт.; 5) CR-1325-SBHBL Vetto, 20cm forged casserole w/lid - 486 шт.; 6) CR-1342-SBHBL Vetto, 24cm forged casserole w/lid - 498 шт.; 7) DF-42824-SBHBL Vetto, 24*6.3cm forged deep frypan w/lid - 156 шт.; 8) DF-42826-SBHBL Vetto, 26*7cm forged frypan w/lid - 162 шт. Торгівельна марка: HOLMER Виробник: YONGKANG QINDA INDUSTRY &TRADE CO.,LTD Країна виробництва: CN";

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Ромсат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ТНП" збитки понесені у зв'язку з порушенням його прав інтелектуальної власності у розмірі 162 318, 96 гривень.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач порушує права позивача, як власника патенту на промисловий зразок №46001, які охороняються Законом України "Про охорону прав на промислові зразки", що підтверджується висновком судового експерта Дорошенко О.Ф. № 1382 від 24.03.2025, згідно якого зовнішній вигляд наданих зразків піратських товарів, що заявлені до митного оформлення за митною декларацією №25UA100380608366U6 справляють на поінформованого користувача таке саме загальне враження, як і промислових зразок, права на який належать позивачеві. За доводами представника позивача, позивач не надавав жодного дозволу (не видавав ліцензію) відповідачу та не укладав з відповідачем відповідних договорів на використання промислового зразку - 1.-6 Графічне зображення для індикатора нагріву сковороди "Термоспот Krauff". Таким чином, позивач вважає, що вилучення з цивільного обороту та знищення товарів, що порушують права інтелектуальної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ТНП", заборона відповідачеві використовувати позначення, яке схоже до ступеня сплутування із торговельними марками позивача на товарі, етикетці, в супровідних документах, заборона використовувати зареєстрований промисловий зразок відповідає характеру вчиненого правопорушення та сприятиме відновленню порушених прав. Також, представник позивача просить стягнути збитки у розмірі 161 100 грн, які будуть понесені за час розгляду справи, за зберігання піратських товарів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу у підготовче засідання на 30.04.2025.

Через діловодство суду 23.04.2025 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в позові в повному обсязі. Так, представник відповідача вважає, що висновок експерта не підлягає увазі, оскільки в ньому не були враховані всі особливості наявних відмінностей графічних зображень, та саме дослідження проведене виробів, а не графічних зображень; визначення використане у такому висновку як "поінформований користувач" - відсутнє у Законі України "Про охорону прав на промислові зразки". Також представник відповідача стверджує, що відповідач почав виготовляти продукцію ще з жовтня 2023 року, що є раніше дати отримання свідоцтва на промисловий зразок - 22.11.2023 та свідчить про те, що з 21.10.2023 графічне зображення індикатору нагріву "Heat change indicator by Hulmer" охороняється як незареєстрований промисловий зразок.

Через систему "Електронний суд" 29.04.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представником позивача зазначено наступне:

- висновок експерта підтверджує, що на виробах, які належать відповідачеві нанесено (використано) належний позивачеві об'єкт інтелектуальної власності, в чому власне, зокрема але не виключно, й полягає порушення прав інтелектуальної власності позивача;

- відповідачем не надано суду жодного доказу, який би підтверджував твердження відповідача в частині створення власного промислового зразку, та жодних доказів які б могли підтвердити доведення такого промислового зразка до загального відома способами, в порядку та на території України в розумінні абзацу 2 частини 4 статті 6 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки";

- згідно приписів абзацу 3 частини 5 статті 5 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" строк чинності майнових прав на зареєстрований промисловий зразок становить п'ять років від дати подання заявки до НОІВ і подовжується НОІВ за клопотанням власника промислового зразка на один або більше п'ятирічних строків, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статті 24 цього Закону. Загальний строк чинності майнових прав на зареєстрований промисловий зразок не може становити більш як 25 років від дати подання заявки. Порядок подовження строку чинності майнових прав на зареєстрований промисловий зразок встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Як вбачається зі свідоцтва на промисловий зразок, то датою подачі заявки на реєстрацію є 24.04.2023, відтак дата створення промислового зразка "1.-6 Графічне зображення для індикатора нагріву сковороди "Термоспот Krauff"" передує датам які зазначені відповідачем.

