вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"16" жовтня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/906/23 (907/916/24)
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
За участю секретаря судового засідання Сінкіна Е.В.
розглянувши скаргу (вх. №02.3.1-02/6042/25 від 30.06.2025) представника ТзОВ "ВБС-Трейд", м. Ужгород (ідентифікаційний код: 42353584) на постанову головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ)
у справі №907/916/24
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБС-Трейд", м. Ужгород
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АПОЛО КОМПАНІ", м. Київ
про стягнення: 5 170 000,00 грн.
у межах справи №907/906/23
за заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області, м. Ужгород, (ідентифікаційний код: 44106694)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБС-Трейд", м. Ужгород (ідентифікаційний код: 42353584)
про банкрутство
за участю представників: згідно протоколу судового засідання
Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБС-Трейд", м. Ужгород (ідентифікаційний код: 42353584), у зв'язку з наявністю у нього непогашеної заборгованості.
Ухвалою суду від 31.10.2023 року відкрито провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ВБС-Трейд" (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Мукачівська, буд. 44, код ЄДРПОУ 42353584). Визнано грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (ідентифікаційний код: 42353584) до товариства з обмеженою відповідальністю "ВБС-Трейд" у розмірі 20 748 347,38 грн. Уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТзОВ "ВБС-Трейд". Уведено процедуру розпорядження майном ТзОВ "ВБС-Трейд". Призначено розпорядником майна ТзОВ "ВБС-Трейд" арбітражного керуючого Носань Наталію Сергіївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №548 від 10.04.2013). Встановлено оплату послуг арбітражному керуючому Носань Наталії Сергіївні (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №548 від 10.04.2013) у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника. Заборонено боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави. Встановлено розпоряднику майна боржника строк до 05.12.2023 для подачі до Господарського суду Закарпатської області відомостей про результати розгляду вимог кредиторів. Визначено дату проведення попереднього судового засідання у справі на 05.12.2023 о 14год.00хв. Офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ВБС-Трейд" у встановленому законодавством порядку.
Постановою суду від 28.05.2024 року припинено процедуру розпорядження майном ТзОВ "ВБС-Трейд", м. Ужгород (ідентифікаційний код: 42353584). Припинено повноваження розпорядника майна ТзОВ "ВБС-Трейд", м. Ужгород (вул. Мукачівська, буд. 44, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ідентифікаційний код: 42353584) арбітражного керуючого Носань Наталії Сергіївни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №548 від 10.04.2013). Визнано банкрутом ТзОВ "ВБС-Трейд". Відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором ТзОВ "ВБС-Трейд", м. Ужгород (ідентифікаційний код: 42353584) арбітражного керуючого Носань Наталію Сергіївну (свідоцтво №548 від 10.04.2013), адреса: вул. Сумгаїтська, буд. 7, м. Черкаси, 18029, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 тел. НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ). Підприємницьку діяльність банкрута завершено. Судове засідання призначено на 07.08.2024 року на 15 год. 20 хв.
05.11.2024 до Господарського суду Закарпатської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБС-Трейд", м. Ужгород до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АПОЛО КОМПАНІ", м. Київ про визнання недійсною майнову дію ТОВ "ВБС-ТРЕЙД" щодо перерахування коштів у розмірі 5 170 000,00 грн.
