ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.11.2025Справа № 910/8130/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Управління поліції охорони в м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВО-БУД-ГРУП"
про стягнення 259 074,20 грн
До Господарського суду міста Києва звернулось Управління поліції охорони в м. Києві (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВО-БУД-ГРУП" (далі - відповідач) про стягнення збитків у розмірі 259 074,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасною реєстрацією відповідачем податкової накладної за договором № 597/31/7-ГСП/2024 від 04.07.2024, у зв'язку з чим позивачу завдано збитків у вигляді неможливості зареєструвати податковий кредит на заявлену до стягнення суму.
Ухвалою суду від 08.07.2025 відкрито провадження у справі № 910/8130/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.
Копія вказаної ухвали суду доставлена до електронного кабінету позивача 08.07.2025 о 22:25 год.
Відповідачу копія ухвали направлена за адресою, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте поштове відправлення за № 06102677718540 повернуто до суду з довідкою відділення поштового зв'язку від 25.07.2025, в якому причиною невручення вказаного відправлення зазначено «за закінченням встановленого терміну зберігання».
Крім того, ухвала суду від 08.07.2025 опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідач у даній справі правом на подання відзиву на позов не скористався.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та можливих затримок у доставці поштової кореспонденції, відключення електропостачання та інших негативних наслідків) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.
Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
04.07.2024 між позивачем (Управління/Замовник) та відповідачем (ТОВ "НОВО-БУД-ГРУП"/Виконавець) укладено договір № 597/31/7-ГСП/2024, за умовами якого виконавець зобов'язався надати послуги: Поточний ремонт приміщень адміністративної будівлі УПО в Києві за адресою: м. Київ, вул. Студентська, 9 (код ЄВС ДК 021:2015 - 4545000-6 «Інші завершальні будівельні роботи», а замовник - прийняти і оплатити такі послуги (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору загальна вартість послуг за договором зазначена в договірній ціні, визначається кошторисом, становить 2 819 258,40 грн, у т.ч. ПДВ 469 876,40 грн.
Відповідно до п. 4.1 договору оплата вартості наданих послуг здійснюється замовником шляхом перерахування на поточний рахунок виконавця грошових коштів протягом 5 робочих днів після підписання сторонами акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт та витрати.
Пунктом 4.3 договору сторони узгодили можливість здійснення розрахунків шляхом оплати виконавцю авансу у розмірі 70% вартості за договором.
Відповідно до п. 5.1.18 договору виконавець зобов'язується надати податкову накладну, складану в електронній формі з дотриманням вимоги щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником податку особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п. 7.9 договору у разі здійсненні дій виконавцем або в результаті його бездіяльності, що призвела до невизнання контролюючими органами податкового кредиту з ПДВ замовника по цьому договору, виконавець зобов'язаний сплатити замовнику штраф у розмірі невизнаного контролюючими органами податкового кредиту в частині, що стосується цього договору.
Вказаний договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2024, а в частині оплати і надання послуг - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Також сторонами погоджені додатки до договору, які згідно з розділом 17 є його невід'ємними частинами, а саме: додаток № 1 (договірна ціна), додаток № 2 (локальний кошторис), додаток № 3 (відомість ресурсів), додаток № 4 (дефектний акт), додаток № 5 (зведений кошторисний розрахунок).
Як встановлено судом під час розгляду даної справи, 16.08.2024 між сторонами підписано акт (КБ-2В) та довідку (КБ-3) на суму 612 939,85 грн, 24.09.2024 між сторонами підписано акт (КБ-2В) та довідку (КБ-3) на суму 650 694,31 грн, 04.11.2024 між сторонами підписано акт (КБ-2В) та довідку (КБ-3) на суму 1 554 445,20 грн.
У свою чергу, позивач 19.08.2024 провів оплату на суму 612 939,85 грн, 26.09.2024 - на суму 650 694,31 грн, 11.11.2024 - на суму 1 554 445,20 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, долученими до позовної заяви.
Водночас, як вказує позивач, відповідачем не було зареєстровано податкову накладну на підставі підписаного 04.11.2024 акту та здійсненої позивачем 11.11.2024 оплати на підставі вказаного акту на суму 1 554 445,20 грн, у т.ч. 259 074,20 грн ПДВ, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією № 1541/43/61/5/02-2025 від 03.06.2025, що підтверджується фіскальним чеком.
Проте, як вбачається з копії конверту № 0405300302645, вищевказана претензія не була вручена відповідачу та повернута позивачу з довідкою відділення поштового зв'язку, в якій причиною невручення поштового відправлення вказано «адресат відсутній за вказаною адресою».
Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача 259 074,20 грн збитків, у зв'язку з невчиненням дій щодо реєстрації податкової накладної.
Розглянувши заявлені позивачем позовні вимоги, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що між сторонами фактично укладено договір підряду.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Відповідно до 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність не настає.
Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім і невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, тобто мають бути прямими.
Отже, при пред'явленні вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов'язань, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв'язку між ними. У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.
Судом встановлено, що за результатами господарських операцій з виконання робіт між сторонами 04.11.2024 підписано акт та довідку на суму 1 554 445,20 грн, у т.ч. 259 074,20 грн ПДВ, вказана оплата проведена позивачем 11.11.2024, що підтверджується платіжною інструкцією № 9310.
Під час розгляду даної справи суду не надано доказів реєстрації податкової накладної на суму ПДВ у розмірі 259 074,20 грн.
У той же час, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Суд зазначає, що положення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за загальним правилом не передбачають можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов'язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних; при цьому покупець зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації скаргу на такого продавця. Однак, подання такої скарги згідно з наведеною нормою не є підставою для включення ним сум податку до складу податкового кредиту.
Аналогічний правовий висновок викладено Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові № 917/877/17 від 03.08.2018. При цьому у вказаній постанові Верховний Суд відступив від висновку, викладеного у пункті 28 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 918/216/17, згідно з яким передбачалося, що відповідно до положень абзацу 15 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України порушення відповідачем порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не позбавляє позивача права на включення спірної суми до податкового кредиту, а обумовлює її нарахування необхідністю додання до податкової декларації за звітний податковий період заяви зі скаргою на відповідача з доданням певного пакету документів.
Слід зазначити, що нормами Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок у встановлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 та Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.
Крім того, хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання такого обов'язку фактично завдало позивачу збитків. Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 і від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21.
Судом встановлено, що спір у даній справі виник внаслідок того, що відповідач не виконав обов'язку щодо реєстрації податкової накладної за фактом здійснення господарської операції з виконання робіт на суму 1 554 445,20 грн, у т.ч. ПДВ у розмірі 259 074,20 грн, що позбавило позивача можливості отримати податковий кредит на вказану суму ПДВ.
За встановленими судом обставинами, бездіяльність відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати відповідну податкову накладну становить прямий причинно-наслідковий зв'язок із неможливістю включення позивачем суми ПДВ у розмірі 259 074,20 грн до податкового кредиту та зменшення податкового зобов'язання на таку суму, яка фактично є збитками позивача. Отже, у даному випадку наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача 259 074,20 грн збитків обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, враховуючи задоволення позову підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в розмірі 3 028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВО-БУД-ГРУП" (01054, м. Київ, вул. Івана Франка, 22/24, код 45178854) на користь Управління поліції охорони в м. Києві (04050, м. Київ, вул. Студентська, 9, код 40109147) збитки у розмірі 259 074,20 грн (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч сімдесят чотири грн 20 коп.), витрати по сплаті судового збору в 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення підписано 19.11.2025.
Суддя О.Г. Удалова