Протокольною ухвалою суду від 30.04.2025 відкладено підготовче засідання на 21.05.2025.

Протокольною ухвалою суду від 21.05.2025 відкладено підготовче засідання на 23.07.2025.

Через систему "Електронний суд" 12.06.2025 від Державної митної служби України (далі - Держмитслужба) надійшли пояснення, у яких зазначено, що Держмитслужба безпосередньо не здійснює митні формальності та не приймає при цьому рішень, а виконання митних формальностей та застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності (призупинення митного оформлення товарів на підставі даних митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності відповідно до статті 399 МК України) відносно ввезених ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Ромсат" на митну територію України товарів і заявлених у митній декларації типу ІМ40ДЕ №25UA100380608366U6 здійснено Київською митницею. Також представником Держмитслужби зазначено, що протокол про порушення митних правил №0051/UA126000/25 від 22.04.2025 складено Координаційно-моніторинговою митницею стосовно директора ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Ромсат" Стариченка В.В. за фактом ввезення на митну територію України товарів "вироби столові кухонні", призначених для виробничої або іншої підприємницької діяльності, з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності, за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 476 МК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2025 задоволено заяву Державної митної служби України від 12.06.2025 та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Київську митницю. Відкладено підготовче засідання на 20.08.2025.

Протокольною ухвалою суду від 20.08.2025 відкладено підготовче засідання на 10.09.2025.

Протокольною ухвалою суду від 10.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2025.

Через систему "Електронний суд" 11.09.2025 від Київської митниці надійшли пояснення щодо процедури митного оформлення товару відповідача.

Протокольною ухвалою суду від 15.10.2025 відкладено судовий розгляд справи на 06.11.2025.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін як щодо досліджених доказів, так і по суті позовних вимог та заперечень проти позову.

06.11.2025 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ТНП" є власником прав на об'єкт інтелектуальної власності, а саме на промисловий зразок 1.-6 Графічне зображення для індикатора нагріву сковороди "Термоспот Krauff", що підтверджується свідоцтвом на промисловий зразок № 46001.

Інформація щодо захищеного свідоцтвом промислового зразку 1.-6 Графічне зображення для індикатора нагріву сковороди "Термоспот Krauff", також знаходиться у відкритому доступі у системі УКРНОІВІ (СІС) за посиланням https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/simple/.

30.12.2024 Державна митна служба України внесла промисловий зразок "НПЗ - 1.-6 Графічне зображення для індикатора нагріву сковороди "Термоспот Krauff"" у Митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, промисловий зразок зареєстровано під порядковим №1065. Дата закінчення реєстрації 30.12.2025.

З використанням промислового зразка "НПЗ - 1.-6 Графічне зображення для індикатора нагріву сковороди "Термоспот Krauff"", що належить позивачу, зокрема виробляються Сковороди - вироби столові, кухонні або інші побутові вироби та їх частини.

14.03.2025 від Державної митної служби України, в особі відокремленого підрозділу Київська митниця до позивача надійшло повідомлення №44/П відповідно до статті 399 Митного кодексу України про виявлення та призупинення митного оформлення товарів за митною декларацією № 25UA100380608366U6, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, а саме: "Вироби столові кухонні з алюмінію: 1) FP-22320-SBHB Vetto, 20*4.3cm forged frypan - 488 шт.; 2) FP-22324-SBHB Vetto, 24*4.8cm forged frypan - 495 шт.; 3) FP-22326-SBHB Vetto, 26*5.0cm forged frypan - 496 шт.; 4) FP-22328-SBHB Vetto, 28*5.3cm forged frypan - 504 шт.; 5) CR-1325-SBHBL Vetto, 20cm forged casserole w/lid - 486 шт.; 6) CR-1342-SBHBL Vetto, 24cm forged casserole w/lid - 498 шт.; 7) DF-42824-SBHBL Vetto, 24*6.3cm forged deep frypan w/lid - 156 шт.; 8) DF-42826-SBHBL Vetto, 26*7cm forged frypan w/lid - 162 шт. Торгівельна марка: HOLMER Виробник: YONGKANG QINDA INDUSTRY &TRADE CO.,LTD Країна виробництва: CN".

