ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.10.2025Справа №910/10215/25
За позовомПівденного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем"
простягнення заборгованості у розмірі 431 460,23 грн
Суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники сторін:
від позивача:Бобровська К.О.
від відповідача:не з'явився
У серпні 2025 року Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" про стягнення заборгованості у розмірі 431 460,23 грн.
В обґрунтування позовних вимог Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зазначає, що ним (як замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" (як постачальником) було укладено Договір №Бн/6400 про закупівлю товару за державні кошти від 25.10.2024, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" зобов'язалось відпустити позивачу за паливними талонами на заправляння транспортних засобів бензин А-95 у кількості 5 400 літрів загальною вартістю 306 180,00 грн та дизельне паливо у кількості 1 000 літрів загальною вартістю 51 000,00 грн.
Як стверджує позивач, незважаючи на внесення попередньої оплати за вказане паливо в повному обсязі, Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" не було належним чином виконано свої зобов'язання за Договором №Бн/6400 про закупівлю товару за державні кошти від 25.10.2024, оскільки ним не забезпечено наявність пального на АЗС та як наслідок не передано Південному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Одеса) дизельне паливо у кількості 1 000 літрів вартістю 51 000,00 грн та бензин А-95 у кількості 4 330 літрів загальною вартістю 245 511,00 грн, у зв'язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати у загальному розмірі 296 511,00 грн у зв'язку з не поставкою оплаченого товару.
Також позивач, посилаючись на порушення відповідачем свого зобов'язання з поставки (відпуску по талонам) палива, стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" нарахованої за період з 06.01.2025 по 07.07.2025 пені у розмірі 54 261,51 грн та штрафу (7% від вартості непоставленого товару) у розмірі 20 755,77 грн. При цьому, позивач також стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача штрафу (10% від вартості непоставленого товару) у розмірі 35 718,00 грн.
Крім того, посилаючись на порушення відповідачем грошового зобов'язання з повернення попередньої оплати за товар, Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" нарахованих за період з 06.01.2025 по 31.07.2025 інфляційних втрат у розмірі 19 169,20 грн та 3% річних у розмірі 5 044,75 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2025 відкрито провадження у справі №910/10215/25 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору; судове засідання призначено на 18.09.2025.
В судове засідання 18.09.2025 сторони явку своїх представників не забезпечило та про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2025 відкладено засідання судове засідання на 07.10.2025.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 запропоновано позивачу надати обґрунтування заявлених позовних вимог та оголошено перерву в судовому засіданні до 28.10.2025.
21.10.2025 Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) сформовано в системі "Електронний суд" додаткові пояснення у справі, в яких позивач вказує, що постачальник не виконав взятого на себе зобов'язання, для відновлення порушених прав та законних інтересів міжрегіонального управління, яке з 06.01.2025 очікувало на отримання палива за талонами на АЗС "АВІАС", в подальшому зобов'язання з поставки товару перетворилося в зобов'язання повернути кошти з 14.04.2025 після звернення міжрегіонального управління до відповідача з листом вих. №16535/15.2-17 щодо повернення міжрегіональному управлінню грошових коштів у розмірі 296 511,00 грн. Крім того, позивач зазначає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, так як згідно зі ст. 549 ЦКУ пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГКУ - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. До того ж, позивач вважає, що порушення, які вказані в пунктах 7.3 та 7.5 Договору, є різними за своєю суттю і складом, а саме пункт 7.3 стосується порушення строків (триваюче порушення, пов'язане із затримкою виконання), а пункт 7.5 стосується якісно іншого, разового порушення - відмови від виконання (невиконання зобов'язання) на АЗС, незалежно від початкових строків поставки, якщо така відмова є безпідставною. Оскільки, на думку позивача, стягнення застосовуються за різні дії (або бездіяльність) боржника, одночасне їх застосування не є "подвійною відповідальністю" за одне й те саме порушення.
В судове засідання 28.10.2025 з'явилась представник позивача, надала пояснення по суті спору, за змістом яких позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" явку свого представника у судові засідання 07.10.2025 та 28.10.2025 не забезпечило, про причини неявки суд не повідомило, хоча про місце, дату та час засідання було повідомлено належним чином, що підтверджується наступним.
