ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
19.11.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1024/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України, вул. Ялтинська, 11, м. Київ, 02099
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Гурей Аліни Сергіївни, АДРЕСА_1
про стягнення 367224,78 грн, з яких 171156,18 грн пені та 196068,60 грн штрафу,
встановив: Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Гурей Аліни Сергіївнипро стягнення 367224,78 грн, з яких 171156,18 грн пені та 196068,60 грн штрафу.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення умов договору № 30-25 про закупівлю речового майна від 17.02.2025 здійснив постачання частини товарів з порушенням строків постачання. Позивачем здійснений розрахунок пені та штрафу за порушення строків поставки товарів передбачених у березні та квітні 2025 року відповідно до пункту 8.3. договору у розмірі 171156,18 грн пені та 196068,60 грн штрафу.
У відповіді на відзив зазначає, що згідно з умовами договору, відповідач мав єдиний і чіткий обов'язок: товар мав відповідати вимогам ТС А01XJ.30593-266:2020 (01). Ця технічна специфікація (ТС) є вичерпним документом, що визначає всі характеристики, включаючи колір, для виготовлення сорочок-поло (вид 1). Термін поставки був фіксованим. Відповідач був зобов'язаний поставити товар у строк, зазначений у Графіку постачання (Додаток 4), незалежно від будь-яких додаткових комунікацій. Таким чином, для належного виконання договору відповідачу достатньо було мати ТС та вчасно поставити товар.
Щодо зменшення штрафних санкцій заперечує, зазначає, що відповідач уклав дані договори, зокрема, з метою одержання прибутку, а загальна вартість по договору становить 3964000 грн, водночас, нарахована позивачем сума пені та штрафу становить загальну суму 367224,78 грн, що в 11 разів менша від загальної суми договору, відтак обсяг відповідальності встановлений у пункті 8.3. договору - є розумним, справедливим та співмірним. З огляду на вказане, при пропонованому відповідачем зменшенню стягнення штрафних санкцій не буде дотримано принципів справедливості, добросовісності, розумності та пропорційності, оскільки буде враховано лише інтереси останнього, що в свою чергу не відповідає правовим нормам та суті відповідальності, яку сторони спільно передбачили у договорі.
Позиція відповідача.
Відповідач у відзиві на позов зазначає, що порушення строків поставки відбулося внаслідок здійснення заходів з метою погодження колометражу та виготовлення належного для позивача товару, затягування яких відбулося внаслідок дій позивача.
Відповідь щодо колометражу тканини була отримана відповідачем 01.05.2025, тобто коли вже закінчились строки поставки товару, встановлені договором. Не зважаючи на це, відповідач на свій страх і ризик, усвідомлюючи, що може понести матеріальні витратити, у звязку з виготовленням товару не з того кольору тканини, а також усвідомлюючи, що графік постачання готових товарів змістився та задля недопущення ще більшого прострочення виконання зобов'язання, - почала виготовлення товари без отримання відповіді від замовника та Міністерства оборони України щодо погодження зразків кольорів тканин. Враховуючи всі обставини, відповідачем було виконано зобов'язанння, передбачені договором, у повному обсязі - 07.07.2025, а замовником було прийнято та оплачено ці товари у повному обсязі. Таким чином, з моменту отримання зразків кольорів тканини для сорочок-поло до повного виконання договору пройшло менше 2,5 місяців, що додатково підтверджує спроможність виконання договору відповідачем у встановленні строки, якби було погоджено зразки кольорів тканини для сорочок-поло відразу після укладення договору.
Просить суд зменшити розмір належних до стягнення з фізичної особи-підприємця Гурей Аліни Сергіївни пені у сумі 171156,18 грн та штрафу у сумі 196068,60 грн у сукупності на 99%.
Обставини справи, дослідження доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
17.02.2025 між Головним центром капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державною прикордонною службою України (як покупцем) та фізичною особою-підприємцем Гурей Аліною Сергіївною (як постачальником) укладено договір № 30-25 про закупівлю речового майна.
Пунктом 1.1. договору визначено, що постачальник зобов'язується у 2025 році поставити товароодежувачу сорочка-поло (вид 1), сорочка-поло (вид 2), код ДК 021:2015: 18330000-1 "Футболки та сорочки" асортимент, кількість, ціна, інформація та технічна документація наведені в специфікації (додаток 1) та технічному описі (додаток 2) до цього договору (далі - товар), а покупець - прийняти та оплатити такий товар в порядку та на умовах, визначених цим договором. При цьому, товароодержувачем є уповноважена особа військової частини за місцем поставки товару згідно зі специфікацією (додаток 1).
Загальна вартість по договору становила 2964000 грн у тому числі ПДВ 20% 494000 грн (п. 3.1 договору).
