майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
06 листопада 2025 р. м. Житомир Справа № 906/794/25
Господарський суд Житомирської області
Суддя Нестерчук С. С.
за участю секретаря судового засідання: Бугайова І. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Казарінової Олени Володимирівни
до Звягельської квартирно - експлуатаційної частини (району) Міністерства оборони України
про розірвання договору
та за зустрічним позовом Звягельської квартирно- експлуатаційної частини (району) Міністерства оборони України
до Фізичної особи-підприємця Казарінової Олени Володимирівни
про стягнення штрафних санкцій
за участю представників сторін:
від первісного позивача (відповідача за зустрічним позовом): не з'явився
від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Хоптюк В. С. (у порядку самопредставництва)
І. СУТЬ СПОРУ
ФОП Казарінова О. В. просить розірвати договір про закупівлю товарів через істотну зміну обставин (зростання цін на деревину) та звільнити її від відповідальності, передбаченої договором, тоді як Звягельська КЕЧ подала зустрічний позов про стягнення пені за прострочення поставки товару.
(1.1.) Стислий виклад позиції первісного позивача
19.06.2025 Фізична особа-підприємець Казарінова Олена Володимирівна (далі - первісний позивач, ФОП Казарінова О. В.) через підсистему "Електронний суд" звернулась до Господарського суду Житомирської області (далі - Суд) з позовною заявою до Звягельської квартирно-експлуатаційної частини (району) Міністерства оборони України (далі - відповідач, Звягельська КЕЧ), в якій просить:
- розірвати договір №30 від 24.01.2025 про закупівлю товарів, укладений між Звягельською КЕЧ та ФОП Казаріновою О. В.;
- звільнити ФОП Казарінову О. В. від відповідальності, передбаченої договором №30 від 24.01.2025, у тому числі від обов'язку сплачувати штрафні санкції, у зв'язку з відсутністю вини ФОП Казарінової О. В. через невиконання зобов'язань за договором.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладені договору, зокрема підвищенням ціни на аукціонах з продажу паливної деревини, що істотно порушило баланс сторін і унеможливило належне виконання зобов'язань позивачем.
Правові підстави: ст. 652 Цивільного кодексу України.
(1.2.) Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх.№8888 від 14.07.2025) заперечує проти позову посилаючись на те, що позивачем не доведено наявність чотирьох умов, необхідних для розірвання договору на підставі статті 652 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідач зазначає, що умовами договору сторони погодили відповідальність за порушення строків поставки продукції у вигляді сплати штрафних санкцій, а відтак застосування до позивача за порушення зобов'язання штрафних санкцій є правомірними.
(2.1.) Стислий виклад позиції позивача за зустрічним позовом
14.07.2025 Звягельська КЕЧ через підсистему "Електронний суд" подало зустрічний позов ФОП Казарінової О. В. про стягнення пені у розмірі 78 113,64 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за зустрічним позовом порушила строки поставки товару за Договором про закупівлю №30 від 24.01.2025, внаслідок чого нарахована пеня за період з 01.06.2025 по 14.07.2025.
Правові підстави: 509, 655, 662, 712 Цивільного кодексу України.
(2.2.) Стислий виклад заперечень відповідача за зустрічним позовом
Відповідач за зустрічним позовом у відзиві на позовну заяву (вх.№9651 від 30.07.2025) заперечує проти вимог зустрічного позову, вважаючи їх необґрунтованими та незаконними, посилаючись на те, що невиконання частини поставки було спричинено об'єктивними чинниками - істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити при укладенні договору, а саме непередбачуване зростання ринкових цін на деревину, яке вийшло за межі звичайного підприємницького ризику. Зазначає, що застосування пені у таких умовах суперечить принципам справедливості, добросовісності та рівності сторін, і є зловживанням правом.
ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання
Ухвалою Суду від 24.06.2025 залишено позовну заяву без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.
27.06.2025 позивач у строк, встановлений судом, на виконання вимог ухвали подав заяву про усунення недоліків.
Ухвалою від 30.06.2025 Суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, підготовче засідання призначив на 06.08.2025.
14.07.2025 через підсистему "Електронний суд" відповідач за первісним позовом подав:
- відзив на позовну заяву (вх.№ 8888);
- зустрічну позовну заяву (вх.№ 959) з вимогами до ФОП Казарінової О. В. про стягнення штрафних санкцій - пені у розмірі 78 113,64 грн.