Так, ухвала Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 про повідомлення дати, часу та місяця судового засідання була доставлена до електронних кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" 08.10.2025 о 17 год. 30 хв., про що судом було отримано інформацію 08.10.2025 о 17 год. 39 хв.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, ухвала суду від 07.10.2025 вважається врученою відповідачу 09.10.2025, а відтак останній був належним чином та завчасно повідомлений про призначене на 28.10.2025 судове засідання.
Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на наведене та керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, приймаючи до уваги відсутність будь-яких повідомлень від відповідача про причини неявки його представника в судові засідання 07.10.2025 та 28.10.2025, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем".
В судовому засіданні 28.10.2025 судом завершено розгляд справи №910/10215/25 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
25.10.2024 між Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" (постачальник) укладено Договір №Бн/6400 про закупівлю товару за державні кошти (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов'язується здійснити поставку замовнику товару згідно код ДК 021:2015 - 09130000-9 "Нафта і дистиляти" (Дизельне паливо, Бензин) за талонами, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в Договорі, прийняти та оплатити цей товар.
Обсяг закупівлі: 6 400 літрів, а саме: Дизельне паливо - 1 000 літрів; Бензин - 5 400 літрів (п. 1.2 Договору).
У пункті 3.1 Договору вказано, що ціна цього Договору становить: 357 180,00 грн з ПДВ.
У пункті 4.1 Договору зазначено, що оплата товару здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 90 робочих днів з дати фактичного отримання замовником товару у повному обсязі на підставі належним чином оформлених видаткової накладної та рахунку.
Відповідно до п. 5.2 Договору товар постачається у формі талонів, згідно з номіналом та у кількості відповідно до заявки замовника, шляхом доставки замовнику талонів на замовлену партію товару.
У пункті 5.4 Договору зазначено, що передача талонів замовнику підтверджується підписанням сторонами видаткової накладної на товар, яка обов'язково повинна містити номенклатуру (асортимент), кількість та ціну товару відповідно до переданих талонів, а також загальну суму до сплати.
Пунктом 5.5 Договору передбачено, що відвантаження товару на АЗС, що обслуговують талони постачальника, перелік яких наведено в Додатку №2, який є невід'ємною частиною цього договору.
Відвантаження товару на АЗС здійснюється цілодобово в робочі та у вихідні дні за талонами постачальника, що є документом обов'язкової звітності і підставою для відвантаження товару (п. 5.6 Договору).
За умовами п. 5.7 Договору постачання товару за талонами здійснюється на АЗС партіями, у асортименті та кількості зазначеній в талонах постачальника. Відвантаження товару замовнику здійснюється за умови пред'явлення талона оператору на АЗС. При цьому талон повинен бути в належному стані та не містити будь-яких печаток, штампів, інших позначень, крім тих, що нанесені постачальником.
Термін дії талонів - безстроковий або не менше одного року з моменту передачі талонів замовнику. У разі якщо термін дії поставлених постачальником талонів замовнику сплинув, постачальник зобов'язаний протягом двох днів з моменту отримання заяви від замовника здійснити обмін таких талонів, термін дії яких повинен бути не менше одного року з моменту передачі обміняних талонів замовнику (п. 5.8 Договору).
Відповідно п. 5.9 Договору відпуск товару здійснюється за талонами постачальника, безпосередньо на автоматичних заправних станціях (далі - АЗС), що обслуговують талони постачальника, окремими партіями згідно потреб замовника шляхом обміну талону на товар в кількості та асортименті, зазначених в талоні.
Згідно п. 5.12 Договору право власності на пальне вважається переданий замовнику у момент його фактичного відпуску на АЗС.
Пунктом 5.13 Договору передбачено, що зобов'язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними після відвантаження замовнику всієї партії товару на АЗС.
За порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотків від вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (п. 7.3 Договору).
У пункті 7.5 Договору сторонами погоджено, що за безпідставну відмову від відвантаження товару по талонах на АЗС частково або повністю, постачальник зобов'язаний сплатити замовнику талонів штраф у розмірі 10% від ціни Договору.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє по 31 грудня 2024 року, а в частині оплати товару - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань (п. 10.1 Договору).