Згідно положень пункту 5.1 договору, строк поставки товарів визначається в графіку постачання (Додаток 4 до Договору). Допускається дострокова поставка товару та постачання окремими додатковими обсягами за попереднім погодженням сторін.
Згідно п. 5.8 договору, уповноваженою особою (уповноваженими особами) постачальника складається акт приймання-передавання товару (додаток 3) (далі - акт) до цього договору у трьох примірниках (перший - товароодержувач, другий - покупцю, третій-постачальнику) та надається покупцю до моменту здійснення поставки товару. Покупець повертає постачальнику підписані акт приймання-передавання товару та акт приймання-передачі запасів, які постачальник надає в день поставки товароодержувачу разом з товаром та документами, визначеними п. 5.4. цього договору.
У разі надсилання документів поштою в загальному порядку, витрати, пов'язані з оформленням документів на перевезення та їх передачею покладаються на постачальника.
Після підтвердження товароодержувачем отримання поставленого товару шляхом підписання трьох примірників акту приймання-передавання товару, акти залишаються у товароодержувача. При отриманні товару, товароодержувач має право підписати товаро-транспортну накладну (ТТН) та завірити її печаткою.
У відповідності до пункту 6.3.1. договору постачальник зобов'язаний постачати товароодержувачу товар в кількості, строк та на умовах даного договору.
Згідно графіку постачання (додаток 4 до договору), постачальник зобов'язаний був поставити до в/ч НОМЕР_1 до 31.03.2025 року - 4500 шт. сорочок-поло (вид 1) та 500 шт. сорочок-поло (вид 2), та до 30.04.2025 року - 5000 шт. сорочок-поло (вид 1).
Відповідно до пункту 8.3. договору, за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад тридцять днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) відсотків вартості товарів, поставку яких прострочено.
Відповідач надіслав позивачу лист № 02 від 20.02.2025 щодо відтінку тканини, в якому вказує, що хоче направити на погодження зразок тканини та відтінок кольору (згідно із ТС A01XJ.30593-266:2020 (01) для пошиву футболки поло вид 1, обсяг якої є достатній для виконання договору у повному обсязі та у встановлені строки. Зразки тканини та кольору додаються (додаток 1).
Відповідач надіслав позивачу ще один лист № 02 від 24.02.2025 щодо оформлення маркування в якому зазначає, що для запобігання неприйняття товару, просить надати роз'яснення щодо оформлення маркування з наданням його макету.
26.02.2025 відповідач отримав від позивача відповідь №06.1/2127-25 щодо оформлення маркування в якому зазначено, що маркування виробу, крім вимог п. 3.5.1 ТС А01ХJ.30593-266:2020 (01), повинно додатково містити зображення емблеми Державної прикордонної служби України і надпис "ВЛАСНІСТЬ ДПСУ, НЕ ДЛЯ ПРОДАЖУ", які відображаються в довільному порядку, при цьому написи та емблеми повинні зчитуватись без застосування додаткових технічних (електронних) пристроїв (приладів)".
Також, 26.02.2025 відповідач отримала від позивача відповідь №06.1/2116-25 від щодо відтінку тканини, де зазначено, що з метою визначення відтінку тканини для сорочок-поло ФОП Гурей Аліні Сергіївні необхідно надати зразок тканини із вказанням колориметричних характеристик в просторі CIE 1976 L*a*b* з позначенням кольору в системі Pantone®.
Відповідач надіслала лист-звернення №01/28 віл 28.02.2025 щодо відтінку тканини в якому зазначила, що технічна специфікація Міністерства оборони України згідно ТС А01XJ.30593-266:2020 (01) не передбачає жодних колориметричних характеристик в просторі. Таким чином, виконавцем договору надається інформація про колориметричні характеристики в просторі запропонованого зразка тканини, що доданий до листа 02 від 20.02.2025 року (додаток 1): і CIE 1976 L*a*b*, де L*= 32,37; a*=1,7; b*=8,36 та просить згідно примітки 2. п. 3.1.2. Види предмета ТС, з врахуванням того, що відхилення кольорів матеріалів, що використовуються під час виготовлення предмета, повинні бути попередньо погоджені із замовником, погодити використання запропонованої виконавцем тканини для виготовлення предмета закупівлі вчасно.
Відповідач отримав від позивача відповідь №06.1/2638-25 від 13.03.2025 щодо відтінку тканини згідно якої Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України інформує про те, що на адресу Міністерства оборони України (розробника зразків кольорів) було надіслано лист щодо направлення затверджених зразків кольорів тканини із вказанням колориметричних характеристик, з метою отримання можливості документального порівняння (затвердження) зразків кольорів трикотажного полотна із комбінованим переплетенням типу "піке". Відповідь щодо погодження (непогодження) зразків кольорів тканини для сорочок-поло остаточно буде надано після надходження відповідного листа від Міністерства оборони України. Водночас, з метою недопущення порушення строків виконання зобов'язань за договором, Головний центр пропонує постачальнику отримати в ініціативному порядку від Міністерства оборони України зразки кольорів тканин для сорочок-поло згідно ТС А01XJ.30593-266:2020 (01) та здійснити постачання товару у відповідності до отриманих зразків.
