ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
18.11.2025 м. КиївСправа № 910/11003/25
За позовом: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГАРМОНІЯ 20А20";
до: КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ;
про: стягнення 74.599,12 грн.
Суддя Сергій Балац
Представники: без виклику сторін.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГАРМОНІЯ 20А20" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ про стягнення 73.047,63 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не здійснено сплату внесків на утримання будинку та прибудинкової території, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 73.047,63 грн., з яких: 58.648,80 грн. - заборгованість по внескам на утримання будинку та прибудинкової території, 3.275,10 грн. - 3 % річних та 11.123,73 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11003/25 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.
До господарського суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог відповідно до якої позивач збільшив розмір заявленої до стягнення суми до 74.599,12 грн., з яких: 60.169,94 грн. - основна заборгованість, 3.419,71 грн. - 3 % річних та 11.009,47 грн. - інфляційні втрати. Вказана заява прийнята до розгляду ухвалою суду від 07.10.2025 № 910/11003/25.
В поданих до суду заявах по суті спору та додаткових поясненнях відповідач позов відхилив з урахуванням: відсутності доказів перебування квартир № 100 та № 122 у будинку № 20-А на вулиці Ушакова Миколи у м. Києві у власності відповідача; відсутності пропозицій позивача на укладення договору про відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території; відсутності надходження квитанцій на оплату послуг; обов'язку з оплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території саме у наймача; проживання в зазначених квартирах фізичних осіб на підставі ордерів.
Підтримуючи поданий до суду позов у відповіді на відзив та додаткових поясненнях позивач зазначив про перебування квартир № 100 та № 122 у будинку № 20-А на вулиці Ушакова Миколи у м. Києві у власності відповідача, як наслідок, обов'язок останнього зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території в заявлений період.
Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,
Рішенням об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "БІЛИЧІ", оформленого протоколом від 05.04.2019, зокрема, вирішено вивести зі складу ОСББ "БІЛИЧІ" багатоквартирні будинки № 20 і 20А по вул. Ушакова у м. Києві .
Пунктом 1 статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГАРМОНІЯ 20А20", затвердженого рішенням загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГАРМОНІЯ 20А20", оформленого протоколом від 11.04.2019 № 1 та протоколом від 12.04.2019 № 1 (далі - Статут), зокрема, визначено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГАРМОНІЯ 20А20" створено власниками квартир та нежитлових приміщень, що розташовані за місцезнаходженням: м. Київ, вул. Ушакова Миколи, буд. 20 та буд. 20А.
Відповідно до відомостей з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про позивача (ідентифікаційний код: 43307104) 24.10.2019 створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГАРМОНІЯ 20А20", номер запису: 10721020000044047.
У відповідь на адвокатський запит від 04.08.2025 № 0408/25-01 Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація листом від 05.08.2025 № 107-6119 повідомила, що: станом на 05.08.2025 свідоцтва про право власності на квартири № 100 та № 122 у будинку № 20-А на вулиці Ушакова Миколи в місті Києві не оформлялись; приватизація зазначених квартир відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" не проводилось; відсутні будь-які відомості щодо набуття права власності мешканцями квартир № 100 та 122 у будинку № 20-А на вулиці Ушакова Миколи в місті Києві на ці квартири.
Розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території затверджений рішеннями загальних зборів, що підтверджується: витягом протоколу загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "БІЛИЧІ" від 30.12.2018 № 6, яким, зокрема, вирішено затвердити на 2019 рік розмір щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 6,55 грн./кВ.м.; витягом з протоколу загальних зборів позивача від 06.02.2022 № 6, яким, зокрема, вирішено встановити на 2022 рік розмір щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території для квартир 1-го поверху в розмірі 6,67 грн./кВ.м., для 2-10 поверхів 7,50 грн./кВ.м.; витягом з протоколу загальних зборів позивача від 04.02.2025 № 10, яким, зокрема, вирішено встановити на 2025 рік розмір щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території для квартир 1-го поверху в розмірі 8,60 грн./кВ.м., для 2-10 поверхів 9,50 грн./кВ.м.
Проте, відповідачем в період з липня 2021 по вересень 2025 не здійснено оплату на користь позивача сплати внесків, які встановлені зазначеними вище рішеннями загальних зборів, що призвело до звернення останнього до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 60.169,94 грн.
Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 3.419,71 грн. та інфляційних втрат в сумі 11.009,47 грн.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.
Приписами статті 15 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що співвласник зобов'язаний: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені статутними документами обов'язки перед об'єднанням; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об'єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання; дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством. Статутом об'єднання можуть бути встановлені інші обов'язки співвласників.
Положеннями статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку). Наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень.
Частиною 4 статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що зобов'язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.
При цьому, визначаючи зобов'язання орендарів зі здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком, закон не передбачає механізму реалізації такого зобов'язання, у тому числі механізму захисту прав об'єднання співвласників, зокрема не встановлює для об'єднання співвласників багатоквартирного будинку права примусового стягнення відповідних коштів з орендарів у судовому порядку, передбачаючи таке право лише щодо співвласників майна (частина 6 статті 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Враховуючи приписи статті 511 Цивільного кодексу України, прийняті відповідно до статуту рішення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є обов'язковими тільки для співвласників майна багатоквартирного будинку та самі по собі не встановлюють жодних зобов'язань для осіб, які не є власниками приміщень в такому будинку, у тому числі для орендарів нерухомого майна.
