ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.11.2025Справа № 910/9551/25
За позовомАкціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця»
доОСОБА_1
простягнення 44 701,50 грн та зобов'язання вчинити дії
Суддя Підченко Ю.О.
Секретар судового засідання Панасюк Ю.М.
Представники сторін:
від позивача: Глова Н.Ю.
від відповідача: не з'явився.
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/9551/25 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» (далі також - позивач) до ОСОБА_1 (далі також - відповідач, ОСОБА_1 ) відповідно до якого позивач просить:
- стягнути штрафні санкції, передбачені п. 6.3. договору УЗ/ЦБМЕС-21610/Ю від 29.12.2021 в розмірі 44 701,50 грн, а саме пеня - 32 430,50 грн, штраф - 12 271,00 грн;
- зобов'язати усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення на адресу АТ «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця», виробничий структурний підрозділ «Львівська дирекція» автомобіля ГАЗ-3110 (держ. номер НОМЕР_1 ), отриманий за договором про надання позлуг УЗ/ЦБМЕС-21610/Ю від 29.12.2021 у початковій (на момент передачі в ремонт) комплектності шляхом його повернення за рахунок і силами відповідача.
З огляду на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 13.11.2025.
30.10.2025 позивач звернувся до суду із заявою про заміну неналежного відповідача, відповідно якої просить суд:
- винести ухвалу про повернення на стадію підготовчого провадження для вирішення питання щодо заміни первісного відповідача;
- замінити первісного відповідача Фізичну особу-підприємця Окаянченко Ізабеллу Олександрівну на фізичну особу ОСОБА_1 .
Представник позивача безпосередньо в судовому засіданні 13.11.2025 надав усні пояснення стосовно заяви про заміну відповідача.
Суд наголосив, що дійсно, у позові заявлено вимоги до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
У той же час, при відкритті провадження у справі судом було перевірено статус відповідача як підприємця та встановлено, що 30.11.2022 у Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено запис про припинення ФОП за рішенням ОСОБА_1 (Відповідь № 1636334 від 04.08.2025 наявна в матеріалах справи (т.1с.50)).
Предметом спору в справі є стягнення штрафних санкцій та зобов'язання усунути перешкоди в користуванні майном, шляхом його повернення, а правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № УЗ/ЦБМЕС-21610/20 від 29.12.2021. Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 саме як підприємцем.
На момент укладення договору відповідач мав статус фізичної особи-підприємця, а спірні правовідносини виникли виключно у межах його господарської діяльності. Зазначене відповідає вимогам пункту 2 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого господарські суди розглядають справи між суб'єктами господарювання щодо господарських правовідносин.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 910/12220/19, втрата фізичною особою статусу підприємця після укладення договору не змінює господарську підсудність спору, якщо правовідносини виникли з господарської діяльності.
Велика Палата зазначила, що: "визначальним для вирішення питання підсудності є не тільки суб'єктний склад учасників спору на момент його розгляду, але й характер спірних правовідносин на момент їх виникнення."
Таким чином, даний спір підсудний господарському суду, оскільки виник з господарських відносин між суб'єктами господарювання.
Тобто, при відкритті провадження у справі судом вже було враховано припинення у відповідача статусу підприємця. Отже, саме фізична особа ОСОБА_1 є належним відповідачем у справі, що й було відображено судом в усіх процесуальних документах.
Оскільки представник позивача усно заявив про залишення без розгляду заяви про заміну неналежного відповідача, то суд клопотання від 30.10.2025 до розгляду не приймає та не вбачає підстав для повернення до стадії підготовчого провадження.
Відповідач відзив не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання 13.11.2025 не забезпечив.
Суд не вбачає підстав для відкладення слухання справи, а неявка представника відповідача в судове засідання 13.11.2025 не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Рішення в даній справі ухвалено з урахуванням ст. ст. 219, 220, 233 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі начальника виробничого структурного підрозділу «Львівська дирекція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» та заступника начальника головного інженера виробничого структурного підрозділу «Львівська дирекція» філії « Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» (як замовником) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (як виконавцем) 29.12.2021 укладено Договір № УЗ/ЦБМЕС-21610/20 про надання послуги з ремонту легкового автомобіля ГАЗ-3110 (далі - договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання власними силами та своїми засобами надати послуги з ремонту легкового автомобіля ГАЗ-3110 (надалі - послуги) у відповідності до Технічного завдання (Додаток № 1 до договору, який є його невід'ємною частиною).