Через підсистему "Електронний суд" представник ФОП Казарінової О. В. подала:
- 21.07.2025 відповідь на відзив (вх.№ 9268 від 22.07.2025);
- 29.07.2025 відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№ 9651 від 30.07.2025).
Ухвалою від 06.08.2025 Суд прийняв зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом, оскільки вимоги обох позовів є взаємопов'язаними, а їх спільний розгляд є доцільним. Цією ж ухвалою підготовче засідання відкладено на 13.08.2025.
08.08.2025 через підсистему "Електронний суд" Звягельська КЕЧ подало відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№ 10033).
12.08.2025 через підсистему "Електронний суд" відповідач за зустрічним позовом подала заперечення на відповідь на відзив (вх.№ 10177/25 від 13.08.2025).
13.08.2025 Суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.09.2025.
У судовому засіданні 09.09.2025 Суд заслухав вступне слово представника позивача за первісним позовом та оголосив перерву до 07.10.2025.
03.10.2025 через підсистему "Електронний суд" представник позивача за первісним позовом подала клопотання (вх. №12536) про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням у щорічній відпустці.
Судове засідання, яке призначено на 07.10.2025 р. о 11:00, не відбулось у зв'язку з тим, що цього дня у проміжок часу з 08:32 до 13:39 у Житомирській області тривала повітряна тривога. Суд відклав розгляд справи по суті на 22.10.2025.
У судовому засіданні 22.10.2025 Суд заслухав вступне слово представників сторін, дослідив наявні в матеріалах справи письмові докази, закінчив з'ясування обставин справи та перевірку їх доказами. З метою належної підготовки учасників справи до судових дебатів у судовому засіданні оголошено перерву до 06.11.2025.
Представник позивача за первісним позовом, адвокат Невська І. В., у судове засідання 06.11.2025 не з'явилася, повідомивши суд у телефонному режимі, що у зв'язку з відключенням електроенергії не має технічної можливості підключитися до відеоконференції поза межами приміщення суду, та просила завершувати розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
З огляду на зазначене та враховуючи наявність у матеріалах справи позиції ФОП Казарінової О. В., Суд, керуючись ст. 202 ГПК України, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності її представника.
Враховуючи строки розгляду справи та достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, а також принципи змагальності та диспозитивності господарського судочинства, закріплені у статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд дійшов висновку, що сторони мали належну можливість реалізувати свої процесуальні права, зокрема щодо висловлення правової позиції та подання доказів.
У судових дебатах представник Звягельської КЕЧ просив відмовити у первісному позові та підтримав зустрічний позов, посилаючись на доводи, викладені у зустрічній позовній заяві.
У судовому засіданні 06.11.2025 завершено розгляд справи та проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
ІІІ. Фактичні обставини справи
Заслухавши доводи учасників справи та дослідивши наявні в матеріалах докази, Суд установив таке.
24.01.2025 між Звягельською КЕЧ (далі - замовник) та ФОП Казаріновою О. В. (далі - постачальник) за результатами закупівлі укладено договір про закупівлю товарів №30 (далі - Договір), за яким постачальник зобов'язався у 2025 році поставити замовникові товари, зазначені в специфікації, що є додатком до цього Договору та його невід'ємною частиною, а замовник - прийняти і оплатити такі товари (п. 1.1 договору), а саме: Паливна деревина 1 група за «ДК 021:2015: 03410000-7: Деревина» (ДК 021:2015: 03413000-8 - Паливна деревина) (п. 1.2 договору).
Згідно з пунктом 3.1 сума цього Договору становить 4 764 000,00 грн (чотири мільйони сімсот шістдесят чотири тисячі гривень 00 коп.) без ПДВ. Ціна включає вартість навантаження, доставки до місця призначення та розвантаження (штабелювання).
Сума цього договору не повинна відрізнятись від ціни пропозиції, в тому числі за одиницю товару. Сума договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін у випадках, передбачених Законом. В Замовника виникають бюджетні зобов'язання за цим Договором у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань (п.3.2 договору).
У пунктах 5.1 та 5.2 договору, сторони погодили строк поставки товарів: до 31.05.2025 року та місце поставки товарів: 11700, Житомирська область, м. Звягель.
