ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.11.2025Справа № 910/9259/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агропродпром-Сервіс»
до Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу»
про визнання недійсною повідомлення-вимогу про стягнення штрафних санкцій,
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Солонюк К.Г.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агропродпром-Сервіс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» про визнання недійсною повідомлення-вимогу про стягнення штрафних санкцій.
Позовні вимоги мотивовано тим, що постачальником належним чином виконано вимоги пункту 1 додатку № 3 до договору від 16.06.2025 про закупівлю №158/06-25-ХП, а саме в частині направлення документів, тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу у підготовче засідання на 10.09.2025.
Через систему "Електронний суд" 14.08.2025 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в позові в повному обсязі.
Так, у відзиві представник відповідача стверджує, що позивач невірно трактує зміст п. 1 додатку 3 до договору, згідно якого постачальник зобов'язаний надати замовнику документи засобами поштового зв'язку (за власний рахунок) протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати укладення і набрання чинності цим договором, але не пізніше дня першої поставки товару. Представник відповідача наголошує, що крайнім строком для подання документів є 23.06.2025 включно, а не 11.07.2025, як помилково вважає позивач.
Через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій представник зазначає, що згідно з тлумаченням, наведеним в Академічному тлумачному словнику української мови, сполучник «але» виражає протиставлення, а не альтернативу, тому формулювання «але не пізніше дня першої поставки товару» не є альтернативним строку «протягом 5 (п'яти) робочих днів», а лише уточнює, що подання має бути здійснено в межах цього строку, але не пізніше дня першої поставки, якщо вона настає раніше. Вказане, на думку представника позивача свідчить про те, що товариством дотримано умов договору, а повідомлення-вимога про стягнення штрафних санкцій є безпідставним та підлягає визнанню недійсним.
Протокольною ухвалою суду від 10.09.2025 закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи на 15.10.2025.
Протокольною ухвалою суду від 15.10.2025 відкладено судовий розгляд справи на 06.11.2025.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін як щодо досліджених доказів, так і по суті позовних вимог та заперечень проти позову.
06.11.2025 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
16.06.2025 між Державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агропродпром - сервіс» (постачальник) укладено державний контракт (договір) про закупівлю № 158/06-25-ХП (надалі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити замовнику продукти харчування (комплект продуктів харчування за каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2025 рік (далі - товар), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК 021:2015, номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, яких визначені в специфікації (додаток №1), а замовник - прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Умовами пункту 1 додатку 3 до договору сторони погодили, що постачальник зобов'язаний надати засобами поштового зв'язку (за власний рахунок) замовнику протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати укладання і набрання чинності цим договором, але не пізніше дня першої поставки товару, завірені належним чином (пронумеровані, прошнуровані, засвідчені підписом та печаткою постачальника):
- перелік потужностей постачальника, які задіяні у зберіганні товару за цим договором (довільна форма);
- копії державної реєстрації потужностей та/або експлуатаційних дозволів (для товарів тваринного походження) які задіяні у зберіганні та виробництві товару за цим договором;
- асортимент товару, який постачається згідно цього договору (додаток № 3.4);
- повні копії нормативно-технічного документа (ТУ або специфікації (для імпортної продукції) відповідно до якого виробляється товар (консерви м'ясні, консерви м'ясо-рослинні, консерви рибні, масло вершкове та сири тверді).
Перелік потужносте постачальника має відповідати поданим потужностям в тендерній пропозиції. У разі ненадання документів до постачальника застосовуються санкції передбачені п 7.3.2 цього договору.
Пунктом 7.3.2. договору передбачено, що у разі відмови з боку постачальника у наданні доступу або будь-якому іншому перешкоджанню в проведені аудиту складських або виробничих потужностей, у тому числі суб'єктів господарювання, які виготовляють та/або постачають товар за цим договором на замовлення постачальника, на відповідність критеріям аудиту та/або відбору зразків, яке не дає розпочати, провести та/або закінчити аудит та/або відбір зразків та/або проведення лабораторних та/або простих випробувань, у тому числі ненадання зразків товару та/ або відмова у сплаті вартості проведення випробувань та/або ненадання у визначені терміни документів/копій документів, які вимагаються додатком №3 до цього договору, з постачальника стягується штраф у розмірі 0,05 (нуль цілих п'ять сотих) відсотка від вартості договору.
Листом від 16.06.2025 № 2165/4342/06-2025 Державне підприємство Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропродпром - сервіс» про необхідність надання документів зазначених в п. 1 додатку 3 до договору на адресу: м. Київ, поштомат нової пошти № 40079, отримувач Державне підприємство Міністерства оборони України «Державний оператор тилу», моб. тел. НОМЕР_1 .
На виконання умов договору постачальник супровідним листом від 11.07.2025 № 11/07-5/2 (до дня першої поставки товару - 16.07.2025) направив належним чином завірені копії документів про які йдеться в п. 1 додатку 3 до договору на адресу: м. Київ, поштомат нової пошти № 40079, отримувач Державне підприємство Міністерства оборони України «Державний оператор тилу», моб. тел. НОМЕР_1 , що підтверджується експрес-накладною Нової пошти № 59001413262572.
Зазначені документи були доставлені в поштомат 12.07.2025, отримані 17.07.2025 (за поясненнями співробітника Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» Тетяни Кравченко у зв'язку з перебуванням у відпустці співробітника Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» відповідального за отримання документів).
