вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"19" листопада 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/1196/25
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Лучка Р.М.,
за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.
Розглянувши в підготовчому засіданні матеріали справи №907/1196/25
за заявою ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи
За участю представників:
заявник - не з'явився;
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Закарпатської області із заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність. Обґрунтовуючи заяву зазначає, що у нього відсутні фінансові можливості погашати вимоги кредиторів, які виникли на підставі та на умовах укладених кредитних договорів.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/1196/25 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 жовтня 2025 року.
Ухвалою від 22 жовтня 2025 року суд прийняв до розгляду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , призначив підготовче засідання на 11 листопада 2025 року.
Крім того, означеною ухвалою суд визнав явку боржника ОСОБА_1 у підготовче засідання обов'язковою, викликав його для участі у підготовчому засіданні 11 листопада 2025 року о 16:00 год та з метою вирішення питання наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зобов'язав боржника надати суду в підготовчому засіданні відомості у формі пояснень та документів, які їх підтверджують, щодо наступних обставин:
- необхідності отримання в позику (кредит) грошових коштів, за договорами позики (кредитними договорами), укладеними з 19 кредитними установами (окремо по кожному кредитору);
- витрачання коштів, отриманих від кредиторів, перед якими наявна заборгованість згідно з поданим деталізованим списком кредиторів (на що були витрачені отримані від кожного кредитора окремо кошти);
- джерел, за рахунок яких заявник ОСОБА_1 планував повертати отримані в позику кошти з відсотками, укладаючи договори позики (по кожному окремо);
- виписки про рух коштів по усіх своїх рахунках/електронних гаманцях, відкритих в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, за період з 01.01.2024 по 22.10.2025.
В підготовчому засіданні 11 листопада 2025 року судом оголошувалася перерва до 19 листопада 2025 року з огляду на неподання боржником доказів витребуваних ухвалою суду від 01.04.2025 року.
Також, протокольною ухвалою від 11.11.2025 суд повторно визнав явку заявника (боржника) у підготовче засідання обов'язковою та зобов'язав боржника ОСОБА_1 подати суду витребувані в ухвалі від 22.10.2025 про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність документи із зазначенням можливих наслідків невиконання вимог суду в цій частині у вигляді залишення заяви без розгляду.
18 листопада 2025 року боржником подано клопотання від 18.11.2025, в якому викладено пояснення щодо обставин отримання в позику грошових коштів від кредиторів - ТОВ «Споживчий центр», ТОВ «Діджи Фінанс», ТОВ «Авентус Україна», ТОВ «Йота Інвест», ТОВ «Стар Файненс Груп».
Відомостей у формі пояснень та документів, які їх підтверджують, щодо:
- необхідності отримання в позику (кредит) грошових коштів, за договорами позики (кредитними договорами), укладеними з іншими кредитними установами (всього за твердження боржника - 19 кредиторів) (окремо по кожному кредитору);
- витрачання коштів, отриманих від кредиторів, перед якими наявна заборгованість згідно з поданим деталізованим списком кредиторів (на що були витрачені отримані від кожного кредитора окремо кошти);
- джерел, за рахунок яких заявник ОСОБА_1 планував повертати отримані в позику кошти з відсотками, укладаючи договори позики (по кожному окремо), - боржником не подано, як і не виконано вимоги ухвал суду від 22.10.2025 та від 11.11.2025 в частині надання виписки про рух коштів по усіх своїх рахунках/електронних гаманцях, відкритих в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, за період з 01.01.2024 року по 22.10.2025 року.
Так, до клопотання від 18.11.2025 боржником долучено банківські виписки по рахунках НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк» та НОМЕР_3 в АТ КБ «Приватбанк», тоді як відповідно до наданої суду довідки АТ КБ «Приватбанк» від 10.10.2025 у боржника наявний принаймні ще один рахунок НОМЕР_4 в даному банку, відомостей про рух коштів по якому боржником всупереч вимог ухвали суду не надано.
При цьому, суд враховує, що долучені до клопотання виписки до рахунках в АТ «Універсал Банк» та АТ КБ «Приватбанк» не містять відомостей про отримані боржником від зазначених у конкретизованому списку кредиторів грошові кошти в дати їх отримання та, відповідно, неможливим є і встановлення обставин витрачання боржником таких грошових коштів на визначені в заяві про відкриття провадження потреби та/або обставин невиконання чи неможливості виконання ОСОБА_1 задекларованих перед судом грошових зобов'язань з існуванням яких пов'язується необхідність відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у зв'язку з неможливістю суду самостійно встановити обставини справи та необхідністю підтвердження доказової бази, що містить заява, ухвалами суду від 22.10.2025 та від 11.11.2025 (протокольна) явка позивача була визнана обов'язковою.