У Специфікації (Додаток №1 до Договору) сторонами погоджено, що постачанню відповідачем позивачу підлягає дизельне паливо у кількості 1 000 л за ціною 51,00 грн/л з ПДВ загальною вартістю 51 000,00 грн з ПДВ та бензин А-95 у кількості 5 400 л за ціною 56,70 грн/л з ПДВ загальною вартістю 306 180,00 грн.
У Додатку №2 до Договору вказані адреса розташування АЗС, що обслуговують талони постачальника.
30.10.2024 Південним міжрегіональним управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" підписано видаткову накладну №1858, в якій зафіксовано передачу відповідачем позивачу довірчих документів (талонів) на дизельне паливо у кількості 1 000 л на суму 51 000,00 грн з ПДВ та бензин А-95 у кількості 5 400 л на суму 306 180,00 грн.
05.11.2024 Південним міжрегіональним управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" кошти у загальному розмірі 357 180,00 грн, а саме:
- 8 500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №7737 від 31.10.2024;
- 18 900,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №7736 від 31.10.2024;
- 42 500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №7735 від 31.10.2024;
- 94 500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №7734 від 31.10.2024;
- 192 780,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2040 від 31.10.2024.
З 06.01.2025 по 03.04.2025 Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) здійснило декілька спроб отоварити талони на АЗС, що вказані у Додатку №2 до Договору, але позивачу було відмовлено у відпуску товару по талонам без обґрунтованих причин, про що представниками Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було складено акти фіксації відсутності палива на АЗС / неможливості отримати палива за талонами на АЗС "АВІАС" від 06.01.2025, 06.01.2025, 07.01.2025, 10.01.2025, 14.01.2025, 17.01.2025, 22.01.2025, 07.02.2025, 10.02.2025, 17.02.2025, 19.02.2025, 03.04.2025.
Листом вих. №16535/15.2-17 від 14.04.2025 Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем", в якому повідомило, що на АЗС не видають паливо по талонам та просило повернути кошти за не використанні талони, а саме:
- 132 111,00 грн, що відповідає вартості 2 330 літрів бензину А-95 за Договором;
- 164 400,00 грн, що відповідає вартості 2 000 літрів бензину А-95 та 1 000 літрів дизельного палива за Договором.
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача, що відповідачем не було виконано свого зобов'язання за Договором з поставки дизельного палива на загальну суму 51 000,00 грн та бензину А-95 на загальну суму 245 511,00 грн по талонам, у зв'язку з чим наявні правові підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" боргу у розмірі 296 511,00 грн, пені у розмірі 54 261,51 грн, штрафу за прострочення поставки товару на 30 календарних днів у розмірі 20 755,77 грн, інфляційних витрат у розмірі 19 169,20 грн, 3% річних у розмірі 5 044,75 грн та штрафу за необґрунтовану відмову від поставки товару у розмірі 35 718,00 грн.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно статей 11, 202, 662, 670, 692, 693, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За умовами Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" зобов'язалось передати у власність Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) дизельне паливо у кількості 1 000 л за ціною 51,00 грн/л з ПДВ загальною вартістю 51 000,00 грн з ПДВ та бензин А-95 у кількості 5 400 л за ціною 56,70 грн/л з ПДВ загальною вартістю 306 180,00 грн.
Положеннями частин 1, 2 статті 662 Цивільного кодексу України унормовано, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Пунктом 5.5 Договору передбачено, що відвантаження товару на АЗС, що обслуговують талони постачальника, перелік яких наведено в Додатку №2, який є невід'ємною частиною цього договору.
Відвантаження товару на АЗС здійснюється цілодобово в робочі та у вихідні дні за талонами постачальника, що є документом обов'язкової звітності і підставою для відвантаження товару (п. 5.6 Договору).
За умовами п. 5.7 Договору постачання товару за талонами здійснюється на АЗС партіями, у асортименті та кількості зазначеній в талонах постачальника. Відвантаження товару замовнику здійснюється за умови пред'явлення талона оператору на АЗС. При цьому талон повинен бути в належному стані та не містити будь-яких печаток, штампів, інших позначень, крім тих, що нанесені постачальником.
Відповідно п. 5.9 Договору відпуск товару здійснюється за талонами постачальника, безпосередньо на автоматичних заправних станціях (далі - АЗС), що обслуговують талони постачальника, окремими партіями згідно потреб замовника шляхом обміну талону на товар в кількості та асортименті, зазначених в талоні.