Відповідно до п. 6.2.1 договору, Замовник має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей Договір у разі невиконання зобов'язань постачальником (включаючи, але не обмежуючись, у разі поставки неякісного товару, недотримання строків поставки, завезення товару в обсязі, невідповідному замовленню, ненадання або неналежно оформлених товаросупровідних документів, накладних, рахунків), або у разі відсутності у замовника коштів на закупівлю товару, повідомивши про це його за 10 календарних днів до дати розірвання договору.
Відповідно до п. 6.2.7 договору, замовник має право на відшкодування збитків та сплату неустойки (штрафу, пені тощо) у випадках невиконання та/або не належного виконання постачальником своїх зобов'язань за цим договором.
Згідно з п. 6.3.1 договору, постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором.
За договором передбачено надання забезпечення виконання договору та сума: в розмірі 1 (один) відсоток вартості договору у формі: депозиту безвідсоткового (у формі перерахування коштів на розрахунковий рахунок замовника: платіжне доручення з відміткою банку) у сумі 47 640,00 грн. (Сорок сім тисяч шістсот сорок гривень 00 копійок) без ПДВ (п. 7.1 договору).
Відповідно до п. 8.2 договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Постачальник сплачує Замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого товару за кожний день затримки. Сплата штрафних санкцій не звільняє постачальника від виконання прийнятих на себе зобов'язань по договору поставки.
Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2025 року, але в будь якому разі до повного виконання зобов'язань сторонами (п.11.1 договору).
Згідно з п. 12.9 договору, внесення змін та/або доповнень до договору допускається лише за взаємною згодою сторін або за ініціативи однієї сторони у визначеному умовами договору порядку. Перегляд та/або зміна умов договору здійснюється з урахуванням п. 19 Особливостей зокрема, у разі:
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Сторона, що ініціює внесення змін у договір, надає іншій стороні підтверджуючі документи, що обгрунтовують настання випадків, зазначених у цьому пункті. Такими документами можуть бути: довідки/листи уповноважених органів, лист за підписом уповноваженої особи стороно з посиланням на офіційні джерела інформації державних органів, тощо.
Цей договір підписаний сторонами та скріплений печаткою замовника.
Специфікацією (додаток № 1 до договору) сторони погодили найменування предмету закупівлі: паливна деревина 1 група: граб, ясен, дуб, 80 % - 2400 м3 та ціну за одиницю м3 (без ПДВ) - 1588,00 грн, а також паливна деревина 1 група: береза, в'яз, бук, 20 % - 600 м3 та ціну за одиницю м3 (без ПДВ) - 1588,00 грн. Загальна вартість - 4 764 000,00 грн без ПДВ.
На виконання договору ФОП Казарінова О. В. поставила відповідачу товар на загальну суму 2 673 715,60 грн, що підтверджується видатковими накладними:
№ 30 від 13.03.2025 на суму 622 972,40 грн;
№ 30/1 від 15.04.2025 на суму 773 991,20 грн;
№ 30/2 від 18.04.2025 на суму 321 093,60 грн;
№ 30/3 від 25.04.2025 на суму 170 074,80 грн;
№ 30/4 від 19.05.2025 на суму 558 340,80 грн;
№ 30/5 від 30.05.2025 на суму 227 242,80 грн.
Звягельська КЕЧ здійснила оплату за отриманий товар у повному обсязі, про що свідчать платіжні інструкції:
№ 376 від 10.04.2025 на суму 622 972,40 грн;
№ 405 від 16.04.2025 на суму 377 907,60 грн;
№ 409 від 21.04.2025 на суму 396 083,60 грн;
№ 410 від 21.04.2025 на суму 321 093,60 грн;
№ 423 від 28.04.2025 на суму 170 074,80 грн;
№ 586 від 20.05.2025 на суму 112 748,00 грн;
№ 648 від 09.06.2025 на суму 445 592,80 грн;
№ 667 від 10.06.2025 на суму 227 242,80 грн.
Позивач за первісним позовом листом від 21.03.2025 вих. № 1 звернулася до відповідача з проханням переглянути ціну на товар в бік збільшення її на 16%, запропонувавши укласти додаткову угоду на зміну ціни. У зверненні позивач послалася на підвищення ціни виробниками деревини, паливно-мастильних матеріалів, на підтвердження чого надала довідку Рівненської торгово-промислової палати від 21.03.2025 №56.03/117, згідно якої ціни на деревину дров'яну 1 групи (твердолистяні породи) без доставки, що склалися по Україні, зросли з 1260- 1400 грн (станом на січень 2025 року) до 1480- 1620 грн (станом на 21.03.2025), що становить коливання 16,5 %.