Митне оформлення вказаних товарів було призупинено на 10 робочих днів, у зв'язку з відсутністю згоди власника промислового зразка на імпорт останніх, в подальшому згідно повідомлення №44/П/2, строк призупинення митного оформлення Піратських товарів, заявлених за митною декларацією №25UA100380608366U6, продовжено на строк 10 робочих днів (до 10.04.2025 включно).

На підставі відібраних 24.03.2025 зразків Піратської продукції, судовим експертом Олександром Федоровичем Дорошенком було проведено експертизу об'єктів інтелектуальної власності.

Згідно висновку судового експерта Дорошенко О.Ф. №1382 від 24.03.2025 зовнішній вигляд наданих зразків Піратських товарів, що заявлені до митного оформлення за митною декларацією № 25UA100380608366U6 справляють на поінформованого користувача таке саме загальне враження, як і промислових зразок, права на який належать позивачеві.

Позивач вважаючи, що відповідач порушує його права, як власника патенту на промисловий зразок №46001, які охороняються Законом України "Про охорону прав на промислові зразки", звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать промислові зразки.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" промисловий зразок - результат інтелектуальної, творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання.

Відповідно до ст. 461 Цивільного кодексу України, промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим і має індивідуальний характер. Промисловим зразком може бути зовнішній вигляд виробу або його частини, що визначається, зокрема, лініями, контурами, кольором, формою, текстурою та/або матеріалом виробу, та/або його оздобленням.

Згідно частини 1-2 ст. 462 Цивільного кодексу України, право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок підлягає державній реєстрації, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Набуття права інтелектуальної власності на винахід і корисну модель засвідчується патентом, на промисловий зразок - свідоцтвом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, зображенням промислового зразка.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" свідоцтво - свідоцтво про державну реєстрацію промислового зразка.

Статтею 5 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" передбачено, що правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі та відповідає критеріям охороноздатності. Промисловим зразком може бути зовнішній вигляд виробу або його частини, що визначається, зокрема, лініями, контурами, кольором, формою, текстурою та/або матеріалом виробу, та/або його оздобленням.

Набуття прав на зареєстрований промисловий зразок засвідчується свідоцтвом, в якому наводиться внесене до Реєстру зображення промислового зразка.

Обсяг правової охорони, що надається на зареєстрований промисловий зразок, визначається зображенням промислового зразка, внесеного до Реєстру.

За приписами ст. 6 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", промисловий зразок відповідає критеріям охороноздатності, якщо є новим і має індивідуальний характер.

Промисловий зразок визнається новим, якщо жоден ідентичний промисловий зразок не доведено до загального відома щодо: зареєстрованого промислового зразка - до дати подання заявки до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету; незареєстрованого промислового зразка - до дати, на яку промисловий зразок, щодо якого вимагається охорона, вперше був доведений до загального відома.

У процесі встановлення новизни промислового зразка беруться до уваги будь-які відомості, що стали загальнодоступними до дати подання заявки, а якщо заявлено пріоритет, - до дати пріоритету, у тому числі зміст усіх раніше одержаних НОІВ заявок, крім тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або щодо них НОІВ прийнято рішення про відмову в державній реєстрації промислового зразка і вичерпано можливості оскарження таких рішень.

Промисловий зразок визнається таким, що має індивідуальний характер, якщо загальне враження, яке він справляє на інформованого користувача, відрізняється від загального враження, яке справляє на такого користувача будь-який інший промисловий зразок, доведений до загального відома щодо: зареєстрованого промислового зразка - до дати подання заявки до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету; незареєстрованого промислового зразка - до дати, на яку промисловий зразок, щодо якого вимагається охорона, вперше був доведений до загального відома.

Частиною 1 ст. 20 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" визначено, що права на зареєстрований промисловий зразок діють від дати, що настає за датою державної реєстрації промислового зразка, за умови сплати збору за підтримання їх чинності.

Частиною 2 ст. 20 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" передбачено, що власник промислового зразка має виключне право використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших осіб.