Виходячи із загальних підстав виникнення цивільних прав і обов'язків, відповідні правовідносини щодо сплати орендарем витрат на управління будинком мають бути врегульовані або шляхом укладення окремого договору між орендарем та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, або шляхом встановлення обов'язку орендаря з відшкодування відповідних витрат власнику приміщення (орендодавцю) безпосередньо в умовах договору оренди нерухомого майна. Тобто обов'язок орендаря зі сплати (відшкодування) внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі, встановленому рішенням ОСББ, виникає тільки у разі передбачення такого обов'язку в умовах укладеного ним правочину (договору) з власником майна або з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку.
Відтак, наймачі квартир № 100 та № 122 у будинку № 20-А на вулиці Ушакова Миколи у м. Києві, не будучи їх власниками, можуть бути зобов'язані сплачувати внески на утримання орендованого ним приміщення тільки за умови, якщо такий обов'язок встановлений відповідним правочином (договором), який, в свою чергу, в матеріалах справи відсутній.
Відповідачем надано копії ордерів на житлові приміщення від 15.02.1995 № 121380, серія Б та від 06.05.1995 № 112, серія К, про вселення фізичних осіб (відповідального та членів сім'ї) у квартири № 100 та № 122 у будинку № 20-А на вулиці Ушакова Миколи у м. Києві , в яких зазначено про те, що такі ордери є єдиним документом для вселення в надане жиле приміщення, а також, що такі ордери дійсні протягом 30 днів.
Також відповідачем надані витяги з реєстру територіальної громади про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні, а саме у квартири № 100 та № 122 у будинку № 20-А на вулиці Ушакова Миколи у м. Києві , станом на 08.10.2025.
Проте, за висновками суду, ордер на вселення у житло 1995 року (навіть з відомостями про відповідального на той час квартиронаймача), не вирішує питання про нинішнього належного відповідача-мешканця квартири стосовно плати за утримання цього житла, тим більше стосовно об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, законодавство про яке виникло з 2000 року.
Приймаючи до уваги кількість осіб, які зареєстровані як мешканці вказаних вище квартир, відповідачу слід мати чіткі докази, яка саме з цих дорослих осіб є відповідальним квартиронаймачем за сплату коштів на утримання будинку і саме з цією особою мав бути укладений договір найму житла і ця особа може бути відповідачем у спорі про стягнення спірних коштів замість відповідача. Вказаних доказів відповідачем до суду не подано.
Враховуючи те, що квартири № 100 та № 122 у будинку № 20-А на вулиці Ушакова Миколи у м. Києві не є приватизованими та не передані в приватну власність (лист Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 05.08.2025 № 107-6119) та приймаючи до уваги відсутність правочину (договору), який би передбачав обов'язок орендаря зі сплати (відшкодування) внесків на утримання будинку, вказані квартири, за висновками суду, знаходяться у власності територіальної громади м. Києва, від імені та в інтересах якої функції та повноваження місцевого самоврядування здійснює відповідач, для якого положення Статуту та рішення загальних зборів позивача (в частині сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території) є обов'язковими в силу закону.
Пунктом 2 розділу 4 Статуту позивача, зокрема, визначено, що сплата встановлених загальними зборами внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного та інших фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами, є обов'язковою для всіх мешканців. Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного фондів, а також пені встановлюються загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та Статуту.
Так, в поданих позивачем до суду витягах з протоколів загальних зборів від 30.12.2018 № 6, від 06.02.2022 № 6 та від 04.02.2025 № 10 лише визначені розміри внесків на утримання будинку та прибудинкової території без зазначення строків здійснення оплати таких внесків.
Положеннями частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Письмової вимоги до відповідача про сплату заборгованості матеріали справи не містять, проте, за висновками суду, даний позов є вимогою про сплату заборгованості.
Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території (квартири № 100 та № 122 у будинку № 20-А на вулиці Ушакова Миколи у м. Києві) в період з липня 2021 по вересень 2025 в сумі 60.169,94 грн. сторонами спору до суду не подано.
Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 60.169,94 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.
Приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як встановлено вище, в поданих до суду витягах з протоколів загальних зборів відсутні строки здійснення оплати внесків, заявлених до стягнення.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 3.419,71 грн. та інфляційних втрат в сумі 11.009,47 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Також суд зазначає, що у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Таким чином, суд прийняв до уваги лише доводи сторін у суттєвих аспектах справи.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Пунктом 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги від 24.07.2025 № 108/24072025, укладений між позивачем та адвокатом Божко А.В.,додаткова угода від 11.08.2025 № 1 до вказаного договору та акт про надання адвокатських послуг від 06.10.2025 № 1 про обсяг виконаних робіт на загальну суму 8.500,00 грн.
Приписами частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Положеннями частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Проте, відповідачем не подано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги позивача.
Приймаючи до уваги часткове задоволення позову та приписи пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати у вигляді витрат позивача на правову допомогу покладаються та підлягають стягненню з відповідача в сумі 6.855,91 грн.
Враховуючи те, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, суд керуючись приписами частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (Україна, 01044, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 36, ідентифікаційний код: 22883141) на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГАРМОНІЯ 20А20" (Україна, 03179, місто Київ, ВУЛИЦЯ УШАКОВА МИКОЛИ, будинок 20, ідентифікаційний код: 43307104) основну заборгованість в сумі 60.169 (шістдесят тисяч сто шістдесят дев'ять) грн. 94 коп., витрати на правову допомогу в сумі 6.855 (шість тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 91 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2.422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
3. У задоволенні решти вимог відмовити повністю.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Cуддя Сергій Балац