У відповідь Звягельська КЕЧ листом № 402 від 31.03.2025 відмовила у задоволенні пропозиції щодо підняття ціни, посилаючись на сталу судову практику та на подану цінову пропозицію ФОП Казарінової О. В. від 16.01.2025 р.
Позивач за первісним позовом листом від 04.04.2025 вих. № 2 звернулася до відповідача з проханням щодо розгляду питання про збільшення ціни за одиницю товару на 9,88 % до ціни 1745,00 грн за куб. м, про що укласти відповідну додаткову угоду. В обгрунтування зазначеного звернення позивач посилалася на неможливість виконання договору по ціні, запропонованій на тендері, у зв'язку з чим виконання договору стало для неї невигідним.
Також, позивач за первісним позовом листом № 1 від 17.04.2025 просила відповідача розглянути можливість укладення Додаткової угоди на подовження терміну поставки до 30.06.2025, посилаючись, що товар є залежним від погодних умов і в дощову погоду неможливо здійснити завантаження та транспортування товару.
Листом № 529 від 18.04.2025 відповідач за первісним позовом відмовив позивачу у пропозиції стосовно продовження терміну поставки.
Звягельська КЕЧ на адресу ФОП Казарінової О. В. направила лист від 28.04.2025 № 557 з проханням пришвидшити виконання умов договору.
Позивач за первісним позовом направила на адресу відповідача лист від 05.05.2025 вих. № 5/1 про розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, оскільки виконання договору на поточних умовах стало економічно неможливим, а відповідачем була відхилена пропозиція про перегляд ціни, що свідчить відсутність згоди на адаптацію умов до нових ринкових реалій.
У відповідь на цей лист відповідач за первісним позовом листом № 630 від 08.05.2025 повідомив про відсутність підстав для дострокового розірвання договору.
Крім цього листом № 709 від 21.05.2025 Звягельська КЕЧ повідомила ФОП Казаріновій О. В., що продовження терміну поставки товару можливе лише у разі надання документально підтверджених обставин, що спричинили таке продовження.
Позивач за первісним позовом направив на адресу відповідача лист № 26/05 від 26.05.2025 щодо неможливості виконання договору через істотну зміну ринкових умов та необхідності внесення змін до договору, а у разі неможливості укладання додаткової угоди позивач просив розірвати договір.
Позивач за первісним позовом направила відповідачу лист № 26/05 від 26.05.2025, у якому повідомила про неможливість виконання договору через істотну зміну ринкових умов та необхідність внесення відповідних змін до договору, а в разі відмови від укладення додаткової угоди - просила розірвати договір. В доданому проекті Додаткової угоди № 1 до Договору про закупівлю товарів № 30 від 24.01.2025 викладено пункт 3.1 в наступній редакції: "Сума цього Договору становить 2 673 715,60 грн (Два мільйони шістсот сімдесят три тисячі сімсот п'ятнадцять грн 60 коп.) без ПДВ. Ціна включає вартість навантаження, доставки до місця призначення та розвантаження (штабелювання).
Звягельська КЕЧ надіслала відповідачу претензію № 1 щодо недопоставки товару на загальну суму 2 090 284,40 грн без ПДВ та сплату неустойки в сумі 8 873,26 грн внаслідок неналежного виконання зобов'язань по договору.
За таких обставин ФОП Казарінова О. В. звернулася до суду з позовом про розірвання договору з одночасним визнанням відсутніми правових підстав для застосування штрафних санкцій, передбачених договором.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що на момент подання тендерної пропозиції, ціни на деревину дров'яну твердолистяних порід складали в межах 1190- 1210 грн/м3, доставка - 200 грн/м3, послуги з розвантаження - 90 грн/м3, що формувало загальну собівартість близько 1490 грн/м3. Договірна ціна складала 1588 грн/м3, що передбачало мінімальний прибуток (приблизно 6%). Позивач здійснює закупівлю деревини виключно на офіційних електронних аукціонах, що проводяться відповідно до законодавства України через Українську енергетичну біржу та інші уповноважені торгові майданчики. Позивач не має можливості вплинути на формування ціни, яка залежить від конкуренції та кон'юнктури на ринку деревини. У лютому 2025 року відбулися аукціони з продажу паливної деревини на 2 квартал: - №10632 (Українська енергетична біржа) ціна закупівлі зросла до 1600- 1618 грн/м3; №19429 (Українська універсальна біржа) - до 1450- 1537 грн/м3. За найоптимістичнішими розрахунками, ціна на момент доставки на склад Відповідача становить щонайменше 1740 грн/м3, що перевищує поточну договірну ціну на 152 грн/м3. Отже, постачання за ціною, закладеною в договорі, стало збитковим і суперечило принципу господарської доцільності.