Згідно п. 5.12 Договору право власності на пальне вважається переданий замовнику у момент його фактичного відпуску на АЗС.
Пунктом 5.13 Договору передбачено, що зобов'язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними після відвантаження замовнику всієї партії товару на АЗС.
Згідно ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
З аналізу умов пунктів 5.5-5.7, 5.9, 5.12-5.13 Договору вбачається, що сторонами цього правочину було погоджено, що право власності на пальне вважається переданий замовнику у момент його фактичного відпуску на АЗС, а зобов'язання відповідача з поставки товару виконаним - з моменту фактичної передачі (відпуску) пального на підставі переданих позивачу талонів.
Позивач стверджує, а у суду відсутні обґрунтовані підстави для сумніву у таких твердженнях, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" було передано, а Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято у власність бензин А-95 у кількості 1 070 л за ціною 56,70 грн/л з ПДВ загальною вартістю 60 669,00 грн.
В свою чергу із наявних в матеріалах справи талонів номіналом по 10/20 л вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" не було отоварено належні Південному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Одеса) талони на дизельне паливо та бензин А-95 на загальну суму 296 511,00 грн.
В Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20.05.2008 №281/171/578/155, міститься визначення талону, у відповідності до якого це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
За загальним правилом для отримання товару на АЗС покупець пред'являє оператору АЗС картку на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію картки на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості.
Таким чином, підприємство як власник карток на пальне, отриманих від постачальника, володіє законним правом на отримання на АЗС, визначених угодою, товару (пального) по картках у кількості, маркуванні, визначеному у талонах на пальне.
Тотожна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі №903/666/22.
Представники позивача неодноразово здійснювали виїзд на АЗС за адресами, вказаними у Додатку №2 до Договору як місце відпуску пального по талонам, проте операторами АЗС було відмовлено у передачі вального для заправки на підставі паливних талонів у зв'язку з відсутністю на заправці пального, про що складено акти від 06.01.2025, 06.01.2025, 07.01.2025, 10.01.2025, 14.01.2025, 17.01.2025, 22.01.2025, 07.02.2025, 10.02.2025, 17.02.2025, 19.02.2025, 03.04.2025.
За приписами статті 13 Господарського процесуального кодексу України Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказів поставки товару Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" Південному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Одеса) дизельного палива у кількості 1 000 л на суму 51 000,00 грн та бензину А-95 у кількості 4 330 л на суму 245 511,00 грн в тому числі після звернення позивача до суду з даним позовом матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" було порушено свої зобов'язання за Договором та не було виконано обов'язку із передання Південному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Одеса) дизельного палива у кількості 1 000 л на суму 51 000,00 грн та бензину А-95 у кількості 4 330 л на суму 245 511,00 грн.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" із листом вих. №16535/15.12-7 від 14.04.2025, в якій просило повернути сплачені в якості попередньої оплати за пальне кошти у розмірі 296 511,00 грн. За інформацією із пошукової системи відстеження поштових відправлень на веб-сайті АТ "Укрпошта" поштове відправлення №0601135771701 було повернуте відправнику у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.
Неотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" листа позивача вих. №16535/15.12-7 від 14.04.2025, у зв'язку з чим остання повернулась Південному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Одеса) є наслідком вольової поведінки відповідача у формі бездіяльності щодо забезпечення отримання поштової кореспонденції за адресою його місцезнаходження, а тому не може зумовлювати негативних наслідків для позивача.
Суд не погоджується із доводами Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що зобов'язання з поставки товару перетворилося в зобов'язання повернути кошти з 14.04.2025 (після звернення міжрегіонального управління до відповідача з листом вих. №16535/15.2-17 щодо повернення коштів у розмірі 296 511,00 грн), оскільки із списку №2405 від 15.04.2025 та із роздруківки статусу поштового відправлення №0601135771701 із пошукової системи відстеження поштових відправлень на веб-сайті АТ "Укрпошта" вбачається, що відділенням поштового зв'язку лише 17.04.2025 було прийнято для пересилання відповідачу лист вих. №16535/15.2-17, тому даний лист не може вважатись пред'явленим 14.04.2025. Такі висновки суду ґрунтуються на тому, що до отримання вимоги вих. №16535/15.2-17 про повернення суми попередньої оплати відповідач не міг знати про припинення у нього обов'язку з поставки товару та виникнення грошового зобов'язання з повернення суми попередньої оплати за товар.