Відповідно до п. 2.1. договору, вартість послуг за цим договором визначається згідно Калькуляції (Додаток № 2, який є невід'ємною частиною договору) і складає 175 300,00 грн без ПДВ.
Розрахунки за надані послуги здійснюються замовником на 45 банківський день з дати підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг (п. 3.1. договору).
У розділі 4 договору сторони погодили, що місцем надання послуг є станція технічного обслуговування виконавця за адресою: АДРЕСА_2. Надання послуги проводиться протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності замовника до отримання послуг.
30.12.2021 сторони підписали Додаткову № 1 до договору, відповідно до якої погодили продовжити строк дії договору до 30.06.2022, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань сторонами.
07.02.2022 за Актом передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів замовник передав, а виконавець прийняв автомобіль ГАЗ-3110.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, як стверджує позивач, що не зважаючи на закінчення строків виконання зобов'язань за договором 30.06.2022, відповідач послуги не надав, а транспортний засіб позивачу за актом приймання-передачі не повернув.
Відповідач відзив на позов не надав, викладені у позовній заяві обставини не спростував.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору № УЗ/ЦБМЕС-21610/20 від 29.12.2021, суд дійшов висновку, що вказаний правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг.
Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріалами справи підтверджується передача замовником (позивачем) виконавцю (відповідачу) транспортного засобу ГАЗ-3110 відповідно до Акту від 07.02.2022.
Кім того, 26.01.2025 позивачем як замовником було складено рознарядку на суму 175 300,00 грн.
У той же час, матеріли справи не містять доказів виконання відповідачем його зобов'язань за договором, як і не містять доказів повернення замовнику переданого транспортного засобу. Оскільки договором передбачено, що послуги надаються протягом строку дії договору, то строк надання послуг закінчився 30.06.2022.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Пунктом 6.3 договору визначено, що за порушення виконавцем строків надання послуг. передбачених договором, останній сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.
Судом перевірено наведений у позовній заяві розрахунок пені (32 430,50 грн) та штрафу (12 271,00 грн) та визнано його арифметично вірним.
Таким чином, враховуючи надані докази, суд дійшов висновку про порушення умов укладеного між сторонами договору з боку відповідача в частині надання послуг в установлені договором строки, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 32 430,50 грн та штрафу в розмірі 12 271,00 грн за договором є обґрунтованими.
Позивач також у своїй позовній заяві звертає увагу суду, що відповідач, станом на дату подання позову, автомобіль ГАЗ 3110 не повернув.
Положеннями частини 1 статті 391 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Жодних доказів виконання відповідачем зобов'язання з надання послуг (ремонту автомобіля) за укладеним між сторонами спору договором або повернення відповідачем позивачу майна за таким договором сторонами спору до суду не подано.
Таким чином, позовна вимога про усунення перешкод у користуванні майном за договором шляхом повернення такого майна позивачу є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (Заява № 387/03), зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими, узгодженими.
Судом зроблено оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, з'ясовані мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування в даному спорі, в тому числі застосовано до спірних правовідносин норму права та вказано мотиви такого застосування, що відповідає положенням ст. 238 ГПК України.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 48, 73, 74, 75, 76, 77, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» (03035, м. Київ, вул. Гет. Павла Скоропадського 61; код ЄДРПОУ 41149437) пеню в розмірі 32 430,50 грн, штраф в розмірі 12 271,00 грн та судовий збір в розмірі 6 056,00 грн.
3. Зобов'язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення на адресу АТ «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» (03035, м. Київ, вул. Гет. Павла Скоропадського 61; код ЄДРПОУ 41149437), виробничий структурний підрозділ «Львівська дирекція» автомобіля ГАЗ-3110 (держ. номер НОМЕР_1 ), отриманий за договором про надання послуг УЗ/ЦБМЕС-21610/Ю від 29.12.2021 у початковій (на момент передачі в ремонт) комплектності шляхом його повернення за рахунок і силами ОСОБА_1 .
4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 19.11.2025 року.
Суддя Ю.О.Підченко