Взаємовідносини під час використання промислового зразка, права на який належать кільком особам, визначаються укладеним між ними договором. У разі відсутності такого договору кожний із власників може використовувати промисловий зразок на свій розсуд, але жоден з них не має права надавати дозвіл (видавати ліцензію) на використання промислового зразка та передавати майнові права на промисловий зразок іншій особі без згоди решти власників промислового зразка.

Використанням зареєстрованого промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням зареєстрованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення), експорт (вивезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях.

Виріб визнається виготовленим із застосуванням зареєстрованого промислового зразка, якщо зовнішній вигляд такого виробу або його частини справляє на поінформованого користувача таке саме загальне враження, як і промисловий зразок, що охороняється.

Статтею 464 Цивільного кодексу України визначено, що майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є: - право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка; - виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії); - виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання; - інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ТНП" є власником прав на об'єкт інтелектуальної власності, а саме на промисловий зразок 1.-6 Графічне зображення для індикатора нагріву сковороди "Термоспот Krauff", що підтверджується свідоцтвом на промисловий зразок № 46001.

30.12.2024 до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності за № 1065 внесено промисловий зразок "НПЗ - 1.-6 Графічне зображення для індикатора нагріву сковороди "Термоспот Krauff" (патент України на промисловий зразок № 46001 від 22.11.2023).

Відповідно до інформації з митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності правовласником є ТОВ "Торгова група "ТНП" (49083, м. Дніпро, просп. Слобожанський, 31 Д), а особою, уповноваженою, з питань, пов'язаних зі сприянням захисту прав інтелектуальної власності в Україні є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 ).

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", власник зареєстрованого промислового зразка має право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав на промисловий зразок.

Частинами 2, 3 ст. 426 Цивільного кодексу України, визначено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Отже, Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ТНП" як власнику надано виключне право забороняти іншим особам використовувати у будь-який спосіб, зокрема імпортувати /ввозити/ в Україну товар, маркований належною йому торговельною маркою, а також ввозити товар, що виготовлений із використанням зареєстрованого промислового зразка.

04.03.2025 до відділу митного оформлення № 1 митного поста "Чайки" з метою здійснення митного оформлення та випуску у вільний обіг товарів декларантом ОСОБА_2 подано МД типу "ІМ 40 ДЕ" № 25UA100380608366U6 на вантаж "Вироби столові кухонні з алюмінію…, 3285 шт., торгівельна марка: HOLMER, виробник: YONGKANG QINDA INDUSTRY &TRADE CO., LTD, країна виробництва: CN", власник вантажу - ТОВ "НВО "РОМСАТ" (08623, Київська обл., Фастівський р-н, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 110" (код ЄДРПОУ 39689490).

У відділі митного оформлення № 1 митного поста "Чайки" було проведено митний огляд товарів, про що складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № 25UA100380608366U6.

За результатами проведення митного огляду встановлено, зокрема, що товар № 1, а саме: "Вироби столові кухонні з алюмінію…, 3285 шт., торгівельна марка: HOLMER, виробник: YONGKANG QINDA INDUSTRY &TRADE CO., LTD, країна виробництва: CN" підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності на промисловий зразок, який зареєстрований у митному реєстрі прав інтелектуальної власності за № 1065 "НПЗ - 1.-6 Графічне зображення для індикатора нагріву сковороди "Термоспот Krauff", права на які належать компанії ТОВ "ТОРГОВА ГРУПА "ТНП". Результати митного огляду зафіксовано за допомогою цифрової фотозйомки.

На підставі даних митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, митне оформлення вищезазначених товарів призупинено на строк 10 робочих днів з 14.03.2025 до 27.03.2025 (включно), про що свідчить рішення про призупинення митного оформлення від 14.03.2025 № 44.

Київська митниця листом від 14.03.2025 № 44/Д (вих. митниці від 14.03.2025 № 7.8-16/16/13/39), повідомила декларанта про причини призупинення митного оформлення із зазначенням найменування та адреси правовласника, а правовласника листом від 14.03.2025 № 44/П (вих. митниці від 14.03.2025 № 7.8-16/16/13/38) повідомила про товари, митне оформлення яких призупинено, їх кількість, причини та строк призупинення, декларанта та одержувача товарів.

