ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.11.2025Справа № 910/10655/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Чинчин О.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» (01032, місто Київ, вул.Назарівська, будинок 3, Ідентифікаційний код юридичної особи 24584661)
до проДержавного підприємства «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 27, Ідентифікаційний код юридичної особи 43068454) стягнення 3% річних та інфляційних у розмірі 42 628 739 грн. 64 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Акціонерне товариство «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» про стягнення 3% річних та інфляційних у розмірі 42 628 739 грн. 64 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором купівлі-продажу електричної енергії з метою забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів №579/02/22/65-150-SD-22-00559 від 05.04.2022 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2025 року відкрито провадження у справі №910/10655/25, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.10.2025 року.
17.09.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
29.09.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, встановлено Відповідачу строк до 10 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, відкладено підготовче судове засідання на 22.10.2025 року.
09.10.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшли заперечення.
21.10.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Відповідача про відкладення підготовчого судового засідання, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче судове засідання на 18.11.2025 року.
14.11.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшли заперечення на заяву про збільшення розміру позовних вимог.
Суд, дослідивши заяву Акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» про збільшення розміру позовних вимог від 21.10.2025 року по справі №910/10655/25, зазначає наступне.
Згідно з ч.2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу:
1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу;
2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі. (ч.5 статті 46 Господарського процесуального кодексу України)
При зверненні до суду з вказаним позовом Позивач просив суд стягнути з Державного підприємства «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» 3% річних та інфляційних у розмірі 42 628 739 грн. 64 коп. внаслідок неналежного виконання Відповідачем його зобов'язань за Договором купівлі-продажу електричної енергії з метою забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів №579/02/22/65-150-SD-22-00559 від 05.04.2022 року в частині здійснення оплати за розрахункові періоди січень 2023 року, лютий 2023 року, квітень - серпень 2023 року, грудень 2023 року; січень - квітень, серпень - грудень 2024 року; січень - травень 2025 року.
В той же час, при зверненні до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог від 21.10.2025 року по справі №910/10655/25 Позивач просить суд стягнути з Державного підприємства «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» 3% річних у розмірі 56633 грн. 53 коп. внаслідок неналежного виконання Відповідачем його зобов'язань за Договором купівлі-продажу електричної енергії з метою забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів №579/02/22/65-150-SD-22-00559 від 05.04.2022 року в частині здійснення оплати за розрахунковий період вересень 2025 року.
Суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:
1) заміна одних позовних вимог іншими;
2) доповнення позовних вимог новими;
3) вилучення деяких із позовних вимог;
4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому, Суд зазначає про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зробила висновок, зокрема, про те, що: "як збільшення або зменшення розміру позовних вимог потрібно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами".
Суд зазначає, що одночасна зміна підстав і предмета позову є тоді, коли фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Подібні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13.08.2024 у справі № 914/3080/20.
Суд зауважує, що інфляційні втрати та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання. Зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю, а вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19).
Суд, дослідивши заяву Позивача про збільшення розміру позовних вимог від 21.10.2025 року по справі №910/10655/25, зазначає, що у цій заяві, додатково до вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на суму прострочених зобов'язань з оплати послуги за розрахункові періоди січень 2023 року, лютий 2023 року, квітень - серпень 2023 року, грудень 2023 року; січень - квітень, серпень - грудень 2024 року; січень - травень 2025 року, Позивач, посилаючись на вимоги частини другої статті 625 ЦК України, фактично заявив нові позовні вимоги, додавши вимоги про стягнення нарахованих відповідно до частини другої статті 625 ЦК України трьох процентів річних за вересень 2025 року.
За таких обставин, Суд вважає, що хоч подана позивачем заява і була названа останнім як заява про збільшення позовних вимог, за своїм змістом така заява, у частині вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 процентів річних, є новими позовними вимогами, оскільки такі вимоги не змінюють ні предмет вимоги позивача з якою він звернувся до суду вперше - стягнення 3% річних та інфляційних у розмірі 42 628 739 грн. 64 коп. внаслідок неналежного виконання Відповідачем його зобов'язань за Договором купівлі-продажу електричної енергії з метою забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів №579/02/22/65-150-SD-22-00559 від 05.04.2022 року в частині здійснення оплати за розрахункові періоди січень 2023 року, лютий 2023 року, квітень - серпень 2023 року, грудень 2023 року; січень - квітень, серпень - грудень 2024 року; січень - травень 2025 року, ні підстави їх стягнення. Натомість стягнення інфляційних втрат та 3 процентів річних, внаслідок прострочення оплати відповідачем заборгованості за розрахунковий період вересня 2025 року, незважаючи на те, що вказана заборгованість виникла із одного Договору, однак жодним чином не пов'язана із вимогами про стягнення 3% річних та інфляційних за попередні періоди та становить самостійний предмет позову щодо стягнення саме таких сум і обґрунтовується самостійними доказами на обґрунтування (фактичними підставами) для їх стягнення (акти приймання-передачі послуг, розрахунки платежів прогнозованої вартості послуг, періоди прострочення та періоди нарахування відповідних сум).
Отже, заява позивача за своєю правовою природою не є заявою про збільшення розміру позовних вимог, оскільки вимоги та обґрунтування, наведені позивачем у цій заяві є відмінними від вимог та обґрунтувань (фактичних підстав), зазначених ним у первісній позовній заяві. Таке правозастосування не узгоджується з практикою Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду (зокрема, постанови від 24.04.2024 у справі №657/1024/16-ц та від 13.08.2024 у справі № 914/3080/20).
За таких підстав, Суд приходить до висновку, що при зверненні до суду з заявою збільшення розміру позовних вимог від 21.10.2025 року по справі №910/10655/25 Позивачем одночасно було змінено предмет і підставу позову, оскільки заявлено нові вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 56633 грн. 53 коп. внаслідок неналежного виконання Відповідачем його зобов'язань за Договором купівлі-продажу електричної енергії з метою забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів №579/02/22/65-150-SD-22-00559 від 05.04.2022 року в частині здійснення оплати за розрахунковий період вересень 2025 року.
Суд зазначає, що статтею 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено право Позивача до закінчення підготовчого засідання змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Однак, чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено право Заявника щодо одночасної зміни предмету і підстави позову.
У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.
За таких підстав, Суд відмовляє в задоволенні заяви Акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» про збільшення розміру позовних вимог від 21.10.2025 року по справі №910/10655/25.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статями 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. В задоволенні заяви Акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» про збільшення розміру позовних вимог від 21.10.2025 року по справі №910/10655/25 відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 17 листопада 2025 року.
Суддя О.В. Чинчин