Відповідач звернувся до Міністерства оборони України із листом №01/03.01 від 17.03.2025 щодо надання зразків кольорів тканин для сорочок-поло згідно ТС А01XJ.30593-266:2020 (01) задля можливості виконання договору в належні строки та якісно.
Відповідач повідомив позивача про звернення до Міністерства оборони України із проханням надати зразки кольорів тканин для сорочок-поло згідно ТС А01XJ.30593- 266:2020 (01) шляхом направлення позивачу листа №02/03.01 від 17.03.2025.
01.04.2025 відповідач отримав від позивача лист №06.1/3221-25 в якому позивач вимагає від відповідача негайного виконання взятих на себе зобов'язань згідно з укладеним договором та надання на адресу Головного центру до 04.04.2025 гарантійного листа щодо спроможності виконання своїх зобов'язань за договором.
Після отримання листа №06.1/3221-25 від 01.04.2025 відповідач направив гарантійного листа №01/04.01 від 01.04.2025, в якому крім гарантування виконання замовлення зазначив, що затримка у виконанні зобов'язань зумовлена процедурою погодження відтінку кольору тканини для сорочок-поло вид 1 по договору. При цьому просив Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України надати ФОП Гурей А.С. інформацію щодо погодження (непогодження) зразків кольорів тканини для сорочок-поло, що отримано від Міністерства оборони України на їхній запит.
Відповідач отримав від позивача лист №06.1/3419-25 від 07.04.2025, в якому позивач зазначає, що твердження про те, що затримка у виконанні зобов'язань по договору зумовлена процедурою погодження відтінку кольору тканини для сорочок-поло (вид 1) є необґрунтованим, оскільки у примітці №2 п. 3.1.2. ТС А01XJ.30593-266:2020 (01) передбачено, що погодження із замовником здійснюється у разі відхилення кольорів матеріалів, що використовуються під час виготовлення предмета. Однак, умовами укладеного договору відхилення кольорів матеріалів не було обумовлено, а товар має відповідати вимогам ТС А01XJ.30593-266:2020 (01), вид предмета - вид 1 та бути поставлений у строк згідно графіку постачання (додаток № 4 до договору). Отже, Головний центр просить забезпечити неухильне виконання умов договору та інформує про те, що погодження відтінку кольору тканини для сорочки-поло (вид 1) жодним чином не впливає на виконання зобов'язань по договору.
Відповідач отримала від позивача лист №06.1/4172-25 від 01.05.2025, в якому позивач вимагаємо від ФОП Гурей Аліна Сергіївна негайного виконання взятих на себе зобов'язань згідно з укладеним договором та надання на адресу Головного центру до 05.05.2025 гарантійного листа щодо спроможності виконання своїх зобов'язань за договором.
Від Центрального управління розвитку матеріального забезпечення Міністерства оборони України відповідач отримала листа №220/61/739 від 26.03.2025 щодо колометражу тканини.
Відповідач направила позивачу гарантійного листа № 01/05.01 від 01.05.2025.
Відповідач отримав від позивача лист №06.1/5010-25 від 02.06.2025, в якому позивач вимагаємо від ФОП Гурей Аліна Сергіївна негайного виконання взятих на себе зобов'язань згідно з укладеним договором та надання на адресу Головного центру до 05.06.2025 гарантійного листа щодо спроможності виконання своїх зобов'язань за договором.
Відповідачем направлено позивачу гарантійного листа № 02/06.01 від 02.06.2025.
Як вбачається з матеріалів справи, поставку частини товарів постачальник здійснив з порушенням строків постачання. У березні 2025 року:
- сорочка-поло (вид 1) 50 шт. - було поставлено 16.04.2025 (прострочено 15 днів), що підтверджується Актом №001 та платіжною інструкцією №760 ;
- сорочка-поло (вид 2) 500 шт. - було поставлено 16.04.2025 (прострочено 15 днів), що підтверджується Актом №001 та платіжною інструкцією №760;
- сорочка-поло (вид 1) 1500 шт. - було поставлено 19.05.2025 (прострочено 48 днів), що підтверджується Актом №002 та платіжною інструкцією №1060;
- сорочка-поло (вид 1) 1850 шт. - було поставлено 04.06.2025 (прострочено 64 дні), що підтверджується Актом №003 та платіжною інструкцією №1282;
- сорочка-поло (вид 1) 1100 шт. - було поставлено 24.06.2025 (прострочено 84 дні), що підтверджується Актом №004 та платіжною інструкцією №1639.