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Тому суд вважає, що 7-денний строк на повернення суми попередньої оплати відповідачем позивачу, почав свій перебіг з дати повернення відділенням поштового зв'язку за адресою місцезнаходження відповідача відповідного листа за зворотною адресою, тобто з 05.05.2025.
За приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" було реалізовано своє право, передбачене частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, на повернення суми попередньої оплати у зв'язку з не переданням продавцем товару, то у відповідності до приписів частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України відповідач повинен був повернути (перерахувати) позивачу сплачені в якості попередньої оплати за непоставлений товар кошти у розмірі 296 511,00 грн до 12.05.2025 включно.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідачем належними та допустимими доказами факту невиконання свого зобов'язання з повернення Південному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Одеса) суми попередньої оплати в розмірі 296 511,00 грн не спростовано, а матеріали справи їх не містять, відтак суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" є таким, що з 13.05.2025 прострочило виконання свого зобов'язання з повернення сплаченої за Договором суми попередньої оплати.
Відтак вимога Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" боргу у розмірі 296 511,00 грн підлягає задоволенню.
Крім того, посилаючись на п. 7.3 та 7.5 Договору Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" пені у розмірі 54 261,51 грн, штрафу за порушення виконання зобов'язання понад 30 днів у розмірі 20 755,77 грн, інфляційних витрат у розмірі 19 169,20 грн, 3% річних у розмірі 5 044,75 грн та штрафу за безпідставну відмову у відвантаження товару у розмірі 35 718,00 грн.
Відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку з поставки товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Відповідач не навів обставин, з якими законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно приписів ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
У пункті 7.3 Договору зазначено, що за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотків від вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення.
Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 у справі №911/952/22, застосування в тексті господарського договору формулювання "за кожен день прострочення" не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує її механізм визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором.
З наведеного пункту Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір (0,1 відсотків від вартості товару, з яких допущено прострочення виконання) порядок нарахування пені (за кожен день прострочення), проте не визначено строк такого нарахування, а відтак в силу приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (в редакції, чинній протягом періоду прострочення відповідачем свого негрошового зобов'язання) період нарахування штрафних санкцій обмежено піврічним терміном.
Суд відзначає, що сторонами в п. 7.3 Договору передбачалось нарахування пені за порушення постачальником строків виконання зобов'язання в розмірі 0,1 відсотків від вартості товару, з яких допущено прострочення виконання; спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські санкції, зокрема пеня, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання, то до спірних правовідносин положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" щодо обмеження пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України не застосовуються, оскільки в даному випадку має місце прострочення саме постачальником (відповідачем) негрошового договірного зобов'язання.
Позивач нараховує відповідачу пеню за період з 06.01.2025 по 07.07.2025, в той час як суд прийшов до висновку, що обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" з постачання Південному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Одеса) товару припинився 05.05.2025 (з дати повернення відділенням поштового зв'язку за місцезнаходженням відповідача листа позивача з вимогою про повернення суми попередньої оплати) та у останнього виник обов'язок з повернення позивачу коштів.
Відтак, враховуючи встановлені судом строки, в якій позивач повинен був здійснити постачання товару, та дату, в яку у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" припинився обов'язок з постачання товару та виник обов'язок із повернення коштів, заявлений позивачем період нарахування пені є необґрунтованим та неправомірним.
Суд звертає увагу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що не може у постачальника існувати одночасно обов'язки і повернути суму попередньої оплати, і поставити товар, що безпосередньо вбачається і приписів ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України та використання в ній сполучника "або".
Відтак правомірним є нарахування відповідачу пені за порушення відповідачем зобов'язання з поставки товару за період з 06.01.2025 (першої фіксації відмови у відпуску пального) по 04.05.2025 (останній день існування негрошового зобов'язання відповідача з поставки пального).
