Рішення від 19.11.2025 по справі 909/998/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/998/25

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця Матякіної Олесі Олександрівни, АДРЕСА_1

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Безрукого Ростислава Борисовича, АДРЕСА_2

про стягнення 1267500,00 грн,

встановив: фізична особа-підприємець Матякіна Олеся Олександрівна звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до фізичної особи-підприємця Безрукого Ростислава Борисовича про стягнення 1267500,00 грн.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Господарським судом Івано-Франківської області прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та запропонував сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати заяву з відповідним обґрунтуванням своїх заперечень (ухвала про відкриття провадження у справі від 25.08.2025).

08.09.2025 від фізичної особи-підприємця Безрукого Ростислава Борисовича до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачем заявлено клопотання про витребування у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Місік Олени Володимирівни ( АДРЕСА_3 ) належним чином посвідченої копії довіреності від 06.07.2023 року, виданої Матякіною Олесею Олександрівною ОСОБА_3 та зареєстровану в реєстрі за № 721.

Зазначає про те, що не може надати до суду копію довіреності у зв'язку з її втратою.

Водночас, адвокатський запит від 04.09.2025 № 04/09-1 щодо надання копії такої довіреності, адресований приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Місік Олені Володимирівні, наразі залишився без відповіді.

Розглянувши дане клопотання суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

При цьому згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми.

Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

За положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом спору.

Відповідно до положень частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 8 Закону України "Про нотаріат" довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.

Таким чином, саме позивач обґрунтовуючи позовні вимоги відсутністю факту отримання товару, повинен надавати суду докази на підтвердження вказаних обставин.

Перекладення на сторону обов'язку доказати певний факт або спростувати його в умовах, коли такий обов'язок об'єктивно спроможна виконати лише інша сторона, може призвести до необґрунтованого рішення.

При цьому, позивач не був позбавлений права на звернення до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Місік О.В. для спростування чи підтвердження обставин наявності вказаної довіреності №721 від 06.07.2023 виданої Матякіній О. О.

За наведеного, суд не вбачає підстав для витребування доказів.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачем відповідно до рахунку №870 оплачено відповідачу 1267500 грн за квадрокоптери, однак, в порушення договірних зобов'язань за відповідач товар не поставив, попередню оплату не повернув.

Зазначає, що позивачем направлено відповідачу претензію за вих. №18 від 02.12.2024, згідно якої позивач просив відповідача повернути грошові кошти, сплачені в якості попередньої оплати за товар в розмірі 1267500 грн. Також у претензії зазначено, що внаслідок пред'явлення претензії до виконання обов'язку з поставки товару у відповідності до ч.2 ст.530 ЦПК України, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

У поясненнях зазначає про те, що через велику суму судового збору позивач не мала можливості звернутися до суду одразу після порушення домовленостей у 2023 році. Лише у 2025 році, після того як вдалося зібрати необхідні кошти, її адвокат подав до суду проти ФОП Безрукого Ростислава Борисовича з вимогою повернути кошти.

Також, зазначає що їй не було відомо про факт отримання даного товару, і відповідна інформація стала їй доступною виключно після ознайомлення з відзивом відповідача.

Позиція відповідача.

Відповідач у відзиві на позов зазначає про те, що у серпні 2023 року до ФОП Безрукого Р. Б. надійшло замовлення від фізичної особи-підприємця Матякіної Олесі Олександрівни на поставку квадрокоптерів DJI Mavic ЗТ. Замовниця пояснила, що у неї є відповідні замовлення на поставку таких квадрокоптерів від благодійних організацій, які, в свою чергу, мають намір передати їх військовим частинам.

Відповідач виставив позивачу рахунок № 870 від 30.08.2023 на 5 DJI Mavic ЗТ на загальну суму 1267500 грн, який позивачем оплатичено 02.09.2023.

Після цього, 07.09.2023 ФОП Безрукий Р. Б. передав замовлені квадрокомпери представнику позивача - ОСОБА_3. Останній діяв на підставі довіреності, виданої Матякіною О. О. та посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Місік О.В. 06.07.2023 та зареєстровану в реєстрі за №721. Ця довіреність давала право ОСОБА_3, в тому числі, оформлювати та підписувати акти приймання-передачі, накладні за будь-якими договорами з постачальниками, отримувати товари від Матякіної О. О.

Передача замовлених квадрокоптерів представнику позивача ОСОБА_3, була підтверджена видатковою накладною №540 від 07.09.2023, належним чином посвідчена копія якої додається.

Таким чином, відповідач належним чином виконав зобов'язання перед позивачем, передавиш її уповноваженому представнику замовлені та оплачені квадрокоптери.

Також зазначає, що у рамках кримінального провадження №4202326000000091 від 13.04.2023 Матякіній О.О. повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3-5 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що злочинна діяльність організованої групи у складі Матякіної О.О., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інших невстановлених учасників організованої групи, ґрунтувалась по типу "фінансової піраміди", яка полягала в можливості виконання нових зобов'язань за рахунок нових надходжень коштів, відповідно перші замовлення щодо постачання товару були виконані у повному обсязі, або частково, у подальшому збільшувався попит, а відтак почали надходити кошти від нових замовників (потерпілих) зокрема, якими і заволоділи учасники організованої групи. Придбання квадрокоптерів, яке організовано ОСОБА_2 , відбувалось у вартість, яка складала від 10% до 30% дорожче, аніж фактична вартість продажу від ФОП "Матякіна О.О.". Зокрема, фактична вартість квадрокоптерів DJI Mavic З складала від 93750 грн, а продаж здійснювався від 67000 грн; квадрокоптерів DJI Mavic 3t: фактична вартість складала від 245700 грн, а продаж здійснювався від 192600 грн; квадрокоптерів DJI Mavic 3 Fly more combo фактична вартість складала від 125625 грн, а продаж здійснювався 84500 грн тощо.