Звягельська КЕЧ у зв'язку з непоставкою ФОП Казаріновою О. В. товару на загальну суму 2 090 284,40 грн нарахував пеню у розмірі 78 113,64 грн за період з 01.06.2025 по 14.07.2025.
V. МОТИВИ СУДУ
Щодо первісного позову про розірвання договору та звільнення від відповідальності, передбаченої договором
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення позову, господарський суд керується таким.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина друга).
Водночас чинне законодавство передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.
Зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин регулюється статтею 652 ЦК України.
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (частина перша вказаної статті).
Відповідно до вимог статті 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (частина друга).
Згідно з частиною четвертою статті 652 ЦК України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина четверта).
Як неодноразово наголошував Верховний Суд, існування одночасно чотирьох умов достатніх для внесення змін до договору, які відповідно до частини другої статті 652 Цивільного кодексу України є необхідними для встановлення ускладнень у виконанні правочину, вимагає з'ясування судом змісту кожної окремо взятої умови.
Зокрема, першою умовою є умова про те, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Відповідно до цієї умови події, що нібито викликали ускладнення у виконанні договору і які можна назвати «істотною зміною обставин», повинні мати місце або стати відомими заінтересованій стороні після укладення договору. Названа умова є відсутньою якщо буде встановлено, що заінтересована у розірванні/зміні умов договору сторона знала про ці події і могла взяти їх до уваги в момент укладення договору, а не легковажно ігнорувати їх. Легковажно проігноровані події, які й створили ускладнення, або іншими словами «істотну зміну обставин», роблять неможливим для сторони, яка заінтересована розірвати або змінити договір, покладатися на ускладнення.
Друга умова - це умова про те, що зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення за всієї турботливості та обачності, які від неї вимагалися. Зазначена умова, з одного боку, вказує на характер причин, які зумовили зміну обставин, з іншого - передбачає оцінку поведінки заінтересованої сторони: чи могла вона усунути зазначені причини. Згідно з вимогами добросовісності виконання зобов'язань кожна зі сторін договору повинна вживати заходів щодо досягнення мети зобов'язання; вчиняти дії, направлені на полегшення виконання зобов'язання та уникати вчинення дій, які можуть обтяжити виконання зобов'язанням чи взагалі унеможливити його; не допускати порушення прав іншої сторони тощо. Тобто сторони мають докладати усіх зусиль для належного виконання договірного зобов'язання. Для відповідного обґрунтування вказаної умови суду необхідно належним чином проаналізувати умови укладеного сторонами договору та встановити належним чином обставини, які свідчили б про те, що сторона договору дійсно не може усунути обставин, які для неї істотно змінилися.
Третьою необхідною умовою є умова, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Для встановлення цієї умови слід довести порушення еквівалентності у відносинах сторін. Майнові інтереси сторін мають перебувати в збалансованому стані. Виконання договору за істотної зміни обставин може призвести до порушення цього балансу. При цьому фактор порушення співвідношення майнових інтересів сторін виступає не як суб'єктивний, а як об'єктивний критерій, фіксація якого здійснюється на підставі не стільки оцінки самими сторонами договору балансу своїх інтересів, скільки комплексного аналізу судом питання адекватності такої оцінки в умовах, що склалися.
Четвертою необхідною умовою є умова про те, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин. Прийняття на себе ризику зміни обставин не обов'язково повинно бути прямо відображено у договорі, такий висновок може випливати із самого характеру та змісту зобов'язання.
Норма статті 652 ЦК України є універсальною, а її правозастосування - сталим та послідовним у судовій практиці, що підтверджується, зокрема висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 910/15484/17, № 363/1834/17, Верховного Суду у справах № 910/13557/21, № 910/17639/21, № 920/475/23.