Ухвалою суду від 08.11.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №907/906/23 (907/916/24) у порядку загального позовного провадження. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ ВП 44106694, вул. Волошина Августина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000). Підготовче засідання призначено на 04 грудня 2024 р. на 14:00 год.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 26.02.2025 р. вирішено: позов задовольнити повністю. Визнано недійсним майнові дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБС-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42353584, вул. Мукачівська, буд. 44, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) щодо перерахування коштів у загальному розмірі 5 170 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 12 від 24.09.2020, № 20 від 25.09.2020, № 17 від 25.09.2020, № 52 від 26.10.2020, № 65 від 06.11.2020 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АПОЛО КОМПАНІ» (03190, місто Київ, вулиця Черняховського, будинок 16/30, офіс 8, код ЄДРПОУ 42868799). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АПОЛО КОМПАНІ» (03190, місто Київ, вулиця Черняховського, будинок 16/30, офіс 8, код ЄДРПОУ 42868799) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБС-ТРЕЙД» (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вул. Мукачівська, будинок 44, код ЄДРПОУ 42353584) суму 5 170 000,00 грн (п'ять мільйонів сто сімдесят тисяч гривень 00 коп.) отриманих коштів. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АПОЛО КОМПАНІ» (03190, місто Київ, вулиця Черняховського, будинок 16/30, офіс 8, код ЄДРПОУ 42868799) в дохід Державного бюджету України (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106) суму 62 040,00 грн (шістдесят дві тисячі сорок гривень 00 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
На примусове виконання зазначеного рішення суду 06.05.2025 видано наказ.
30.06.2025 р. до Господарського суду Закарпатської області надійшла скарга (вх. №02.3.1-02/6042/25 від 30.06.2025) представника ТзОВ "ВБС-Трейд", м. Ужгород (ідентифікаційний код: 42353584) про визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Савчука К.П. про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.06.2025 по виконавчому провадженні № НОМЕР_3.
Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Ухвалою суду від 10.07.2025 розгляд скарги (вх. №02.3.1-02/6042/25 від 30.06.2025) представника ТзОВ "ВБС-Трейд", м. Ужгород (ідентифікаційний код: 42353584) на постанову головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) призначено для розгляду у засіданні на 16.07.2025.
Ухвалою суду від 16.07.2025 розгляд скарги у зв'язку з невиконанням відділом вимог суду було відкладено на 20.08.2025.
Ліквідатор свої вимоги до органу ДВС підтримує у повному обсязі з підстав, наведених ним у поданій суду скарзі. Також скаржником 19.08.2025 подано суду додаткові письмові пояснення по суті заперечень відділу ДВС.
Відділом ДВС 19.08.2025 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» подано письмові заперечення по суті скарги з доказами в їх обґрунтування.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.08.2025 розгляд скарги (вх. №02.3.1-02/6042/25 від 30.06.2025) представника ТзОВ "ВБС-Трейд", м. Ужгород (ідентифікаційний код: 42353584) на визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про закриття виконавчого провадження відкладено на 16.10.2025.
Представник скаржника просить скаргу задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених у ній, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.
За доводами скаржника, державним виконавцем було передчасно прийнято рішення про повернення виконавчого документа стягувачу, а наявні матеріали виконавчого провадження, долучені до АСВП, не дають можливості констатувати відсутність майна у боржника, що ніби то стало підставою для повернення виконавчого документа стягувачу.
Вважає, що державним виконавцем не вживаються достатні заходи в межах даного виконавчого провадження щодо виявлення майна боржника.
А саме, за доводами скаржника запит про наявні рахунки сформований лише один раз з дати відкриття провадження, не зважаючи на двотижневий період для проведення повторної перевірки наявних рахунків боржника.
Разом із тим, в АСВП відсутні відомості про отримання державним виконавцем даних балансу Боржника.
Згідно з відомостями АСВП державний виконавець не здійснював виїзд за юридичною адресою боржника, для отримання об'єктивної інформації про наявність рухомого та нерухомого майна у боржника за місцем знаходження, будь-яких актів, які б свідчили про здійснення виїзду за місцем знаходження боржника складено державним виконавцем - не було.
Стверджує, що виходячи із вказаного вище, вбачається, що державним виконавцем не було вжито заходів для виявлення майна боржника за його місцем знаходження, яке може бути використане в рахунок погашення боргу перед стягувачем, в тому числі рухоме та нерухоме майно, яке могло знаходитись за вказаною юридичною адресою боржника та не зареєстроване в реєстрах.