В подальшому призупинені товари розміщено на склад митного органу, відповідно до уніфікованої митної квитанції МД-1 від 19.03.2025 серія РА № 110969 та строк призупинення за рішенням № 44 було продовжено Київською митницею ще на 10 робочих днів з 28.03.2025 по 10.04.2025 (включно).

Київська митниця повідомленнями від 20.03.2025 № 7.8-16/16/13/55 (44/П/1) та від 20.03.2025 № 7.8-16/16/13/56 (44/Д/1) повідомила представника правовласника та декларанта повідомлено про намір провести відбір зразків для проведення експертизи.

Згідно висновку судового експерта Дорошенко О.Ф. від 24.03.2025 №1382:

1) зовнішній вигляд виробу столового кухонного з алюмінію: FP-22320- SBHB Vetto, 20*4.3cm forged trypan, що заявлений до митного оформлення за митною декларацією №25UA100380608366U6, справляє на поінформованого користувача таке саме загальне враження, як і промисловий зразок за свідоцтвом України №46001 "1.-6. графічне зображення для індикатора нагріву сковороди "Термоспот KRAUFF", права на який належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ТНП".

2) зовнішній вигляд виробу столового кухонного з алюмінію: FP-22324- SBHB Vetto, 24*4.8 cm forged frypan", що заявлений до митного оформлення за митною декларацією №25UA100380608366U6, справляє на поінформованого користувача таке саме загальне враження, як і промисловий зразок за свідоцтвом України №46001 "1.-6. графічне зображення для індикатора нагріву сковороди "Термоспот KRAUFF", права на який належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ТНП".

3) зовнішній вигляд виробу столового кухонного з алюмінію: FP-22326- SBHB Vetto, 26*5.0 cm forged frypan", що заявлений до митного оформлення за митною декларацією №25UA100380608366U6, справляє на поінформованого користувача таке саме загальне враження, як і промисловий зразок за свідоцтвом України №46001 "1.-6. графічне зображення для індикатора нагріву сковороди "Термоспот KRAUFF", права на який належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ТНП".

4) зовнішній вигляд виробу столового кухонного з алюмінію: FP-22328-SBHB Vetto, 28*5.3cm forged frypan, що заявлений до митного оформлення за митною декларацією № 25UA100380608366U6 справляє на поінформованого користувача таке саме загальне враження, як і промисловий зразок "1.-6. графічне зображення для індикатора нагріву сковороди "Термоспот KRAUFF", права на який належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ТНП".

5) зовнішній вигляд виробу столового кухонного з алюмінію: CR-1325-SBHBL Vetto, 20cm forged casserole w/lid, що заявлений до митного оформлення за митною декларацією № 25UA100380608366U6 справляє на поінформованого користувача таке саме загальне враження, як і промисловий зразок "1.-6. графічне зображення для індикатора нагріву сковороди "Термоспот KRAUFF", права на який належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ТНП".

6) зовнішній вигляд виробу столового кухонного з алюмінію: CR-1342-SBHBL Vetto, 24cm forged casserole w/lid, що заявлений до митного оформлення за митною декларацією № 25UA100380608366U6 справляє на поінформованого користувача таке саме загальне враження, як і промисловий зразок "1.-6. графічне зображення для індикатора нагріву сковороди "Термоспот KRAUFF", права на який належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ТНП".

7) зовнішній вигляд виробу столового кухонного з алюмінію: DF-42824- SBHBL Vetto, 24*6.3cm forged deep frypan w/lid, що заявлений до митного оформлення за митною декларацією № 25UA100380608366U6 справляє на поінформованого користувача таке саме загальне враження, як і промисловий зразок "1.-6. графічне зображення для індикатора нагріву сковороди "Термоспот KRAUFF", права на який належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ТНП".