У вказаних постановах Велика Палата виснувала, що при укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися.
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Суд ураховує, що укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте, під час виконання договору можуть виявлятися обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору. Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (постанова Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 910/13557/21).
Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 652 ЦК України зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Істотна зміна обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, має бути не наслідком поведінки сторін, а бути зовнішньою щодо юридичного зв'язком між ними.
Таким чином, зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин за рішенням суду, виходячи з принципу свободи договору, є виключною мірою, допускається лише за відсутності форс-мажору, у виняткових випадках та при наявності чотирьох умов, визначених у частині другій статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір, і на особу, яка подала позов покладений обов'язок довести належними та допустимими доказами наявність одночасно всіх чотирьох умов та існування виняткового випадку.
За відсутності істотної зміни обставин, зокрема за незначної їх зміни або за виникнення труднощів у виконанні договору, які сторони могли розумно передбачити, на підставі статті 652 ЦК України договір не можна змінити ні за згодою сторін, ні за рішенням суду.
Істотна зміна обставин, на відміну від форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов'язання в принципі:
- не впливає на строк виконання зобов'язань (не змінює його) і не звільняє сторону від відповідальності за невиконання, а дозволяє припинити таке виконання (розірвання договору) чи змінити умови такого виконання або умови договору в цілому (для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин);
- є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов'язання таким чином, що виконання зобов'язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов'язання.
Саме позивач при зверненні до суду з вимогами про розірвання договору насамперед повинен довести факт наявності передбачених чинним законодавством підстав для його розірвання. Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 910/5110/17, від 23.07.2019 у справі № 910/13249/17, від 01.08.2020 у справі № 910/16784/20.
Відповідно до статей 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, самостійного формування підприємцем програми діяльності, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
У разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення чи утримання від таких дій. Подібні за змістом висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17.
Наведені вище норми дають підстави для висновку, що фактично суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, приймає як сприятливі наслідки такої господарської діяльності, так і несприятливі, а тому, підписуючи договір, має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій.
Суд, оцінивши доводи позивача про істотну зміну обставин, виходить з такого.
По-перше, позивач не довів наявність усіх чотирьох умов, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України. Суд відхиляє надані позивачем докази (цінова довідка Рівненської ТПП, інформація аукціонів з продажу паливної деревини) про підвищення ціни закупівлі паливної деревини, оскільки таке коливання цін є типовим елементом ринкової кон'юнктури та належить до звичайного підприємницького ризику постачальника, а не до непередбачуваних зовнішніх факторів.
По-друге, на момент подання тендерної пропозиції та укладення договору позивач уже здійснювала господарську діяльність з закупівлі деревини на електронних аукціонах, мала реальну можливість передбачити коливання цін на ринку паливної деревини та закласти відповідний комерційний ризик у свою цінову пропозицію. Тому наслідки такого коливання цін не можуть визнаватися для позивача непередбачуваними та такими, що виходять за межі звичайного підприємницького ризику.
По-третє, позивач не довела, що коливання цін на ринку паливної деревини позбавляє її того, на що він розраховувала при укладенні договору, у розумінні ст. 652 ЦК України. Суд зазначає, що збитковість виконання договору внаслідок обраної самим же позивачем цінової політики та мінімальної маржі є наслідком її власного комерційного розрахунку, а не істотної зміни обставин, яка об'єктивно руйнує баланс майнових інтересів сторін.
По-четверте, ризик зміни ринкових умов у сфері підприємницької діяльності за своєю природою несе саме підприємець. Зміна біржових цін на товар, який є предметом підприємницької діяльності, не може розглядатися як виключна підстава для втручання суду в договір та його розірвання всупереч волі другої сторони, тим більше в договорі закупівлі за бюджетні кошти. Крім того у листах відповідач наполягав на збережені чинності договору, зважаючи на нагальну потребу у товарі.
З огляду на наведене Суд дійшов висновку, що позивач за первісним позовом не довів наявності сукупності умов, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, а тому правові підстави для розірвання договору №30 від 24.01.2025 відсутні.
Згідно зі статтею 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Водночас порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Стаття 612 Цивільного кодексу України визначає одним із основних видів порушення зобов'язання прострочення боржника. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання чи не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Приписами статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
У пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (частина 2 статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні").