Згідно з відомостями АСВП вбачається, що виклик керівника боржника з приводу не виконання наказу Господарського суду Закарпатської області, від 06.05.2025, по справі № 907/906/23(907/916/24) не здійснювався, а також не вимагалися пояснення від матеріально відповідальних осіб боржника за фактами невиконання наказу та вимог виконавця.
Згідно з відомостями АСВП державний виконавець не звертався до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
З огляду на наведене, вважає, що наявний факт бездіяльності державного виконавця, в частині невжиття заходів для виявлення майна боржника, що свідчить про порушення ним положень ЗУ «Про виконавче провадження» та неналежне виконання покладених на нього обов'язків.
Головний державний виконавець за змістом поданого відзиву на заяву заперечує щодо її задоволення. В обґрунтування чого вказує на те, що 22.05.2025 державним виконавцем, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання вказаного рішення. Копію вказаної постанови надіслано боржнику для виконання та стягувачу до відома.
Того ж дня державним виконавцем, керуючись статтею 42 Закону та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція), винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначено для боржника суму мінімальних витрат: 457,92 грн, а також, керуючись статтями 3, 27, 40 Закону, винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 517 000,00 грн.
Згідно відповіді Державної фіскальної служби України на запит державного виконавця про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи встановлено, що боржник не має відкритих рахунків у банківських установах.
Згідно відповіді Міністерства внутрішніх справ України на запити державного виконавця щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів встановлено, що за боржником таке майно не зареєстровано.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо боржника встановлено, що за боржником нерухомого майна не зареєстровано.
Згідно відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів встановлено, що за боржником зазначеного майна не зареєстровано. Згідно довідки про власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше) акціонерних товариств встановлено, що боржник не є власником акцій.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо надання інформації чи є боржник засновником (учасником) інших юридичних осіб встановлено, що "в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записів не знайдено".
Згідно інформації, яка міститься в Державному реєстрі цивільних повітряних суден України, встановлено, що за боржником вказаного майна не зареєстровано. Згідно інформації, яка міститься в Судновій книзі Україні, встановлено, що за боржником вказаного майна не зареєстровано. Виходом державного виконавця за адресою реєстрації боржника: місто Київ, вулиця Черняховського, будинок 16/30, офіс 8, - боржника та належного йому майна не виявлено. Враховуючи викладене, 19.06.2025 державним виконавцем, керуючись пунктом 2 частини першої статті 37 Закону, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Зауважує, що строки вчинення виконавчих дій, визначені Законом, станом на сьогодні перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Згідно з відповіддю Державної фіскальної служби України на запит державного виконавця, у боржника відсутні рахунки відкриті у банківських установах.
Звертаємо увагу, що виклик керівника боржника з метою надання пояснення за фактом невиконання рішення суду є диспозитивним правом державного виконавця (а не обов'язком), яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними доказами, які вказують про невиконання (ухилення від виконання) рішення суду без поважних причин. У державного виконавця відсутні підстави для виклику керівника боржника з метою надання пояснення за фактом невиконання рішення суду.
щодо звернення (подання) до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - керівника боржника - юридичної особи за межі України до погашення заборгованості (пункт 19 частини третьої статті 18 Закону), зауважує, що сам факт невиконання боржником самостійно зобов'язань не може свідчити про ухилення останнього від виконання покладених на нього рішенням обов'язків. Як вже зазначалося вище, боржник не отримав жодних документів виконавчого провадження (зокрема постанови про відкриття виконавчого провадження). Враховуючи викладене, у державного виконавця відсутні підстави для звернення до суду із поданням про встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.
Розглянувши скаргу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (далі - Закон) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Вказаним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних виконавців.