8) зовнішній вигляд виробу столового кухонного з алюмінію: DF-42826- SBHBL Vetto, 26*7em forged frypan w/lid, що заявлений до митного оформлення за митною декларацією № 25UA100380608366U6 справляє на поінформованого користувача таке саме загальне враження, як і промисловий зразок "1.-6. графічне зображення для індикатора нагріву сковороди "Термоспот KRAUFF", права на який належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ТНП".

Суд приймає висновок експерта Дорошенко О.Ф. від 24.03.2025 №1382 як належний та допустимий доказ у справі, який з більшою вірогідністю підтверджує позицію позивача щодо схожості позначень, а також виробів.

Крім того, під час розгляду справи суд встановив, що постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 03.09.2025 у справі №761/19856/25, яка набрала законної сили 16.09.2025, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 476 МК України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з конфіскацією товарів, що переміщувалися з порушенням права інтелектуальної власності.

Відповідальність за ст. 476 МК України настає за ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території товарів, призначених для виробничої або іншої підприємницької діяльності, з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності.

Згідно постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 03.09.2025 у справі №761/19856/25 Стариченко Володимир Васильович є директором ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Ромсат".

Отже, постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 03.09.2025 у справі №761/19856/25, яка набрала законної сили, підтверджено факт ввезення директором ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Ромсат" на митну територію України товар призначений для виробничої або іншої підприємницької діяльності, а саме: "вироби столові кухонні з алюмінію: 1) FP-22320-SBHB Vetto, 20*4.3cm forged frypan - 488 шт.; 2) FP-22324-SBHB Vetto, 24*4.8cm forged frypan - 495 шт.; 3) FP-22326- SBHB Vetto, 26*5.0cm forged frypan - 496 шт.; 4) FP-22328- SBHB Vetto, 28*5.3cm forged frypan - 504 шт.; 5) CR-1325-SBHBL Vetto, 20cm forged casserole w/lid - 486 шт.; 6) CR-1342-SBHBL Vetto, 24cm forged casserole w/lid - 498 шт.; 7) DF-42824-SBHBL Vetto, 24*6.3cm forged deep frypan w/lid - 156 шт.; 8) DF-42826-SBHBL Vetto, 26*7cm forged deep frypan w/lid - 162 шт.; загальною кількістю 3 285 шт." з порушенням охоронюваних законом право інтелектуальної власності на промисловий зразок "НПЗ-1.-6 Графічне зображення для індикатора нагріву сковороди, "Термоспот Krauff", зареєстрований за свідоцтвом України № 46001, права на який належать ТОВ "Торгова група "ТНП", чим порушив митні правила, відповідальність за що встановлена ст. 476 МК України.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено ст.16 ЦК України.

При цьому, спосіб захисту має бути дієвим (ефективним), а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.

Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення ЄСПЛ від 31.07.2003 р. у справі "Дорани проти Ірландії" (Doran v. Ireland)).

Ефективність означає як попередження стверджуваного порушення чи його продовження, так і надання відповідного відшкодування за будь-яке порушення, яке вже відбулося (рішення ЄСПЛ від 26.10.2000р. у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland)).

Отже, завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи у найбільш ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом або захисту порушеного права в інший спосіб. Тобто вирішення справи в суді має на меті, зокрема, вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору у іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв'язку із судовим рішенням тощо.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18), від 02.07.2019 у справі №48/340 (провадження №12-14звг19), від 22.10.2019 у справі №923/876/16 (провадження №12-88гс19) та ін.).

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020р. у справі №910/3009/18 (провадження №12-204гс19, пункт 63), від 19.01.2021р. у справі №916/1415/19 (провадження №12-80гс20, пункт 6.13), від 16.02.2021р. у справі №910/2861/18 (провадження №12-140гс19, пункт 98).

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що як захист права, розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав (постанова від 27.11.2018р. у справі №905/2260/17).