У квітні 2025 року:
- сорочка-поло (вид 1) 3400 шт. - було поставлено 24.06.2025 (прострочено 54 дні), що підтверджується Актом №004 та платіжною інструкцією №1639;
- сорочка-поло (вид 1) 1100 шт. - було поставлено 03.07.2025 (прострочено 63 дні), що підтверджується Актом №005 та платіжною інструкцією №1789;
- сорочка-поло (вид 1) 500 шт. - було поставлено 07.07.2025 (прострочено 67 днів), що підтверджується Актом №007 та платіжною інструкцією №1855.
Позивачем здійснено розрахунок пені та штрафу за порушення строків поставки товарів у березні та квітні 2025 року, відповідно до пункту 8.3. договору у розмірі 171156,18 грн пені та 196068,60 грн штрафу.
Позивачем направлено відповідачу лист №06.1/6183-25-Вих від 08.07.2025, з вимогою щодо сплати пені та штрафу. Однак, відповідачем не здійснено сплату пені та штрафу.
Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій за порушення строків поставки товару.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення. Висновок суду.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частинами першою, другою статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 8.3. договору, за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад тридцять днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) відсотків вартості товарів, поставку яких прострочено.
Факт порушення відповідачем строків поставки товару підтверджується матеріалами справи, відповідачем не заперечується.
Щодо доводів відповідача про те, що порушення строків поставки відбулося внаслідок здійснення заходів з метою погодження колометражу та виготовлення належного для позивача товару, затягування яких відбулося внаслідок дій позивача, суд зазначає про те, що згідно з умовами договору, товар мав відповідати вимогам ТС А01XJ.30593-266:2020 (01). При цьому, технічна специфікація (ТС) є документом, що визначає всі характеристики, включаючи колір, для виготовлення сорочок-поло (вид 1).
Таким чином, позивачем обґрунтовано заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача пені та штрафу за порушення строків поставки товару.
Судом здійснено перевірку проведених позивачем розрахунків пені у розмірі 171156,18 грн, штрафу у розмірі 196068,60 грн та встановлено їх правильність і відповідність методиці нарахування.
За наведеного, нарахування штрафних санкцій є обґрунтованим.
Щодо заявленого відповідачем зменшення розміру штрафних санкцій, суд зазначає наступне.
Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок міститься у п. 67 постанови касаційного господарського суду від 16.03.2021 у справі № 922/266/20).
Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання (аналогічний висновок міститься у п. 23 постанови Верховного Суду від 24.05.2022 у справі № 910/10675/21).
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 21.09.2021 у справі № 910/10618/20).
У постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 922/2141/21 міститься висновок, що, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов'язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.
Укладаючи договір сторони погодили усі його істотні умови, в тому числі, ціну, строк виконання, штрафні санкції. Тобто відповідач, прийнявши на себе зобов'язання, погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов'язань, а також усвідомлював визначені контрактом строки надання послуг.
Оцінюючи баланс інтересів сторін при зменшенні розміру неустойки, суди мають врахувати, що встановлення обставин понесення іншою стороною збитків у разі порушення строку виконання робіт за контрактом, не є єдиною обов'язковою умовою для висновку про дотримання цього балансу. У правовідносинах, де сторона використовує результати отриманого за договором не з комерційним інтересом, а на виконання покладених на неї повноважень, може бути враховано й вплив прострочення виконання на відносини, що пов'язані з відповідним договором (аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суд від 15.06.2022 у справі № 922/2141/21).
При цьому, суд, враховує, що для позивача використання результатів отриманого за договором не становить комерційний інтерес, а спрямоване на виконання покладених на нього повноважень - державної політики у сфері забезпечення військових частин Державної прикордонної служби України товарами (сорочка-поло), необхідними для виконання військовослужбовцями Державної прикордонної служби України завдань.
Позивач є державним органом, який фінансується за рахунок державного бюджету України та завданням якого є забезпечення військових частин, які приймають участь у захисті та обороні держави. Поставка товару з порушенням строків, визначених договором призвела до неможливості у повному обсязі забезпечити військові частини товаром.
За наведеного, відповідачем не доведено наявності обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій,
Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
З огляду на встановлені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, враховуючи те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України до фізичної особи-підприємця Гурей Аліни Сергіївни про стягнення 367224,78 грн - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Гурей Аліни Сергіївни, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України, вул. Ялтинська, 11, м. Київ, 02099 (ідентифікаційний код 23311317) 171156 (сто сімдесят одну тисячу сто п'ятдесят шість) грн 18 коп. пені, 196068 (сто дев'яносто шість тисяч шістдесят вісім) грн 60 коп. штрафу на р/р UA038201720343100001000009841 в ДКСУ, МФО 820172, 4406 (чотири тисячі чотириста шість) грн 70 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19.11.2025
Суддя Неверовська Л.М.