Згідно із ст.1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
При цьому, ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 8 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» - виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Судом встановлено, що 22.05.2025 постановою головного державного виконавця Шевченківського В ДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Савчука К.П. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання вищевказаного наказу.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Із наявних в матеріалах виконавчого провадження документів, завантажених до АСВП, вбачається, що вимоги на адресу посадових осіб боржника про надання пояснень щодо невиконання судового рішення, яке набрало законної сили - не направлялися, до суду для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника за кордон державний виконавець не зверталася.
Доводи державного виконавця, щодо неотримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження не спростовують обставин не надсилання вимог до посадових осіб боржника.
Частиною 4 статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що на належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.
За ухилення від виконання розпоряджень виконавця особа, в якої перебуває майно боржника, несе відповідальність відповідно до закону (ч. 5 ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження).
Всупереч наявним у державного виконавця повноваженням на вжиття заходів для контролю за невиконанням вимог державного виконавця, зокрема шляхом притягнення керівника боржника до адміністративної відповідальності, жодної із цих дій - не вчинялося.
Державним виконавцем належними та допустимими доказами не спростовано вказаних обставин неналежного виконання ним своїх обов'язків.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець реалізовує покладені на нього державою функції та забезпечує дотримання принципу обов'язковості судових рішень. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має не особистий, а винятково службовий інтерес, який полягає у виконанні покладених на нього державою посадових обов'язків і досягненні такого результату, за якого судове рішення буде виконаним. Наведене не означає, що виконавець у виконавчому провадженні зобов'язаний діяти лише в інтересах стягувача, адже всі виконавчі дії повинні вчинятися з дотриманням прав усіх сторін виконавчого провадження, зокрема й боржника. Проте, оскільки метою здійснення виконавчого провадження є повне та своєчасне виконання судового рішення, то вжиття виконавцем усіх необхідних заходів для досягнення цієї мети потрібно розглядати як таке, що відповідає як загальним засадам принципів верховенства права і обов'язковості судових рішень, так і правомірним інтересам стягувача у конкретному виконавчому провадженні ( постанова ВПВС від 10.09.2025 у справі № 367/252/24).
Однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення (п. 9 ч.1 ст. 129 Конституції України). Аналогічне положення міститься у п. 7 ч. 3 ст. 2 ГПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України [...].
Встановлена обов'язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами ( ст. 327 ГПК України).
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням, серед іншого, таких засад: обов'язковості виконання рішень (2); законності (3); справедливості, неупередженості та об'єктивності (5) ( далі - Закон № 1404-VIII ).
Належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дії, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дії, що є недопустимим з огляду на ст. 129-1 Конституції України (див. постанову Верховного Суду від 08.09.2025 у cправі № 904/3203/20).
Судовий контроль, метою якого є забезпечення своєчасного захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, на стадії виконавчого провадження, окрім розв'язання судом низки процесуальних питань, охоплює також і контроль, під час якого оцінюють законність дій виконавця та ухвалених ним рішень, тобто він спрямований на недопущення зловживань з боку державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Відповідно, належний рівень організації виконавчого провадження та можливість судового оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця без будь-яких несправедливих обмежень та надмірних перешкод є запорукою реального та своєчасного виконання судового рішення та сприяє підвищенню довіри до судової влади.
Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно зі ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом ч. 1 ст. 73 та ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої скарги.
Згідно із ч. 2 ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Обставини, що були встановлені під час розгляду скарги, свідчать про неналежне виконання державним виконавцем покладених на нього обов'язків, у той час як статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено обов'язок державного виконавця використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
З огляду на вищенаведене, вимоги по скарзі належить задовольнити.
Керуючись ст. ст. 202, 216, 234, 339, 342 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Скаргу (вх. №02.3.1-02/6042/25 від 30.06.2025) представника ТзОВ "ВБС-Трейд", м. Ужгород (ідентифікаційний код: 42353584) на постанову головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) - задовольнити.
2. Визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Савчука К.П. про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.06.2025 по виконавчому провадженні № НОМЕР_3.
Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала підписана 19.11.2025.
Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Ремецькі О.Ф.