Необхідно зазначити, що заборона Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Ромсат" здійснювати використання промислового зразка незалежно від кольорового виконання, що охороняється свідоцтвом на промисловий зразок №46001 права на який належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ТНП", а саме: виготовлення виробів із застосуванням промислового зразка, що охороняється свідоцтвом на промисловий зразок №46001, застосування таких виробів, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення), експорт (вивезення) та інше введення таких виробів в цивільний оборот або зберігання таких виробів в зазначених цілях - це припинення дії, яка порушує право, і такий спосіб захисту слід визнати ефективним та здатним приводити до відновлення порушеного права позивача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ТНП" щодо заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Ромсат" здійснювати використання промислового зразка незалежно від кольорового виконання, що охороняється свідоцтвом на промисловий зразок №46001 права на який належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ТНП", а саме: виготовлення виробів із застосуванням промислового зразка, що охороняється свідоцтвом на промисловий зразок №46001, застосування таких виробів, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення), експорт (вивезення) та інше введення таких виробів в цивільний оборот або зберігання таких виробів в зазначених цілях є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про вилучення з цивільного обороту та знищення товарів, що порушують права інтелектуальної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ТНП", а саме: "Вироби столові кухонні з алюмінію: 1) FP-22320-SBHB Vetto, 20*4.3cm forged frypan - 488 шт.; 2) FP-22324-SBHB Vetto, 24*4.8cm forged frypan - 495 шт.; 3) FP-22326-SBHB Vetto, 26*5.0cm forged frypan - 496 шт.; 4) FP-22328-SBHB Vetto, 28*5.3cm forged frypan - 504 шт.; 5) CR-1325-SBHBL Vetto, 20cm forged casserole w/lid - 486 шт.; 6) CR-1342-SBHBL Vetto, 24cm forged casserole w/lid - 498 шт.; 7) DF-42824-SBHBL Vetto, 24*6.3cm forged deep frypan w/lid - 156 шт.; 8) DF-42826-SBHBL Vetto, 26*7cm forged frypan w/lid - 162 шт. Торгівельна марка: HOLMER Виробник: YONGKANG QINDA INDUSTRY &TRADE CO.,LTD Країна виробництва: CN", суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 178 Цивільного кодексу України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Види об'єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об'єкти, вилучені з цивільного обороту) або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти, обмежено оборотоздатні), а також види об'єктів цивільних прав, що можуть належати лише певним учасникам обороту, встановлюються законом.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 432 Цивільного кодексу України суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, та знищення таких товарів за рахунок особи, яка вчинила порушення.

Згідно п. 72 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" від 17.10.2012 року № 12 відповідно до абзацу другого пункту 2 статті 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" власник свідоцтва може вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати. Якщо усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, неможливе без заподіяння істотної шкоди самому товару, суд згідно з пунктом 3 частини другої статті 432 ЦК України може прийняти рішення про вилучення товару з цивільного обороту.

За змістом висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.11.2023 року у справі № 911/2129/22, від 14.08.2018 року у справі № 910/10771/17, якщо господарським судом приймається рішення про вилучення з цивільного обороту певних товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, та знищення таких товарів або про вилучення з цивільного обороту та знищення матеріалів та знарядь, які використовувалися для виготовлення таких товарів, у резолютивній частині такого рішення, а відповідно - і у виданому на його виконання наказі мають зазначатися як найменування такого роду товарів (матеріалів, знарядь), так і ті притаманні їм ознаки, (в тому числі за необхідності - індивідуальні), які дають можливість виокремити їх з числа інших однорідних виробів (товарів, предметів).

Суд зазначив, що вибір способу судового захисту прав інтелектуальної власності, включаючи такі, як вилучення та знищення товарів і матеріалів, введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, здійснюється особою, якій належить право інтелектуальної власності. Водночас перевірка відповідності цього способу допущеному порушенню і меті здійснення судового розгляду є обов'язком суду, який має приймати рішення зі справи в межах заявлених позовних вимог та з урахуванням фактичних обставин конкретної справи, беручи до уваги як можливість у той чи інший спосіб захистити порушене право, так і необхідність подальшого виконання прийнятого судового рішення.