У призначене підготовче засідання 19 листопада 2025 року боржник не з'явився, хоча в належний спосіб та своєчасно повідомлений про призначене підготовче засідання 19.11.2025 у справі шляхом надання 11.11.2025 розписки про ознайомлення з наступною датою та часом підготовчого засідання в цій справі.
Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 13 ГПК України).
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторін у справі добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно вимог частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється самим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України. Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Саме до наведених вище правових висновків дійшов Верховний суд у складі Об'єднаної палати касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 по справі № 905/458/21.
В контексті викладеного суд зазначає, що право на судовий захист не є абсолютним, та судовому захисту не підлягає право, яким особа зловживає.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі Alimentaria Sanders S.A. v. Spain, заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21.
Разом з цим у разі, якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.
Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
Боржник суду доказів неможливості брати участь в судових засіданнях, в чому полягає відсутність такої можливості, в розумінні процесуального законодавства, не надав.
Згідно з ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення (п. 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України), а отже, боржник повинен виконувати покладений на нього обов'язок неухильно, дотримуватись вимог суду та чинного законодавства в частині обов'язкової явки в судове засідання.
Відповідно до приписів ч. ч. 7, 8 ст. 123, ст. 124, ч. 8 ст. 126 КУзПБ право на процедуру неплатоспроможності та отримання відповідних пільг має лише добросовісний боржник (фізична особа).
Особиста явка боржника у судове засідання для з'ясування його особи та наміру, що останній дійсно бажає застосування до нього передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності, є обов'язковою. Задля уникнення зловживання іншими особами (наприклад колекторними організаціями) виникнення у боржника обмеження правосуб'єктності, суд має впевнитися, що саме ця особа бажає прийняти участь у справі про неплатоспроможність.
Неявка заявника, перешкоджає виконанню завдань підготовчого засідання, всебічному, повному та об'єктивному встановленню обставин справи, оскільки перешкоджає суду здійснити ідентифікацію заявника боржника, встановити його особу і дійсні наміри пройти судові процедури неплатоспроможності, повно і всебічно з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Вказані дії суду є неможливими без особистої участі боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у підготовчому засіданні, без з'ясування особистості боржника, суд позбавлений можливості відкрити провадження у справі про неплатоспроможність.
Одночасно, встановлення особи боржника та роз'яснення йому наслідків введення процедури реструктуризації боргів є невід'ємною частиною розгляду заяви про відкриття провадження у підготовчому засіданні з огляду на специфіку проведення відповідних судових процедур, які включають в себе, у тому числі, допуск арбітражного керуючого до майна заявника з метою проведення інвентаризації та визначення його вартості.
Крім того, суд зазначає, що боржником з невідомих суду причин не у повній мірі виконано вимоги суду щодо надання виписок по усіх наявних у нього рахунках, а долучені боржником до клопотання від 18.11.2025 виписки по рахунках в АТ «Універсал Банк» та АТ КБ «Приватбанк» не містять відомостей про отримані боржником від зазначених у конкретизованому списку кредиторів грошові кошти в дати їх отримання та, відповідно, неможливим є і встановлення обставин витрачання боржником таких грошових коштів на визначені в заяві про відкриття провадження потреби та/або обставин невиконання чи неможливості виконання ОСОБА_1 задекларованих перед судом грошових зобов'язань з існуванням яких пов'язується необхідність відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Суд висновує, що неявка заявника в підготовче засідання та повторне невиконання вимог ухвал суду від 22.10.2025 та від 11.11.2025 (протокольної) може свідчити про його недобросовісне або, щонайменше, байдуже ставлення до вирішення справи про його неплатоспроможність, неповагу до суду та зловживанням процесуальними правами (ст. 43 ГПК України).
Пунктом 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо: позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно ч. 4 ст. 202 ГПК України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Суд підкреслює увагу заявника, що ним не подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору та виконанню завдань підготовчого засідання, про що зазначено судом вище.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Правова позиція Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду (постанова від 18.11.2022 по справі № 905/458/21) зазначає, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Крім того суд зазначає, що у справах про банкрутство фізичних осіб заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається самим боржником (ч. 1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства). Окрім того, господарський суд має право за вмотивованим клопотанням сторін у справі про неплатоспроможність чи за своєю ініціативою вжити заходів для забезпечення вимог кредиторів у вигляді заборони виїзду боржника за кордон (ст. 118 Кодексу України з процедур банкрутства). Аналіз вищенаведених положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку про те, що на етапі ініціювання відкриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи, та як наслідок, вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів обов'язкова особиста присутність боржника у підготовчому засіданні.
До аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд у своїй постанові від 08.11.2023 у справі №926/1402-б/23.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне залишити без розгляду заяву фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Керуючись ст.ст. 202, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 117, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
1. Заяву ОСОБА_1 від 17.10.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства та статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повну ухвалу складено та підписано 19 листопада 2025 року.
Суддя Р.М. Лучко