ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.11.2025Справа № 910/8631/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК-ТРАНС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСМА ЗЕТ"
про стягнення 41 437,30 грн
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛК-ТРАНС" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСМА ЗЕТ" (далі - відповідач) про стягнення 41 437,30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 22/03 від 22.03.2024 в частині своєчасної реєстрації податкових накладених, що спричинило для позивача збитки в заявленому до стягнення розмірі.
Ухвалою суду від 15.07.2025 відкрито провадження у справі № 910/8631/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.
Копія вказаної ухвали суду доставлена до електронного кабінету позивача 15.07.2025 о 17:20 год.
Відповідачу копія вказаної ухвали направлена за адресою, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте поштове відправлення за № 0610268628544 за даними трекінгу відстеження/пересилання повернуто до суду з довідкою відділення зв'язку від 07.08.2025, згідно з якою поштове відправлення повернуто «за закінченням встановленого терміну зберігання».
Крім того, ухвала суду від 15.07.2025 опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідач у даній справі правом на подання відзиву на позов не скористався.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та можливих затримок у доставці поштової кореспонденції, відключення електропостачання та інших негативних наслідків) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.
Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
22.03.2024 між ТОВ «ЛК-ТРАНС» (надалі - Позивач/покупець) та ТОВ «ЕСМА ЗЕТ» (надалі - Відповідач/Продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 22/03 (надалі - Договір), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити належний продавцеві на праві власності товар (п. 1.1).
Відповідно до п. 2.1 договору передача товару відбувається на підставі видаткових накладних.
Вказаний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п. 6.1 договору).
Як встановлено судом під час розгляду даної справи, на виконання умов Договору в період квітень - липень 2024 року відповідачем було поставлено Позивачу товар на загальну суму 264 126,00 грн, з яких 44 021,00 грн становить ПДВ. Поставка товару підтверджується відповідними видатковими накладними, а саме: від 13.04.2024 № 11 на суму 85 374,00 грн, у тому числі ПДВ у сумі 14 229,00 грн; від 02.07.2024 № 24 на суму 57 858,00 грн, у тому числі ПДВ у сумі 9 643,00 грн; від 02.07.2024 № 32 на суму 74 100,00 грн, у тому числі ПДВ у сумі 12 350 грн; від 03.07.2024 № 25 на суму 24 648,00 грн, у тому числі ПДВ в сумі 4 108,00 грн; - від 03.07.2024 № 26 на суму 22 146,00 грн, у тому числі ПДВ в сумі 3 691,00 грн.
Вартість отриманого за Договором товару Позивачем була сплачена у повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, а саме: від 27.03.2024 № 55895 на суму 59 761,80 грн; від 19.04.2024 № 56673 на суму 25 612,20 грн; від 13.05.2024 № 57323 на суму 51 870,00 грн; від 28.05.20024 № 57624 на суму 40 500,60 грн; від 31.05.2024 № 57789 на суму 17 253,60 грн; від 11.06.2024 № 58222 на суму 15 502,20 грн; від 04.07.2024 № 58877 на суму 17 357,40 грн; від 04.07.2024 № 58878 на суму 7 394,40 грн; від 04.07.2024 № 58879 на суму 6 643,80 грн; - від 04.07.2024 № 58876 на суму 22 230,00 грн.
Однак, як вказує позивач у позові, у порушення вимог законодавства, податкові накладні на суму ПДВ відповідачем зареєстровані у повному обсязі не були, а саме: було зареєстровано податкову накладну лише на суму ПДВ у розмірі 2 583,70 грн. При цьому невиконання ТОВ «ЕСМА ЗЕТ» обов'язку щодо складання та реєстрації решти податкових накладних на суму ПДВ в розмірі 41 437,30 грн позбавило ТОВ «ЛК-ТРАНС» права на віднесення вказаної суми до податкового кредиту, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Розглянувши заявлені позивачем позовні вимоги, суд зазначає про наступне.
Судом встановлено, що між сторонами фактично укладено договір поставки.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Відповідно до 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність не настає.
Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім і невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, тобто мають бути прямими.
Отже, при пред'явленні вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов'язань, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв'язку між ними. У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.
Судом встановлено, що за результатами господарських операцій з поставки товару на суму 264 126,00 грн, у т.ч. ПДВ у розмірі 44 021,00 грн відповідачем поставлено, а позивачем прийнято товар.
Проте під час розгляду даної справи суду не надано доказів реєстрації податкових накладних на суму ПДВ в розмірі 41 437,30 грн.
У той же час, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Суд зазначає, що положення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за загальним правилом не передбачають можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов'язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних; при цьому покупець зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації скаргу на такого продавця. Однак, подання такої скарги згідно з наведеною нормою не є підставою для включення ним сум податку до складу податкового кредиту.
Аналогічний правовий висновок викладено Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.08.2018 у справі № 917/877/17. У вказаній постанові Верховний Суд відступив від висновку, викладеного у пункті 28 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 918/216/17, згідно з яким передбачалося, що відповідно до положень абзацу 15 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України порушення відповідачем порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не позбавляє позивача права на включення спірної суми до податкового кредиту, а обумовлює її нарахування необхідністю додання до податкової декларації за звітний податковий період заяви зі скаргою на відповідача з доданням певного пакету документів.
Слід зазначити, що нормами Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок у встановлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 та Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.
Крім того, хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання такого обов'язку фактично завдало позивачу збитків. Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 і від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21.
Судом встановлено, що спір у даній справі виник внаслідок того, що відповідач не виконав обов'язку щодо реєстрації податкових накладних за фактом здійснення господарської операції з поставки товару, що позбавило позивача можливості отримати податковий кредит на суму ПДВ в розмірі 41 437,30 грн.
За встановленими судом обставинами, бездіяльність відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні становить прямий причинно-наслідковий зв'язок із неможливістю включення позивачем суми ПДВ 41 437,30 грн до податкового кредиту та зменшення податкового зобов'язання на таку суму, яка фактично є збитками позивача. Отже, у даному випадку наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача 41 437,30 грн збитків обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, враховуючи задоволення позову, підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у розмірі 2 422,40 грн.
Судом враховано, що при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 120031 від 07.07.2025.
Проте, звернення до суду з позовом здійснено в електронній формі та відповідно до ставки судового збору за подання такого позову згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» мав би застосовуватись понижений коефіцієнт 0,8 (3028*0,8).
Позивач не позбавлений можливості звернутись до суду з відповідним клопотання про повернення надміру сплаченого судового збору в розмір 605,60 (3 028,00 - 2 422,40).
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСМА ЗЕТ" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, будинок 5, офіс 104, код 43338771) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК-ТРАНС" (04050, місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, будинок 12, код 37470510) збитки у розмірі 41 437,30 грн (сорок одна тисяча чотириста тридцять сім грн 30 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення підписано 19.11.2025.
Суддя О.Г. Удалова