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з урахуванням визначеного судом правомірного періоду її нарахування, суд прийшов до висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" пені у розмірі 35 284,81 грн.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Також пунктом 7.3 Договору передбачено, що за прострочення понад тридцять днів постачальником додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
У пункті 7.5 Договору сторонами погоджено, що за безпідставну відмову від відвантаження товару по талонах на АЗС частково або повністю, постачальник зобов'язаний сплатити замовнику талонів штраф у розмірі 10% від ціни Договору.
Суд визнає обґрунтованими доводи позивача, що порушення, які вказані в пунктах 7.3 та 7.5 Договору, є різними за своєю суттю і складом, а саме пункт 7.3 Договору стосується порушення строків постачання (триваюче порушення, пов'язане із затримкою виконання), а пункт 7.5 Договору стосується іншого (разового) порушення - відмови від виконання (невиконання зобов'язання) на АЗС, незалежно від початкових строків поставки, якщо така відмова є безпідставною. Відтак стягнення передбачених пунктами 7.3 та 7.5 Договору штрафів застосовуються за різні дії (або бездіяльність) боржника, а одночасне їх застосування не є "подвійною відповідальністю" за одне й те саме порушення.
Зважаючи на те, що відповідачем було прострочено постачання товару на суму 296 511,00 грн більш як на 30 календарних днів, суд здійснивши перерахунок штрафу, дійшов висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" штрафу у розмірі 20 755,11 грн.
Крім того, зважаючи, що відповідачем було відмовлено позивачу в відпуску пального на суму 296 511,00 грн по талонам за відсутності обґрунтованих підстав (доказів зворотного відповідачем не надано), то суд приходить до висновку також про правомірність стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" штрафу за безпідставну відмову від відвантаження товару у розмірі 29 651,10 грн.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нараховує відповідачу 3% річних та інфляційні втрати за період з 06.01.2025 по 31.07.2025, в той час як судом встановлено, що у відповідача виник перед позивачем обов'язок повернути кошти 05.05.2025, який з 13.05.2025 є простроченим.
Відтак, у період з 06.01.2025 по 04.05.2025, за який позивачем нараховуються 3% річних та інфляційні втрати, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" було відсутнє грошове зобов'язання перед Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса), а відтак правові підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат за цей період відсутні. Крім того, у період з 05.05.2025 по 12.05.2025 відповідачем не було прострочено виконання грошового зобов'язання, оскільки не сплив встановлений ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України строк.
Відтак правомірним є нарахування відповідачу 3% річних та інфляційних втрат за період з 13.05.2025 по 31.07.2025.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних витрат та 3% річних у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з урахуванням визначеного судом правомірного періоду їх нарахування на прострочене грошове зобов'язання, суд прийшов до висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" інфляційних витрат у розмірі 5 652,03 грн та 3% річних у розмірі 1 949,66 грн.
За таких обставин позов Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) підлягає задоволенню частково, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" підлягають стягненню борг у розмірі 296 511,00 грн, пеня у розмірі 35 284,81 грн, штраф за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів у розмірі 20 755,11 грн, інфляційні витрати у розмірі 5 652,03 грн, 3% річних у розмірі 1 949,66 грн та штраф за безпідставну відмову у відвантаження товару у розмірі 29 651,10 грн.
Згідно з пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 72, офіс 337; ідентифікаційний код 45067285) на користь Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49619, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Яворницького Дмитра, буд. 21А; ідентифікаційний код 43315529) борг у розмірі 296 511 (двісті дев'яносто шість тисяч п'ятсот одинадцять) грн 00 коп., пеню у розмірі 35 284 (тридцять п'ять тисяч двісті вісімдесят чотири) грн 81 коп., штраф за порушення строків поставки понад 30 днів у розмірі 20 755 (двадцять тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) грн 11 коп., інфляційні витрати у розмірі 5 652 (п'ять тисяч шістсот п'ятдесят дві) грн 03 коп., 3% річних у розмірі 1 949 (одна тисяча дев'ятсот сорок дев'ять) грн 66 коп., штраф за безпідставну відмову у відвантаження товару у розмірі 29 651 (двадцять дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят одна) грн 10 коп. та судовий збір у розмірі 5 847 (п'ять тисяч вісімсот сорок сім) грн 06 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволені позовних вимог відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 18.11.2025.
Суддя Р.В. Бойко