Згідно з частиною другою статті 218 Господарського кодексу України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності і невідворотності.
Із аналізу наведених правових норм вбачається, що на особу, яка порушила зобов'язання, покладається обов'язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов'язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв'язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов'язань). Аналогічні правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21.
Враховуючи зазначене, наведені позивачем обставини щодо коливання цін на ринку деревини не можуть бути кваліфіковані як випадок або непереборна сила, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для звільнення позивача за первісним позовом від відповідальності, передбаченої договором.
Щодо вимог позивача за зустрічним позовом про стягнення штрафних санкцій
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення зустрічного позову, господарський суд виходить із такого.
Статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до частин першої, другої статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Положеннями статті 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Суд установив, що між сторонами укладено Договір про закупівлю товарів №30, за яким ФОП Казарінова О. В. зобов'язалася поставити паливну деревину на суму 4 764 000,00 грн у строк до 31.05.2025. Умовами пункту 8.2 договору сторони передбачили відповідальність постачальника за прострочення поставки у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого товару за кожний день прострочення.
Суд констатує, що відповідач за зустрічним позовом, прийнявши на себе зобов'язання за договором, була обізнана із визначеними строками поставки товару, а також погодилася з відповідальністю за їх порушення, передбаченою умовами договору.
Матеріалами справи підтверджено, що поставка товару здійснена позивачем за первісним позовом не в повному обсязі, загальна сума недопоставленого товару становить 2 090 284,40 грн.
Крім того ФОП Казарінова О. В. фактично визнала порушення строків поставки та невиконання зобов'язань по договору у повному обсязі.
Таким чином, суд визнає доведеним факт порушення відповідачем за зустрічним позовом умов договору щодо строків поставки товару та наявність підстав для застосування передбачених договором штрафних санкцій.
Перевіривши обґрунтованість розрахунку пені за формулою: 2 090 284,40 грн ? 30 % ? 44 дні / (365 ? 100), Суд вважає його правильним та таким, що відповідає умовам договору та положенням статті 231 ГК України.
Враховуючи викладене, вимоги Звягельської КЕЧ про стягнення пені у сумі 78 113,64 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
V. Висновки Суду
Одним із принципів господарського судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у статті 13 ГПК України, який передбачає у частині другій вказаної статті обов'язок кожної сторони довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд сприяє учасникам процесу в реалізації ними прав, запобігає зловживанню правами та вживає заходи для виконання ними їхніх обов'язків ( п. 4, 5 ч. 5 ст. ст. 13 ГПК України).
Суд розглядає справи не інакше як на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч.1 статті 14 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи.
Неодноразово Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що кожна зі сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (постанови від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).
Виходячи з принципу диспозитивності та змагальності у господарському судочинстві, учасники справи на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, а також несуть ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням ними процесуальних дій.
Розглянувши справу із застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, на підставі повного та всебічного з'ясування обставин справи і досліджених доказів, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову ФОП Казарінової О. В. через недоведеність його вимог та про задоволення зустрічного позову Звягельської КЕЧ в повному обсязі.
Керуючись статтями 2, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, Суд
1. У задоволені позову Фізичної особи-підприємця Казарінової Олени Володимирівни до Звягельської квартирно-експлуатаційної частини (району) Міністерства оборони України про розірвання договору - відмовити.
2. Зустрічний позов Звягельської квартирно-експлуатаційної частини (району) Міністерства оборони України до Фізичної особи-підприємця Казарінової Олени Володимирівни про стягнення штрафних санкцій задовольнити.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Казарінової Олени Володимирівни на користь Звягельської квартирно-експлуатаційної частини (району) Міністерства оборони України:
- 78 113,64 грн (сімдесят вісім тисяч сто тринадцять гривень 64 копійки) - пені.
Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): Фізична особа-підприємець Казарінова Олена Володимирівна (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 )
Відповідач первісним позовом (позивач зустрічним позовом): Звягельська квартирно - експлуатаційна частина (району) Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 07760151; вул. Волі, буд. 39, м. Звягель, Житомирська обл., 11706)
Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити це рішення до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Після набрання рішення законної сили наказ може бути виданий за заявою стягувача, в якій має бути зазначена бажана форма його видачі (паперова або електронна).
Повне рішення складено 18.11.2025
Суддя С. НЕСТЕРЧУК