Додатково, постачальником згідно з супровідним листом від 14.07.2025 № 14/07-1 (до дня першої поставки товару) направив належним чином завірені копії ветеринарного документу на ввезення консерв рибних «Тунець для салатів в олії» на адресу: м. Київ, поштомат нової пошти № 40079, отримувач Державне підприємство Міністерства оборони України «Державний оператор тилу», моб. тел. НОМЕР_1 , що підтверджується експрес-накладною Нової пошти № 20451205251542.
Зазначені документи були доставлені в поштомат 15.07.2025 року, отримані 17.07.2025 (за поясненнями співробітника Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» Тетяни Кравченко у зв'язку з перебуванням у відпустці співробітника Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» відповідального за отримання документів).
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агропродпром - сервіс» надійшло повідомлення-вимога про стягнення штрафних санкцій від 14.07.2025 № 2165/4861/06-2025, згідно з яким від позивача вимагається сплатити на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» штрафні санкції у сумі 151 602,00 грн на підставі п. 7.3.2 договору у зв'язку з ненаданням документів зазначених в п. 1 додатку 3 до договору станом на 11.07.2025.
Позивач стверджує, що постачальником у визначені терміни надані замовнику копії документів, які вимагаються додатком №3 до договору, а отже, застосування штрафу передбаченого п. 7.3.2. договору є передчасним та таким що не відповідає умовам договору, оскільки постачальником було вчасно, в терміни передбачені договором, відправлені відповідні документи.
Вказане слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 16.06.2025 між Державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агропродпром - сервіс» (постачальник) укладено державний контракт (договір) про закупівлю № 158/06-25-ХП.
Умовами пункту 1 додатку 3 до договору сторони погодили, що постачальник зобов'язаний надати засобами поштового зв'язку (за власний рахунок) замовнику протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати укладання і набрання чинності цим договором, але не пізніше дня першої поставки товару, завірені належним чином (пронумеровані, прошнуровані, засвідчені підписом та печаткою постачальника).
Пунктом 7.3.2. договору передбачено, що у разі … ненадання у визначені терміни документів/копій документів, які вимагаються додатком №3 до цього договору, з постачальника стягується штраф у розмірі 0,05 (нуль цілих п'ять сотих) відсотка від вартості договору.
Відповідачем направлено на адресу позивача повідомлення-вимогу про стягнення штрафних санкцій від 14.07.2025 № 2165/4861/06-2025.
Позивач вважає безпідставною таку вимогу та просить визнати її недійсною, оскільки відповідачем невірно трактуються строки надання документів, визначені пунктом 1 додатку 3 до договору.
Таким чином, предметом позову у даній справі є визнання недійсною повідомлення-вимоги про стягнення штрафних санкцій від 14.07.2025 №2165/4861/06-2025.
Щодо обраного позивачем способу захисту права при зверненні з позовом до суду, суд зазначає наступне.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріальноправові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені статтею 16 Цивільного кодексу України, а саме: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Такий спосіб захисту цивільного права, як визнання недійсною претензії (вимоги) про сплату боргу, штрафних санкцій, у визначеному статтею 16 Цивільного кодексу України переліку не міститься.
В той же час, статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Позивач, при обґрунтуванні позову, зазначає, що повідомлення-вимога про стягнення штрафних санкцій від 14.07.2025 № 2165/4861/06-2025 є одностороннім правочином спрямованим на безпідставне стягнення штрафних санкцій з позивача.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Статтею 222 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якою врегульовано досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності, зокрема порядок пред'явлення та розгляду претензії, не передбачено можливості визнання претензії недійсною в судовому порядку.
Також, суд звертає увагу позивача на те, що частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач може звернутися до господарського суду за захистом свого порушеного або оспорюваного права і охоронюваних законом інтересів, проте пред'явлення відповідачем позивачу повідомлення-вимога про стягнення штрафних санкцій від 14.07.2025 № 2165/4861/06-2025, жодним чином не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача вказує також на те, що за несплату протягом 10 (десяти) банківських днів від дати направлення замовником повідомлення, останні на підставі п. 7.6. договору: має право притримати оплату за фактично прийнятий товар до моменту сплати постачальником суми пені/штрафу; а у випадку несплати суми пені/штрафу у строк, передбачений п. 7.5 цього договору, замовник може зменшити суму оплати постачальнику, яка підлягає сплаті постачальнику за поставлений та прийнятий товару, в безакцептному порядку на суму пені та/або штрафу.
Однак чинне законодавство не передбачає можливості визнання недійсною претензії (вимоги), що в майбутньому може, на думку позивача, призвести до порушення його прав.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності обставин та не надано належних доказів, які свідчили б про порушення його прав або охоронюваних законом інтересів у зв'язку з пред'явленням відповідачем повідомлення-вимоги про стягнення штрафних санкцій від 14.07.2025 № 2165/4861/06-2025, а також те, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає передбаченим законом способам захисту цивільних прав та охоронюваних законом інтересів, відтак позовна вимога про визнання недійсною повідомлення-вимога про стягнення штрафних санкцій від 14.07.2025 № 2165/4861/06-2025 є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на позивача у зв'язку з відмовою в позові.
Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 123, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агропродпром-Сервіс» до Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» про визнання недійсним повідомлення-вимогу Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» від 14.07.2025 № 2165/4861/06-2025 про стягнення штрафних санкцій з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агропродпром-Сервіс».
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення буде складено 19.11.2025.
Суддя Н.І. Зеленіна