Під час розгляду справи судом встановлено, що спірний товар, а саме: "Вироби столові кухонні з алюмінію: 1) FP-22320-SBHB Vetto, 20*4.3cm forged frypan - 488 шт.; 2) FP-22324-SBHB Vetto, 24*4.8cm forged frypan - 495 шт.; 3) FP-22326-SBHB Vetto, 26*5.0cm forged frypan - 496 шт.; 4) FP-22328-SBHB Vetto, 28*5.3cm forged frypan - 504 шт.; 5) CR-1325-SBHBL Vetto, 20cm forged casserole w/lid - 486 шт.; 6) CR-1342-SBHBL Vetto, 24cm forged casserole w/lid - 498 шт.; 7) DF-42824-SBHBL Vetto, 24*6.3cm forged deep frypan w/lid - 156 шт.; 8) DF-42826-SBHBL Vetto, 26*7cm forged frypan w/lid - 162 шт. Торгівельна марка: HOLMER Виробник: YONGKANG QINDA INDUSTRY &TRADE CO.,LTD Країна виробництва: CN", не був випущений у цивільний оборот, оскільки Київською митницею були застосовані заходи, пов'язані з призупиненням митного оформлення, передбачені Митним кодексом України, та в подальшому згідно постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 03.09.2025 у справі №761/19856/25 такий товар був конфіскований.

Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Рішення суду може бути виконано добровільно або примусово.

Завданням судочинства є вирішення спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів.

Суд звертає увагу, що конфіскований товар за постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 03.09.2025 у справі №761/19856/25 має бути переданий органам державної виконавчої служби та в подальшому реалізація майна, конфіскованого за рішенням суду і переданого органам державної виконавчої служби, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" та Порядком розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 №985.

Враховуючи зазначене, позовна вимога про вилучення з цивільного обороту та знищення товарів, що порушують права інтелектуальної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ТНП" не підлягає задоволенню, оскільки спірний товар не поступав у цивільний оборот та конфіскований у відповідача, що свідчить про відсутність у останнього доступу до нього для вчинення дій зі знищення товару.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Ромсат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ТНП" збитків понесених у зв'язку з порушенням його прав інтелектуальної власності у розмірі 162 318, 96 грн, суд зазначає наступне.

Позивач зазначає, що заявлена ними до стягнення сума збитків складається з суми, яку необхідно буде сплатити Київській митниці за зберігання товарів, митне оформлення яких призупинено, на складі митного органу.

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:

- наявність реальних збитків;

- вина заподіювача збитків;

- причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Однак матеріали справи не містять доказів понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ТНП" збитків у розмірі 3600 євро, а наданий представником позивача розрахунок є орієнтовним, оскільки Київською митницею не виставлялись рахунки на оплату добових витрат пов'язаних зі зберіганням товарів на складі митного органу, а відтак вказана вимога є передчасною та не підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 123, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ТНП" - задовольнити частково.

2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "РОМСАТ" (Код ЄДРПОУ 39689490 Місцезнаходження: Україна, 08623, Київська обл., Фастівський р-н, селище міського типу Калинівка(з), вул. Залізнична, будинок 110) здійснювати використання промислового зразка незалежно від кольорового виконання, що охороняється свідоцтвом на промисловий зразок № 46001 права на який належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА ГРУПА "ТНП" (Код ЄДРПОУ 40861807, Місцезнаходження: Україна, 49083, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, просп. Слобожанський, будинок 31Д), а саме: виготовлення виробів із застосуванням промислового зразка, що охороняється свідоцтвом на промисловий зразок № 46001, застосування таких виробів, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення), експорт (вивезення) та інше введення таких виробів в цивільний оборот або зберігання таких виробів в зазначених цілях.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Ромсат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ТНП" судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення буде складено 19.11.2025.

Суддя Н.І. Зеленіна

Попередній документ
131881069
Наступний документ
131881071
Інформація про рішення:
№ рішення: 131881070
№ справи: 910/4025/25
Дата рішення: 06.11.2025
Дата публікації: 20.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності, з них; щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (11.09.2025)
Дата надходження: 01.04.2025
Предмет позову: заборону здійснювати використання промислового зразка, вилучення з цивільного обороту та знищення товарів
Розклад засідань:
30.04.2025 15:50 Господарський суд міста Києва
21.05.2025 16:30 Господарський суд міста Києва
23.07.2025 14:30 Господарський суд міста Києва
10.09.2025 12:40 Господарський суд міста Києва
15.10.2025 14:05 Господарський суд міста Києва