Зазначене підтверджується листом ГСУ НПУ № 27094-2025 від 20.02.2025, отриманого у відповідь на адвокатський запит.

Обставини справи, дослідження доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виставив позивачу рахунок №870 від 30.08.2023 на квадрокоптер DJI Mavic ЗТ в кількості 5 шт. на загальну суму 1267500 грн.

02.09.2023 фізична особа-підприємець Матякіна Олеся Олександрівна оплатила відповідачу на підставі зазначеного рахунку 1267500 грн.

Позивач зазначає, що не отримала товар від відповідача.

Відповідачем долучено до матеріалів справи рахунок на оплату № 870 від 30.08.2023 на суму 1267500 грн, а також видаткову накладну №540 від 07.09.2023.

У рахунку на оплату № 870 від 30.08.2023 зазначено, що оплата даного рахунку означає згоду з умовами поставки товару. Товар видається по факту надходження коштів на р/р постачальника, самовивозом, при наявності довіреності і паспорта.

Згідно підписаної видаткової накладної №540 від 07.09.2023, виданої на підставі рахунку на оплату № 870 від 30.08.2023 покупець Матякіна Олеся Олександрівна, товар - квадрокоптер DJI Mavic ЗТ (CP.EN.00000412.01) new в кількості 5 шт. на загальну суму 1267500 грн, отримано ОСОБА_3 за довіреністю №721 від 06.07.2023.

02.12.2024 позивач пред'явила претензію відповідачу за вих. №18, згідно якої просила відповідача повернути грошові кошти, сплачені в якості попередньої оплати за товар в розмірі 1267500 грн. Також у претензії зазначено, що внаслідок пред'явлення претензії до виконання обов'язку з поставки товару у відповідності до ч.2 ст.530 ЦПК України, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Як вбачається з відповіді Головного слідчого управління Національної поліції України №27094-2025 від 20.02.2025 на адвокатський запит, у рамках кримінального провадження №4202326000000091 Матякіній О.О. повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3-5 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України.

Фактично, під час досудового розслідування встановлено, що злочинна діяльність організованої групи у складі Матякіної О.О. , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та інших невстановлених учасників організованої групи, ґрунтувалась по типу "фінансової піраміди", яка полягала в можливості виконання нових зобов'язань за рахунок нових надходжень коштів, відповідно перші замовленім щодо постачання товару були виконані у повному обсязі, або частково, у подальшому збільшувався попит, а відтак почали надходити кошти від нових замовників (потерпілих) зокрема, якими і заволоділи учасники організованої групи. Придбання квадрокоптерів, яке організовано ОСОБА_2 відбувалось у вартість, яка складала від 10% до 30% дорожче, аніж фактична вартість продажу від ФОП "Матякіна О.О.". Зокрема, фактична вартість квадрокоптерів DJI Mavic 3 складала від 93750 грн, а продаж здійснювався від 67000 грн; квадрокоптерів DJI Mavic 3t фактична вартість складала від 245700 грн, а продаж здійснювався від 192600 грн; квадрокоптерів DJI Mavic FІу more combo фактична вартість складала від 125625 грн, а продаж здійснювався 84500 грн тощо.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.

Цивільні права та обов'язки, у відповідності до ст. 11 ЦК України, виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 205 ЦКУ передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень статті 207 ЦКУ правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 02.09.2023 фізична особа-підприємець Матякіна Олеся Олександрівна оплатила відповідачу на підставі рахунку на оплату №870 від 30.08.2023 1267500 грн.

Згідно підписаної видаткової накладної №540 від 07.09.2023, виданої на підставі рахунку на оплату № 870 від 30.08.2023 покупець Матякіна Олеся Олександрівна , товар - квадрокоптер DJI Mavic ЗТ (CP.EN.00000412.01) new в кількості 5 шт. на загальну суму 1267500 грн, отримано ОСОБА_3 за довіреністю №721 від 06.07.2023.

02.12.2024 майже через 1,5 років після оплати вартості товару за рахунком № 870 від 30.08.2023 позивач пред'явила претензію відповідачу, в якій заявляє про не отримання товару та просить повернути грошові кошти, сплачені в якості попередньої оплати.

При цьому, судом встановлено, що Матякіній О.О. повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3-5 ст. 190 (шахрайство, вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому; шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки; шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою), ч. 3 ст. 209 КК України (набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі).

Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно ч. 4 ст. 74 ГПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Статтею 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).

Враховуючи встановлені обставини, суд зазначає, що позивачем не доведено факт відсутності поставки товару відповідачем за видатковою накладною №540 від 07.09.2023.

При цьому, матеріали справи містять докази на підтвердження факту поставки товару відповідачем позивачу. За наведеного у позові слід відмовити.

Судові витрати.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, судовий збір слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні позову фізичної особи-підприємця Матякіної Олесі Олександрівни до фізичної особи-підприємця Безрукого Ростислава Борисовича про стягнення 1267500 грн - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.11.2025

Суддя Неверовська Л.М.

Попередній документ
131880898
Наступний документ
131880900
Інформація про рішення:
№ рішення: 131880899
№ справи: 909/998/25
Дата рішення: 19.11.2025
Дата публікації: 21.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (19.11.2025)
Дата надходження: 18.08.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості в сумі 1 267 500, 00 грн.